Ухвала

від 18.06.2014 по справі 826/2459/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2459/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Будмонтаж» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Будмонтаж» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Будмонтаж» пред'явило позов до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001362203 та №0001352203 від 12.02.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мрія Будмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Лінктехсервіс», ПП «Промкомплект Україна» та ТОВ «Молінджі» у період діяльності з 01.01.2011 по 01.12.2013, за результатами якої складено акт від 31.01.2014 №76/26-54-22-03-07/33052092 (далі - №76/26-54-22-03-07/33052092).

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 600 746,00 грн. та порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 523 257,00 грн.

На підставі акту перевірки №76/26-54-22-03-07/33052092 відповідач виніс податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0001352203 від 12.02.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 602 660,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 600 746,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 914,25 грн. та № 0001362203 від 12.02.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 654 071,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 523 257,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 130 814,25грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із копій первинних документів, наданих позивачем, товаром який постачався на виконання Договору №129/11 від 12.09.2011, укладеного між ТОВ «Мрія Будмонтаж» (Покупець) та ТОВ «Лінктехсервіс» (постачальник), є стільці, кухня, шафи, тонер-картриджи для принтера, профілі для порогу, профілі допоміжні, профілі опорні під склопакет, кріплення КМ/М, ущільнювач гумовий, блок керування, кріплення стінне Т9, лоток водовідвідний, замки врізні, корпуси замків, кодові замки, ручки дверні, замки навесні, петлі приварні, термодатчик, пульт ДУ, тощо на загальну суму 410 432, 86 грн.

На підтвердження виконання Договору №129/11 від 12.09.2011 позивачем додано до матеріалів справи копії рахунків-фактур, видаткових, податкових накладних, банківських виписок.

Згідно пункту 3.1 Договору №129/11 від 12.09.2011 Продавець зобов'язаний не пізніше двох днів з моменту отримання замовлення на окрему партію Товару, яке підтверджене Продавцем на можливість його виконання, відвантажити її Покупцю.

Всупереч вимог зазначеного пункту Договору, до матеріалів справи не додано доказів які б підтверджували його виконання.

Крім того, відповідно до пункту 3.2 Договору №129/11 від 12.09.2011 поставка товару може здійснюватись зі складу Постачальника або на склад Покупця. Обрані сторонами умови поставки зазначаються на кожну партію Товару окремо.

Колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів які підтверджують обрані сторонами умови поставки на кожну партію Товару, транспортування Товару від Постачальника до Покупця.

На підтвердження виконання умов Договору № 60 від 28.03.2012 (розробка дизайну, обслуговування та доповнення сторінки сайту), укладеного між ТОВ «Мрія Будмонтаж» (Замовник) та ТОВ «Лінктехсервіс» (Виконавець) позивачем додано до матеріалів справи акт здачі-приймання послуг від 28.04.2012, податкову накладну № 196 від 28.04.2012, рахунок - фактуру № СФ-196 від 28.04.2011 на суму 37 400,00 грн.

Однак, розрахунки з ТОВ «Лінктехсервіс» здійснені в безготівковій формі виключно за Договором поставки №129/11 від 12.09.2011 (а.с. 7-19 Т. ІІІ) та з порушенням умов, закріплених у пункті 4.2 зазначеного договору, яким передбачена оплата кожної окремої партії протягом 60 календарних днів з моменту отримання партії товару.

Між ТОВ «Мрія Будмонтаж» (Замовник) та ПП «Промкомплект Україна» (Підрядник) укладено Договір на виконання робіт №04/08/11-1 від 04.08.2011 (далі - Договір №04/08/11-1), згідно умов якого Підрядник зобов'язується виконати роботи за завданням Замовника попередньо погоджений обсяг ремонтно-будівельних, монтажних, електромонтажних, проектних робіт, а також інших робіт згідно актів прийому-передачі виконаних робіт.

Доказів попереднього погодження обсягу ремонтно-будівельних робіт, передбачених умовами вказаного договору та чинним законодавством суду не надано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 затверджено «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі - Загальну умови №668).

Пунктами 47, 48, 49 Загальних умов №668 встановлено, що забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Договором підряду такі зобов'язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника.

Сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду. Додаткові примірники проектної документації передаються за домовленістю сторін.

Передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється.

Пунктом 4.2 Договору №04/08/11-1 визначено, що підрядник зобов'язується розпочати виконання роботи з моменту надання йому необхідних даних - проектної документації, матеріалів, інструменту та іншої передбаченої цим Договором документації Замовником.

Позивач не надав суду доказів того, що для виконання будівельних робіт, які є предметом зазначеного Договору було отримано проектну документацію та доказів того, що така проектна документація була надана підряднику. Позивач також не надав доказів придбання, транспортування, зберігання матеріальних ресурсів (матеріалів та інструменту), та доказів передачі їх Підряднику для забезпечення виконання умов вищезазначеного договору.

Крім того, у відповідності до пункту 69 Загальних умов №668 будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.1 Договору №04/08/11-1 закріплено, що Замовник зобов'язаний визначити місце виконання робіт у строки, встановлені додатком (Кошторисом) та забезпечити вільний доступ до нього підрядника.

Колегія суддів зазначає, що позивач не надав до матеріалів справи копії кошторису, який визначено додатком до Договору №04/08/11-1, а також доказів, на підтвердження забезпечення доступу до місця виконання роботи.

Таким чином, докази дотримання позивачем вимог пункту 69 Загальних умов №668 при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Промкомплект Україна» суду не надано.

Відповідно до пунктів 83, 84 Загальних умов №668, фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором.

План фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об'єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо.

Однак, передбачених наведеними положеннями Загальних умов №668 планів фінансування робіт позивач суду не надав.

На підтвердження виконання Договору №04/08/11-1 позивач надав до матеріалів справи копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ форми №КБ-3, а також акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 42-209 Т. ІІ).

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3, суд встановив, що вони не відповідають Примірним формам, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 №554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (далі - Примірні форми №554), а саме: не містять детального опису виконаних робіт та понесених витрат в ході виконання будівельних робіт.

З наданих позивачем первинних документів не вбачається за можливе встановити види, обсяг, вартість окремих будівельних матеріалів, які були використані підрядником під час будівництва, що унеможливлює встановлення наявності будівельних матеріалів, які мали бути використані при проведенні будівельно-ремонтних робіт на будівництві Об'єкта, на виконання умов Договору №04/08/11-1.

Крім того, відсутність інформації, яка б давала можливість ідентифікувати об'єм та кількість будівельних матеріалів свідчить про відсутність наміру між контрагентами щодо настання реальних наслідків при укладанні правочинів. Характеристики, види, кількість матеріалів мають вплив на вартість будівництва.

З огляду на вищевикладене, надані позивачем копії первинних документів не є належним та допустимим доказом виконання Договору про надання робіт, укладених між ТОВ «Мрія Будмонтаж» (Замовник) та ПП «Промкомплект Україна».

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки з ПП «Промкомплект Україна» позивач здійснював шляхом безготівкового перерахування грошових коштів, на підтвердження чого надав банківські виписки (а.с. 47-67 Т. ІІІ).

У періоді, що перевірявся, позивач також мав взаємовідносини з ТОВ «Молінджі», яке, згідно пояснень представника позивача, на підставі усної домовленості здійснювало постачання товарів ТОВ «Мрія Будмонтаж», на підтвердження чого позивач надав копії рахунку-фактури від 11.05.2012 СФ-0059, видаткової накладної №430 від 15.05.2012, податкової накладної №430 від 15.05.2012 та банківської виписки (а.с. 6-8 Т. ІІ) а також акту звірки враєморозрахунків станом на 31.12.2013 (а.с. 2 Т. ІІІ).

Згідно вказаних первинних документів, позивач придбав у ТОВ «Молінджі» лінолеум, плінтус та фурнітуру на загальну суму 6355,14 грн.

Однак, позивач не надав суду доказів транспортування, розвантаження, зберігання, руху по складу зазначеного товару, а також доказів його використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не підтверджено право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 523 257,00 грн. по операціям з ТОВ «Лінктехсервіс», ПП «Промкомплект Україна» та ТОВ «Молінджі», враховуючи ненадання більшості документів, передбачених умовами Договору про надання послуг, Договору поставки, а також невідповідності наданих первинних документів вимогам законодавства України.

Констатація позивачем того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку ця теза не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законодавства і не може звільняти останнього від настання відповідних юридичних наслідків.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Будмонтаж» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.