Постанова

від 02.09.2014 по справі 925/899/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р. Справа№ 925/899/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

За участі представників:

від позивача: Борисенко А.М. - представник

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства «Клевань» на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2014 року по справі №925/899/14 (суддя: О.В. Чевгуз)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Конкорд-Агро»

до Фермерського господарства «Клевань»

про стягнення 73 410, 85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Конкорд-Агро» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства «Клевань» про стягнення 73 410, 85 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.06.2014 року по справі № 925/899/14 позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Конкорд-Агро» задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Фермерського господарства «Клевань» на користь Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Конкорд-Агро» 48537 грн.60 коп. основного боргу за договором від 09.07.2013 №18 КА-2013 на виконання сільськогосподарських робіт, 17997,74 грн. - процентів, 3191,51 грн. - пені, 3684,00 грн. - інфляційних втрат, 1827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарства «Клевань» подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2014 року по справі №925/899/14 та постановити нове рішення, яким стягнути з Фермерського господарства «Клевань» суму основного боргу в розмірі 48 537, 60 грн., 3 139, 64 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 17 997, 74 грн. процентів та 3 684, 00 грн. інфляційних витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалене рішення невідповідним законодавству, прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та таким, що підлягає перегляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.08.2014.

Представник Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Конкорд-Агро» 12.08.2014 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими бо Позивач висував позовну вимоги про стягнення пені за шість місяців за період з 22.07.2013р. в сумі 3191,51 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014, розгляд справи відкладено на 02.09.2014.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 09.07.2013 було укладено договір №18 КА-2013 на виконання сільськогосподарських робіт (далі - договір).

Згідно договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати наступні види та обсяги сільськогосподарських робіт:

- обмолот ріпаку до 150 га (п. 1.1. договору). Замовник зобов'язується прийняти виконані сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим договором (п. 1.2. договору). Прийомка-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийомки-передачі, що надається виконавцем замовнику в день закінчення виконання робіт (п. 2.6. договору). Замовник зобов'язаний підписати акт прийомки-передачі виконаних робіт на протязі двох днів з моменту надання його виконавцем або в цей же строк направити виконавцю мотивовану відмову від писання акту (п. 2.7. договору).

Згідно до розділу 3 договору сторони погодили вартість робіт та порядок розрахунків.

Вартість робіт, передбачених цим договором, встановлюється за погодженням сторін і передбачена протоколом узгодження договірної ціни, що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною. Розрахунок за виконані роботи проводиться на протязі двох банківських днів після підписання сторонами акту прийомки-передачі виконаних робіт або після закінчення строку, передбаченого п. 2.7. цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 6.2. договору).

Позивачем на виконання умов договору були виконані роботи на площі 128 га, про що сторонами було складено та підписано акт здачі-прийняття робіт до договору від 17.07.2013. Загальна сума виконаних робіт склала 48537,60 грн. в т.ч. ПДВ - 8089,60 грн. Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг за договором в повному обсязі та в установлені терміни не виконав. Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги по обмолоту ріпаку. У зв'язку з чим, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг на умовах вищевказаного договору.

Згідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України, статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 48537,60 грн. підтверджено належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення 48537,60 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за період з 22.07.2013 по 22.01.2014 3191 грн. 51 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, за період з 22.07.2013 по 27.05.2014 17997 грн. 74 коп. процентів, за період з 01.10.2013 по 30.04.2014 3684,00 грн. інфляційних нарахувань.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п. 4.2. договору за прострочку оплати виконаних робіт замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день.

Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірми «Конкорд-Агро» нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми за кожний день такої прострочки.

Пеня позивачем нарахована в межах строку передбаченого статтею 232 Господарського кодексу України, з врахуванням заборгованості за період її нарахування. Позов в цій частині позовних вимог підлягає до задоволення.

Згідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Розрахунки інфляційних нарахувань відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Згідно до п. 1 протоколу погодження договірної вартості робіт за договором, що є невід'ємною частиною останнього, сторони погодили, що у разі порушення строків оплати виконаних робіт, передбачених договором, та/або встановлення інших строків оплати, що перевищують строки встановлені при укладенні договору, договірна вартість збільшується на 0,12 відсотка за кожен день перевищення строків оплати, встановлених при укладенні договору.

Враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховані 17997 грн. 74 коп. процентів.

Умовами договору сторонами передбачено інший розмір процентів, ніж зазначений у ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та що відповідає вимогам даної норми ЦК.

Загальний розмір таких річних складає 43,8%, із розрахунку 0,12 % х 365 днів.

Розрахунки процентів відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи та вчиненні правильно, тому також підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Клевань» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2014 року по справі № 925/899/14 залишити без змін.

Матеріали справи №925/899/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін