ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2014 р. Справа № 909/580/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тегра Групп",
юридична адреса: вул. Димитрова, 35, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027;
адреса для листування: вул. Підвальна, 2а, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77304;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Саррентотехнолоджі",
вул. Короля Данила, 16 В, м.Івано-Франківськ,76018;
про: стягнення заборгованості в сумі 1 190 000,00грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Гунько О.Ю., (довіреність №б/н до 28.05.2016р.);
від відповідача: не з"явилися.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ТОВ "Тегра Групп" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ТОВ "Саррентотехнолоджі" заборгованість за Договором купівлі - продажу устаткування №07/01 від 22.01.14р., в сумі 1 190 000,00грн.
Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договором купівлі - продажу устаткування №07/01 від 22.01.14р., на виконання умов якого, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача, згідно Специфікації №1 від 22.01.14р. до Договору, товар (установка з очищення та збагачення металургійного шлаку) на загальну суму 1 190 000,00грн., що підтверджують акт приймання - передачі устаткування № 1 від 27.01.14р., видаткова накладна №РН-0005.1 від 27.01.14р.;
- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 1 190 000,00грн.;
- норми ст.ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 02.06.14р., 17.06.14р., з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та витягу з ЄДРЮО та ФО-П (вул. Короля Данила, 16 В, м.Івано-Франківськ,76018), повернулась на адресу суду підприємством зв"язку з відміткою "адресат вибув ".
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тегра Групп" (Продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саррентотехнолоджі" (Покупець/відповідач) укладено Договір купівлі-продажу устаткування №07/01 від 22.01.14р.
Згідно п. п.1.1., 1.2. Договору, Продавець зобов"язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві товар, який був у використанні: установка з очищення та збагачення металургійного шлаку, вартістю 1 190 000,00грн., в.ч. ПДВ, а Покупець зобов"язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити його вартість.
Найменування, одиниці виміру, загальна кількість та вартість товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається Специфікацією №1, що є невід"ємною частиною даного Договору (п.1.4. Договору).
Пунктами 2.3., 2.4. Договору встановлено, що факт передачі товару у власність Покупця оформлюється сторонами шляхом підписання двохстороннього акту приймання - передачі товару, який підписується обома сторонами у момент приймання - передачі товару. Моментом переходу права власності на товар від Продавця до Покупця вважається дата підписання вищевказаного акта приймання передачі товару.
Відповідно до п.2.2. Договору при передачі товару Продавець зобов"язаний одночасно з товаром передати Покупцеві наступні документи: рахунок- фактуру; видаткову накладну на товар; акт-приймання передачі товару; технічну документацію на товар.
Оплата вартості товару здійснюється Покупцем на умовах післяоплати 100% вартості товару протягом 3-х банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту приймання -передачі, але не пізніше 01.03.14р.
Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача, згідно Специфікації №1 від 22.01.14р. до Договору, товар: установка з очищення та збагачення металургійного шлаку), в кількості 1 шт., на загальну суму 1 190 000,00грн. Даний факт підтверджують підписані та скріплені печатками сторін акт приймання - передачі устаткування №1 від 27.01.14р., видаткова накладна №РН-0005.1 від 27.01.14р. Водночас, слід зазначити що в акті приймання - передачі (а.с. 45), зазначено, що товар переданий повністю, зауважень до якості і кількості товару немає, технічна документація на придбаний Покупцем товар передана в повному обсязі в оригіналі, наявності нестачі чи пошкоджень товару відсутні, момент передачі товару зафіксовано - 27.01.14р.
При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, акту приймання - передачі устаткування, видаткової накладної (а.с.44-45), яка є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксують факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Продавцем Покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, обумовлені п.3.3. Договору, виписаний позивачем рахунок - фактуру №СФ-0003.2 від 27.01.14р.(а.с.43), не оплатив.
Наявність заборгованості за поставлений товар, обумовлений Договором, в сумі 1 190 000,00грн., визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків від 25.03.14р. (а.с.53).
Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача боргу в сумі 1 190 000,00грн.
Станом на 17.06.14р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми заборгованості.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.
Договір купівлі - продажу устаткування №07/01 від 22.01.14р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Таким чином, на основі вище викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 190 000,00грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов ТОВ "Тегра Групп" до відповідача ТОВ "Саррентотехнолоджі" про стягнення заборгованості в сумі 1 190 000,00грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саррентотехнолоджі", вул. Короля Данила, 16 В, м.Івано-Франківськ,76018 (ідентифікаційний код 37951853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тегра Групп", вул. Димитрова, 35, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027 (ідентифікаційний код 38334801) 1 190 000,00грн. (один мільйон сто дев"яносто тисяч грн. 00коп.) - заборгованості, 23 800,00грн. (двадцять три тисячі вісімсот грн. 00коп.) - судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.06.14р.
Суддя С.Кобецька
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2014 |
Оприлюднено | 01.07.2014 |
Номер документу | 39457702 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Кобецька С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні