Постанова

від 20.06.2014 по справі 826/5713/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/143

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

20 червня 2014 року 15:00 № 826/5713/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ТК КОМФОРТ" до третя особа Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІОНІС ІНВЕСТ" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2013 № 0007292207, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ТК КОМФОРТ" (далі - позивач, ТОВ "ФІРМА ТК КОМФОРТ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ДІОНІС ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "ДІОНІС ІНВЕСТ") про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2013 № 0007292207 (далі - ППР № 0007292207).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2014 позовну заяву у справі № 826/5713/14 залишено без руху у зв'язку з недоліками позовної заяви. Позивачу було встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 27.05.2014.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5713/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2014 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/5713/14 і призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 12.06.2014 прибули представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання 12.06.2014 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 12.06.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу № 1177 від 05.11.2013 та направлення від 08.11.2013 № 1112/2207, та на підставі пп. 75.1.2 п. 75 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» (код за ЄДРПОУ 37535626) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з TOB «ДІОНІС ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 38348573) за період липень 2013 року.

Перевіркою встановлено відсутність у TOB «ФІРМА ТК КОМФОРТ» об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України по операціях з придбання послуг у підприємств-постачальників: TOB «ДІОНІС ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 38348573), встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 207 414,00 грн.

На підставі акту перевірки від 21.11.2013 № 1983/2207/37535626 відповідачем було прийнято ППР № 0007292207.

Позивач не погодився з висновками акта перевірки від 21.11.2013 № 1983/2207/37535626 та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, тому звернувся до суду.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; КАС України; ПК України; Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між TOB «ФІРМА ТК КОМФОРТ» (код за ЄДРПОУ 37535626) в особі директора Блохіна A.O. та TOB «ДІОНІС ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 38348573) в особі директора Полякової Т.О. укладено договір від 19.06.2013 № 190613.

На виконання умов договору від 19.06.2013 № 190613 TOB «ДІОНІС ІНВЕСТ» зобов'язувалося за завданням замовника надавати послуги щодо передпродажної підготовки товарів ТМ замовника та організації, реалізації заходів, дослідження ринку (маркетинг) на підтримку продукції ТМ замовника.

Детальна інформація щодо послуг, їх вартість, період тощо містяться у додатку № 1 до договору. Згідно додатку № 1 до договору виконавець брав на себе зобов'язання щодо організації та проведення передпродажної підготовки товарів, рекламних заходів на підтримку продукції замовника ТМ «Твист», TM «Twist Fashion», TM «MOSQUITALL», «Salamander», «Sitie», «Baby Line» тощо. Виконавець повинен був самостійно організовувати роботу з надання передпродажної підготовки товарів, рекламних заходів.

TOB «ДІОНІС ІНВЕСТ» виписано на адресу TOB «ФІРМА ТК КОМФОРТ» податкові накладні, які віднесено позивачем до складу податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 207 414,00 грн.

До ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 03.10.2013 № 1442/26-55-22-07/38348573 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень, липень 2013 року, в якому зазначено: "Станом на 03.10.2013 року стан платника згідно бази даних АІС «Податковий блок» 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Перевірку проведено у приміщенні ДПІ у Печерському районі м. Києва. Чисельність працюючих - 1 особа".

Крім того, ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень, липень 2013 року, з урахуванням висновку про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міндоходів України, в якому зазначено, що місцезнаходження платника податків не встановлено, посадові особи та/або засновники зареєстровані (проживають) в іншому регіоні, направлено запит для відпрацювання, з метою отримання інформації з системи «Аркан» щодо встановлення факту перетину державного кордону директором підприємства TOB «ДІОНІС ІНВЕСТ» до оперативного управління ГУ Міндоходів у м. Києві направлено запит № 698/8/2655-07-02 від 20.09.2013.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Відповідно до поданих TOB «ДІОНІС ІНВЕСТ» до ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов до висновку про те, що документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ» складені всупереч вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість вартості товарів, оформлених як придбані у ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ».

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розд. 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну «первинний документ» наведено у ст. 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім цього, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом не отримано належних доказів надання ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ» відповідних послуг позивачу та використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Отже, суд дійшов висновку про підтвердження висновків акту перевірки від 21.11.2013 № 1983/2207/37535626 про те, що фактично послуги ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ» позивачу не надавались та не були використані у господарській діяльності.

Відсутність доказів надання послуг та використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих послуг, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 у справі № 2-а-11805/11/2670 (колегія суддів у складі головуючого Ісаєнко Ю.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.) та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а-16248/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Бабенка К.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Мельничука В.П.).

З огляду на викладене, суд звертає увагу на приписи Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, зі змісту якого вбачається, що сама собою наявність окремих документів не є підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими, а оскаржуване ППР № 0007292207 прийнятим в межах повноважень і в спосіб, передбачений діючим законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ТК КОМФОРТ" повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ТК КОМФОРТ" (код ЄДРПОУ 37535626) решту суми судового збору у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова