Постанова

від 06.06.2014 по справі 808/3040/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2014 року 09 год. 55 хв. Справа № 808/3040/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

представника позивача Панцакова С.Ю.

представника відповідача Дяченко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» (далі - позивач або ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000692201 від 03.04.2014, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10 538 грн. за лютий 2011 року.

Позивач вважає необґрунтованими висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та зазначає про відсутність з його боку порушень вимог податкового законодавства як підстави для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Представник позивача, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала у повному обсязі, просила у його задоволенні відмовити, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом у порядку, встановленому чинним законодавством, у зв'язку з встановленими податковим органом порушеннями податкового законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В період з 11.12.2013 по 17.12.2013, на підставі наказу № 498 від 11.12.2013 та направлення № 462 від 11.12.2013, згідно з вимогами п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, (змінами та доповненнями), фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» з питань своєчасності та повноти сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійснені господарських операцій з ПП ВКФ «СВ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 32192377), ТОВ «АЛЬФА ЛТД» (код ЄДРПОУ 32369032), ТОВ «ДЕЛІШЕС» (код ЄДРПОУ 32624767), ТОВ «ДМК» (код ЄДРПОУ 33907664), ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ДИСТРИБ'ЮТОРСЬКІ СИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 36411407), ТОВ «КВК» (код ЄДРПОУ 36499654), ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК» (код ЄДРПОУ 37300986) за період з 01.09.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт № 133/22-01/36549579 від 26.12.2013 (т. 1 а.с. 9-25).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД», вимог:

п.1.32 ст. 1, п.п.5.3.9 п. 5.3, п.п.5.2.1 п. 5.2., п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оприбуткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) та п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.138.8, п.п.138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, всього у сумі 21 245 грн., в т. ч. по періодам:

- 1 квартал 2011 року в сумі 16 846 грн.;

- 2 квартал 2011 року в сумі 3 286 грн.;

- 2-3 квартали 2011 року в сумі 3 286 грн.;

- 2-4 квартали 2011 року в сумі 3 286 грн.;

- півріччя 2012 року в сумі 252 грн.;

- 3 квартали 2012 року в сумі 252 грн.;

- 2012 рік в сумі 1 113 грн.

п.201.4 ст. 201, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, (із змінами та доповненнями) встановлено

а) заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у загальній суму 17 394 грн., в т.ч. по періодам:

- березень 2011 року в сумі 11 482 грн.;

- травень 2011 року в сумі 3 296 грн.;

- червень 2011 року в сумі 1 555 грн.,

- травень 2012 року в сумі 240 грн.;

- листопад 2012 року 254 грн.;

- грудень 2012 року в сумі 567 грн.

б) завищення від'ємного значення ПДВ (ряд. 19) в загальній сумі 3 296 грн., в т.ч. по періодам: квітень 2011 року в сумі 3 296 грн. (т. 1 а.с. 25).

20.01.2014 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області на підставі Акту перевірки № 133/22-01/36549579 від 26.12.2013 винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 0000212201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 21 524,25 грн., у т.ч. за основним платежем 21 245 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 279,25 грн.

№ 0000222201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 70 660,25 грн., у т.ч. за основним платежем 17 394 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 266,25 грн.

№ 0000232201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 296 грн. за квітень 2011 року (а.с. т. 1 а.с. 31-33).

Позивач, не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області зі скаргами від 30.01.2014 (вх. № 378/10, № 679/10, № 677/10 від 31.01.2014) на податкові повідомлення-рішення від 20.01.2014 № № 0000212201, 0000222201, 0000232201.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 1054/10/08-01-10-04-13 (2382/7/0801-100413) від 25.03.2014, скарги ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» вх. № 378/10, № 679/10, № 677/10 від 31.01.2014 залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 20.01.2014 № № 0000212201, 0000222201, 0000232201 без змін.

При розгляді скарг, на підставі наданих документів, Головне управління Міндоходів у Запорізькій області прийшло до висновку, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000232201 від 20.01.2014 невірно визначено періоди включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ДЕЛІШЕС» та з ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК», внаслідок чого невірно визначено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що підлягає зменшенню за результатами перевірки.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про порушення вимог Податкового кодексу України в частині неправомірного включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ДЕЛІШЕС» та з ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК», реальність вчинення яких не підтверджена перевіркою, що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2011 року на 10 538 грн., за березень 2011 року на 944 грн., за квітень 2011 року на 3296 грн., та, як наслідок до завищення від'ємного значення податку на додану вартість (р.18.2/р.19 декларації) за лютий 2011 року на 10 538 грн. та за квітень 2011 року на 3296 грн., а також до заниження суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету за березень 2011 року на 11 482 грн.

Рішенням № 1054/10/08-01-10-04-13 (2382/7/0801-100413) від 25.03.2014 Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області збільшено на 10 538 грн. суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2011 року та зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області на суму збільшення скласти та направити позивачу окреме податкове повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 35-39).

На підставі акту перевірки № 133/22-01/36549579 від 26.12.2013 та відповідно до рішення Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 1054/10/08-01-10-04-13 (2382/7/0801-100413) від 25.03.2014 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000692201 від 03.04.2014, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10 538 грн. за лютий 2011 року (т. 1 а.с. 7-8).

Висновки про безпідставне включення до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ДЕЛІШЕС» та ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК» обґрунтовані не підтвердженням отримання товару внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних та подорожних листів, а також недекларуванням податкових зобов'язань ТОВ «ДЕЛІШЕС» (т. 1 а.с. 13, 13-зворот, 14-зворот, 15, 23-зворот).

Позивач, не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішення форми «В4» № 0000692201 від 03.04.2014, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Висновки акту перевірки про допущенні порушення податкового законодавства, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

26.01.2011 між ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» (покупець) та ТОВ «ДЕЛІШЕС» (постачальник) укладено договір поставки № 260111(т. 1 а.с. 123-124).

Згідно з умовами Договору, постачальник зобов'язується постачати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити овочі та фрукти (далі-товар)на умовах цього Договору. Найменування, асортимент та кількість товару відображається у накладних (видаткових або товарно-транспортних), які підписуються сторонами прийманні-передачі кожної партії товару. Вартість однієї партії товару являє собою вартість товару, відображену у видатковій накладній, по якій партія поставляється. Загальна вартість Договору складається з всіх видаткових накладних, виписаних у відповідності до цього Договору. Поставка товару здійснюється на умовах доставки товару покупцю транспортними засобами постачальника, або, навпаки, за згодою сторін. Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2011, а відносно грошових коштів до повного його виконання.

Виконання умов договору поставки № 260111 від 26.01.2011 підтверджується наданими позивачем видатковими та податковими накладними ( т. 1 а.с. 156-157, 159-160).

09.02.2011 між ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» (покупець) та ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК» (постачальник)укладено Договір поставки № 15 (т. 1 а.с. 125-127).

Згідно умов Договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Поставка товару на склад покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011.

Також, 09.02.2011 між позивачем та ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК» була укладена додаткова угода № 1, відповідно до умов якої, найменування, одиниці виміру, кількість та ціна товару, що підлягає поставці за Договором вказується у накладних на поставку товару. Постачальник відвантажує товари на адресу покупця за цінами вказаними накладних на поставку товару та узгодженими обома сторонами. Поставка товару постачальником здійснюється окремими партіями, у кількості та у строк, визначений у замовленні на поставку покупця, і за цінами які узгоджені з покупцем та вказаними у накладних (т. 1 а.с. 128).

На підтвердження виконання умов договору поставки № 260111 від 26.01.2011 позивачем надані суду видаткові та податкові накладні (т. 1 а.с. 165-196, 199-230).

Крім того, представником позивача надані суду також банківські виписки та платіжні доручення, які підтверджують розрахунки між сторонами за договорами поставки № 260111 від 26.01.2011 та № 15 від 09.02.2011 (т. 1 а.с. 142-153,158, 161-162, 197-198, 231-232).

Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується звітами про рух товарів на складах (т. 1 а.с. 233-250, т. 2 а.с.1-43).

Таким чином поставка товару, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями про перерахування коштів в рахунок оплати за товар, звітами про рух товарів на складах.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що зафіксовано також Актом перевірки, та підтверджує їх реальність.

За вказаних обставин суд вважає висновки податкового органу про не підтвердження поставки товару необґрунтованими.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які фіксують господарські відносин між позивачем та його контрагентами (ТОВ «ДЕЛІШЕС» та ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК») складені відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні».

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, як вбачається зі змісту Акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем надані докази, що підтверджують реальне вчинення господарської операції, що в свою чергу підтверджує правомірність визначення платником податкового кредиту за такою операцією.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Як було встановлено матеріалами справи безпосередні контрагенти позивача, а саме ТОВ «ДЕЛІШЕС» та з ТОВ «ІНКОМСОФТ ВК» на час здійснення відповідних господарських операцій були у встановленому законодавством порядку зареєстровані як платники ПДВ.

Доказів анулювання свідоцтва платника контрагентів позивача податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» та від 22 січня 2009 року «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Надані позивачем і дослідженні судом первинні документи, у своїй сукупності, які також були дослідженні під час проведеної перевірки, підтверджують реальність господарських операцій з поставки протягом лютого 2011 року товару, його отримання позивачем, оприбуткування та оплату, а також використання у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що доводи, якими відповідач обґрунтував прийняття оскаржуваного рішення, не є переконливими.

Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та інших перевізних документів не може бути підставою для позбавлення «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» права на податковий кредит та на формування валових витрат.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підстави викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати (т. 1 а.с. 2).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 03.04.2014 № 0000692201.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 183 (сто вісімдесят три) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша