Постанова

від 19.06.2014 по справі 826/9907/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9907/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тест Райт Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Тест Райт Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001142250 та № 0001132250 від 10.06.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2013 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тест Райт Україна» з питань взаємовідносин з ТОВ «Метрос» за період з 01.07.2012 по 30.10.2012 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС складено Акт № 1601/22-520/37117163 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 24150 грн., а також порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 23000 грн.

10.06.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0001142250, яким у зв'язку з порушенням пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 24150 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6038 грн.;

№ 0001132250, яким у зв'язку з порушенням п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23000 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5750 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на підставі договору про надання послуг № 20712 від 02.07.2012 з ТОВ «Метрос» (далі - Договір) надано відповідні послуги (просування торгової марки TM «COPRIM» та «DULEVO» на території України) на загальну суму у розмірі 138000 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 23000 грн.), що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Позивач вказані послуги оплатив повністю, в тому числі сплативши у їх ціні ПДВ у розмірі 23000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з відповідними банківськими відмітками.

Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 24150 грн., а також порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 23000 грн., стала встановлена ним нікчемність вказаного Договору внаслідок отримання актів ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 10.10.2012 № 782/22-6/31238263, від 28.12.2012 № 1109/22-6/31238263 та від 01.03.2013 № 214/22-6/31238263 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Метрос», в яких зазначено, що, зокрема, ТОВ «Метрос» за податковою адресою не знаходиться, директор та засновник вказаного підприємства не проживає за місцем реєстрації, а також, що до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей стосовно ТОВ «Метрос».

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України № 2755-VІ від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Метрос» на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.1995, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За змістом вищезазначених приписів, наявні в матеріалах справи акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), що складені між позивачем та ТОВ «Метрос».

Зміст актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 23.07.2012, 26.07.2012 ТА 30.07.2012 передбачає здійснення виконавцем однієї послуги з просування торгової марки ТМ «COPRIM».

Проте, загальна вартість тієї ж послуги з просування торгової марки ТМ «COPRIM» згідно вказаних актів різна.

Так, згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.07.2012 та від 26.07.2012 вартість однієї послуги з просування торгової марки ТМ «COPRIM» становить 40 000 грн. (без ПДВ).

Згідно акту від 30.07.2012 вартість однієї послуги з просування торгової марки ТМ «COPRIM» становить 20 000 (без ПДВ).

Актом від 30.09.2011 (а.с. 115) передбачено вартість однієї послуги по проведенню соціального опитування населення становить 82 500, 00 грн. (без ПДВ 20%).

Колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагента, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак в актах надання послуг, податкових накладних зазначено лише загальне найменування послуг та їх вартість без конкретизування, які саме послуги були надані, їх видів та опису, конкретних об'ємів та напрямків, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їх вартості, що включена до вартості послуг, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Із наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача і правомірність формування податкового кредиту. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, та наміру придбання позивачем послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до частини другої ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень доведено, що зазначений вище правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, тому позивачем неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з ТОВ «Тест Райт Україна», відповідно, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України - задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2013 - скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тест Райт Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень відмовити .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено: 24.06.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.