Рішення

від 23.06.2014 по справі 914/1209/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2014 р. Справа № 914/1209/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О. , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання (надалі - ДТГО) «Львівська залізниця», від імені якої діє Відокремлений підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) «Кур'єр ЛТД», м. Червоноград,

про стягнення 7316,61 грн.

За участю представників:

від позивача - Клос О.В. - представник,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: ДТГО «Львівська залізниця», від імені якої діє Відокремлений підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ «Кур 'єр ЛТД», м. Червоноград, 7316,61 грн. заборгованості, 20,4 грн. пені. Згодом, 26.05.2014 р. позивачем подано у канцелярію суду заяву про збільшення позовних вимог до 8519,01 грн. заборгованості та 162,48 грн. пені. Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов Договору найму обладнання № 3 від 01.11.2007 р., Договору № 1 від 05.02.2010 р. про компенсацію витрат на утримання державного нерухомого майна, переданого в оренду, Договору № 1 про компенсацію витрат на утримання державного нерухомого майна, переданого в оренду та надання комунальних послуг (теплопостачання) орендарю від 24.06.2011 р., а також нормами ст.ст. 11. 14, 16, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Представники позивача у судових засіданнях збільшені позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач у відповіді на позовну заяву зазначає, що йому у найм передано позивачем обладнання, у якого вийшов термін експлуатації. Відповідач листом просив позивача виключити це обладнання з переліку майна, переданого в найм, на підставі ч. 2 ст. 768 ЦК України. Однак, вказане звернення відповідача позивачем враховано не було. З цих підстав, а також з підстав надмірності витрат позивача на опалення вокзалу ТзОВ «Кур 'єр ЛТД» просить у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 03.06.2014 р. продовжено строк вирішення справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов, з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог, підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Між сторонами у справі 01.11.2007 р. укладено договір № 3 найму обладнання. Обладнання, яке було предметом Договору № 3, повернено відповідачем позивачу 27 листопада 2013 р., що підтверджується відповідним Актом, підписаним сторонами. Судом встановлено, що відповідно до п. 5.8. Договору № 3 позивач листом від 04 листопада 2013 р. повідомив відповідача про припинення дії Договору. Відповідно до п. 5.2. Договору № 3 він почав свій перебіг з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Тобто з 01.11.2007 р. та закінчувався 27 жовтня 2008 р. Однак, відповідно до вимог п. 5.8. Договору неодноразово вважався продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Таким чином, відповідно до вимог п.п. 5.2., 5.8. Договору № 3, враховуючи лист позивача від 04 листопада 2013 р. про припинення дії Договору, згаданий договір закінчив свою дію 27 жовтня 2013 р. Позивач міг вручити відповідачу лист про припинення дії договору і безпосередньо 27.10.2013 р., проте таким своїм правом не скористався. Відтак, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення заборгованість з орендної плати лише за період з березня 2013 р. по 27 жовтня 2013 р. Орендна плата за використання рухомого майна не може бути стягнута з відповідача після закінчення дії договору та за відсутності договору оренди майна як такого. За несвоєчасне виконання обов'язку з повернення речі після закінчення дії договору оренди ЦК України встановлена відповідна відповідальність орендаря (наймача). Крім цього, у п. 3.1. - 4.4. розділу Договору «Розрахунки» сторони погодили, що плата за користування обладнанням перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата за базовий місяць оренди - жовтень 2007 р. становила 173,18 грн. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2007 р., визначалась шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди (жовтень 2007 р.) на індекс інфляції листопада 2007 р. розмір плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Позивачем помилково не скориговувався розмір місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць у випадках, коли такий був меншим 100 %. Таким чином, розмір орендної плати за березень 2013 р. становив 339,4 грн., а не 339,47 грн., як зазначає позивач (207,82 грн. (173,18 грн. + ПДВ) х 102,2% х 102,1% х 122,3% х 112,3% х 109,1% х 104,6% х 99,8% х 100,2% х99,9% х 100%). Відтак, розмір орендної плати за березень-квітень 2013 р. становив по 339,4 грн. на місяць, за травень - червень 2013 р.- 339,7 грн. на місяць, за липень 2013 р. - 339,4 грн., за серпень - вересень 2013 р. - 337,02 грн., за жовтень 2013 р. - 338,4 грн. на місяць, проте договір тривав до 27.10.2013 р. Відтак, за жовтень орендна плата мала становити 294,74 грн. Враховуючи наведене, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача, з урахуванням здійснених ним часткових оплат, лише 2198,63 грн. (2666,38 грн. - сплачених 467,75 грн.) заборгованості за період з березня 2013 р. по 27 жовтня 2013 р. Решта позовних вимог в цій частині з огляду на усе вищевикладене задоволенню не підлягають.

Між сторонами у справі також укладено Договір про компенсацію витрат на утримання державного нерухомого майна, переданого в оренду, та надання комунальних послуг (теплопостачання) орендарю № 1 від 05 лютого 2010 р. щодо майна, орендованого по договору № 33 від 05.02.2010 р., з урахуванням договору про внесення до нього змін від 12.04.2013 р., та Договір № 1 про компенсацію витрат на утримання державного нерухомого майна, переданого в оренду, та надання комунальних послуг (теплопостачання) орендарю № 1 від 24.06.2011 р., укладений щодо майна, орендованого по договору № 90 від 24.06.2011 р. Факт передачі майна в оренду за згаданими договорами підтверджується актами приймання-передавання № 33/2010 та № 90 від 24 червня 2011 р. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вищезгаданими договорами за січень - березень 2014 р. з теплопостачання в сумі 5970,92 грн., обчислену відповідно до умов п.п. 1.1. Договорів пропорційно до займаної орендованої площі. При цьому з матеріалів справи вбачається, що опалення орендованих приміщень як і в цілому вокзалу станції Червоноград здійснювалось за рахунок електричної енергії. Відповідно до п.п. 2.2.4. Договорів на компенсацію витрат на утримання державного майна, переданого в оренду, відповідач зобов'язувався вносити плату за комунальні послуги на рахунок позивача не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним згідно з виставленими рахунками. Позивачем пояснено, що рахунки виставлялись відповідачу шляхом відправки їх на станцію Червоноград, що підтверджується Реєстрами кореспонденції, яка відправляється з експедиції по станціях дільниці ДН-1 від 13.02.2014 р., 18.03.2014 р., 10.04.2014 р., витягом з Книги реєстрації листів позивача, витягом з книги вхідної кореспонденції станції Червоноград. Однак, рахунки за березень 2014 р. датовані 22.04.2014 р., тому вони не могли відправлятись відповідачу 10.04.2014 р. Директор відповідача у судовому засіданні 19.06.2014 р. заперечила факт отримання ТзОВ «Кур'єр ЛТД» рахунків на оплату комунальних послуг за березень 2014 р. У продовжене після перерви судове засідання представником позивача подано в якості доказу надіслання відповідачу рахунків на компенсацію витрат на утримання державного нерухомого майна у березні 2014 р. від 22.04.2014 р. реєстр кореспонденції, яка відправляється з експедиції по станціях дільниці, від 23.04.2014 р. Однак, належних доказів вручення пакету № 169 на станції Червоноград, як це було подано за січень-лютий 2014 р., суду не надано. Долучений позивачем до матеріалів справи витяг з книги вхідної кореспонденції станції Червоноград судом до уваги не береться, оскільки він за своїм змістом суперечить тому, який було подано позивачем у попередньому судовому засіданні. Так, з вищезгаданого витягу з книги, який подано суду 03.06.2014 р., вбачається, що кореспонденція під номером 615 від 24.04.2014 р. не містила пакету ДНМ - 169. Тоді як з копії витягу, поданого суду 23.06.2014 р., кореспонденція під номером 615 уже містить пакет ДНМ 169. Таким чином, судом встановлено, що аркуші книги вхідної кореспонденції станції Червоноград, подані суду 03.06.2014 р. та 23.06.2014 р., в частині, яка стосується змісту отриманої кореспонденції, не є тотожними та суперечать один одному. Відповідач у судовому засіданні 19.06.2014 р. визнав факт отримання рахунку за лютий 2014 р., який згідно з вищезгаданою Книгою вхідної кореспонденції станції Червоноград отримано 19.03.2014 р. (номер 597 від 19.03.2014 р., пакет 123). Відповідна інформація зафіксована у витязі з Книги вхідної кореспонденції станції Червоноград, який надано суду 03.06.2014 р. У витязі, поданому суду 23.06.2014 р., інформація про отримання 19.03.2014 р. пакету номер 123 на станції Червоноград під порядковим номером 597 відсутня. Відтак, суд вважає належним доказом у справі копію витягу з книги вхідної кореспонденції станції Червоноград, яка надана суду 03.06.2014 р. Вказана копія подана суду первинно, її зміст відповідає поясненням двох сторін у справі, не містить суперечливих відомостей. Судом не береться до уваги факт отримання відповідачем зазначених рахунків разом з надісланою йому заявою про збільшення позовних вимог від 20 травня 2014 р., так як надіслання цієї заяви стороні є інститутом процесуального, а не матеріального права. За наведених обставин, у матеріалах справи відсутні та позивачем на вимогу суду не подані докази виставлення відповідачу згідно з умовами договорів рахунків на сплату у березні 2014 р. компенсації витрат на утримання майна. Без цих рахунків відповідач самостійно не міг внести компенсацію до 25 числа місяця, наступного за звітним, оскільки йому невідомий був розмір понесених позивачем витрат на утримання майна загалом. За таких обставин відповідач не міг самостійно визначити належний йому до сплати розмір витрат, оскільки такий мав визначатись згідно з п.п. 2.1. Договорів на підставі розрахунків позивача, пропорційно до займаної відповідачем площі. Відтак, несплата відповідачем витрат за березень 2014 р. має місце з вини позивача. Позивач не вчинив дії, до вчинення яких відповідач не міг виконати свій обов'язок з сплати коштів, а тому підстави для задоволення позову в цій частині станом на день вирішення справи судом відсутні (ч. 2 ст. 613 ЦК України).

Витрати електроенергії, необхідної для забезпечення опалення приміщень, орендованих відповідачем в будівлі вокзалу станції Червоноград, підтверджуються звітами про використану активну (реактивну) електроенергію станції Червоноград у січні-лютому 2014 р., Довідками про використані паливно-енергетичні ресурси від 10.02.2014 р., 10.03.2014 р. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимоги ухвал суду не подані докази, які б свідчили про добровільну сплату вищезазначеної заборгованості або спростовували позовні вимоги в цій частині. За таких обставин, 4768,52 грн. заборгованості з компенсації витрат електроенергії, необхідної для забезпечення опалення орендованих відповідачем приміщень у січні-лютому 2014 р. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на вищевикладене, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення на підставі п.п. 3.2. Договорів, ст. 549 ЦК України лише 146,2 грн. пені, нарахованої за період прострочення виконання грошових зобов'язань за січень-лютий 2014 р., починаючи з 26.02.2014 р. по 21.05.2014 р. включно.

Заперечення відповідача, викладені у відповіді на позовну заяву, судом до уваги не беруться, оскільки у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази внесення сторонами змін у Договір № 3 найму обладнання, або ж докази зміни умов договору у встановленому законом порядку судом, визнання його недійсним чи розірвання цього договору. У випадку наявності між сторонами спору з зазначених у відзиві питань, відповідач не позбавлений можливості у встановленому законом порядку звернутись з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1 . Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур 'єр ЛТД» (80100, м. Червоноград, вул. Клюсівська, буд. 22, кв. 52, код ЄДРПОУ 22405163) на користь Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) від імені якого діє Відокремлений підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця» (79007, м. Львів, вул. Листопадового Чину, 22, код ЄДРПОУ 25256137) 2198,63 грн. заборгованості з орендної плати, 4768,52 грн. заборгованості з компенсації витрат на утримання державного нерухомого майна, 146,2 грн. пені та 1496,99 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.