Постанова

від 16.06.2014 по справі 803/990/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Справа № 803/990/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Володкевич Ю.О.,

представника відповідача Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-ОРТ» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-ОРТ» (далі - позивач, ТзОВ «АС-ОРТ») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить з визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 лютого 2014 року №0000972201 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2816,25 грн. та №0000982201 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 6866,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються безпідставністю висновків відповідача, викладених в акті позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «АС-ОРТ» від 24.01.2014 року №476/22-2/13357502, щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій з перевезення вантажів по замовленнях ТзОВ «Волиньтабак». Позивач вказує, що надання послуг з перевезення вантажів здійснено у відповідності до укладеного договору, підтверджено та відображено в акті перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити.

Відповідач в поданих суду запереченнях адміністративний позов не визнав з підстав, викладених в акті позапланової виїзної перевірки ТзОВ «АС-ОРТ» від 24.01.2014 року №476/22-2/13357502, просить відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що позивачем контролюючому органу не були надані докази наявності на підприємстві автомобіля КАМАЗ 5410, д.н.НОМЕР_4, яким згідно первинних документів здійснювались перевезення вантажів, та не підтверджено фактичне використання дизельного пального на зазначеному автомобілі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ «АС-ОРТ».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що в період з 10.02.2014 року по 17.01.2014 року Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «АС-ОРТ» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.10.2013 року, а також формування доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період із 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. За наслідками даної перевірки відповідачем складено акт від 24.01.2014 року №476/22-2/13357502, яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.6, 44.7 статті 44, пунктів 138.1, 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2253 грн., в тому числі за І квартал 2012 року - 1344 грн., за ІV квартал 2012 року - 909 грн.; підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5493 грн., в тому числі за лютий 2012 року в сумі 544,00 грн., за березень 2012 року в сумі 736 грн., за грудень 2012 року в сумі 866,00 грн., за січень 2013 року в сумі 102,00 грн., за лютий 2013 року в сумі 1328,00 грн., за березень 2013 року в сумі 495,00 грн., за червень 2013 року в сумі 433,00 грн., за липень 2013 року в сумі 989,00 грн. (а.с.11-32).

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 лютого 2014 року №0000972201 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2816,25 грн. та №0000982201 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 6866,25 грн. (а.с.42, 43).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення ТзОВ «АС-ОРТ» були оскаржені до Головного управління Міндоходів у Волинській області та Міністерства доходів і зборів України, однак за результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 03 лютого 2014 року №0000972201 та №0000982201 залишено без змін, а скарги - без задоволення (а.с.44-49, 55-58).

В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про те, що у зв'язку з не підтвердженням фактичної наявності у ТзОВ «АС-ОРТ» автотранспортного засобу КАМАЗ 5410, д.н. НОМЕР_2, неможливо підтвердити фактичне використання дизельного пального на відповідний автотранспортний засіб. На час перевірки товариством не було надано договору оренди автотранспортного засобу, укладеного з ПАТ «Феодосійська тютюнова фабрика», яке є власником даного транспортного засобу, та будь-яких письмових пояснень щодо його наявності у товариства. Крім того, на лист-вимогу посадових осіб Луцької ОДПІ від 17.01.2014 року доступу до зазначеного автомобіля контролюючому органу не було надано. За таких обставин податковий орган вказує на завищення ТзОВ «АС-ОРТ» витрат на збут на загальну суму 10728,00 грн., в тому числі за за І квартал 2012 року в сумі 6400,00 грн., за ІV квартал 2012 року в сумі 4328,00 грн., а також завищення податкового кредиту за період з 01.01.2012 року по 31.10.2013 року на загальну суму 5493,00 грн., в тому числі за лютий 2012 року в сумі 544,00 грн., за березень 2012 року в сумі 736 грн., за грудень 2012 року в сумі 866,00 грн., за січень 2013 року в сумі 102,00 грн., за лютий 2013 року в сумі 1328,00 грн., за березень 2013 року в сумі 495,00 грн., за червень 2013 року в сумі 433,00 грн., за липень 2013 року в сумі 989,00 грн.

Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України 44.1. для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з довідкою АА №690693 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.225) одним з основних видів економічної діяльності ТзОВ «АС-ОРТ» є вантажний автомобільний транспорт.

