Ухвала

від 18.06.2014 по справі 255/4026/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 255/4026/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5077/2014

Головуючий 1 інстанції Цукуров В.В.

Доповідач Папоян В.В. Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Папоян В.В.

Суддів - Біляєвої О.М., Гусєва В.В.,

При секретарі - Саєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» на ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 07 квітня 2014 року за заявою ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», приватного підприємства «Магазин «Вікторія» про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», Приватного підприємства «Магазин «Вікторія» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» про визнання недійсним договорів відступлення права вимоги за іпотечними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 07 квітня 2014 року задоволено заяву позивачів про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно яке належить ТОВ «Восход», на нежитлове приміщення за адресою м.Донецьк пр.Ілліча №15, яке належить ПП «Магазин «Вікторія» та на приміщення магазину продовольчих товарів за адресою АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1

ТОВ «Авіас Фінанс» не погодившись з ухвалою суду подав апеляційну скаргу в якій просив ухвалу скасувати та ухвалити нову якою відмовити у задоволенні заяви. На обґрунтування апеляційної скарги посилався на порушення судом норм матеріально та процесуального права. Зокрема зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26 грудня 2014 року боржника ТОВ «Восход» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора. Вважає, що накладання арешту на майно ТОВ «Восход» не допускається в силу прямої заборони передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно якого з дня прийняття господарським судом постанови про банкрутство, скасовується арешт накладений на майно боржника визнаного банкрутом чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника та накладання нових арештів або інших обмежень не допускається. Крім того, посилається, що справа розглянута у їх відсутність та ними своєчасно не отримано копію відповідної ухвали.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з доводами апеляційної скарги погодився, просив ухвалу суду скасувати.

Інші особи, які приймають участь по справі у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка у судове засідання осіб які приймають участь по справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справ.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду підлягає частковому скасуванню, з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1, ТОВ «Восход», ПП «Магазин «Вікторія» звернулися до суду з позовом до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Авіс Фінанс» про визнання недійсним договорів відступлення права вимоги за іпотечними договорами, та надали заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом іпотечних договорів.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що ними заявлений позов про визнання недійсними з моменту їх укладення договорів відступлення права вимоги якими відповідач ПАТ «АК ПІБ» передав відповідачу ТОВ «Авіас Фінанс» право вимоги за іпотечними договорами. З матеріалів справи вбачається, що іпотечні договори, за якими були укладені договори відступлення права вимоги, містять відповідне застереження щодо права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі або передачу іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду та згідно ст.. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і враховуючи, що предметом позову є спірні об'єкти нерухомості, наклав на них арешт.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тобто забезпечення позову - це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Види забезпечення позову визначені у статті 152 ЦПК України, зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Згідно ч. 3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ст..38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Як убачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Донецької області від 12 серпня 2013 року за заявою кредитора - ТОВ «ДОНРОЯЛТІПЛЮС» порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Восход». Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26 грудня 2014 року боржника ТОВ «Восход» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора. Постанова суду набрала чинності та не скасована.

Але при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ «Восход», якого визнано банкрутом, суд першої інстанції не врахував вказану правову норму та помилково задовольнив заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно вказаної юридичної особи.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи у відсутність сторін оскільки відповідно до роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви. Зазначення в частині першій статті 153 ЦПК про розгляд заяви про забезпечення позову судом (а не суддею) не є свідченням того, що суддя одноособово без проведення судового засідання не має права на вжиття заходів забезпечення позову. Згідно зі статтею 18 ЦПК суддя діє від імені суду. Отже, якщо заяву про забезпечення позову подано після відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду, то суддя одноособово вирішує це питання відповідно до вимог закону. У випадку якщо заява про забезпечення позову надійшла під час проведення судового засідання, то, відповідно, вона розглядається у судовому засіданні згідно з вимогами закону.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Зі змісту апеляційної скарги убачається, що фактично апелянт не погоджується з ухвалою суду першої інстанції лише в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно належне ТОВ «Восход». Та ним не наводиться жодних правових підстав, які б на його думку свідчили про неправомірність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно інших осіб.

Оскільки при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ «Восход», суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про задоволення заяви позивачів про забезпечення позову, то ухвала Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 07 квітня 2014 року відповідно до п.2 ч.1 ст.. 312 ЦПК України в частині задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ «Восход» підлягає скасуванню, як постановлена з порушення вимог процесуального закону, а заява про забезпечення позову у такий спосіб залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авіас Фінанс» задовольнити частково.

Ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 07 квітня 2014 року в частині накладення арешту на нерухоме майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Восход», скасувати.

У задоволені заяви ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», приватного підприємства «Магазин «Вікторія» про забезпечення позову ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», Приватного підприємства «Магазин «Вікторія» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанси» про визнання недійсним договорів відступлення права вимоги за іпотечними договорами шляхом накладення арешту на нерухоме майно яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Восход», відмовити.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді: