Ухвала

від 18.06.2014 по справі 816/1618/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 р.Справа № 816/1618/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2014р. по справі № 816/1618/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08 квітня 2014 року № 0000352310, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 152932,50 грн., з них за основним платежем 122346 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 30586,50 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 року адміністративний позов задоволено.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 15 липня 2007 року, код ЄДРПОУ 34962951, номер запису 15881020000006441, а також перебуває на податковому обліку у відповідача та зареєстрований платником ПДВ.

У період з 07 березня 2014 року по 18 березня 2014 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Ресурс-Полтава" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 25 березня 2014 року № 1745/16-01-22-07/34962951, в якому відображено порушення позивачем п. 201.1 ст. 201, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 122346 грн., в тому числі за червень 2012 року на суму 57394 грн., за липень 2012 року на суму 5730 грн., за серпень 2012 року на суму 36052 грн., за вересень 2012 року на суму 5276 грн., та за листопад 2012 року на суму 17894 грн. (а.с. 14-31).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2014 року № 0000352310, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 152932,50 грн., з них за основним платежем 122346 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 30586,50 грн. (а.с. 13).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення..

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.5 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 11 червня 2012 року № 11/06, відповідно до умов якого Постачальник поставляє, а Покупець зобов'язується прийняти поставку та оплатити поставлений товар на умовах даного Договору. Ціна на товар встановлюється в гривнях України. В ціну товару включено вартість доставки. Загальна сума даного Договору складається з сум, вказаних у накладних на кожну партію товару. Накладні є невід'ємною частиною даного Договору (а.с. 32).

Також, між позивачем та вказаним контрагентом було укладено договір купівлі-продажу від 03 жовтня 2012 року № 310, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупці - Противикидну превенторну установку ХДУ-9х00 (б/в) в кількості один комплект (по тексту договору - Обладнання), відповідно до Специфікації, яка додається до даного Договору та є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов'язується в порядку на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити Обладнання, асортимент якого визначається Специфікацією. Загальна вартість Обладнання, що передається за умовами цього договору, складає - 107364 грн., у томі числі ПДВ - 17894 грн. (а.с. 51-52).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були наступні податкові накладні, видані ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз": від 14 червня 2012 року № 31, на суму 106236 грн, у тому числі ПДВ - 17706 грн; від 18 червня 2012 року № 39, на суму 238128 грн, у тому числі ПДВ - 39688 грн; від 02 липня 2012 року № 3, на суму 34380 грн, у тому числі ПДВ - 5730 грн; від 04 липня 2012 року № 9, на суму 44808 грн, у тому числі ПДВ - 7468 грн; від 16 липня 2012 року № 32, на суму 31656 грн, у тому числі ПДВ - 5276 грн; від 09 серпня 2012 року № 24, на суму 171504 грн, у тому числі ПДВ - 28584 грн; а також віж 05 жовтня 2012 року № 15 на суму 107364 грн, у томі числі ПДВ - 17894 грн (а.с. 35а, зв. 38, 42, 44, 46, 48, 55).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії наступних документів: рахунки від 11 червня 2012 № 184, від 12 червня 2012 року № 187, від 02 липня 2012 року № 232, від 04 липня 2012 року № 241, від 16 липня 2012 року № 275, від 09 серпня 2012 року № 338/1, від 05 жовтня 2012 року № 543; видаткові накладні від 14 червня 2012 року № 187, від 18 червня 2012 року № 195, від 05 жовтня 2012 року № 439; накладні від 02 липня 2012 року № 217, від 04 липня 2012 року № 221, від 16 липня 2012 року № 237, від 09 серпня 2012 року № 293/1; а також специфікацію до договору № 310 та акт приймання-передачі бурового обладнання від 05 жовтня 2012 року (а.с. 34-35, 37-38, 41, 43, 45, 47, зв. 52-55).

Отриманий товар був оплачений ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" згідно банківських виписок з відмітками банківської установи, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 68-73).

Перевезення товару, придбаного у спірного контрагенту, здійснювалось на виконання вимог договору про надання транспортних послуг від 12 березня 2012 року № 112, укладеного з ФОП ОСОБА_1, та договору на транспортне обслуговування від 03 жовтня 2012 року № 1003, укладеного з ТОВ "Геосинтез Інжинірінг", та здійснювалась на підставі подорожніх листів вантажного транспорту, товаро-транспортних накладних та актів виконаних робіт про здійснення вантажних перевезень, а також податкової накладної, рахунку-фактури, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підтверджується останніми, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 33, 36, 39-40,49-50, 56-60).

Придбані товарно-матеральні цінності зараховані на облік позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями, наявними в матеріалах справи (а.с. 74-84) та зберігались у виробничому приміщенні, що перебуває у віданні ТОВ "Ресурс-Полтава" на підставі договору оренди від 04 січня 2012 року № 3, укладеного з ФОП ОСОБА_2, що підтверджується належним чином завіреною копією останнього та актами приймання-передачі майна та виконаних робіт (а.с. 85-89).

В подальшому, товар, отриманий від спірного контрагенту, позивачем було використано в межах власної господарської діяльності, а саме у взаємовідносинах з надання послуг з Базою виробничого обслуговування ДП "Полтаванафтогазгеологія", ПАТ "Блок Агросвіт", відокремленим підрозділом "Моторвагонне депо Полтава" ДП "Південна залізниця", ТОВ "Спецмехсервіс", ДП "Укрбурсервіс", ТОВ "Бурова компанія Укрбурсервіс", а також у подальшому реалізовано наступним контрагентам: ТОВ "Голден Деррік", ТОВ "Енерго-Спецтранс", ТОВ "Мехсервіс Груп", що підтверджується наступними документами: рахунками на оплату, витягом з журналу довіреностей, видатковими накладними, податковими накладними, належним чином завірені копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 61-67, 90-149).

Господарські операції позивача здійснювались в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД (а.с. 154).

Зазначені первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом апеляційної інстанції як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів також зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2014р. по справі № 816/1618/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 24.06.2014 р.