Як встановлено судом, між ТзОВ «Волиньтабак» (замовник) та ТзОВ «АС-ОРТ» (перевізник) було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування №3/01-10-11 від 01.10.2011 року (а.с.64-67). У відповідності до пункту 1.1 договору перевізник від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні. Згідно з пунктом 5.1 договірна орієнтовна вартість транспортних послуг за цим договором повинна встановлюватись згідно розмірів тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що за договором на транспортно-експедиторське обслуговування №3/01-10-11 від 01.10.2011 року в період, охоплений перевіркою, ТзОВ «АС-ОРТ» надавало ТзОВ «Волиньтабак» послуги з перевезення вантажів автомобілем КАМАЗ 5410, д.н НОМЕР_4, 1992 року випуску на загальну суму 98944,00 грн., з місць отримання товару, що знаходяться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Богушівка, вулиця Сонячна, 2 та Волинська область, Ковельський район, село Малий Порськ до місця розвантаження, що знаходиться за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Індустріальна, 2.

Виконання умов договору ТзОВ «АС-ОРТ» за період з 01.01.2012 року по 31.10.2013 року підтверджується:

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №47 від 28.02.2012 року, №68 від 29.02.2012 року, №69 від 05.03.2012 року, №70 від 12.03.2012 року, №248 від 31.12.2012 року, №153 від 31.01.2013 року, №154 від 28.02.2013 року, №163 від 28.02.2013 року, №164 від 31.03.2013 року, №151 від 30.06.2013 року, №152 від 31.07.2013 року (а.с.68-78);

- податковими накладними №34 від 29.02.2012 року, №58 від 31.03.2012 року, №251 від 31.12.2012 року, №26 від 31.01.2013 року, №42 від 28.02.2013 року, №64 від 31.03.2013 року, №116 від 30.06.2013 року, №134 від 31.07.2013 року (а.с.79-86);

- товарно-транспортними накладними: ТТН №3 від 28.02.2012 року, ТТН №4 від 28.02.2012 року, ТТН №% від 28.02.2012 року, ТТН №6 від 29.02.2012 року, ТТН №7 від 29.02.2012 року, ТТН №8 від 29.02.2012 року, ТТН №9 від 01.03.2012 року, ТТН №10 від 01.03.2012 року, ТТН №11 від 02.03.2012 року, ТТН №12 від 02.03.2012 року, ТТН №13 від 03.03.2012 року, ТТН №14 від 05.03.2012 року, ТТН №15 від 05.03.2012 року, ТТН №16 від 06.03.2012 року, ТТН №17 від 06.03.2012 року, ТТН №36 від 04.12.2012 року, ТТН №37 від 05.12.2012 року, ТТН №38 від 06.12.2012 року, ТТН №39 від 07.12.2012 року, ТТН №40 від 10.12.2012 року, ТТН №41 від 11.12.2012 року, ТТН №42 від 21.12.2012 року, ТТН №43 від 13.12.2012 року, ТТН №44 від 14.12.2012 року, ТТН №45 від 17.12.2012 року, ТТН №46 від 18.12.2012 року, ТТН №1 від 31.01.2013 року, ТТН №2 від 01.02.2013 року, ТТН №3 від 02.02.2013 року, ТТН №4 від 03.02.2013 року, ТТН №5 від 04.02.2013 року, ТТН №6 від 05.02.2013 року, ТТН №7 від 06.02.2013 року, ТТН №8 від 07.02.2013 року, ТТН №9 від 08.02.2013 року, ТТН №10 від 09.02.2013 року, ТТН №11 від 11.02.2013 року, ТТН №12 від 12.02.2013 року, ТТН №13 від 13.02.2013 року, ТТН №14 від 14.02.2013 року, ТТН №15 від 15.02.2013 року, ТТН №16 від 16.02.2013 року, ТТН №17 від 19.02.2013 року, ТТН №18 від 20.02.2013 року, ТТН №19 від 21.02.2013 року, ТТН №20 від 20.02.2013 року, ТТН №21 від 23.02.2013 року, ТТН №22 від 25.02.2013 року, ТТН №23 від 26.02.2013 року, ТТН №24 від 27.02.2013 року, ТТН №25 від 28.02.2013 року, ТТН №26 від 01.03.2013 року, ТТН №27 від 02.03.2013 року, ТТН №28 від 21.03.2013 року, ТТН №29 від 22.03.2013 року, ТТН №30 від 25.03.2013 року, ТТН №31 від 26.03.2013 року, ТТН №32 від 27.03.2013 року, ТТН №33 від 29.03.2013 року, ТТН №34 від 30.03.2013 року, ТТН №20 від 13.06.2013 року, ТТН №21 від 14.06.2013 року, ТТН №22 від 17.06.2013 року, ТТН №23 від 18.06.2013 року, ТТН №24 від 19.06.2013 року, ТТН №24/1 від 20.06.2013 року, ТТН №25 від 21.06.2013 року, ТТН №26 від 25.06.2013 року, ТТН №27 від 26.06.2013 року, ТТН №28 від 27.06.2013 року, ТТН №29 від 01.07.2013 року, ТТН №30 від 11.07.2013 року, ТТН №31 від 12.07.2013 року, ТТН №32 від 15.07.2013 року, ТТН №33 від 16.07.2013 року, ТТН №34 від 17.07.2013 року, ТТН №35 від 18.07.2013 року, ТТН №36 від 19.07.2013 року, ТТН №37 від 22.07.2013 року, ТТН №38 від 23.07.2013 року, ТТН №39 від 24.07.2013 року, ТТН №40 від 25.07.2013 року, ТТН №41 від 26.07.2013 року, ТТН №42 від 29.07.2013 року, ТТН №43 від 30.07.2013 року, ТТН №44 від 31.07.2013 року (а.с.114-205);

- подорожніми листами на автомобіль КАМАЗ 5410, д.н. НОМЕР_4, 1992 року випуску №123 від 28.02.2012 року, №124 від 29.02.2012 року, №125 від 01.03.2012 року, №126 від 02.03.2012 року, №127 від 03.03.2012 року, №128 від 05.03.2012 року, №129 від 06.03.2012 року, №399 від 03-07.12.2012 року, №400 від 10-14.12.2012 року, №401 від 17-18.12.2012 року, №27 від 31.01.2013 року, №28 від 01-02.02.2013 року, №29 від 04-09.02.2013 року, №30 від 11-16.02.2013 року, №31 від 19-23.02.2013 року, №32 від 25-28.02.2013 року, №33 від 01-02.03.2013 року, №35 від 21-22.03.2013 року, №36 від 25-30.03.2013 року, №134 від 13-14.06.2013 року, №135 від 17-21.06.2013 року, №136 від 25-27.06.2013 року, №211 від 01.07.2013 року, №151 від 11-12.07.2013 року, №152 від 15-19.07.2013 року, №153 від 22-26.07.2013 року, №154 від 29-31.07.2013 року (а.с.87-113).

Отже, досліджені в судовому засіданні первинні документи підтверджують реальне надання ТзОВ «АС-ОРТ» послуг з перевезення вантажів для ТзОВ «Волиньтабак» і надання позивачем таких послуг повністю відповідає його господарській діяльності.

Висновки контролюючого органу про неможливість встановлення факту наявності у позивача автомобіля КАМАЗ 5410, д.н. НОМЕР_4 та підтвердження фактичного використання дизельного пального на даному автомобілі спростовуються наступним.

Судом встановлено, що на виконання умов договору оренди транспортних засобів №13/08-2008 від 13.08.2008 року (а.с.252-253), укладеним між ВАТ «Феодосійська тютюнова фабрика» (орендодавець) та ТзОВ «АС-ОРТ», позивачу були передані транспортні засоби КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_5, шасі НОМЕР_9, кабіна НОМЕР_10, 1992 року випуску, балансовою вартістю 2724,77 грн., та автомобіль УАЗ 3303, реєстраційний номер НОМЕР_6, номер двигуна НОМЕР_7, номер рами НОМЕР_11, рік випуску 1991, балансова вартість 0,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 13.08.2008 року (а.с.254).

Наявність у позивача в охоплений перевіркою період транспортного засобу КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_4, шасі НОМЕР_9, 1992 року випуску, підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном серії НОМЕР_12, виданим 23.02.2010 року (а.с.210).

Використання в господарській діяльності позивача автомобіля КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_4 також підтверджується листами ПП «ІСІС ПЛЮС» (а.с.250), суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (а.с.251), з яких вбачається, що перевезення вантажів по укладених ними договорах поставки з ТзОВ «Волиньтабак» здійснювалось ТзОВ «АС-ОРТ» автомобілем КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_4.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору оренди транспортних засобів №6/01-12 від 02.01.2012 року (а.с.212-215) № 7/01-13 від 02.01.2013 року (а.с.217-220), актів приймання-передачі від 02.01.2012 року (а.с.216), від 02.01.2013 року (а.с.221) позивачу фізичною особою ОСОБА_4 був переданий на правах оренди напівпричіп МАЗ 93802, д.н.НОМЕР_8, 1992 року випуску, яким згідно подорожніх листів перевозився вантаж.

Як встановлено в судовому засіданні, зважаючи на значний термін експлуатації транспортний засіб КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_4, на підставі договору купівлі продажу №2/01-14 від 03.01.2014 року (а.с.206) був переданий 03.01.2014 року ТзОВ «Трі-Ленд» на утилізацію як металобрухт, що підтверджується актом приймання металів чорних (вторинних) №1 (а.с.208), накладною №11 від 03.01.2014 року (а.с.209).

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази повністю підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по перевезенню вантажів згідно з договором на транспортно-експедиторське обслуговування №3/01-10-11 від 01.10.2011 року в період, охоплений перевіркою, автомобілем КАМАЗ 5410, д.н. НОМЕР_4, 1992 року випуску.

Суд не приймає до уваги заперечення Луцької ОДПІ про те, що ПАТ «Феодосійська тютюнова фабрика» згідно ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2011 року (а.с.241-243) ліквідоване та цією ж ухвалою затверджено звіт ліквідатора, відповідно до якого автомобіль КАМАЗ 5410 реалізовано, з огляду на що ТзОВ «АС-ОРТ» не могло використовувати зазначений транспортний засіб у своїй діяльності. Податковий орган не надав суду беззаперечених доказів того, що саме автомобіль КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_5, шасі НОМЕР_9, кабіна НОМЕР_10, 1992 року випуску був включений до складу ліквідаційної маси ПАТ «Феодосійська тютюнова фабрика» та в подальшому реалізований фізичній особі. Натомість згідно повідомлення УДАІ МВС України у Волинській області станом на 24.01.2014 року підтверджено реєстрацію автомобіля КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_4 за ПАТ «Феодосійська тютюнова фабрика» (а.с.255).

Щодо твердження представника відповідача про те, що на ПАТ «Феодосійська тютюнова фабрика» зареєстровано два автомобіля КАМАЗ 5410 з номерними знаками 6307 КРС та НОМЕР_4, з огляду на що неможливо встановити, яким з них здійснювались перевезення, то такі твердження спростовуються інформацією з «Національної бази України», яка надана УДАІ МВС України у Волинській області 10.03.2014 року №11/1555 (а.с.257-260). З даної інформації вбачається, що первинна реєстрація транспортного засобу КАМАЗ 5410, номер двигуна НОМЕР_5, шасі НОМЕР_9, кабіна НОМЕР_10, 1992 року випуску відбулась 13.06.1992 року за ПАТ «Феодосійська тютюнова фабрика» з присвоєнням номерного знаку НОМЕР_4. В подальшому на зазначений автомобіль видавались тимчасові реєстраційні талони із зазначенням номерного знаку 6307 КРС, однак транспортний засіб КАМАЗ 5410 згідно номера двигуна, шасі той самий. Тобто, слід дійти висновку, що реєстраційні номери НОМЕР_4 та 6307 КРС були присвоєні одному і тому ж автомобілю.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки ТзОВ «АС-ОРТ» висновки контролюючого органу щодо нереального характеру здійснення господарських операцій із ТзОВ «Волиньтабак» в частині надання транспортних послуг автомобілем КАМАЗ 5410, д.н. НОМЕР_4, не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті.

Отже, з наведених вище підстав адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 03 лютого 2014 року №0000972201 та №0000982201.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З врахуванням викладеного, на користь позивача слід присудити суму сплаченого судового збору в розмірі 182,70 грн. згідно платіжних доручень №3189 від 26.05.2014 року (а.с.2), №3192 від 28.05.2014 року (а.с.213).

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 03 лютого 2014 року №0000972201 та №0000982201.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-ОРТ» (43023, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Карбишева, 1, код ЄДРПОУ 13357502) судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 20 червня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій