Ухвала

від 17.06.2014 по справі 816/893/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р.Справа № 816/893/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

представника позивача Смольник С.С.

представника відповідача Вербицької І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Швей Спец Сервіс" та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. по справі № 816/893/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Швей Спец Сервіс"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Швей Спец Сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0000472202/201 від 13.02.2014, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Швей Спец Сервіс" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 77 638 грн 65 коп. (сімдесят сім тисяч шістсот тридцять вісім гривень шістдесят п'ять копійок), в тому числі, за основним платежем - 62 110 грн 92 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 15 527 грн. 73 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, ТОВ "Швей Спец Сервіс", зазначає, що оскаржувана постанова в частині відмови в задоволенні позову ухвалена без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, Кременчуцька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області, зазначає, що оскаржувана постанова в частині задоволення позову ухвалена без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційних скарг у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Швей Спец Сервіс" зареєстроване як юридична особа 26.10.2011, ідентифікаційний код 37895752, має статус платника податку на додану вартість з 04.04.2012.

У період з 16.01.2014 по 22.01.2014 головним державним ревізором-інспектором Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Гардашем Р.В. проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Швей Спец Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Лоліана" за період з 01.01.2012 по 30.04.2013, за результатами якої складено акт від 28.01.2014 № 251/16-03-22-02-12/37895752.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1 та 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість всього у сумі 72530 грн, у тому числі: грудень 2012 року - 11260 грн, за січень 2013 року - 4229 грн, за лютий 2013 року - 5302 грн, за березень 2013 року - 8712 грн та за квітень 2013 року - 43027 грн.

Висновки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України зроблено на підставі даних акту ДПІ у Печерському районі в м. Києві від 08.08.2013 № 733/26-55-22-01/38148323 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Лоліана" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2012 по 30.06.2013", яким встановлено, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за відповідний період з огляду на відсутність інформації про наявні у ТОВ "Лоліана" складські приміщення, наявність автомобільного транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Також перевіряючим Кременчуцької ОДПІ встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Лоліана" позивачу, не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки в графі "Місцезнаходження юридичної особи-продавця" вказано адресу, за якою підприємство відсутнє. Крім того, звернуто увагу на відсутність у ТОВ "Лоліана" ліцензії на право здійснення будівельної діяльності, що була необхідна для виконання ремонтних робіт по заміні системи опалення на об'єкті позивача, а також на те, що фізичною особою ОСОБА_4, яким здійснювалося транспортування товару від ТОВ "Лоліана" до позивача, не подано декларації про доходи за 2012 рік, тобто, не отримано доходів, а відтак фактично транспортування не відбулось.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000472202/201 від 13.02.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 90662,50 грн, у тому числі за основним платежем - 72530 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18132,50 грн. /т.1, а.с. 26/.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ "Лоліана" на підставі договору поставки № 1 від 03.12.2012 мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України. Натомість, податковий кредит з податку на додану вартість позивача у розмірі 10 419,08 грн за результатами господарської операції із ТОВ "Лоліана" на підставі договору № 18 від 01.04.2013 сформовано з порушенням вимог статті 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

03.12.2012 позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоліана" договір поставки № 1, відповідно до умов якого ТОВ "Лоліана" (постачальник) зобов'язується передати в погоджені строки покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору. Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється на складі постачальника.

На виконання умов договору ТОВ "Лоліана" видано позивачу податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, згідно з якими здійснено поставку товару (рукавички, чоботи гумові, черевики, застібки, комп'ютерні вишивки, тканини, резинки , стрічки, синтепон, нитки для пошиву, пряжки, ґудзики, блискавки, шнур, тощо) на загальну суму 372 668 грн. 85 коп., в тому числі ПДВ - 62111 грн 48 коп.

ТОВ "Лоліана" на момент укладення договору та видачі податкових накладних було зареєстроване як юридична особа, та платник ПДВ (згідно матеріалів перевірки від 28.01.2014 свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Лоліана" від 01.10.2012 № 200069525 анульоване 26.07.2013) /т 2, а.с. 100/.

Факт транспортування товару від ТОВ "Лоліана" до позивача підтверджено товарно-транспортними накладними, згідно яких перевезення здійснено фізичною особою ОСОБА_4 із пункту навантаження АДРЕСА_1 до пункту розвантаження м. Кременчук, вул. Молодіжна 1/2 (місцезнаходження позивача), а також документами незалежного перевізника ПП "Нічний експрес" (вантажні декларації). Знаходження складу ТОВ "Лоліана" за адресою м. Кременчук, вул.. Профспілкова, 5, вбачається із договору оренди складського приміщення від 01.10.2012, акту прийому-передачі майна від 01.10.2012.

Перевезення товару фізичною особою ОСОБА_4 здійснювалося на підставі укладеного із позивачем договору № 2 від 03.05.2012 про надання послуг з організації перевезення вантажів по території України, виконання якого оформлено документами, копії яких надано позивачем суду.

Товар отримувався ОСОБА_5 за довіреностями, видача яких підтверджується витягом із Журналу реєстрації довіреностей.

Оплата товару здійснена готівкою, про що свідчать наявні у справі копії квитанції до прибуткових касових ордерів.

Товари, отримані від ТОВ "Лоліана", були оприбутковані позивачем на складі, а в подальшому використані у виробництві для пошиття спецодягу на продаж, що підтверджується довідкою про рух товарів на складі, калькуляціями прямих матеріальних витрат, договорами поставки, видатковими накладними, згідно яких здійснено продаж одягу.

Копії наявних у матеріалах справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки від 28.01.2014 № 251/16-03-22-02-12/37895752 на акт ДПІ у Печерському районі в м. Києві від 08.08.2013 № 733/26-55-22-01/38148323 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Лоліана" та посилання на відсутність у ТОВ "Лоліана необхідних виробничих потужностей і трудових ресурсів як на підставу для визнання безтоварними господарських операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні належні накладні , рахунки - фактури та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору .

До того ж, чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Між позивачем (замовник) та ТОВ "Лоліана" (виконавець) 01.04.2013 укладено договір про виконання робіт № 18, за умовами якого виконавець зобов'язувався за завданням замовника протягом 30 днів виконати ремонтні роботи по заміні системи опалення, а замовник зобов'язувався оплатити роботи.

На виконання умов договору № 18 від 01.04.2013 ТОВ "Лоліана" видало позивачу податкові накладні щодо виконання ремонтних робіт на загальну суму 62 514 грн 50 коп., в тому числі ПДВ - 10 419 грн 08 коп.

Із актів приймання виконаних робіт № 1 від 12.04.2013 та № 2 від 30.04.2013 вбачається, що ремонтні роботи здійснювалися у швейній майстерні за адресою м. Кременчук, вул.. Молодіжна,1/2 .

Зазначене приміщення орендується позивачем у ТОВ "Спліт" на підставі договору найму (оренди) № 2 від 01.06.2012.

За умовами наведеного договору, копія якого наявна у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спліт" (орендодавець) зобов'язується передати позивачу (орендарю) у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування, що визначене у договорі, та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату (п.1.1. договору). Адреса будинку, у якому знаходиться приміщення, що орендується: Полтавська область, вул. Молодіжна, будинок 1/2. Загальна площа приміщення, що орендується 239,8 кв.м (п.1.2., 1.3 договору). При цьому відповідно до пункту 4.1. договору строк оренди приміщення, що орендується, складає 3 (три) роки з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом передання - приймання.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в порушення ст. 793, 794 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час укладання спірного договору), якими визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, між позивачем та ТОВ "Спліт" було укладено договір оренди нежитлових приміщень строком на 3 роки у простій письмовій формі (наслідком, якої є нікчемність даного договору (ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий кредит з податку на додану вартість позивача у розмірі 10 419,08 грн за результатами господарської операції із ТОВ "Лоліана" на підставі договору № 18 від 01.04.2013 сформовано з порушенням вимог статті 198 Податкового кодексу України.

Доводи позивача із посиланням на ч. 2 ст. 220 ЦК України колегія суддів до уваги не приймає, оскільки останнім не надано доказів звернення до відповідного суду з позовом про визнання дійсним нікчемного правочину.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Швей Спец Сервіс" та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. по справі № 816/893/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2014 р.