Ухвала

від 16.06.2014 по справі 2а-905/10/2470

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Справа № 30858/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Матковська З.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.04.2010 року у справі № 2а-905/10/2470 за позовом Прокурора Новоселицького району Чернівецької області , УПФУ у Новоселицькому районі до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці» про стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі звернувся з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій у розмірі 90552,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на наступне. Відповідач у строк, визначений ч. 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року самостійно не сплатив у повному обсязі суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, розмір яких відповідачем визначено самостійно.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.04.2010 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області заборгованість по сплаті страхових внесків за серпень-грудень 2009 року та по рішенню № 138 від 26.11.2009 року у розмірі 71632,30 грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Сільськогосподарський виробничий кооператив «Ванчиківці» подав апеляційну скаргу. З посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить таку скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Враховуючи те, що особи які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає доцільним розглядати справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Ванчиківці», відповідно до ст. ст.14,15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-4 є страхувальником, та повинен сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач у встановлені строки зобов'язаний подавати позивачу розрахунки зобов'язання зі сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов'язань перед Пенсійним Фондом.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачений ст.ст. 19, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

Згідно з п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Згідно абз. 1 пп. 5.1.4 п. 5 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Тобто, відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4 Інструкції, розмір страхових внесків розраховується виходячи із суми фактичних витрат на оплату праці (грошове забезпечення працівників).

Розмір страхових внесків встановлений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400 та розділом 4 Інструкції - 21-1.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або, які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 вищезазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Таким чином, абз. 5 та абз. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано сплата саме авансових платежів, які справляються страхувальником - роботодавцем у разі виплати заробітної плати (доходу) протягом базового звітного періоду, за який нарахована така заробітна плата.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у випадках, якщо страхувальники несвоєчасно або в не повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом.

Частина 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, після отримання якої страхувальник зобов'язаний протягом десяти робочих днів сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену суму недоїмки, пені та фінансової санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансової санкції. Тобто, кошти, що надходять від платника зараховуються у зазначеному порядку незалежно від визначення страхувальником цільового призначення цих коштів.

Із розрахунку суми позовної заяви, з врахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем загальна сума не сплаченої заборгованості станом на 12.04.2010 року становить 71632,30 грн.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 106 Закону № 1058-4 суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками у відповідні строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмки) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги є безпідставними і спростовуються поданими позивачем доказами.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці» залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.04.2010 року у справі № 2а-905/10/2470 без змін .

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Матковська З.М.