Постанова

від 24.01.2007 по справі 26/296-22/111-16/440

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.01.2007                                                                                          

№ 26/296-22/111-16/440

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                         

Малетича  М.М.

Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                              Кулачок О.А.

 За участю представників:

 від позивача -       Кольвах С.Ю. (довір. № 5 від 10.01.07)

 від відповідача -   не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ВАТ Страхова компанія "Правекс-Страхування"

 на рішення Господарського суду м.Києва від

18.10.2006

 у справі № 26/296-22/111-16/440 (Ващенко

Т.М.)

 за позовом                               ВАТ Страхова

компанія "Правекс-Страхування"

 до                                                   Суб"єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 про                                                  стягнення

257472,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста

Києва від 18.10.06 у справі            №

26/296-22/111-16/440 відмовлено в задоволенні позовних вимог  Відкритого акціонерного товариства  страхової компанії „Правекс-страхування”.

Рішення суду першої інстанції

ґрунтується на тому, що відповідно до договору добровільного страхування  транспортного засобу, наданого в заставу ТЗЛ

НОМЕР_1, ВАТ страховою компанією „Правекс-Страхування” застраховано автомобіль

марки TOYOTA, модель LEXUS RX 300. По факту викрадення даного автомобіля

порушено кримінальну справу № 09-5972 від 27.12.04. На вимогу статті 8 Закону

України „Про страхування” Страховою компанією „Правекс-страхування” виплачено

страхове відшкодування в розмірі 257 472 грн. Стаття 990 Цивільного кодексу

України передбачає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов

договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної

договором, і страхового акта. Судом першої інстанції не прийнято, як доказ  страховий акт НОМЕР_2, оскільки останній

оформлений неналежним чином, в тексті страхового акту внесені виправлення від

руки, дати складання і підписання не співпадають. В розпорядженні на виплату

страхового відшкодування НОМЕР_3, зазначено що 21.12.04 трапилась

дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено застрахований

автомобіль, в платіжному дорученні НОМЕР_4 

вказано - страхове відшкодування на ремонтно-відновлювальні роботи. Суд

першої інстанції зазначає, що в платіжному дорученні та в заяві про видачу

готівки НОМЕР_5 не співпадають номери договору страхування. Позивачем не

доведено, що ним виплачено страхове відшкодування саме у зв'язку з викраденням

об'єкту страхування на автостоянці відповідача.

Не погоджуючись із вказаним

рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить

Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду

міста Києва від 18.10.06 у справі № 

26/296-22/111-16/440 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні

вимоги Відкритого акціонерного товариства 

страхової компанії „Правекс-страхування”.

В апеляційній скарзі  позивач вказує на те, що відповідно до пункту

3.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, в

реквізиті „призначення платежу” платіжного доручення платник обов'язково має

зазначити прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, інша інформація

надається за бажанням платника. Крім того, в листі на адресу АКБ „Правекс-Банк”

НОМЕР_6 позивач просить вважати призначення платежу іншим, ніж зазначено у

платіжному дорученні НОМЕР_4. В постанові про зупинення досудового слідства від

27.02.05 помилково не зазначено державного номеру викраденого автомобіля.

Позивач в апеляційній скарзі посилається на статтю 38 Господарського

процесуального кодексу України та вказує на те, що якщо подані сторонами докази

є недостатніми, суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій

незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення

спору. Крім того, судом не враховано факт порушення відповідачем Правил

зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою

Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 115, про що вказується у постанові

Вищого господарського суду України від 26.01.06. Відповідно до статті 8, 20

Закону України „Про страхування”, Відкритим акціонерним товариством страховою

компанією „Правекс-страхування” сплачено страхувальнику ОСОБА_2 страхове

відшкодування  в розмірі 257 472 грн. На

підставі статті 27 даного закону , страховик має право вимагати компенсацію

здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток у повному

обсязі.

Розгляд апеляційної скарги

призначено на  11.12.06. В судовому

засіданні апеляційної інстанції 11.12.06 оголошено перерву до 20.12.06. З метою

дослідження додаткової інформації і витребування нової в судовому засіданні

20.12.06 оголошено перерву до 24.01.07. Представник відповідача в судове

засідання апеляційної інстанції 24.01.07 не з'явився. Враховуючи, що судом було

заслухано пояснення представника відповідача в попередніх засіданнях,

представник Приватного підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_3 належним чином повідомлений

про відкладення розгляду апеляційної скарги на 24.01.07, про що в матеріалах

справи є його розписка, колегія суддів вважає можливим завершити розгляд

апеляційної скарги без представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної

скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін

колегія суддів встановила наступне:

Рішенням Господарського суду міста

Києва від 15.06.05 у справі                 

№ 26/296 відмовлено в задоволенні позову Відкритого акціонерного

товариства  страхової компанії

„Правекс-страхування” про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1  компенсації за здійснення страхової виплати.

Дане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного

господарського суду від 12.09.05.

Постановою Вищого господарського

суду України  постанову апеляційної

інстанції та рішення суду першої інстанції скасовано, справу передано на новий

розгляд до суду першої інстанції.

Постанова касаційної інстанції

ґрунтується на тому, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволені

позову не надали належної оцінки тому факту, що позивачем було виправлено

призначення платежу в платіжному дорученні НОМЕР_4, не перевірили отримання

ОСОБА_2 страхового відшкодування, не надали належної юридичної оцінки

страховому акту НОМЕР_2 від 28.03.05 в якому зазначено, що позивач має право на

регресний позов, який може бути пред'явлений до автостоянки ПП „ОСОБА_1”.

Судами не враховано, що відповідачем порушено Правила зберігання транспортних

засобів на автостоянках, якими встановлено, що автостоянки гарантують

схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання, а у разі їх

зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть

відповідальність у встановленому 

законодавством порядку.

Ухвалою Господарського суду міста

Києва від 25.05.06 провадження у справі № 26/296-22/111 припинено на підставі

пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Постановою

Київського апеляційного господарського суду від 19.07.06 скасовано дану ухвалу,

справу направлено до суду першої інстанції для розгляду.

Рішенням Господарського суду міста

Києва від 18.10.06 у справі                 

№ 26/296-22/111-16/440 відмовлено в задоволенні позовних вимог  Відкритого акціонерного товариства  страхової компанії „Правекс-страхування”.

За договором добровільного

страхування транспортного засобу, наданого у заставу № ТЗЛ НОМЕР_1 від

15.12.04, укладеного між ВАТ СК „Правекс-страхування” і ОСОБА_2, об'єктом

страхування є транспортний засіб TOYOTA, модель LEXUS RX 300, реєстраційний

номер НОМЕР_7.

Пункт 4.1 даного договору

передбачає, що страховими випадками за цим договором можуть бути пошкодження,

знищення або втрата застрахованого транспортного засобу та/або його додаткового

обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження, навмисного

пошкодження третіми особами, викрадення. Згідно пункту 4.1.4 викрадення - це

протиправне вилучення транспортного засобу та/або додаткового обладнання

всупереч волі страхувальника або користувача, вчиненого з будь-якою метою та в

будь-який спосіб (крадіжка, грабіж, розбій).

21.12.04 по АДРЕСА_2 з охоронюваної

стоянки  Приватного підприємця ОСОБА_1,

було викрадено автомобіль TOYOTA LEXUS RX 300, реєстраційний номер НОМЕР_7, що

належить страхувальнику.

Відповідно до пункту 7.5 даного

договору у разі настання страхового випадку за ризиками навмисного пошкодження

третіми особами або викрадення, додатково до зазначених документів разом із

заявою страхувальник або вигодонабувач зобов'язаний надати страховику,

зокрема  довідки про порушення

кримінальної справи та про закриття або призупинення кримінальної справи.

В матеріалах справи міститься

довідка Соломенського РУ ГУМВС України в м. Києві про те, що ОСОБА_2 зверталася

до ОВС по факту викрадення в неї транспортного засобу TOYOTA LEXUS RX 300,

реєстраційний номер НОМЕР_7, у зв'язку з чим була порушена кримінальна справа №

09-5972 від 27.12.04 по факту крадіжки за ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу

України (т.1, а.с. 8). Постановою від 27.02.05 Солом”янського РУ ГУМВС України

в м. Києві зупинено досудове слідство у справі № 09-5972 у зв'язку з тим,  що по даній кримінальній справі виконані всі

можливі слідчі дії, але особу злочинця не встановлено.

23.03.05 ОСОБА_2 звернулася до ВАТ

СК „Правекс-страхування” з завою про виплату страхового відшкодування готівкою

через Дарницьке ТОБО АКБ „Правекс-Банк”. Відповідно до страхового акту НОМЕР_2

від 28.03.05 сума страхового відшкодування складає 257 472 грн., страховим

випадком вказано викрадення застрахованого автомобіля.

Відповідно до статті 8 Закону

України „Про страхування”  страховий

випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка

відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату

страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або

іншій третій особі. Пунктом 8.2 договору страхування передбачено обов'язок

страховика сплатити страхове відшкодування 

протягом 5-ти робочих днів після оформлення страхового акта.

Відповідно до статті 990 Цивільного

кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору

на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи,

визначеної договором, і страхового акта.

Як зазначалося вище, в страховому

акті НОМЕР_2 від 28.03.05 страховим випадком вказано викрадення застрахованого

автомобіля, в заяві, адресованій ВАТ СК „Правекс-страхування”, про подію, що

сталася з транспортним засобом ОСОБА_2 вказується про викрадення транспортного

засобу TOYOTA LEXUS RX 300, реєстраційний номер НОМЕР_7 застрахованого за

договором  ТЗЛ НОМЕР_1. Факт настання

страхового випадку, а саме викрадення автомобіля підтверджується відкриттям

кримінальної справи № 09-5972  по факту

крадіжки за статтею 289 Кримінального кодексу України. У Відкритого

акціонерного товариства  страхової

компанії „Правекс-страхування” відсутні були правові підстави для відмови в

виплати страхового відшкодування.

На підставі договору страхування,

заяви власника транспортного засобу та страхового акту НОМЕР_2 позивачем було

сплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 257 472 грн., що

підтверджується платіжним дорученням НОМЕР_4, копія якого додана до матеріалів

справи, на суму 260 046,72 грн., в тому числі 2 574,72 грн. комісія банку (1%).

Відповідно до статті 27 Закону

України „Про страхування”, страховик має право вимагати компенсацію здійснених

виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток у повному обсязі.

Транспортний засіб TOYOTA, модель

LEXUS RX 300, реєстраційний номер НОМЕР_7, власником якого є ОСОБА_2, розміщено

на автостоянку для зберігання, яка знаходиться в м. Києві по вул. Качалова, 6

строком на один місяць, це підтверджується товарним чеком від 01.12.04 (т.1,

а.с. 20). Власником даної стоянки є Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична

особа ОСОБА_1. Свідоцтво про державну реєстрацію міститься в матеріалах справи

(т.1, а.с. 23).

Пунктом 27 Правил зберігання

транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів

України від 22.01.96 № 115, встановлено, що автостоянки гарантують схоронність

транспортних засобів, прийнятих на зберігання, а у разі їх зникнення,

розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у

встановленому  законодавством порядку.

Відповідно до статті 977 Цивільного

кодексу України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом

підприємницької діяльності, такий договір є публічним. Прийняття

автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером,

жетоном). Сторонами даного договору є поклажодавець та зберігач. За договором

зберігання  одна сторона  (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка

передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у

схоронності.

Статтею 951 даного Кодексу

встановлено, що збитки завдані поклажодавцеві втратою або пошкодженням речі,

відшкодовуються зберігачем, зокрема у разі втрати речі - у розмірі її вартості.

Крім того, стаття 993 Цивільного

кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове

відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат

переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове

відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У даному випадку існує основне

зобов'язання між страхувальником або вигодонабувачем, з одного боку, і особою,

відповідальною за збитки, - з іншого. Тут відбувається зміна осіб у

зобов'язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону:

страховик замінює собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної

за збитки.

Оскільки викрадення сталося

внаслідок порушення відповідачем Правил зберігання транспортних засобів на

автостоянках позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення з відповідача

страхового відшкодування.

Факт викрадення 21.12.04 TOYOTA

LEXUS RX 300, реєстраційний номер НОМЕР_7 з автостоянки Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 підтверджує відповідач,

зокрема, в додаткових поясненнях до позову (т.2, а.с. 38). Разом з тим,

відповідач вказує на те, що відповідно до статті 27 Закону „Про страхування”,

статті 993 Цивільного кодексу України страховик, який виплатив страхове

відшкодування за договором майнового страхування набуває право регресної вимоги

до особи, відповідальної за завдані збитки і такою особою є особа, яка викрала

автомобіль. Матеріалами справи встановлено, що викрадач автомобіля не

встановлений, а згідно Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках,

відповідальність за незбереження транспортного засобу несе автостоянка, яка є

винною у спричинені шкоди у зв'язку з викраденням автомобіля зі стоянки за

цивільним законодавством.

Крім того, у запереченнях на позов

та апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що в розпорядженні АКБ

„Правекс-Банк” на виплату страхового відшкодування, в платіжному дорученні

НОМЕР_4 про виплату страхового відшкодування позивачем зазначається призначення

платежу на ремонтно-відновлювальні роботи внаслідок ДТП з автомобілем TOYOTA.

На спростування допущених помилок позивач надав довідки Солом'янського

районного управління внутрішніх справ НОМЕР_8, Департаменту державної

автомобільної інспекції МВС України НОМЕР_9, із яких слідує, що за період з

21.12.03 по 21.12.04 дорожньо-транспортних пригод за участю автомобіля TOYOTA

LEXUS RX 300, реєстраційний номер НОМЕР_7 в місті Києві не зареєстровано.

Крім того, Київським апеляційним

господарським судом зроблено запит до Департаменту Державної автомобільної

інспекції, на що отримано лист НОМЕР_10, в якому зазначено, що

дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля TOYOTA LEXUS RX 300,

реєстраційний номер НОМЕР_7 за період з 21.12.03 по 21.12.04 на території

України не зареєстровано. Таким чином, матеріалами справи спростовується

помилка позивача, допущена в платіжному дорученні про оплату страхового

відшкодування, фактично власнику автомобіля TOYOTA LEXUS RX 300, реєстраційний

номер НОМЕР_7 ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування за викрадений

автомобіль.

Таким чином, колегія суддів дійшла

висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.06 по

справі                                              

№ 26/296-22/111-16/440 не відповідає фактичним обставинам і матеріалам

справи, а тому підлягає скасуванню.     

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК

України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Задовольнити апеляційну скаргу Відкритого

акціонерного товариствастрахової компанії „Правекс-страхування”.

          2. Скасувати рішення Господарського

суду міста Києва від 18.1006 по справі № 26/296-22/111-16/440.

          3. Задовольнити позовну заяву

Відкритого акціонерного товариства 

страхової компанії „Правекс-страхування”.

          4. Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_11) на користь Відкритого акціонерного

товариства  страхової компанії

„Правекс-страхування” (м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, код ЄДРПОУ 20036721) 257

472 грн. страхового відшкодування, 2 574,72 грн. державного мита, 1 287,36 грн.

за подачу апеляційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

          5. Видачу наказу на виконання даної

постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №

26/296-22/111-16/440 повернути до Господарського суду    міста Києва.      

 Головуючий суддя                                                                     

Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                         

Малетич  М.М.

                                      Розваляєва  Т.С.

 29.01.07 (відправлено)