Постанова

від 20.06.2014 по справі 820/7390/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 червня 2014 р. № 820/7390/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єгупенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-П" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-П", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова №0001222201 від 05.12.13 року. Визнати протиправними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС по відображенню висновків акту "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Т-П" щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.13 року" №860/20-34-22-01-05/36-9855'72 від 20.11.2013 року. Визнати протиправними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС по проведенню перевірки в частині складання висновків акту перевірки Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Т-П" щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавств, за період 01.01.2011 по 30.06.13 року" №860/20-34-22-01-05/36-985572 від 20.11.2013 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення №0001222201 від 05.12.2013 року було прийняте ДПІ у Московському районі м. Харкова з порушенням норм чинного в Україні законодавства, на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам, та які були зроблені перевіряючими з перевищенням повноважень, наданих їм законодавцем, внаслідок чого таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав суду клопотання в якому просив суд здійснити розгляд справи за своєю відсутності.

Представник відповідача також надав суду клопотання в якому просив проводи розгляд справи за своєю відсутністю та зазначив, що проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що відповідно до ч.1. ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4, ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч.6, ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Т-П» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.04.2010 року, зареєстроване як платник податку на додану вартість (а.с.88-92, т.1).

На підставі направлень № 364, 365 від 05.11.2013 року виданих ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Харченко С.І., та старшим державним ревізором - інспектором сектору камеральних перевірок управління податкового аудиту Шматку С.А., згідно із п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-IV (зі змінами та доповненнями) проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Т-П» (податковий номер 36985571) щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року.

За результатами вищевказаної перевірки контролюючим органом 20.11.2013 року складено акт №860/20-34-22-01-05/36985572 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Т-П» (податковий номер 36985572) щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року відповідно до висновків якого встановлені наступні порушення:

- п.п. 138.1.1 п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV із змінами та доповненнями встановлено завищення витрат на загальну суму 186608 грн., у т.ч за 1 квартал 2011 року у сумі 56633 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 128390 грн., за 3, квартал 2011 року у сумі 1585 грн., та завищення доходів на суму 186608 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року у сумі 56633 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 128390 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 1585 грн.,

- п.п. 198.4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756 -IV зі змінами та доповненнями було встановлено, що підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 195930 грн.. у т.ч. за січень 2011 року у сумі 4855 грн., лютий 2011 року у сумі 6472 грн., квітень 2011 року у сумі 2144 грн., травень 2011 року у сумі 368 грн., червень 2011 рогу у сумі 23166 грн., жовтень 2011 року у сумі 317 грн., березень 2013 року у сумі 1530 грн.. червень 2013 року у сумі 157078 грн., та завищення податкових зобов'язань у сумі 195930 грн., у т.ч. за січень 2011 року у сумі 4855 грн.. лютий 2011 року у сумі 6472 грн., квітень 2011 року у сумі 2144 грн., травень 2011року у сумі 368 грн., червень 2011 року у сумі 23166 грн., довбень 2011 року у сумі 317 грн., березень 2013 року у сумі 1530 грн., червень 2013 року у сумі 157078 грн.

- п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV із змінами та доповненнями занижено та підлягає сплаті до бюджету податок на прибуток на загальну суму 15313 грн., в тому числі III квартал 2011 року в сумі 15313 грн.

На підставі вищезазначених висновків, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001222201 від 05.12.2013 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 15313,00 грн. (а.с.52).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення №0001222201 від 05.12.2013 року, слугував висновок контролюючого органу про безпідставне формуванням позивачем витрат та податкового кредиту по ПДВ по операціям з ТОВ «ТК Укрпостачання», оскільки при проведенні перевірки не були надані документи на підтвердження здійснення господарських операцій.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Правові відносини з приводу формування валових витрат урегульовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Стаття 135 Податкового кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно із приписами абз.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на викладене, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на віднесення витрат по придбанню товару (робіт, послуг) до складу валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Діоніс Інвест» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Т-П» (покупець) укладено договір №42 від 01.06.2013 року відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити обладнання (надалі - Товар). Конкретне найменування, кількість, ціна Товару, строки його поставки та інші умови додатково узгоджуються Сторонами при поставці кожної партії Товару і оформляються рахунками-фактурами, які є невід'ємною частиною даного Договору (а.с.102-104, т.1).

Постачальником ТОВ «Діоніс інвест» виписано на адресу позивача видаткові та податкові накладні (а.с.105-142, т.1).

Позивачем надано до суду копію наказу «Про службове відрядження» №1-к від 31.05.2013 року, та посвідчення про відрядження видані на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Суд звертає особливу увагу на те, що у пункті договору умови постачання, підпункти суперечать один одному, так відповідно до п. 3.1 умов договору Поставка Товару здійснюється шляхом самовивозу зі складу Постачальника в м.Києві, пунктом 3.2 зазначено, що Постачальник зобов'язується у строк, передбачений Договором, поставити на склад і передати у власність Покупця Товар, який зазначається в рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною Договору, пунктом 3.2 визначено, що Постачальник зобов'язаний поставити Покупцеві Товар, який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам цього Договору, а також інформації про даний Товар, який надає Виробник.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Гранітні технології» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Т-П» (покупець) укладено договір №000014 купівлі продажу від 20.02.2012 року відповідно до умов якого Продавець зобов'язується постачати Товар і документи, що відносяться до нього, у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати і своєчасно сплачувати Товар на умовах цього Договору. Загальний об'єм Товару, що постачається за даною угодою, визначається як сума видаткових накладних протягом терміну дії Договору з урахуванням кількості та асортименту Товару, що постачається відповідно до умов цього Договору. 1.3.Перелік, найменування та ціна товару, що є предметом даного договору, визначається відповідно з товаросупровідними документами (а.с.165-168, т.1).

Постачальником ТОВ «Гранітні технології» виписано на адресу позивача видаткові та податкові накладні (а.с.169-170, т.1).

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Укрпостачання» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Т-П» (покупець) укладено договір №000025 купівлі - продажу від 05.01.2011 року відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору. Перелік, найменування та ціна товару, що є предметом даного договору, визначається відповідно з товаросупровідними документами (а.с.171 - 173, т.1).

Відповідно до умов поставки договору, постачання товару здійснюється автотранспортним шляхом самовивозу або за домовленістю сторін.

Постачальником ТОВ «Торгівельна компанія Укрпостачання» виписано на адресу позивача видаткові та податкові накладні (а.с.174-218, т.1).

Суд звертає увагу на те, що в копіях видаткових накладних, наданих позивачем до суду, які начебто видані на підставі договору №000025 купівлі - продажу від 05.01.2011 року підставою замовлення вказані рахунки фактури, проте позивачем не виконано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року про витребування доказів та не надано суду витребувані рахунки фактури, окрім того з видаткових накладних неможливо встановити на підставі якого договору вони виписані.

Окремо суд вважає за потрібне відзначити, що у позивача на виконання вимог ст. 11 КАС України, 10.06.2014 протокольною ухвалою а 17.06.2014 року письмовою ухвалою судом були витребувані: рахунки - фактури які є невід'ємними частинами договорів №42 від 01.06.2013 року, укладеного між ТОВ "Діоніс Інвест" та позивачем та договору №000025 від 05.01.2011 року укладеного між ТОВ "Торгівельна компанія Укрпостачання" та позивачем, товарно - транспорті накладні та всі докази переміщення товарно - матеріальних цінностей у просторі (договори на надання послуг перевезення, технічні паспорти, подорожні листи, посвідчення водіїв, докази наявності у власності підприємства позивача автомобілів які призначенні для перевезення товарно - матеріальних цінностей) які стосуються контрагентів ТОВ "ТК Укрпостачання", ТОВ "Діоніс сервіс" ТОВ "Гранітні технології", докази наявності складських приміщень у позивача, паспорти на товар відповідно до умов договору №42 від 01.06.2013 року, укладеного між ТОВ "Діоніс Інвест" та позивачем, овіреність на товар відповідно до умов п. 2.1 договору №000014 від 20.02.2012 року укладеного між ТОВ "Гранітні технології" та позивачем.

Проте, вказані документи позивачем суду не надані, окрім банківських виписок з відмітками банку про оплату за укладеним договором з Постачальником ТОВ «Торгівельна компанія Укрпостачання», рахунків - фактур які є невід'ємними частинами договорів №42 від 01.06.2013 року, укладеного між ТОВ "Діоніс Інвест" та позивачем та договору №000025 від 05.01.2011 року укладеного між ТОВ "Торгівельна компанія Укрпостачання" та позивачем та довіреності на товар відповідно до умов п. 2.1 договору №000014 від 20.02.2012 року укладеного між ТОВ "Гранітні технології" та позивачем.

Також слід відмітити, що позивачем платіжні доручення і виписки по банківському рахунку надані у ксерокопіях, не засвідчені банківською установою, а отже не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами підтвердження здійснення оплати за договорами підряду.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" - (бухгалтерський чи економічний ефект).

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, відсутності документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, Позивач не підтвердив реальність господарської операції.

Щодо посилань позивача на те, що поставка товарів від постачальників здійснювалась самовивозом на автомобілі директора суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

За умовами, визначеними у договорі, поставка продукції здійснюється шляхом самовивозу.

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження переміщення товарно матеріальних цінностей у просторі не надано товарно - транспортних накладних та доказів наявності у позивача автомобільного.

В ч. 1 та ч. 2 ст. 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Мінфіну України N 88 від 24.05.95 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704. Крім того в п. 2.16 цього Положення зроблене застереження стосовно того, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Суд зазначає, обов'язковими умовами п.3.2 договору №42 від 01.06.2013 року укладеного між ТОВ «Діоніс Інвест» (постачальник) та ТОВ «Т-П» (покупець) є те, що при поставці Товару Постачальник повинен передати Покупцеві наступні документи: - рахунок-фактуру на Товар; - видаткову та податкову накладну на Товар; - паспорт на Товар, на вимогу суду позивачем паспорт на Товар не надано.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу встановленого перевіркою порушень позивачем, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0001222201 (форма "Р") від 05.12.2013 року, визнання протиправними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС по відображенню висновків акту "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Т-П" щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.13 року" №860/20-34-22-01-05/36-9855'72 від 20.11.2013 року та визнання протиправними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС по проведенню перевірки в частині складання висновків акту перевірки Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Т-П" щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавств, за період 01.01.2011 по 30.06.13 року" №860/20-34-22-01-05/36-985572 від 20.11.2013 року є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-П" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-П" (код ЄДРПОУ 36985572) судовий збір у розмірі 1644.30 грн., (тисяча шістсот сорок чотири грн., 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Єгупенко В.В.