Рішення

від 24.06.2014 по справі 925/899/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 925/899/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: Борисенко А.М. - представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Конкорд-Агро», смт. Гребінки, Васильківський район, Київська область

до фермерського господарства «Клевань», с. Кривчунка, Жашківський район, Черкаська область

про стягнення 73410 грн. 85 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Конкорд-Агро» звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з фермерського господарства «Клевань» 48573 грн. 60 коп. основного боргу, 3191 грн. 51 коп. пені, 3684 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 17997 грн. 74 коп. нарахованих процентів, 1827 грн. судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за місцем його державної реєстрації, його представник без поважних причин в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

09.07.2013 між фермерським господарством «Клевань» (відповідач по справі, замовник за договором) та приватним сільськогосподарським підприємством агрофірмою «Конкорд-Агро» (позивач по справі, виконавець за договором) було укладено договір №18 КА-2013 на виконання сільськогосподарських робіт (далі - договір).

За договором замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати наступні види та обсяги сільськогосподарських робіт:

- обмолот ріпаку до 150 га (п. 1.1. договору).

Замовник зобов'язується прийняти виконані сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим договором (п. 1.2. договору).

Прийомка-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийомки-передачі, що надається виконавцем замовнику в день закінчення виконання робіт (п. 2.6. договору).

Замовник зобов'язаний підписати акт прийомки-передачі виконаних робіт на протязі двох днів з моменту надання його виконавцем або в цей же строк направити виконавцю мотивовану відмову від писання акту (п. 2.7. договору).

Відповідно до розділу 3 договору сторони погодили вартість робіт та порядок розрахунків.

Так, вартість робіт, передбачених цим договором, встановлюється за погодженням сторін і передбачена протоколом узгодження договірної ціни, що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Розрахунок за виконані роботи проводиться на протязі двох банківських днів після підписання сторонами акту прийомки-передачі виконаних робіт або після закінчення строку, передбаченого п. 2.7. цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 6.2. договору).

Позивачем на виконання умов договору були виконані роботи на площі 128 га, про що сторонами було складено та підписано акт здачі-прийняття робіт до договору від 17.07.2013. Загальна сума виконаних робіт склала 48537,60 грн. в т.ч. ПДВ - 8089,60 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг за договором в повному обсязі та в установлені терміни не виконав.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги по обмолоту ріпаку.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг на умовах вищевказаного договору.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за надані послуги за договором в розмірі 48537,60 грн. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за період з 22.07.2013 по 22.01.2014 3191 грн. 51 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, за період з 22.07.2013 по 27.05.2014 17997 грн. 74 коп. процентів, за період з 01.10.2013 по 30.04.2014 3684,00 грн. інфляційних нарахувань.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2. договору за прострочку оплати виконаних робіт замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день.

Позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми за кожний день такої прострочки.

Пеня позивачем нарахована в межах строку передбаченого статтею 232 ГК України, з врахуванням заборгованості за період її нарахування. Позов в цій частині позовних вимог підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Розрахунки інфляційних нарахувань відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи та вчиненні вірно, тому підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Відповідно до п. 1 протоколу погодження договірної вартості робіт за договором, що є невід'ємною частиною останнього, сторони погодили, що у разі порушення строків оплати виконаних робіт, передбачених договором, та/або встановлення інших строків оплати, що перевищують строки встановлені при укладенні договору, договірна вартість збільшується на 0,12 відсотка за кожен день перевищення строків оплати, встановлених при укладенні договору.

Враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховані 17997 грн. 74 коп. процентів.

Умовами договору сторонами передбачено інший розмір процентів, ніж зазначений у ч. 2 ст. 625 ЦК України та що відповідає вимогам даної норми ЦК.

Загальний розмір таких річних складає 43,8%, із розрахунку 0,12 % х 365 днів.

Розрахунки процентів відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи та вчиненні вірно, тому також підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1827 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «Клевань» (вул. Ювілейна, 28, с. Кривчунка, Жашківський район, Черкаська область, 19215, ідентифікаційний код 32191441, п/р 26004300006148 в АТ «Златобанк» м. Київ МФО 380612) на користь приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Конкорд-Агро» (вул. Київська, 140, смт. Гребінки, Васильківський район, Київська область, 08662, ідентифікаційний код 30362276, п/р 26005138094 в «Райффайзен банк «Аваль» м. Київ МФО 380805) 48537 грн. 60 коп. - основного боргу за договором від 09.07.2013 №18 КА-2013 на виконання сільськогосподарських робіт, 17997 грн. 74 коп. - нарахованих процентів, 3191 грн. 51 коп. - пені, 3684 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань, 1827 грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Суддя О.В. Чевгуз