Постанова

від 18.06.2014 по справі 813/9571/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 року № 813/9571/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Капустинської Н.М.

за участю представника позивача Гординський М.В.

представника відповідача Середяка Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОВ " до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВ " звернулося з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВ" за результатами якої складено акт №388/22-40/20767784 від 09.12.2013р.; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області, які полягають у викладенні в акті перевірки №388/22-40/20767784 від 09.12.2013р. протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій вчинених з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВ" та контрагентами - продавцями та покупцями за вказаний в акті період; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області вчитити дії по виключенню з АС "Результати співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомостей, які викладені в акті перевірки №388/22-40/20767784 від 09.12.2013 року; зобов'язати Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області відновити записи щодо розміру витрат, доходів, податкового кредиту та зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВ" (ЄДРПОУ 20767784) в даних відповідних реєстрів, карток, тощо податкового органу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатом проведеної відповідачем перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВ" " (код за ЄДРПОУ: 20767784) з питань господарських відносин з ТзОВ "Апплікат" (код за ЄДРПОУ 24829234) за період жовтень-листопад 2012 року, ПП "БК "Аструм " (код ЄДРПОУ 38347323) за період квітень 2013 року., відповідач дійшов до необргунтованих висновків про відсутність господарських операцій між позивачем та зазначеними вище суб'єктами господарювання. Позивач вважає, що правочини з контрагентами носять реальних характер, що підтверджується: наявністю первинної документації по господарських операціях, товари та роботи що придбавались й реалізовувались були використані у господарській діяльності позивача.

Результати господарської діяльності відображено у відповідній звітності, в тому числі податковій. Дані обставини підтверджуються дослідженими перевіркою первинними бухгалтерськими та податковими документами, на підставі яких правомірно було сформовано як валові доходи і витрати, так і податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість . В позові зазначено, що за наслідками перевірки податкових повідомлень-рішень не виносилось, однак відповідач вніс акт перевірки в АС "Результати співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" внаслідок чого змінено записи щодо розміру витрат, доходів, податкового кредиту та зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВ" за результати господарської діяльності по вказаних вище контрагентах.

Представник позивача адміністративний позов в судовому засіданні підтримав з підстав викладених у позові й письмових поясненнях та просить задовольнити позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав.

Зазначив, що контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, які приймаються на підставі такого акту, обґрунтувати власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень та вносити таку інформацію в інформаційну систему. Вказав, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб контролюючого органу щодо його складання, оцінка викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки та їх відображення в інформаційній системі надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту. Зазначив, що позовні вимоги за своєю суттю є вимогами про спростування висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, що виключає можливість їх оскарження у судовому порядку.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВ", код ЄДРПОУ - 20767784, зареєстроване як юридична особа 12.08 1998 р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради, запис № 1 415 120 0000 004204. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

У період з 26.11.2013 року по 02.12.2013 року Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області було проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВ" з питань господарських відносин з ПП "Апплікат" за період жовтень-листопад 2012 року., ПП "БК "Аструм " за квітень 2013 р. перевірку проведено на підставі наказу ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області № 391 від 26.11.2013р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 09.12.2013р. №388/22-40/20767784 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "ОВ" (код за ЄДРПОУ: 20767784) з питань господарських відносин з ПП "Апплікат" (код за ЄДРПОУ 24829234) за жовтень-листопад 2012 р., ПП "БК " Аструм" (код ЄДРПОУ 38347323) за квітень 2013 р. (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акта перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВ": 1. на порушення п.135.1, п.135.2 ст. 135, п. 137.1., п. 137.4 ст. 137, п. 138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами та доповненнями) ТзОВ "ОВ" безпідставно віднесло до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за ІV квартал 2012р- 1502776,25 грн.- придбання товарів (робіт, послу) у ПП "Апплікат", а також завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за ІV квартал 2012р - на суму 1543570,10 грн., в т.ч. по реалізації ТМЦ ТОВ " Гідротрак" (ЄДРПОУ 36529937) на суму- 1314542,10 грн., в т.ч. по реалізації ТМЦ ТзОВ "Індустрія ЛВ" (ЄДРПОУ 34838314) на суму- 150000,00 грн., в т.ч. по реалізації послуг ПП " Досвід 2002" (ЄДРПОУ 32251657) на суму-31850,00 грн., в т.ч. по реалізації ТМЦ ТзОВ " Західно-Українське Монтажне Управління " Південенергомонтаж" (ЄДРПОУ 31416882) на суму- 44928,00 грн.;

2. на порушення ст..185, п.187.1 ст.187, ст.. 188, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами та доповненнями) ТзОВ "ОВ" завищило суму податкових зобов'язань всього на суму 437014,33 грн. в т.ч. за листопад 2012р. на суму 308714,02 грн., по реалізації ТМЦ ТОВ " Гідротрак" (ЄДРПОУ 36529937) на суму-262908,42 грн., в т.ч. по реалізації ТМЦ ТзОВ "Індустрія ЛВ" (ЄДРПОУ 34838314) на суму-30000,00 грн., в т.ч. по реалізації послуг ПП " Досвід 2002" (ЄДРПОУ 32251657) на суму-6370,00 грн.. в т.ч. по реалізації ТМЦ ТзОВ " Західно-Українське Монтажне Управління " Південенергомонтаж" (ЄДРПОУ 31416882) на суму-8985,60 грн., в т.ч. по реалізації ТМЦ ТзОВ " Компанія Експерт" (ЄДРПОУ 35185839) на суму-450,00 грн., в т.ч. за квітень на суму 61948,60 грн. за травень 2013р. на суму 66351,71 грн., в т.ч. по реалізації ТМЦ ТОВ " Гідротрак" (ЄДРПОУ 36529937) за квітень 2013р-32360,93 грн. за травень 2013р.-37043,19 грн., в т.ч. по реалізації ТМЦ ТзОВ " СДТ" (ЄДРПОУ 36762628) за квітень 2013р.-17216,84 грн. за травень 2013р.- 10091,85 грн., в т.ч. по реалізації послуг ПП "Комерцконсалт" (ЄДРПОУ 35045511) за квітень 2013р.-6537,50 грн., в т.ч. по реалізації ТМЦ ТзОВ "Транспортна компанія "САТ" (ЄДРПОУ 35646516) за квітень 2013р.-666,67 грн. за травень 2013р-666,67 грн., в т.ч. по реалізації ТМЦ ТзОВ "Космопакбуд" (ЄДРПОУ 35961131) за квітень 2013р.-5166,66 грн., в т.ч. по реалізації ТМЦ ТОВ "Студентські мережі" (ЄДРПОУ 37045419) за травень 2013р.-2825,00 грн, в т.ч. по реалізації ТМЦ ФО ОСОБА_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) за травень 2013р.-15725,00 грн., та завищено суму податкового кредиту на загальну суму 417193,86 грн., в т.ч. за листопад 2012р на суму 300555,25 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ПП "Апплікат", в т.ч. за квітень 2013р. на суму 116638,61 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків із ПП "БК "Апплікат".

На підставі Акта перевірки відповідачем податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Однак, Акт перевірки внесено в АС "Результати співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчить зміст Акта перевірки від 09.12.2013 року, висновки про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВ" норм цивільного та податкового законодавства базуються виключно на відомостях актів ДПІ у м.Полтаві, ДПІ у Печерському районі м. Києва, оформлених за наслідками зустрічних звірок контрагентів позивача, а також на відомостях з бази даних ДПА України, АІС ОР "Податки", АІС "Податковий блок". Правової оцінки наданих позивачем первинної документації щодо господарських операцій з названими вище суб'єктами господарювання в акті від 09.12.2013 року немає. Під час розгляду справи суд встановив, що податковий орган при перевірці Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВ" на предмет дотримання вимог податкового та іншого законодавства обмежився лише відомостями щодо контрагентів останнього, які містять:

- акт ДПІ у м.Полтаві № 416/22.5-10/30285569 від 08.04.2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Апплікат" (код ЄДРПОУ 24829234) щодо правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: лютий 2010р.-лютий 2013р;

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 422/26-55-22-03 від 22.07.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "БК "Аструм" (код за ЄДРПОУ 38347323) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.04.2013 року по 30.04.2013 року.

Неможливість проведення усіх зустрічних звірок перелічених вище контрагентів зумовлена відсутністю цих платників за своїм місцезнаходженням. У зв'язку з цим зустрічні звірки проведено на основі відомостей автоматизованих систем і баз даних, які є в розпорядженні податкового органу. Проаналізувавши в такий спосіб господарські операції ПП "Апплікат", ПП "БК "Аструм", податкові органи, які проводили звірку, прийшли до висновку про безтоварність їх господарських операцій, відсутність об'єктів оподаткування та безпідставне формування показників податкового обліку, як свого, так і третіх осіб. Податкові органи зазначили також про те, що фактично операцій поставок за участю згаданих вище контрагентів не було у зв'язку з відсутністю в них необхідної для здійснення господарської діяльності матеріально-технічної бази і трудових ресурсів, а так само на підставі пояснень окремих осіб та відсутністю можливості звірки щодо їх контрагентів (постачальників). Відтак, оформлені за наслідками таких операцій первинна документація і податкова звітність містять неправдиві відомості; діяльність таких суб'єктів не має на меті настання правових наслідків, а спрямована не неправомірне надання податкової вигоди.

На підставі таких результатів зустрічних звірок, які здійснили ДПІ у м.Полтаві, ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач прийшов до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВ", як один із контрагентів ПП "Апплікат", ПП "БК "Аструм", відобразив у первинних документах господарські операції, яких фактично не було, у зв'язку з чим прийшов до висновків, зміст яких наведено вище.

Проте з такими висновками суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Як свідчить зміст Акта перевірки, в основу висновків про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами покладено акти про неможливість проведення зустрічної звірки. Висновки про відсутність реальності господарських операцій позивача зроблено без дослідження первинних документів, використовуючи лише облікові справи вищезгаданих суб'єктів господарювання. Використана відповідачем при перевірці Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВ" інформація без дослідження у контрагентів відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

Надані позивачем документи, а саме договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти надання послуг встановленої форми і змісту в цілому свідчать про виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Як свідчить Акт перевірки, розрахунки по господарських операціях проводились сторонами у безготівковій формі.

Роботи та придбаний товар згідно господарських операцій не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом спору, здійснювались правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 Цивільного кодексу України, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти Підприємства не знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також що у таких не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо відсутності реальності господарських відносин з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів та в інший незаборонений законом спосіб. Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням відсутності реальності господарських операцій.

Відповідно до п.3 та п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та в якому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на приписи наведених вище норм права, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки висновків про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази, зокрема й акти перевірки податкового органу, цю обставини підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Суд також наголошує, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

З урахуванням викладеного відповідач безпідставно та необґрунтовано стверджує про безтоварність та нереальність господарських операцій Приватного підприємства "Еко-Техсервіс" із зазначеними вище контрагентами.

Що стосується посилань позивача на те, що внесення Акта перевірки в АС "Податковий блок" та відображення відповідних записів щодо розміру витрат, доходів, податкового кредиту та зобов'язань Приватного підприємства "Еко-Техсервіс" в даних відповідних реєстрів, карток, тощо податкового органу можливе лише після складення податкового повідомлення-рішення та узгодження його у встановленому законом порядку, то суд зазначає наступне.

Відповідно ст.16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

В ст.71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно зі ст.ст.72, 74 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено, що відповідачем внесено відомості з акту перевірки №388/22-40/20767784 від 09.12.2013р. в АС "Результати співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Відтак, відповідач внісши відомості з акту перевірки у повному об'ємі в АС " Результати співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ", фактично змінив податкові показники ТзОВ фірма "ОВ" та встановив їх у розмірах, що визначені в акті перевірки.

Згідно з п.54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з нормами ст. 56 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення підлягає узгодженню, в тому числі, й за результатами його оскарження.

Таким чином, дії податкового органу щодо підстав та порядку внесення Акту перевірки в АС " Результати співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України " врегульовано нормативним актом. Недотримання цих нормативних актів органом державної податкової служби свідчить про наявність публічно-правового спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Акт перевірки безпідставно внесено в АС " Результати співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ", чим змінено податкові показники позивача. Зазначене порушує установлену законом процедуру узгодження податкових зобов'язань, чим порушено права та інтереси ТзОВ фірма "ОВ".

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним дій Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, які полягають у викладенні в акті перевірки №388/22-40/20767784 від 09.12.2013 року протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій вчинених з ТзОВ фірма «ОВ» та контагентами-покупцями і продавцями за вказаний в акті період; зобов'язання Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області вчинити дії по виключенню з автоматизованої системи " Результати співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України " відомостей, що викладені в акті перевірки № 388/22-40/20767784 від 09.12.2013 року - підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням зазначених позовних вимог, задоволення вимоги про зобов'язання Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області відновити записи щодо розміру витрат, доходів, податкового кредиту та зобов'язань ТзОВ фірма "ОВ" (ЄДРПОУ 20767784) в даних відповідних реєстрів, карток, тощо податкового органу є безпідставним.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт №388/22-40/20767784 від 09.12.2013 року, то суд зауважує що такі вимоги задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано суду доказів того, що відповідачем вчинено порушення порядку проведення позапланової виїзної перевірки. Відтак, суд дійшов висновку, що документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ фірма "ОВ", за результатами якої складено акт №388/22-40/20767784 від 09.12.2013р., відповідачем проведено у відповідності до вимог, передбачених ст.ст. 78,81,82 Податкового кодексу України.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судовий збір в розмірі 17 грн. 5 коп. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, які полягають у викладенні в Акті перевірки №388/22-40/20767784 від 09.12.2013 року протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій вчинених з ТзОВ "ОВ" та контрагентами-покупцями і продавцями за вказаний в акті період.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області вчинити дії по виключенню з автоматизованої системи "Результати співвставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомостей, які викладенні в Акті перевірки №388/22-40/20767784 від 09.12.2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВ" (79026, м. Львів, вул. Ак.Лазаренка, буд.6 Б, офіс 12, ідентифікаційний код 20767784) 17 (сімнадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Гулкевич І.З.