Постанова

від 25.06.2014 по справі 815/2052/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року 12 год. 40 хв. м. Одеса Справа № 815/2052/14

Одеський окружний адміністративний суд у складі : головуючого судді Іванова Е.А. секретар Чиженко А.О. за участю представників позивача Чернік О.Ю., Макаренко Н. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Одеська ТЕЦ» (далі - ПАТ «Одеська ТЕЦ») звернулося до суду з позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Суворовському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000972201 від 20.03.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1436038 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000322201 від 04.02.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1436038 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що здійснення господарських операцій між ПАТ «Одеська ТЕЦ» та ТОВ «СЕВХІМБУД» в липні та вересні 2013 року підтверджені первинними документами, такими як, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, акти приймання - передачі основних засобів, витяги з рахунків. Також позивач зазначає, що підстав, для визначення угоди між ним та ТОВ «СЕВХІМБУД» нікчемною не було, оскільки не було підстав, передбачених ст. 203, 215 ЦК України, за наявності яких угода є нікчемною. Крім того, як зазначає позивач не існує вироку суду, яким доведено вину директора контрагента позивача - ТОВ «СЕВХІМБУД» у здійсненні фіктивного підприємництва.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, проте надав до суду письмові заперечення на позов, які мотивовані тим що, позивачем неправомірно сформований податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «СЕВХІМБУД», оскільки угоди останнього мають ознаки нікчемності. За таких обставин, як зазначає відповідач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виданих ТОВ «СЕВХІМБУД».

Вислухавши пояснення представників позивача з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ у Суворовському районі була проведена позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Одеська ТЕЦ» по взаємовідносинам з ТОВ «СЕВХІМБУД» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.

За результатами перевірки ДПІ у Суворовському районі був складений акт від 03.03.2014 року №409/15-54-22-01/05471158, яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.. 198, п. 201.1, п. 201.2, ст.. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Одеська ТЕЦ» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2013 року на загальну суму 1436038 грн. (т. 1, а.с. 19-30).

На підставі вказаного акту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 20.03.2014 року №0000972201, яким позивачу зменшену суму від'ємного зачинення суми податку на додану вартість у розмірі 1436038 грн. (т. 1, а.с. 56).

Також ДПІ у Суворовському районі була проведена позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Одеська ТЕЦ» по взаємовідносинам з ТОВ «СЕВХІМБУД» за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року.

За результатами перевірки ДПІ у Суворовському районі був складений акт від 24.01.2014 року №80/15-54-22-01/05471158, яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.. 198, п. 201.1, п. 201.2, ст.. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Одеська ТЕЦ» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 1436038 грн. (т. 1, а.с. 59-72).

На підставі вказаного акту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 04.02.2014 року №0000322201, яким позивачу зменшену суму від'ємного зачинення суми податку на додану вартість у розмірі 1436038 грн. (т. 1, а.с. 95).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що позивач в Декларації з ПДВ за липень 2013 року задекларував податкового кредиту у розмірі 3961679 грн. з яких по контрагенту ТОВ «СЕВХІМБУД» 1436038 грн.

Також з податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року вбачається, що позивач задекларував податкового кредиту у загальному розмірі 2188197 грн. з яких по контрагенту ТОВ «СЕВХІМБУД» 1436038 грн.

Судом встановлено, що між ПАТ «Одеська ТЕЦ» (замовник) та ТОВ «СЕВХІМБУД» (постачальник) 03.07.2013 року був укладений договір про закупівлю товарів №220 (т.1, а.с. 123-125).

Згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2013 році поставити замовникові трансформатор ТДТН-63000/110/У1 вагою 74,6 тонн з маслом потужністю 63000 кВа трьохобмотковий 110/35/6,3 кВ (далі - товар) з технічними характеристиками, зазначеними у додатку №1 до договору, що є його невід'ємною частиною, а замовник прийняти та оплатити такий товар.

Згідно п. 3.1 цього договору ціна договору становить 17232450 грн., з урахуванням ПДВ.

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем було надано додаток №1 до договору від 03.07.2013 року №220 (технічні характеристики ТДТН-63000/110/У1 з маслом потужністю 63000 кВа трьохобмотковий 110/35/6,3 кВ), податкову накладну від 04.07.2013 року №9 на загальну суму 8616225 грн., у тому числі ПДВ у сумі 146037,50 грн., податкову накладну №10 від 05.09.2013 року на загальну суму 8616225 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1436037,50 грн., платіжне доручення №1 від 04.07.2013 року на загальну суму 8616225 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1436037,50 грн., платіжне доручення №91 від 05.09.2013 року на загальну суму 8616225 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1436037,50 грн., видаткову накладну від 05.09.2013 року №388, прибутковий ордер №677 від 05.09.2013 року, вимогу №701, від 09.09.2013 року, акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 05.09.2013 року, оборотні рахунки №1522 та №104 за 2013 рік, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, товарно-транспортну накладну №1 від 05.09.2013 року, копію паспорту ВБИЕ.672000.003 ПС на трансформатор, витяг з журналу реєстрації довіреностей (т.1, а.с. 126-138, т. 2, а.с. 28, 57-72).

Як пояснив представник позивача оригінал технічного паспорту на трансформатор у них відсутній.

Станом на 30.09.2013 року кредиторська заборгованість відсутня.

Судом встановлено, що сума ПДВ, зазначена у податкових накладних №9 від 04.07.2013 року у розмірі 1436037,50 грн., та №10 від 05.09.2013 року у розмірі 1436037,50 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту у липні та вересні 2013 року.

В акті перевірки ДПІ у Суворовському районі зазначає, що ПАТ «Одеська ТЕЦ» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту липня та вересня 2013 року суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «СЕВХІМБУД», оскільки господарські операції позивача з ТОВ «СЕВХІМБУД» на думку ДПІ у Суворовському районі м. Одеса не мають на меті наміру створення правових наслідків, а тому така угода носить фіктивний характер.

Судом встановлено, що єдиним мотивом для судження відповідача про відсутність реальності здійснення позивачем господарської операції з ТОВ «СЕВХІМБУД» у липні та вересні 2013 року є висновки інших органів податкової служби, а саме ДПІ у м. Северодонецьку ГУ Міндоходів в Луганській області.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності, відповідно до якої під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ч 1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи містяться первинні документи, що підтверджують факт придбання позивачем товару у ТОВ «СЕВХІМБУД» та використання вказаного товару у власній господарській діяльності.

Суд бере також до уваги і те, що на час здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом - постачальником, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість. Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей.

Відповідно до п 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, правомірність прийнятого рішення повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

Таким чином податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 04.02.2014 року №0000322201 та форми «В4» від 20.03.2014 року №0000972201 винесені неправомірно та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що у позивача наявні всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції з контрагентом ТОВ «СЕВХІМБУД», а також те, що вищевказаний товар був використаний ПАТ «Одеська ТЕЦ» у власній господарській діяльності, та те, що висновки податкового органу визначені в акті перевірки ґрунтуються лише на акті перевірки контрагента, суд доходить висновку, що позовні вимоги ПАТ «Одеська ТЕЦ» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Позов Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 20.03.2014р. №0000972201, від 04.02.2014р. №0000322201.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 25 червня 2014 року.

Суддя Е.А.Іванов

Позов Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 20.03.2014р. №0000972201, від 04.02.2014р. №0000322201.

25 червня 2014 року.