УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2014 р.Справа № 1805/2а-10/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бегунца А.О. , Бенедик А.П.
за участю секретаря судового засідання Лаптій О.Ю.
Представник третьої особи - ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на додаткову постанову Зарічного районного суду м. Суми від 16.04.2014р. по справі № 1805/2а-10/12
за позовом ОСОБА_4
до Сумської міської ради
третя особа Фізична соба - підприємець ОСОБА_3
про визнання рішення протиправним та скасування,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_4 (позивач) звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Сумської міської ради (відповідач), третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 15.07.2009 року № 2864-МР, в частині продажу ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0.1373 га по АДРЕСА_1 під будівництва станції технічного обслуговування; визнати протиправним та скасувати п. 31 рішення Сумської міської ради від 23.12.2009 р. № 3381- МР "Про внесення змін до деяких пунктів рішення Сумської міської ради", яким були внесені зміни до п. 1 додатку до рішення № 2864-МР від 15.07.2009 року.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10.01.2012 року з урахуванням ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 17.01.2013 року про виправлення описки в судовому рішенні зазначений позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 31 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 23.12.2009 р. № 3381- МР "Про внесення змін до деяких пунктів рішення Сумської міської ради", якими були внесені зміни до п. 1 додатку до рішення № 2864-МР від 15.07.2009 року.
12.04.2013 року позивач звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з заявою про ухвалення додаткової постанови по справі, у зв'язку з тим, що судом першої інстанції були досліджені усі матеріали по справі та за результатами розгляду справи адміністративний позов було задоволено, проте суд не ухвалив рішення щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 15.07.2009 року № 2864-МР, в частині продажу ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0.1373 га по АДРЕСА_1 під будівництва станції технічного обслуговування.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11.06.2013 року в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткової постанови відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 р. апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11.06.2013р. по справі № 2а-10/12/1805 скасовано. Прийнято нову ухвалу, якою справу за позовом ОСОБА_4 до Сумської міської ради третя особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання противоправним та скасування рішення направити до Зарічного районного суду м. Суми для розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткової постанови у справі №2-а-10/2012 за позовом за позовом ОСОБА_4 до Сумської міської ради третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання противоправним та скасування рішення відмовлено.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27.11.2013 року було виправлено описки в процесуальному рішенні Зарічного районного суду м. Суми від 07 листопада 2013 р. по справі № 2-а-10/12 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Сумської міської ради, третя особа ОСОБА_3, про визнання рішення протиправним та його скасування, вказавши назву даного процесуального рішення як «УХВАЛА», та вважається вірним наступний порядок оскарження даного процесуального рішення: «Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду апеляційної скарги»
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013р. апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 07.11.2013р. по справі № 2а-10/12/1805 скасовано. Прийнято нову ухвалу, якою справу за позовом ОСОБА_4 до Сумської міської ради, третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання противоправним та скасування рішення направлено до Зарічного районного суду м. Суми для розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови.
Додатковою постановою Зарічного районного суду м. Суми від 16 квітня 2014 року заяву ОСОБА_4 про винесення додаткового судового рішення задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.07.2009 року №2864 МР в частині продажу фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,1373 га. по АДРЕСА_1 під будівництво станції технічного обслуговування.
З додатковою постановою не погодилась третя особа, подала апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм процесуального права просить скасувати вказану постанову, відмовивши в задоволенні заяви позивача.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості додаткової постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник третьої особи, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті додаткової постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні заяви відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналогічні положення закріплені в постанові Пленуму Вищого адміністративного України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, в пункті 17 якої зазначено, що за правилами статті 168 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України.
Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
З матеріалів справи слідує, що вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.07.2009 року №2864 МР , судом в ході розгляду справи досліджувалися, але рішення в цій частині судом першої інстанції ухвалене не було.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України діючої на той час Сумська міська рада має право діяти лише у спосіб та на підставах, що визначені законами, а саме ЗУ „Про місцеве самоврядування" та Конституцією України.
Статтею 128 ЗК України визначено порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам. А саме: продаж громадянам земельних ділянок комунальної власності провадиться органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень; громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до міської ради. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначенні, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки; до заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці. б) для громадянина - копія документа, що посвідчує особу; в) свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Сумська міська рада не мала права приймати рішення про продаж земельної ділянки оскільки на ній було відсутнє належне ОСОБА_3 нерухоме майно (будівлі і споруди), як це передбачено п.п. а) ч.2 ст. 128 ЗК України. ОСОБА_3 в заяві від 18.02.09 р. зазначила не відповідні дійсності відомості - про наявність розміщеного на земельній ділянці комплексу СТО, оскільки Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.09 р. було скасоване рішення господарського суду Сумської області по справі № 5/700-08 за позовом ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на нерухоме майно - павільйон автотехніки , прохідної та огорожі по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1373 га.
Таким чином, приймаючи рішення № 2864-МР від 15.07.2009 року про продаж ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0.1373 га по АДРЕСА_1, Сумська міська рада при відсутності на зазначеній земельній ділянці нерухомого майна, що належало ОСОБА_3, діяла всупереч встановленому ст. 134 ЗК України порядку, згідно якого продаж земельної ділянки площею 0,1373 га по АДРЕСА_1 повинен був відбуватись виключно на умовах аукціону.
У відповідності до ст. 79 Земельного кодексу, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами та певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Тобто індивідуалізація земельної ділянки здійснюється виходячи з визначення меж та визначення певного місця розташування ділянки. Межі земельної ділянки визначають територіальну і просторову сферу здійснення прав і виконання обов'язків їх власниками чи іншими особами.
Відповідно до Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою КМ України від 18 серпня 2010 р. N 749 кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці під час проведення її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.
Згідно з цим же нормативним актом кадастровий план земельної ділянки - аналітичне графічне зображення (зображення, що містить конкретні неузагальнені або мало узагальнені показники) зовнішніх меж земельної ділянки, земельних угідь та земель, обмежених у використанні та обмежених (обтяжених) правами інших осіб.
Аналогічне визначення кадастрового плану земельної ділянки - це складова частина Поземельної книги, графічний документ, що відображає межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників і землекористувачів, лінійні проміри між точками по межі земельної ділянки, місце розташування земельної ділянки, розміщення об'єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці, та складається з використанням даних державного земельного кадастру. ( Наказ Держкомзему України від 02.07.2003 N 174).
Відповідно до Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого Постановою КМ України від 9 вересня 2009 р. N 1021 кадастровий номер - це індивідуальний цифровий код (номер), що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці при здійсненні її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.
Системний аналіз вищевказаних норм права свідчить, що визначення понять «межування», план земельної ділянки» , що викладені в ст. 1 Закону України "Про землеустрій", ст.55, 56 цього ж закону, Порядку ведення Поземельної книги , затв. Постановою КМ України 09.09.09 р. №1021 , кожна земельна ділянка має лише один кадастровий номер.
Земельної ділянки площею 0,1373 га не існує взагалі, кадастрового номера вона не має, як не має ні встановлених меж, ні закріпленого місця розташування. Існує дві не пов'язані між собою окремі земельні ділянки площею 0,0902 га та 0,0465 га, тобто ці земельні ділянки не мають між собою спільної межі. Згідно довідки від 24.11.05 р. № 5567/0124, виданої Сумським міським управлінням земельних ресурсів Держкомзему України існує дві окремі земельні ділянки з різними кадастровими номерами - площею 0,0908 га за № 5910136600:14:003:0019 та площею 0,0465 га кадастровий номер земельної ділянки 5910136600:14:003:0020.
Щодо кожної земельної ділянки Сумською міською радою та ОСОБА_3 повинен був дотриманий порядок продажу земельних ділянок, визначений Земельним Кодексом України і, таким чином, щодо кожної з земельних ділянок площею 0,0908 га № 5910136600:14:003:0019 та площею 0,0465 га № земельної ділянки 5910136600:14:003:0020 повинно було прийняте окреме рішення Сумською міською радою.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для ухвалення додаткової постанови в справі та обґрунтовано визнав протиправним та скасував рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.07.2009 року №2864 МР в частині продажу фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,1373 га. по АДРЕСА_1 під будівництво станції технічного обслуговування.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що додаткова постанова Зарічного районного суду м. Суми від 16.04.2014 року по справі №1805/2а-10/12 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Додаткову постанову Зарічного районного суду м. Суми від 16.04.2014р. по справі № 1805/2а-10/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2014 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2014 |
Оприлюднено | 27.06.2014 |
Номер документу | 39411106 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Калиновський В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні