Постанова

від 24.06.2014 по справі 922/508/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 922/508/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ЛЕГА" на постановувід 10.04.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/508/14 господарського суду Харківської області за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю фірма "ЛЕГА" доХарківської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області провизнання права власності за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2014 (суддя І. Жигалкін), повернуто зустрічну позовну заяву Харківської міської ради.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 (судді В. Сіверін, О. Терещенко, О. Медуниця), ухвалу місцевого суду скасовано, а справу направлено до господарського суду Харківської області для спільного розгляду по суті з первісним позовом.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, - товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ЛЕГА" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2014, передати справу на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду та розподілити судові витрати. Вважає, що судом порушено норми процесуального права, а саме ст.ст.54, 60, 63 ГПК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевим судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Лега", звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "Е-1", за адресою: м. Харків, пр.50-річчя СРСР, 151, загальною площею 406,4 кв.м., яка складається з: виробничого приміщення №1 - 351,6 кв.м., самочинно реконструйованого підсобного приміщення №3 - 14,8 кв.м., самочинно реконструйованого підсобного приміщення №4 - 9,3 кв.м., самочинно реконструйованого складу №5-8,7 кв.м., самочинно реконструйованого приміщення №6 - 22 кв.м.

Відповідач надав суду першої інстанції зустрічну позовну заяву, в якій просить суд: визнати недійсним та скасувати п.1.1.2, п.1.2 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 14.07.1999 р. №878 "Про надання у користування земельних ділянок по пр.50-річчя СРСР, 151"; визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею, серії ХР-38-01-001970, реєстраційний №586 від 28.07.1999 р., виданий ТОВ фірма "Лега" на земельну ділянку площею 0,3326 га по пр.50-річчя СРСР, 151 у м. Харкові; повернути Харківській міській раді земельну ділянку, площею 0,3326 га по пр.50-річчя СРСР, 151, переданої на підставі державного акту на право постійного користування землею, серії ХР-38-01-001970, реєстраційний №586 від 28.07.1999 р., виданого ТОВ фірма "Лега".

За встановлених обставин, керуючись приписами п.3 ч. 1 ст.63 ГПК України, місцевий суд дійшов висновку про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви відповідача, оскільки цей позов не є взаємопов'язаним із первісним позовом.

Натомість, апеляційний суд дійшов протилежних висновків.

Так, в оскаржуваній постанові ним зазначено, що при вирішенні спорів про визнання права власності на самочинно зведені об'єкти нерухомості (вимога за первісним позовом) важливим є з'ясування правового статусу земельної ділянки, на якій розташований такий об'єкт.

Апеляційним судом встановлено, що зустрічна позовна заява відповідача містить вимоги про визнання недійсним рішення про надання позивачу у користування земельної ділянки, про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-38-01-001970 від 28.04.99 року; та повернення земельної ділянки Харківській міській раді.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову , що свідчить про пов'язаність первісного та зустрічного позовів.

Переглядаючи постанову апеляційного суду від 10.04.2014 у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", роз'яснено, що право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом також пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті. У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК як такого, що поданий з порушенням припису частини першої статті 60 ГПК; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Приписами ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.

Апеляційним судом встановлено, що позивач за первісним позовом обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання права власності на самочинно реконструйовані приміщення, зокрема, тими обставинами, що земельна ділянка, площею 0,3326 га, на якій розташовані спірні приміщення, надана йому у постійне користування відповідно до Державного акту на постійне користування землею серії ХР-38-01-001970 від 28.04.99 року.

Водночас, зустрічна позовна заява відповідача містить вимоги про визнання недійсним рішення про надання позивачу у користування земельної ділянки, про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-38-01-001970 від 28.04.99 року; та повернення земельної ділянки Харківській міській раді.

Відтак, колегія суддів вважає висновок апеляційного суду про взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів обґрунтованим, з огляду на те, що в разі задоволення зустрічного позову, це виключатиме задоволення первісного позову частково чи повністю.

Таким чином, застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2014. Доводи скаржника про порушення апеляційним судом ст.ст.54, 60, 63 ГПК України не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим залишені колегією суддів поза увагою.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛЕГА" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 у справі №922/508/14 - без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун