Рішення

від 05.05.2014 по справі 607/23159/13-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2014 Справа №607/23159/13-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О.М.

при секретарі с/з Жара М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Корунд» про стягнення пені та звернення стягнення на заставлене майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2, ТОВ «Корунд» про стягнення пені та звернення стягнення на заставлене майно, обґрунтовуючи це тим, що 21.08.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 158. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримала строковий кредит у розмірі 29 700,00 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних, із терміном повернення кредиту, відсотків і винагороди до 21.08.2012 р. Згідно умов кредитного договору, відповідач зобов'язалася повернути позивачу кредит та відсотки, в порядку і в терміни, встановлені договором. Однак, відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 28 538,02 дол. США. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.10.2012 р. вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь банку вищевказану суму заборгованості. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.02.2013 р. розстрочена сплата даної суми заборгованості до липня 2015 року, однак із невиконанням відповідачем вищевказаних рішення та ухвали суду, банк звернувся із заявою про примусове виконання рішення суду в відділ ДВС Тернопільського районного управління юстиції, який 03.07.2013 р. відкрив виконавче провадження. Станом на 01.12.2013 р. позивачем нарахована відповідачу пеня, яка згідно розрахунку складає 4 063,42 дол. США. В забезпеченні виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_2, 22.08.2007 р. між позивачем та відповідачем ТОВ «Корунд» був укладений договір застави транспортних засобів, згідно умов якого відповідач передає в заставу, а позивач приймає в заставу предмет застави, що належить відповідачу на праві власності. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 в його користь пеню у розмірі 4 063,42 дол. США за невиконання кредитного договору № 158 від 21.08.2007 р. в період з 03.10.2012 р. по 01.12.2013 р., а також, в рахунок погашення заборгованості за даним кредитним договором, звернути стягнення на належне на праві власності відповідачу ТОВ «Корунд» та передане останнім в заставу банку згідно договору застави транспортних засобів від 22.08.2007 р., рухоме майно, а саме: на транспортний засіб типу н/причіп бортовий марки KRONE SDP 27, 1998 року випуску, колір зелений, шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер № НОМЕР_1, який належить відповідачу ТОВ «Корунд» на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ за НОМЕР_6, виданого і зареєстрованого Тернопільським МРЕВ 04.11.2003 р.; та на транспортний засіб типу н/причіп бортовий тентова ний марки KRONE SDP 27, 1998 року випуску, колір синій, шасі НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу ТОВ «Корунд» на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7, виданого і зареєстрованого Тернопільським МРЕВ 27.09.205 р., шляхом продажу предмету застави спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів) для задоволення грошових вимог позивача, за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оцінюючої діяльності/незалежним експертом на стадій оцінки майна під час проведення виконавчих дій та стягнути судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки у судове засідання відповідачі суду не повідомили та не подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суд про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися у судове засідання без поважних причин.

Приймаючи до уваги вимоги ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає, що відповідачі повідомлені належним чином і повторно не з'явилися у судове засідання без поважних причин, а тому, суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Зі згоди позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалює заочне рішення, що відповідає ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 21.08.2007 р. між ВАТ КБ «Державний ощадний банк України», який змінив своє найменування на ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 158, надалі - кредитний договір.

Згідно умов кредитного договору, позивач зобов'язався надати відповідачу строковий кредит у розмірі 29 700,00 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних, а відповідач зобов'язалася повернути кредит і сплатити відсотки та виконати інші зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі з кінцевим терміном повернення 21.08.2012 р.

Відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Частина 1 статті 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та умовах, встановленні договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 29 700,00 дол. США, на терміни і на умовах, передбачених у кредитному договорі.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

У п.3.3.1 кредитного договору зазначено, що позичальник зобов'язується точно в строки, обумовлені цим договором, повернути кредит в сумі 29 700,00 дол. США, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті не себе зобов'язання за цим договором.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.10.2012 р. вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 538,02 дол. США.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.02.2013 р. розстрочена сплата даної суми заборгованості до липня 2015 року, однак із невиконанням відповідачем вищевказаних рішення та ухвали суду, позивач звернувся із заявою про примусове виконання рішення суду в відділ ДВС Тернопільського районного управління юстиції, яким 03.07.2013 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає іншій у власність грошові кошти, а інша - зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів.

Як вбачається з статей 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 549, 550, 551 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості по ОСОБА_2 за кредитним договором, нарахованої пені за період від 03.10.2012 р. по 01.12.2013 р., відповідач має загальну заборгованість у розмірі 4 063,42 дол. США, яка складається з: 3 517,7 дол. США - нарахована пеня по кредиту; 545,72 дол. США - нарахована пеня по відсотках.

Таким чином, відповідач неналежно виконує взятих на себе зобов'язань за договором, в результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 063,42 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 22.08.2007 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України», який змінив своє найменування на ПАТ «Державний ощадний банк України», та відповідачем ТОВ «Корунд» було укладено договір застави транспортних засобів, надалі - договір застави.

У п.1.1 договору застави вбачається, що заставодавець як майновий поручитель боржника з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в заставу, а заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності.

З п.1.2 договору застави вбачається, що предметом застави є рухоме майно, а саме: транспортний засіб типу н/причіп бортовий марки KRONE SDP 27, 1998 року випуску, колір зелений, шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер № НОМЕР_1, який належить ТОВ «Корунд» на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ за НОМЕР_6, виданого і зареєстрованого Тернопільським МРЕВ 04.11.2003 р.; транспортний засіб типу н/причіп бортовий тентова ний марки KRONE SDP 27, 1998 року випуску, колір синій, шасі НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ «Корунд» на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7, виданого і зареєстрованого Тернопільським МРЕВ 27.09.205 р.

Судом встановлено, що відповідач не передав в заклад майно, яке є предметом застави в договорі застави.

Згідно ст.44 Закону України «Про заставу», ст. 575 ЦК України, заклад є застава рухомому майно, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

Пунктами 6.1 договору застави, передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання боржником будь-якого із своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих заставодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

Згідно ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст.20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставне майно здійснює за рішенням суду.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на забезпечувального обтяження у рішенні суду зазначається також спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідачів прав позивача щодо порядку погашення заборгованості, та вважає, що позов підлягає до задоволення, а тому, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» пеню за невиконання кредитного договору № 158 від 21.08.2007 р. в період з 03.10.2012р. по 01.12.2013 р. у розмірі 4 063,42 дол. США, що складає 32 478,91 грн., згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 158 від 21.08.2007 р. у розмірі 28 538,02 дол. США, укладеного між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, передати у заклад ПАТ «Державний ощадний банк України», шляхом вилучення у ТОВ «Корунд», належне йому на праві власності предмет застави рухомого майна, а саме: транспортного засобу типу н/причіп бортовий марки KRONE SDP 27, 1998 року випуску, колір зелений, шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер № НОМЕР_1, який належить відповідачу ТОВ «Корунд» на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ за НОМЕР_6, виданого і зареєстрованого Тернопільським МРЕВ 04.11.2003 р.; транспортного засобу типу н/причіп бортовий тентова ний марки KRONE SDP 27, 1998 року випуску, колір синій, шасі НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу ТОВ «Корунд» на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7, виданого і зареєстрованого Тернопільським МРЕВ 27.09.205 р., з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтво про реєстрацію т/з замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах державної автомобільної інспекції України по свідоцтву про реєстрацію т/з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також надання ПАТ «Державний ощадний банк України» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору, який підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223, 224, 226, 228, 233, 294, 296 ЦПК України ст.ст. 524, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 572-593, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20, 44 ЗУ «Про заставу», ст.ст. 25, 28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Корунд» про стягнення пені та звернення стягнення на заставлене майно - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 09338500) пеню за невиконання кредитного договору № 158 від 21.08.2007 р. в період з 03.10.2012 р. по 01.12.2013 р. у розмірі 4 063,42 дол. США (чотири тисячі шістдесят три долари США 42 центи), що складає 32 478,91 грн. (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят вісім гривень 91 копійку), згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 158 від 21.08.2007 р. у розмірі 28 538,02 дол. США (двадцять вісім тисяч п'ятсот тридцять вісім доларів США 02 цента), що складає 228 104,39 грн. (двісті двадцять вісім тисяч сто чотири гривні 39 копійок), згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України, укладеного між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, передати у заклад публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», шляхом вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю «Корунд», належне останньому на праві власності предмет застави рухомого майна, а саме: транспортного засобу типу н/причіп бортовий марки KRONE SDP 27, 1998 року випуску, колір зелений, шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер № НОМЕР_1, який належить відповідачу товариства з обмеженою відповідальністю «Корунд» на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ за НОМЕР_6, виданого і зареєстрованого Тернопільським МРЕВ 04.11.2003 р.; транспортного засобу типу н/причіп бортовий тентова ний марки KRONE SDP 27, 1998 року випуску, колір синій, шасі НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу товариства з обмеженою відповідальністю «Корунд» на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7, виданого і зареєстрованого Тернопільським МРЕВ 27.09.205 р., з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтво про реєстрацію т/з замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах державної автомобільної інспекції України по свідоцтву про реєстрацію т/з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також, надання публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), товариства з обмеженою відповідальністю «Корунд» (код 30495916) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 09338500) сплачений судовий збір у розмірі 324,78 грн. (триста двадцять чотири гривні 78 копійок) та витрати, пов'язані із публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів у розмірі 105,00 грн. (сто п'ять гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. М. Вийванко