Ухвала

від 19.06.2014 по справі 810/1578/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1578/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДО ЕНД КО КИЇВ" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Фруктова компанія «Асторія»» за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт № 57/22-1/20582919 від 10.02.2014 року, в якому встановлено порушення позивачем п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п. 138.8.5 п. 138.5 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 52 586 грн..; п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 52 934,31 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001552230 від 26.02.2014 року, яким позивачу завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 52 934 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001562230 від 26.02.2014 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток підприємств на загальну суму 52 586 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні відносини між позивачем та ТОВ «Фруктова компанія «Асторія» визначені договором поставки № 2/КП-2012 від 04.01.2012 року, відповідно до якого ТОВ «Фруктова компанія «Асторія» протягом 2012-го року здійснювала поставку позивачу овочів та фруктів.

За умовами договору поставка товарів здійснювалась ТОВ «Фруктова компанія «Асторія» власними засобами до складських приміщень позивача, які знаходяться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 6.

На підтвердження факту реальності вчинення господарських взаємовідносин до суду першої інстанції позивачем надано наступні документи: договір поставки № 2/КП-2012 року від 04 січня 2012 року; видаткові накладні; податкові накладні; платіжні доручення; додатки до договору поставки; податкову декларацію з податку на додану вартість за перше півріччя 2012 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року.

Факт отримання позивачем від ТОВ «Фруктова компанія «Асторія» овочів та фруктів в асортименті підтверджується видатковими накладними, складеними відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", копії яких наявні в матеріалах справи.

В підтвердження факту реалізації товару позивачем надано суду копії додатків до договорів поставки бортового харчування з ТОВ «Роза вітрів», ТОВ "Українсько-Середземноморські Авіалінії", ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт", ТОВ «Авіакомпанія "Ютейр-Україна", ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних . Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з контрагентами підтверджується належним чином укладеними договорами, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт постачання товару, та платіжними дорученнями про перерахування коштів за поставлений товар.

Матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача всіх бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів (включаючи податкові накладні), що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом та оформлені згідно вимог чинного в Україні законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, контрагент позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом, який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 24.06.2014 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.