Рішення

від 18.06.2014 по справі 914/1316/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2014 р. Справа № 914/1316/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засіданні Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Селена", м.Пустомити Львівська область

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Галичина", м.Радехів Львівська область

про стягнення 148 586,75 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Мичка О.П. - представник (довіреність від 12.05.2014р.); Самсонюк Т.Я. - представник (довіреність №298 від 20.12.2013р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Селена" до Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення 145 934,70 грн., в тому числі 108 000,00 грн. суми основної заборгованості за поставлений товар, 34 012,00 грн. штрафу за невиконання умов договору та 3 922,70 пені. Згідно поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2638/14 від 26.05.2014р.) позивач просить стягнути з відповідача 148 586,75 грн., з яких 108 000,00 грн. боргу, 6 574,75 грн. пені, 34 012,00 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 14.04.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.05.2014р.

Ухвалою суду від 14.05.2014р. розгляд справи було відкладено на 04.06.2014р. з підстав, викладених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 04.06.2014р. було продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 18.06.2014р. з підстав, викладених в ухвалі суду.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві із врахування поданої ними заяви про збільшення позовних вимог. Зокрема просили стягнути з відповідача 148 586,75 грн., з яких 108 000,00 грн. основний борг, 6 574,75 грн. пеня, 34 012,00 грн. штраф за порушення умов договору купівлі-продажу №01/02 від 01.03.2010р.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №79024 0449430 8 від 16.04.2014р. - вручено 19.04.2014р. (вх. №17881/14 від 24.04.2014р.) та №80200 01104217 від 16.04.2014р. - вручено 18.04.2014р. (вх. №22765/14 від 27.05.2014р.).

Вручення відповідачу ухвали господарського суду Львівської області від 04.06.2014р. про відкладення розгляду справи на 18.06.2014р. підтверджується повідомленням про вручення рекомендованих поштових відправлень №80200 01131389 від 06.06.2014р. - вручено 11.06.2014р. ( вх. №26548/14 від 18.06.2014р.).

Повідомлення відповідача про відкладення розгляду справи на 04.06.2014р. підтверджується реєстром господарського суду Львівської області на відправлення рекомендованої кореспонденції від 16.05.2014р. № 575, відтак він вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду спору. Вказане узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у третьому абзаці п.п. 3.9.1 п.п. 3.9 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 із змінами та доповненнями.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Станом на 18.06.2014р. відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, інші документи, які витребовувались ухвалами суду, через канцелярію господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд,-

встановив:

01.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Селена» в особі генерального директора Мички Михайла Богдановича, діючого на підставі статуту, (постачальник), з однієї сторони, та Закритим акціонерним товариством «Галичина», в особі директора Петрини В.Б., що діє на підставі статуту (покупець), з другої сторони було укладено договір купівлі-продажу товару №01/02-Г.

За умовами договору постачальник згідно ст.655 ЦК України, а також умовам цього договору зобов'язується згідно видаткових накладних передати у власність покупця цукор-пісок (надалі-товар), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. Якість товару повинна відповідати наступним вимогам: цукор білий згідно ДСТУ 4623:2006 (ДСТУ 21-94).

Пунктами 1.3-1.4 договору ціна за одну тонну товару з ПДВ встановлюється за кожну партію товару згідно видаткових накладних. Загальна сума договору визначається сумарною вартістю партій товарних поставок, які зазначені в видаткових (транспортних) накладних (ж/д) та прийняті покупцем в період дії цього договору.

Умови оплати визначені п.п. 2.1-2.3 договору, який передбачає, що оплата за товар здійснюється в день отримання товару, в формі 100% оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Днем отримання товару вважається дата, вказана в видатковій накладній, яка засвідчує, коли і ким отриманий товар. При здійсненні оплати за товар, покупець направляє постачальнику шляхом факсімального зв'язку копію платіжного доручення з відміткою банку.

Згідно з п.3.3 договору право власності покупця на поставлений товар виникає з моменту приймання товару, факт якого засвідчується підписом покупця на відповідній видатковій накладній. Ризик випадкової загибелі чи випадкового зіпсування товару несе його власник.

У відповідності до п.5.1 договору товар вважається зданий постачальником і прийнятий покупцем по кількості(вазі) згідно кількості (ваги) вказаної у видатковій накладній.

Слід зазначити, що пунктом 4.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє в частині постачання товару до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Проте, додатком №4 від 30.12.2013р. до договору №01/02-Г від 01 березня 2010р. п.4.1 договору було викладено у наступній редакції: «договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє в частині постачання товару до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.»

На виконання умов договору, позивачем згідно видаткової накладної ТДС-205 від 06 лютого 2014р. було поставлено відповідачу товару на суму 166 760,00грн. та згідно видаткової накладної №209 від 19 лютого 2014р. на суму 173 360,00грн. Загалом, було поставлено товару на суму 340 120,00 грн.

Однак, в порушення умов договору відповідачем оплачено поставлений йому у відповідності до умов договору цукор-пісок частково, в сумі 232 120,00 грн.

В силу п.п.6.1-6.3 договору за невиконання чи неналежне виконання зобовґязань по даному договору винна сторона несе відповідальність у відповідності з нормами українського матеріального права. При цьому у випадку протермінування термінів поставки товару постачальником, окрім з вини перевізника, постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування поставки. За прострочення оплати за товар, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми замовленого чи/та поставленого товару, та пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення, до повного розрахунку. Пеня нараховується за весь період прострочення.

На підставі законодавчих норм та умов договору, позивач первісно у позовній заяві нарахував відповідачу штраф за невиконання умов договору в розмірі 34 012,00 грн. та пеню у сумі 3 922,70 грн. Однак, згідно поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2638/14 від 26.05.2014р.) позивач збільшив розмір нарахованої відповідачу пені до 6 574,75 грн., з яких за час прострочення з 07.02.2014р. по 25.03.2014р. за накладною №ТДС-205 від 06.02.2014р. - 1923,34 грн. та за час прострочення з 20.02.2014р. по 15.05.2014р. за накладною № 209 від 19.02.2014р. - 4651,41 грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 148 586,75 грн., з яких 108 000,00 грн. основний борг, 6 574,75 грн. пеня, 34 012,00 грн. штраф.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними на загальну суму 340 120,00 грн., зокрема: видатковою накладною ТДС-205 від 06 лютого 2014р. на суму 166 760,00 грн. та видатковою накладною №209 від 19 лютого 2014р. на суму 173 360,00 грн.

Представник відповідача Радчук Наталія Володимирівна (паспорт серії НОМЕР_1 від 11.09.2002р., виданий Ківерцівським РВ УМВС) отримала товар згідно довіреностей: №ГАЛД0000186 від 06.02.2014р. та №ГАЛД0000244 від 18.02.2014р.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору встановлено умови оплати: оплата за товар здійснюється в день отримання товару, в формі 100% оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Днем отримання товару вважається дата, вказана в видатковій накладній, яка засвідчує, коли і ким отриманий товар.

Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідач порушив свої зобов'язання за договором, оскільки оплату здійснив лише частково у сумі 232 120,00 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 108 000,00 грн.

Факт часткового виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі - продажу №01/02-Г від 01.03.2010р. в частині оплати в сумі 232 120,00 грн.,, підтверджується банківськими виписками, зокрема: від 25.02.2014р. на суму 13 760,00 грн.; від 04.03.2014р. на суму 10 000,00 грн.; від 04.03.2014р. на суму 13 000,00 грн.; від 05.03.2014р. на суму 10 000,00 грн.; від 12.03.2014р. на суму 20 000,00 грн.; від 13.03.2014р. на суму 60 000,00 грн. ; від 17.03.2014р. на суму 20 000,00 грн.; від 21.03.2014р. на суму 15 000,00 грн.; від 25.03.2014р. на суму 5 000,00 грн.; від 25.03.2014р. на суму 10 360, 00 грн.; від 27.03.2014р. на суму 15 000,00 грн.; від 27.03.2014р. на суму 10 000,00 грн.; від 02.04.2014р. на суму 10 000,00 грн.; від 03.04.2014р. на суму 10 000,00 грн.; від 08.04.2014р. на суму 10 000,00 грн.

Наведене також підтверджується довідкою ЛРВ ПАТ «ВіЕС Банк», виданою генеральному директору ТзОВ "Торговий дім "Селена" Мичці М.Б., яка визначає суми коштів та дати їх поступлення від ПАТ "Галичина" на рахунок ТзОВ "Торговий дім "Селена" згідно платіжних доручень.

Борг в сумі 108 000,00 грн. відображено сторонами в підписаному між ними акті звіряння взаємних розрахунків за період з 06.02.2014р. - 13.05.2014р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 108000,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п.6.2 договору у випадку протермінування термінів поставки товару постачальником, окрім з вини перевізника, постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування поставки.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 07.02.2014р. по 25.03.2014р. по видатковій накладній №ТДС-205 від 06.02.2014р., яка становить 1923,34 грн. та за період з 20.02.2014р. по 15.05.2014р. по видатковій накладній № 209 від 19.02.2014р., яка становить 4 651,41грн. Тобто, загальна сума пені складає 6 574,75 грн.

Суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок пені на предмет періодів нарахування, правильності застосування облікових ставок, дійшов висновку, що з відповідача правомірно підлягає стягненню 6 574,75 грн. пені.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу, суд зазначає наступне.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що за прострочення оплати за товар, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми замовленого чи/та поставленого товару, та пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення, до повного розрахунку.

Згідно ч.2. ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Натомість, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 10% від вартості всього поставленого товару без врахування здійсненої відповідачем на виконання своїх зобов'язань за договором часткової оплати товару.

Суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до вимог законодавства, штраф є різновидом неустойки, тобто штрафною санкцією, яка може бути застосована лише у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, а, відтак, безпідставним є застосування позивачем як бази нарахування штрафу загальної суми, на яку було поставлено товар, замість суми, сплату якої відповідач прострочив.

Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок суми штрафу 108 000,00 грн. (основна сума заборгованості з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат) х 10% (відсоткова ставка визначена у договорі купівлі-продажу товару №01/02-Г від 01.03.2010р.)= 10 800,00 грн.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає до стягнення штраф у сумі 10 800,00 грн.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача із врахування поданої ним заяви про збільшення позовних вимог слід задоволити частково. З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення основний борг в сумі 108 000,00 грн., пеня в сумі 6 574,75 грн., штраф в сумі 10800,00 грн. При цьому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 23 212,00 грн. необхідно відмовити.

З'ясуванням документальних доказів у справі суд встановив, що відповідач на спростування правової позиції позивача, викладеної у позовній заяві, доказів сплати спірної суми заборгованості, яка є предметом стягнення у даній справі не подав, обставини, покладені в основу заявлених позовних вимог у даній справі не спростовував, наданим йому законом правом на захист не скористався.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №155 від 11.04.2014р. на суму 2 918,70 грн. та платіжним дорученням №228 від 22.05.2014р. на суму 53,05 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеній сумі.

Керуючись ст.ст.11, 525-526, 530, 549, 612, 627-629, 655, 663, 692 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 222, 230-231 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про збільшення позовних вимог, задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина» (юридична адреса: 80200, Львівська область, Радехівський район, м.Радехів, вул. Б.Хмельницького, буд.120; фактична адреса: 79024, м.Львів, вул.Липинського 54а; код ЄДРПОУ 25553579, р/р 260051411001 в ПАТ «Банк Інвестицій та заощаджень», МФО 380281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Селена» (юридична адреса: 81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул.Промислова, буд. 2; фактична адреса: 79024, м.Львів, вул. Промислова, 50/52, код ЄДРПОУ 36874349, р/р 26006000000692 в ПАТ «ВіЕсБанк», МФО 325213) основний борг в сумі 108 000,00 грн., пеню в сумі 6 574,75 грн., штраф в сумі 10 800,00 грн. та 2 507,48 грн. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 23 212,00 відмовити.

4 . Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

6. Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 23.06.2014р.

Суддя Сухович Ю.О.