Постанова

від 08.10.2014 по справі 826/5713/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5713/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міщука М.С. суддів: Гром Л.М., Степанюка А.Г. при секретарі Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ТК КОМФОРТ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ТК КОМФОРТ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ТК КОМФОРТ» ( далі Товариство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0007292207 від 04.12.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що надані позивачем необхідні первинні документами підтверджують реальність господарських операцій між ним та його контрагентом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ» за період липень 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт №1983/2207/37535626 від 21.11.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0007292207 від 04.12.2013 року, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 311 121 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 207 414 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 103 707 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив того, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентом носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та TOB «ДІОНІС ІНВЕСТ» (Виконавець) укладено договір №190613 від 19.06.2013 року, згідно якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати послуги щодо передпродажної підготовки товарів торгівельна марка (далі ТМ) Замовника, організації та реалізації заходів дослідження ринку (маркетинг) на підтримку продукції ТМ замовника, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги в повному обсязі.

Згідно додатку № 1 до договору виконавець брав на себе зобов'язання щодо організації та проведення передпродажної підготовки товарів, рекламних заходів на підтримку продукції замовника ТМ: «Твист», «Twist Fashion», «MOSQUITALL», «Salamander», «Sitie», «Baby Line» тощо.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до суду копії податкових накладних, акти виконаних робіт, звіти про надані послуги та платіжні доручення. Також позивачем надано суду інформацію про те, як саме зазначені послуги вплинули на збільшення об'ємів продажу продукції (оборотно-сальдові відомості за червень, липень та серпень 2013 року).

Крім того, позивачем надано суду довідку № 205/26552207/38348573 від 20.01.2014 року про результати документальної невиїзної позапланової перевірки TOB «ДІОНІС ІНВЕСТ», проведеної ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до висновку якої, не встановлено порушень TOB «Діоніс Інвест» у формуванні податкових зобов'язань з платниками податків за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року.

Як вбачається з вищевказаної довідки, у розділі «податкові зобов'язання» чітко встановлено, що суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними, зокрема з позивачем, включено до податкових зобов'язань, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період липень 2013 року.

Всупереч наведеного, відповідач дійшов висновку що документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ» не підтверджують факт здійснення господарських операцій та відсутні підстави для включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість вартості товарів, оформлених як придбані у ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ».

На підтвердження такого висновку, відповідач посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1442/26-55-22-07/38348573 від 03.10.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень, липень 2013 року, в зв'язку з відсутністю за місцем знаходження.

Колегія суддів зазначає, що відсутність ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ» на момент його податкової перевірки за місцем знаходження не є достатньою обставиною, яка спростовує реальність господарських операцій з позивачем у липні 2013 року, оскільки використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження інших первинних документів товариства, не може свідчити про порушення платником податку норм податкового законодавства України.

Відповідно до норм ПК України оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.

В свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів звертає увагу, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

Зважаючи на те, що проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання має на меті лише отримання від таких осіб податкової інформації, висновки актів зустрічних звірок, не відповідають суті та визначеному змісту акта про перевірку платника податків.

Акт податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДІОНІС ІНВЕСТ» через відсутність на момент перевірки за місцем знаходження не є достатнім доказом нереальності господарських операцій з придбання товарів ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» у цього підприємства.

Отже, у позивача були всі законні підстави для відображення придбання товарів (послуг) у TOB «ДІОНІС ІНВЕСТ» у податковому обліку.

Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, тому помилково визнав висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

Крім того, відповідачем не надано доказів наявності вироку суду відносно TOB «ФІРМА ТК КОМФОРТ» та його контрагентів за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені між позивачем та TOB «ДІОНІС ІНВЕСТ» до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними, що також не було прийнято до уваги судом першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та протиправним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ТК КОМФОРТ» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0007292207 від 04.12.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ТК КОМФОРТ» судові витрати у розмірі 2 509 грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення складено 13.10.2014 року

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Степанюк А.Г.