Постанова

від 18.06.2014 по справі 905/4495/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.06.2014 справа №905/4495/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Шевкової Т.А. за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; Черногор І.М., генеральний директор; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснаб", м. Донецьк на рішення господарського судуДонецької області від 25.02.2014 р. (підписано 25.02.2014 р.) у справі№ 905/4495/13 (суддя Левшина Г.В.) за позовомПриватного акціонерного товариства "ТД Ирбис", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснаб", м. Донецьк простягнення 22 432,98 грн. В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року до господарського суду звернулось Приватне акціонерне товариство "ТД Ирбис", м. Харків (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснаб", м. Донецьк (Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22 432,98 грн., у тому числі основний борг в сумі 20 111,01 грн., пеня в сумі 992,61 грн. та 20% річних в розмірі 1 329,36 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.02.2014р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема, через ненадіслання справи до апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги.

Крім того скаржник посилається на недійсність Договору № ДВ2860 від 15.01.2013р. через те, що його підписано ОСОБА_5 у той час як уповноваженою особою на підписання є ОСОБА_6

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Донецького апеляційного господарського суду 16.06.2014р. змінено склад судової колегії, суддю Чернота Л.Ф. було змінено на суддю Шевкову Т.А.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав відзив № 1676/05 від 15.05.2014р., в якому проти апеляційної скарги заперечив, вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

За таких підстав судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача, що не скористався своїм правом участі у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі, заявив клопотання про залишення позову без розгляду, витребування додаткових доказів по справі для призначення експертизи та зупинення провадження по справі, яке судовою колегію залишено без задоволення через необґрунтованість.

Надані позивачем на вимогу ухвали судової колегії копії рахунків та банківських виписок долучені до матеріалів справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір №ДВ2860 від 15.01.2013р. (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого позивач зобов'язався поставляти, а відповідач - приймати та оплачувати на нищезазначених умовах підшипники, ремені та інші товари, партіями, у строки, в асортименті, кількості та за цінами, які вказані у видаткових накладних та/або специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору, після підписання їх сторонами.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що оплату товару відповідач зобов'язаний провести протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п. 4.3 Договору, датою поставки є дата підписання відповідачем видаткової накладної про прийом товару.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 35 271,55грн. на підставі видаткових накладних: №Ю-001474 від 15.01.2013р. на суму 13 938,10грн., №Ю-001475 від 15.01.2013р. на суму 1 077,50грн., №Ю-003271 від 23.01.2013р. на суму 513,50грн., №Ю-002892 від 22.01.2013р. на суму 12 465,72грн., №Ю-002832 від 22.01.2013р. на суму 181,32грн. та №Ю-003636 від 25.01.2013р. на суму 7 095,41грн. (а.с. 12-17), ці накладні підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар та його фактичне отримання.

Поставлений за означеними видатковими накладними товар прийнято уповноваженою відповідачем особою на підставі довіреностей, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 18-21).

Відповідач свої зобов'язання оплатити отриманий за договором товар виконав не в повному обсязі, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 20 111,01 грн., доказів оплати якої судовій колегії не надано.

За приписами ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки позивач довів факт порушення відповідачем свого права на отримання грошових коштів за Договором, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в межах даної справи є законним та обґрунтованим.

Будь-яких доказів неналежного виконання позивачем свого обов'язку по поставці товару за Договором відповідачем не надано, про наявність таких не заявлено.

Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги щодо недійсності спірного Договору через підписання його нібито не уповноваженою особою з боку позивача, оскільки згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 60-64) ОСОБА_6 призначений на посаду генерального директора підприємства позивача з 01.02.2013р. у той час як на дату підписання Договору (15.01.2013р.) на посаді генерального директора перебував саме ОСОБА_5, що також підтверджується копіями протоколу позачергових загальних зборів акціонерів № 194 від 21.01.2013р. (а.с. 113-117) та наказу № 108-к від 01.02.2013р. (а.с. 118).

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на матеріалах справи та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

За порушення строків оплати товару позивач вимагає стягнути з відповідача пеню в розмірі 992,61 грн. за період з 29.01.2013р. по 17.06.2013р. та 20% річних в розмірі 1 329,36 грн. за той же період.

На виконання ухвали судової колегії від 19.05.2014р. позивач пояснив (від 28.05.2014р. за № 1825/05 (а.с. 142-143) помилковість зазначення інших накладних в позовній заяві при розрахунку 20% річних, підтвердивши, що зазначена відповідальність застосована ним до відповідача саме за прострочення оплати за накладними від 15.01.2013р. № Ю-001474, від 15.01.2013р. № Ю-001475 та від 25.01.2013р. № Ю-003636.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 8.1 Договору передбачено, якщо відповідач не здійснить оплату товару у відповідності до п. 3.1 даного Договору, то останній сплачує позивачу пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ, що діяли в період прострочення, від вартості поставленого, але не оплаченого товару, за кожний день прострочення, шляхом перерахування суми пені на поточний рахунок позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 8.4 Договору, відповідач, що прострочив виконання грошового зобов'язання, у відповідності до ст. 625 ЦПК України, зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 992,61 грн. за період з 29.01.2013р. по 17.06.2013р. та 20% річних в розмірі 1 329,36 грн. за той же період, судова колегія вважає його вірним.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2014 року у справі № 905/4495/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснаб", м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2014 року у справі № 905/4495/13 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС