Постанова

від 20.06.2014 по справі 824/2158/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/2158/14-а

14:35

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

за участю секретаря судового засідання - Бурковської Ю.Т.;

з участю:

представника позивача -ОСОБА_1;

представника відповідача -Андрущака О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 (далі-позивач), звернувся з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області (далі-відповідач), в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати постанови від 06.05.2014 року №12/14 та №13/14. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області від 23.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до договорів №5 та №8 від 20.01.2014 року ОСОБА_3 орендує в товариства з додатковою відповідальністю "Трембіта" приміщення площею 837,8 м.кв. та 228,3 м.кв. із метою розміщення кафе-бару та піцерії по АДРЕСА_1. Зазначені приміщення використовуються позивачем виключно до вимог договорів оренди та у відповідності до п.2 ст.285 Господарського кодексу України.

23 квітня 2014 року працівниками Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, про що складено акт перевірки від 23.04.2014 року, два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.04.2014 року, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 23.04.2014 року, а також винесено дві постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.05.2014 року №12/14 та №13/14. Позивач вважає, що відповідачем допущено ряд порушень, та безпідставно притягнено останнього до відповідальності.

А саме порушено п.7 та п. 17 Порядку здійснення державного архітектурного-контролю затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року №553 (далі-Порядку №553). Твердження відповідача про те, що позивачем порушено п.3 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", останній вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки він є орендарем який використовує приміщення відповідно до його цільового призначення, а не замовником будівельних робіт. Також позивач зауважив, що орендар навіть технічно не може здати об'єкт в експлуатацію, оскільки це прерогатива виключно власника приміщення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач також зазначив, що його належним чином не було повідомлено про час і місце розгляду справи, чим порушено його право на захист, а також те, що працівники інспекції притягнувши його до відповідальності неправомірно самостійно визначили об'єкт, який орендується ним, об'єктом 4-ї категорії складності без залучення експерта, який має відповідний сертифікат.

Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що у своїй перевірці працівники Інспекції керувалися та діяли в рамках Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а також Порядку №553. При цьому, як зазначив відповідач, позивача було повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, проте останній не з'явився до Інспекції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, вказавши окрім іншого на порушення відповідачем вимог ст. 250 Господарського кодексу України, в частині пропущення річного строку притягнення до відповідальності з часу вчинення порушення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених в запереченні.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи й проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

20 січня 2014 року між товариством з додатковою відповідальністю "Трембіта", в особі генерального директора ОСОБА_4 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар), укладено договори оренди приміщення №5 та №8. Згідно предмету договору орендодавець передає орендарю для платного користування протягом строку, встановленого цим договором, нежилі приміщення зазначені у п.2.1 цього договору, а орендар зобов'язується користуватися цими нежилими приміщеннями відповідно до умов цього договору, і оплачувати таке користування відповідно до умов та в порядку, встановлених п. 4 цього договору, а після закінчення строку користування повернути їх в тому ж стані, в якому він їх отримав, з урахуванням нормального зносу. Нежилими приміщеннями, які є предметом цього договору є приміщення площею 837,8 кв.м. та 228,3 кв.м., в будівлі літ. «А», за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 8-14)

23 квітня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області на підставі листа слідчого УМВС України в Чернівецькій області від 27.02.2014 року та службової записки начальника відділу позапланових перевірок проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_3, в ході якої виявлено ряд порушень, які викладені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. А саме констатовано те, що за результатами перевірки встановлено: виконання будівельних робіт ФОП ОСОБА_3 з реконструкції орендованих нежитлових приміщень ТДВ "Трембіта" в будівлі літ. "А" по АДРЕСА_1 без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено п.3 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також встановлено порушення у вигляді експлуатації ФОП ОСОБА_3 частини орендованих нежитлових приміщень у ТДВ "Трембіта" в будівлі літ. "А" по АДРЕСА_1, які орендуються згідно договорів оренди №5 та №8 від 20.01.2014 року, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с. 16-17).

Цього ж числа, 23 квітня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області за результатами позапланової перевірки складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При складенні протоколів відповідачем внесено до протоколів відомості про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 15.00 год. 06.05.2014 року в приміщенні інспекції за адресою м.Чернівці вул. П.Целана, 11 (а.с. 18-21).

23 квітня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_3 привести об'єкт будівництва до вимог чинного законодавства, шляхом введення в експлуатацію в порядку визначеному чинним законодавством в термін до 01.06.2014 року (а.с. 26-27).

06 травня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області винесено постанови №12/14 та №13/14 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою накладено на ФОП ОСОБА_3 штраф 450660 грн. та 450660 грн. відповідно, за порушення абз.1 п.5 ч.2 ст.2 та абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (а.с. 22-25).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. №3038-VI (далі-Закон № 3038) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач (окрім іншого) посилався на те, що він не являється замовником будівельних робіт по АДРЕСА_1 м.Чернівці, оскільки орендує ці приміщення згідно договорів оренди №5 та №8 від 20.01.2014р., відповідно не може нести відповідальність за виконані будівельні роботи.

Суд не може погодитись із такими твердженнями позивача, виходячи з наступного.

Згідно п.4 ст.1 та ч.2 ст.4 Закону №3038 замовником є - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно п.2 та п.3 ч.1 ст.34 Закону №3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після:

реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Як встановлено судом, 23 грудня 2013 року Господарським судом Чернівецької області у справі №926/1213/13 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трембіта" до Чернівецької міської ради, третя особа ФОП ОСОБА_3 прийнято рішення про визнання права власності на нежитлові приміщення в будівлі літ. "А" по АДРЕСА_1, яке набрало законної сили 03 січня 2014 року (а.с.58-60).

В ході судового розгляду вказаної справи було встановлено, що 01.11.2010 року між ТДВ "Трембіта" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено договір оренди нежитлової будівлі літ. "А" загальною площею 3060,50 м2 по АДРЕСА_1 та нежилого приміщення підвалу та першого поверху загальною площею 215,50 м2 в житловому будинку літ. "А" на АДРЕСА_2.

При цьому, п. 2.2 договору оренди передбачено, що мета оренди - використання приміщення під готельно-ресторанний комплекс.

Пунктом 3.1 договору (з урахуванням додаткової угоди від 01.10.2013 року) передбачено, що приміщення надається у користування до 01.09.2016 року.

Відповідно до п. 5 вищевказаного договору орендар (третя особа у справі) має право проводити реконструкцію (реставрацію, капітальний ремонт) приміщень з дозволу орендодавця та з дотриманням вимог чинного законодавства України.

В ході судового розгляду вказаної справи також було встановлено, що ОСОБА_3 з метою реалізації права на свободу підприємницької діяльності з дозволу власника земельної ділянки здійснено реконструкцію належних ТДВ "Трембіта" нежитлових приміщень.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене вище, безсумнівний є той факт, що ОСОБА_3 в розумінні п.4 ст.1 Закону №3038 є замовником будівельних робіт (реконструкції) приміщень по АДРЕСА_1 м.Чернівці.

Слід також зазначити, що матеріалами справи повністю спростовуються доводи позивача про те, що його належним чином не було повідомлено про розгляд матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. А саме, в ході судового розгляду справи було встановлено, що під час складення протоколів про правопорушення, присутнього ОСОБА_5 було повідомлено, і такі відомості внесено до протоколу, про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 15.00 год. 06.05.2014 року в приміщенні інспекції за адресою м.Чернівці вул. П.Целана, 11. Крім того в ході судового розгляду справи відповідачем надано належні та допустимі докази (супровідні листи, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень), згідно яких на адресу позивача матеріали перевірки (а.с.47-54).

Щодо обґрунтувань позивача та заперечень відповідача про віднесення об'єкту будівництва до певної категорії складності, суд зазначає наступне.

Механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності урегульовано Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року N 557 (далі - Порядок №557).

Пунктом 7 Порядку №557 передбачено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Статтею 32 Закону №3038 визначено, що усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз приписів наведеної статті у системному зв'язку з іншими нормами Закону №3038 та Порядку №557 дає підстави для висновку, що вона встановлює загальне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва. У випадках коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належить до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів.

Аналогічна правова позиція висловлена в рішенні від 04 березня 2014 року Верховним судом України у справі за позовом обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Кронштадт" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про необґрунтованість і помилковість доводів позивача про відсутність компетенції у відповідача на визначення категорії складності об'єкта будівництва (реконструкції).

Незважаючи на наявність компетенції у відповідача на визначення категорії складності об'єкта будівництва (реконструкції), дії останнього в ході вчинення вказаних владних функцій, повинні узгоджуватись з вимогами нормативно-правових актів, які регламентують віднесення того чи іншого об'єкта будівництва (реконструкції) до певної категорії складності.

Так, відповідно до п.3, п.4 та п.5 Порядку №557 категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

До IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; 2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:

можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат;

можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня;

можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки дотримання вимог законодавства (а.с.16 на звороті), відповідачем віднесено об'єкт реконструкції орендованих нежитлових приміщень до IV категорії складності, без будь-якої нормативно-правової мотивації. Натомість в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.18 на звороті) відповідачем вказується, що об'єкт відноситься до IV категорії складності відповідно до ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 та додатку М ДБН А.2.2-3-2012.

Аналізуючи вказані вище норми Порядку №557 та додатку М в частині індивідуальних характеристик можливих наслідків відмови будівлі або споруди, суд вважає, що відповідачем не розкрито зміст, та не вказано жодної із ознак, як під час перевірки, так і в ході судового розгляду справи, які б давали підстави вважати, що об'єкт перевірки відноситься до IV категорії складності, що в свою чергу дає підстави вважати про помилковість рішення відповідача в частині притягнення до відповідальності за вчинене порушення по об'єкту IV категорії складності.

Вказаний висновок суду також знайшов своє часткове підтвердження виходячи із відомостей декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області 30.06.2011 року, згідно якої 148,8 кв.м. нежитлового приміщення кафе-бару на АДРЕСА_1 відноситься до ІІІ категорії складності (а.с.66-71).

Окрім, вказаних вище висновків суду, спірне рішення - постанова №12/14 від 06.05.2014 року підлягає скасуванню, як протиправна і з інших підстав.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР з наступними змінами (далі Закон №208/94).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.1 Закону №208/94 правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Як зазначалось вище, позивача згідно постанови №12/14 від 06.05.2014 року притягнено до відповідальності (визнано винним) за вчинення порушення передбаченого абз.1 п.5 ч.2 ст.2 Закону №208/94, яке обумовлюється тим, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.

По своїй суті, штраф який застосовано до позивача, згідно постанови №12/14, в розумінні ст.239 Господарського кодексу України є одним із видів адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи (рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 грудня 2013 року у справі №926/1213/13), а також підтверджується показами допитаного в ході судового розгляду справи в якості свідка ОСОБА_3 - реконструкцію приміщень по АДРЕСА_1 було розпочато в 2010 році, та закінчено в 2011 році.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість притягнення позивача до відповідальності за вчинене порушення, по закінченню річного строку, а відтак постанова №12/14 від 06.05.2014 року, як така, що суперечить наведеним вище нормам, підлягає скасуванню.

Щодо іншої частини позовних вимог, окрім наведених вище висновків, суд зазначає наступне.

Як вбачається з постанови №13/14 від 06.05.2014 року позивача також притягнено до відповідальності (визнано винним) за вчинення порушення передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону №208/94, яке обумовлюється тим, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.

Як встановлено судом, за результатами розгляду справи №926/1213/13, Господарським судом Чернівецької області було визнано за товариством з додатковою відповідальністю "Трембіта" (м. Чернівці вул. Комарова, 3, код 00310166) право власності на нежитлові приміщення в будівлі літ. "А" по АДРЕСА_1 загальною площею 1326,20 м2, (з відповідною розшифровкою цільового призначення і площі приміщень), в т.ч., яке орендується позивачем.

Судовим розглядом вказаної справи також було встановлено наступне.

Пунктом 1.2 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.02.2010 року №59/2 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 надано містобудівні умови та обмеження на реконструкцію під кафе-бар орендованих у позивача приміщень загальною площею 132,80 м2 з відновленням історичного входу за рахунок внутрішнього простору приміщення.

Відповідно до технічного висновку Чернівецького міського комунального підприємства "Проектний інститут "Містопроект" за умови розроблення робочого проекту з дотриманням всіх будівельних норм і правил можливо переобладнати існуючі конструкції будинку по АДРЕСА_1 в м. Чернівці під готель та ресторан.

Висновком Чернівецької обласної санітарно-епідеміологічної станції від 13.12.2010 року встановлено, що технічний висновок про можливість реконструкції нежитлових приміщень під ресторан та готель по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідає вимогам діючого санітарного законодавства, у зв'язку з чим погоджений. Висновок дійсний до 12.12.2014 року.

19.01.2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію орендованої у позивача нежитлової будівлі літ."А" загальною площею 3060,50 м2 на АДРЕСА_1 та нежитлових приміщень підвалу та першого поверху загальною площею 215,50 м2 в житловому будинку на АДРЕСА_2 під ресторан та готель.

На підставі поданих документів 08.02.2011 року Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради прийнято рішення за №60/3, пунктом 1.3 якого третій особі (ОСОБА_3), як орендарю, надано містобудівні умови та обмеження на реконструкцію орендованої у позивача нежитлової будівлі літ."А" загальною площею 3060,50 м2 на АДРЕСА_1 та нежитлових приміщень підвалу та першого поверху загальної площею 215,50 м2 в житловому будинку літ."А" на АДРЕСА_2 під ресторан та готель.

На виконання рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради та на замовлення третьої особи ліцензованою проектною організацією Приватна фірма "Сова" виготовлено проект на реконструкцію орендованого майна під ресторан та готель.

В подальшому ОСОБА_3 на орендованій земельній ділянці та з дозволу її власника здійснено реконструкцію належних ТДВ "Трембіта" нежитлових приміщень.

При цьому, судовим розглядом також було встановлено, що дозвіл на будівництво (реконструкцію) сторони у справі не отримували.

Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж експерта ОСОБА_7 (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг) пов'язаних із створення об'єкта архітектури серія АЕ №000361) від 22.10.2013 року встановлено відповідність реконструйованої нежитлової будівлі літ."А" по АДРЕСА_1 та нежитлових приміщень підвалу та першого поверху в житловому будинку літ."А" по АДРЕСА_2 під ресторан та готель загальною площею 1326,20 м2 вимогам надійності і безпечної експлуатації.

Висновком Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 20.12.2013 року погоджено звіт про проведення технічного обстеження на реконструкцію нежитлової будівлі літ. "А" по АДРЕСА_1 та нежитлових приміщень підвалу та першого поверху в житловому будинку літ."А" на АДРЕСА_2 під ресторан та готель.

Згідно довідки Управління ДСНС у Чернівецькій області від 20.12.2013 року у проектній документації на реконструкцію нежитлової будівлі літ. "А" по АДРЕСА_1 та нежитлових приміщень підвалу та першого поверху в житловому будинку літ."А" на АДРЕСА_2 під ресторан та готель порушень протипожежних норм і правил не виявлено.

15.10.2013 року ТДВ "Трембіта" отримало Технічні паспорти Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації на нежитлові приміщення в будівлі літ."А" на АДРЕСА_1 (з відповідною розшифровкою цільового призначення приміщень і площі в м.кв.) (а.с.58-60).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013р. №95 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.04.2013р. за №612/23144) затверджено Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.

При цьому, вказаним нормативним актом не визначено порядку прийняття в експлуатацію об'єктів ІІІ-V категорії складності.

Згідно ч.2 ст.39 Закону №3038 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 13.04.2011р. №461 (з наступними змінами та доповненнями) видача сертифікату здійснюється на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, який видається інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю.

Аналіз наведених норм законодавства, з урахуванням встановлених обставин справи, дає підстави вважати, що чинним законодавством не визначений та не передбачений порядок прийняття в експлуатацію самочинно реконструйованого (збудованого) нерухомого майна IV категорії складності, окрім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель I та II категорій складності, в тому числі на яке зареєстровано право власності.

На думку суду, позивач, як орендар в даних правовідносинах позбавлений права і можливості здавати в експлуатацію об'єкт на який визнано і зареєстровано право власності за іншою особою, оскільки унеможливлена видача відповідачем сертифіката за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт.

Іншими словами, дозвіл на виконання будівельних робіт по своїй суті не може видаватись після того, як такі роботи (реконструкція) вже виконана, і на об'єкт, який експлуатується виготовлені відповідні висновки уповноважених органів і обмеження щодо забудови, та видані Технічні паспорти бюро технічної інвентаризації, а також зареєстровано право власності, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.28-29).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, про необґрунтованість висновків відповідача в частині накладення штрафних санкцій на позивача за експлуатацію орендованих згідно договорів №5 та №8 від 20.01.2014 року нежитлових приміщень без введення їх в експлуатацію, та зобов'язання останнього у вигляді вимоги (припису) "Привести об'єкт будівництва до вимог чинного містобудівного законодавства шляхом введення в експлуатацію…".

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих рішень, а відтак адміністративний позов слід задовольнити повністю з підстав наведених вище.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати - судовий збір в сумі 73,08 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову від 06.05.2014 року №12/14, №13/14.

3.Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області від 23.04.2014 року .

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати - судовий збір в сумі 73,08 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Боднарюк

Постанова у повному обсязі складена 25 червня 2014 року.