Постанова

від 24.06.2014 по справі 911/4501/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа№ 911/4501/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 24.06.2014 року по справі № 911/4501/13 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 03.02.2014 року по справі № 911/4501/13 (суддя - Бабкіна В.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Київобленерго"

до комунального підприємства "Фастівський міський ринок"

Фастівської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київська регіональна спілка споживчої кооперації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - підприємство "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки

споживчої кооперації

про розірвання договору про постачання електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до господарського суду з позовом до комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Київська регіональна спілка споживчої кооперації, про розірвання договору про постачання електричної енергії.

Ухвалою господарського суду від 20.01.2014 року було залучено підприємство "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації до участі у справі в якості третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.02.2014 року позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір № 0159 від 29.09.2009 року про постачання електричної енергії, укладеного між публічним акціонерним товариством "Київобленерго" та комунальним підприємством "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради. Стягнуто з комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради на користь публічного акціонерного товариства "Київобленерго" 1 147,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач, комунальне підприємство "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Розпорядженням голови суду від 25.03.2014 року було сформовано для розгляду апеляційної скарги комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради колегію суддів у складі головуючого судді: Яковлєва М.Л., суддів: Куксова В.В., Самсіна Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року вказану апеляційну скаргу було повернуто без розгляду на підставі п. 2 ст. 97 ГПК України.

11.04.2014 року апеляційна скарга комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно.

Відповідно до розпорядження в.о. голови Київського апеляційного господарського суду передано апеляційну скаргу комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 03.02.2014 року у справі № 911/4501/13 для розгляду головуючому судді Яковлєву М.Л.

Розпорядженням в.о. голови суду від 14.04.2014 року було сформовано для розгляду апеляційної скарги комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради колегію суддів у складі головуючого судді: Яковлєва М.Л., суддів: Авдеєва П.В., Куксова В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року по справі № 911/4501/13 відновлено комунальному підприємству "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 27.05.2014 року.

Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Київської області від 03.02.2014 року у справі № 911/4501/13 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

Підприємством "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Київської області від 03.02.2014 року у справі № 911/4501/13 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

27.05.2014 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

27.05.2014 року від сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи.

У судовому засіданні, призначеному на 27.05.2014 року, оголошено ухвалу про продовження строку вирішення спору та перерву до 24.06.2014 року.

Представник комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради був присутнім в судових засіданнях та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 03.02.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позов відмовити повністю.

Представник позивача в судових засіданнях надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду Київської області від 03.02.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник третьої особи-1 в судових засіданнях надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду Київської області від 18.06.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник третьої особи-2 в судових засіданнях надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду Київської області від 18.06.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 03.02.2014 року по справі № 911/4501/13 - залишається без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі по тексту ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Стаття 627 ЦК України та стаття 6 цього Кодексу регламентує, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2009 року між закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» в особі Фастівського районного підрозділу ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» (позивач, постачальник) та комунальним підприємством "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради (відповідач, споживач)укладено договір про постачання електричної енергії № 0159 (а.с. 36-40, т. 1).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 20 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами договору.

У п. 2.1. договору зазначено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно з п. 5.4 ПКЕЕ для укладення договору про постачання електричної енергії споживач має надати постачальнику електричної енергії копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

На підтвердження зазначеного комунальним підприємством "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради було надано позивачеві рішення Фастівської міської ради № 2-LV-V від 29.07.2009 року та № 1-L-VІ-V від 08.09.2009 року про створення комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради на базі відокремленої частини комунальної власності у вигляді земельних ділянок по вул. 25-го Жовтня, 9 та вул. Галафеєва, 16 (а.с. 141-142, т. 1).

Однак, рішенням господарського суду Київської області від 07.10.2009 року у справі № 20/161-09, яке було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2010 року та ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2011 року про перегляд за нововиявленими обставинами, було задоволено позовні вимоги підприємства "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації та визнано недійсними пункти 1-4 рішення Фастівської міської ради Київської області № 4-LVI-V від 21.07.2009 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Фастівським колгоспним ринком в місті Фастові на вул. 25-го Жовтня та на вул. Малафєєва", а також визнано недійсним рішення Фастівської міської ради Київської області від 08.09.2009 року № 1- LVI-V "Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 21.07.2009 року № 4-LІV-V "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Фастівським колгоспним ринком в місті Фастові на вул. 25-го Жовтня та на вул. Галафєєва".

З огляду на зазначене та на виконання вимог п. 5.4 ПКЕЕ у відповідача відсутні документи, які підтверджували його право на користування земельною ділянкою.

Разом з тим, 06.11.2013 року до публічного акціонерного товариства "Київобленерго" звернулось підприємство "Фастівський ринок" Київської регіонспоживспілки із заявою про розірвання договору, укладеного між позивачем і відповідачем (а.с. 53, т. 1).

Заяву мотивовано тим, що рішеннями господарського суду Київської області від 11.10.2004 року у справі № 325/12-04 та від 05.07.2004 року у справі № 158/4-04 було визнано право власності на цілісний майновий комплекс Фастівського ринку саме за підприємством "Фастівський ринок" Київської регіон споживспілки (а.с. 54-63, т. 1).

Крім того, рішенням господарського суду Київської області у справі № 26/149-11 від 12.01.2012 року було виселено комунальне підприємство "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради з усім належним йому майном із земельної ділянки та цілісного майнового комплексу, які розташовані за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. 25-річчя Жовтня, 9 (а.с. 64-65, т. 1).

У зв'язку з чим, публічне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до господарського суду з позовом до комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Київська регіональна спілка споживчої кооперації, про розірвання договору про постачання електричної енергії.

Пунктом 2.5 договору та п. 6.18 ПКЕЕ встановлено, що у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Пунктом 6.18 ПКЕЕ передбачено, що з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема, цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України (п. 5.23 ПКЕЕ).

Пунктом 7 статті 24 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що енергопостачальник, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити замовнику (споживачу), електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору про постачання електричної енергії (у даному випадку - про внесення змін до існуючого договору позивача та третьої особи 2 в частині збільшення приєднаної потужності).

Приписами ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2 ст. 652 ЦК України).

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 ГК України).

Згідно з ч. 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Частиною 4 ст. 188 ГК України встановлено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судом відхиляються посилання відповідача на те, що позивач не звертався у встановленому порядку до відповідача з пропозицією про розірвання договору, з огляду на таке.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів, згідно з яким зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Оскільки підпункт 3 ч. 2 ст. 652 ЦК України передбачає в якості умови те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У даному випадку виконання договору позбавляє позивача вважати дотриманими ним приписи чинного законодавства щодо укладення договорів на постачання електроенергії з власниками чи правомірними користувачами об'єктів електропостачання (приміщення) або ж земельної ділянки у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта, на що постачальник електричної енергії беззаперечно розраховував при укладенні договору.

Відповідачем не доведено ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції наявності у КП "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради правових підстав щодо користування спірною земельною ділянкою, оскільки як було зазначено вище відповідне рішення Фастівської міської ради скасовано в судовому порядку.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та про розірвання договору про постачання електричної енергії укладеного між закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» в особі Фастівського районного підрозділу ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» та комунальним підприємством "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 03.02.2014 року у справі № 911/4501/13 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 03.02.2014 року по справі № 911/4501/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 03.02.2014 року у справі № 911/4501/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/4501/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов