Ухвала

від 10.06.2014 по справі 815/7123/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7123/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Октан» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

11.10.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Октан» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013 року № 0000102203 та від 31.07.2013 року № 0000182203, а також податкову вимогу від 18.10.2013 року № 76-22.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Октан» задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 21.11.2013 року Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Одеській області подано апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області посилалась на те, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «Октан» було встановлено завищення товариством валових витрат за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, внаслідок віднесення до їх складу витрат по придбанню у МПП «Ден-Вік» паливно-мастильних матеріалів без підтверджуючих документів.

Податковий орган посилався на те, що контрагента позивача МПП «Ден-Вік» відсутні власні, орендовані складські, торгівельні виробничі та інші приміщення, які б суб'єкти господарювання могли б використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція посилалась на непідтвердження реальності здійснюваних між ТОВ «Октан» і МПП «Ден-Вік» господарських операцій, що виключає можливість для позивача формувати за рахунок вказаного підприємства валові витрати.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Октан».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що у період з 25.03.2013 року по 19.04.2013 року Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Октан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.05.2013 року № 275/22-00/22506013, на підставі якого Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2013 року № 0000102203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 928416 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 1431 гривень.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що ТОВ «Октан» було порушено вимоги п. 135.1 та п. 135.5 ст.135, п. 137.11 ст. 137, п. 153.7 ст. 153, пп. 14.1.97 та пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 39.3 та п. 39.6 ст. 39, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого підприємством було занижено податок на прибуток на суму 928 416 гривень.

Не погодившись із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2013 року № 0000102203, ТОВ «Октан» звернулось до ДПС в Одеській області із скаргою від 29.05.2013 року № 91, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги від 25.07.2013 року № 354/10/15-32-10-02-07 була частково задоволена, а саме, податкове повідомлення-рішення № 0000102203 від 24.05.2013 року в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 12138 гривень та штрафних санкцій з цього податку у сумі 1430 гривень було скасовано, в іншій частині залишено без змін; збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12138 гривень та суму застосованих штрафних (фінансових) санкцій з цього податку на 1431 грн. (т. 1, а.с. 135-143).

На підставі вищевказаного рішення податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182203 від 31.07.2013 року на суму 916279 гривень (916278 гривень - основний платіж, 1 гривня - штрафна санкція) та № 0000192203 від 31.07.2013 року на суму 13569 гривень (12138 гривень - основний платіж, 1431 гривень - штрафна санкція).

Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області ДПС посилалась на те, що ТОВ «Октан» до складу валових витрат у 1 кварталі 2011 року віднесено витрати без підтверджуючих документів по паливно-мастильним матеріалам, придбаним y МПП «Ден-Вік».

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно наданих до перевірки документів TOB «Октан» у перевіряємому періоді мало фінансово-господарські взаємовідносини з МПП «Ден-Вік».

Згідно актів ДПІ у Суворовському районі м. Одеси МПП «Ден-Вік» від 28.03.2011 року №1332/23-1 «Про результати невиїзної перевірки МПП «Ден- Вік», код ЄДРПОУ 22468821, з питань достовірності відображення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року» та від 02.11.11 №512/23- 1/22468821 «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента МПП «Ден-Вік» з питань підтвердження отриманих від платника податків TOB «Октан» (код за ЄДРПОУ 22506013) відомостей за лютий 2011року», встановлено неможливість фактичного здійснення МПП «Ден-Вік» господарських операцій через відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, економічно необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності МПП «Ден-Вік» здійснених при купівлі-продажу товарів.

Крім того, згідно актів ДПІ у Суворовському районі м. Одеси встановлено, що постачальником МПП «Ден-Вік» за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року було ТОВ «Віктрейд ЛТД», яке відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.04.2011 року№79/23-5/36927332 «Про результати невиїзної позапланової перевірки TOB «Віктрейд ЛТД» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 січень - лютий 2011 року», надісланого листом №10603/7/23-5 від 11.04.2011 встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності здійснених при продажі товарів внаслідок відсутності трудових ресурсів (загальна чисельність працюючих 1 чол.), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання.

Таким чином, в зв'язку із можливістю встановлення достовірності отримання нафтопродуктів TOB «Октан» саме від МПП «Ден-Вік» у січні та лютому 2011 року актом перевірки зафіксовано завищення позивачем валових витрат по операціям з МПП «Ден-Вік» код 22468821 у 1 кварталі 2011р.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «Октан», зважаючи на наступне:

У відповідності до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

П.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.01.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Октан» (Покупець) та малим приватним підприємством «Ден-Вік» (Постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 1, за умовами якого Постачальник взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупця нафтопродукти.

За укладеним договором МПП «Ден-Вік» поставило ТОВ «Октан» товар (дизельне паливо) в січні 2011 року на суму 2639363,55 гривень (з ПДВ) та лютому 2011 року на загальну суму 1758769,14 гривень (з ПДВ).

В свою чергу, у підтвердження виконання зазначених договорів позивачем були надані такі первинні документи: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки банку по рахунку (т. 1 а.с. 170-215).

Факт перевезення товару (дизельного пального) підтверджується оформленим актом здачі-прийняття транспортних послуг, договором транспортного обслуговування, укладеним між ТОВ «Октан» та ПП «Бербер», виписками банку, товарно-транспортними накладними.

Судом апеляційної інстанції досліджені надані позивачем первинні документи.

Так, дійсно, факт передачі товарів від МПП «Ден-Вік» підтверджується складеними у відповідності до вимог чинного законодавства первинними документами, з яких вбачається найменування товару, його кількість, одиниці виміру та ціна.

Слід зазначити, що юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму валових витрат), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, фактичне виконання робіт виконавцем.

Відмовляючи особі у праві на віднесення витрат до складу валових, податковий орган повинен довести саме недобросовісність у діях платника.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для податкової економії.

Таким чином, визначальною умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на формування валових витрат, окрім документального оформлення господарської операції, є реальність здійснення цієї операції в рамках провадження господарської діяльності платника.

ДПІ не подано доказів того, що по спірним операціям між ТОВ «Октан» та МПП «Ден-Вік» у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та МПП «Ден-Вік» діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В свою чергу, досліджені в ході судового розгляду справи докази свідчать про те, що господарські операції між позивачем та МПП «Ден-Вік» реально відбулися та тягнуть настання правових наслідків.

Так в наданих документах зазначається вся необхідна інформація стосовно товару, що постачався.

Також в ході розгляду справи в суді першої було встановлено, що замовниками послуг транспортування дизельного пального у лютому приватним підприємцем Бербер були: МПП «Ден-Вік», ПП «Альстар» та ПСП «Маяк». Також перевезення дизельного пального здійснювали ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 та СПД ОСОБА_2, транспортні послуги яких замовлені: ТОВ «Юнисервіс», ТОВ «П'ятий елемент 777», СПД ОСОБА_3 - оптовими покупцями ТОВ «Октан».

При цьому, відповідні поставки були узгоджені в додаткових угодах до договору поставки нафтопродуктів: № 16/02/2011 від 16.02.2011 року, № 23/02/2011 від 23.02.2011 року, № 24/02/2011 від 24.02.2011 року, № 25/02/2011 від 25.02.2011 року, відповідно до яких поставки відбувались за правилами Інкотермс СРТ (витрати перевезення товару несе постачальник, а доставку здійснює транспортна організація до місця призначення) або за базисом поставки FCA (постачальник зобов'язаний надати товар у названому місці перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем).

В свою чергу, подальше використання ТОВ «Октан» придбаного у ТОВ «Ден-Вік» товару у власній господарській діяльності підтверджується договорами, укладеними з покупцями, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями.

Таким чином на підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт придбання позивачем товару від ТОВ «Ден-Вік» дійсно мав місце, що підтверджується необхідними первинними документами, а тому позивач правомірно включив витрати до складу валових.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до посилань податкового органу на акти ДПІ у Суворовському районі м. Одеси МПП «Ден-Вік» від 28.03.2011 року №1332/23-1 «Про результати невиїзної перевірки МПП «Ден- Вік», від 02.11.11 №512/23- 1/22468821 «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента МПП «Ден-Вік» та акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.04.2011 року№79/23-5/36927332 «Про результати невиїзної позапланової перевірки TOB «Віктрейд ЛТД», оскільки зазначені акти не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженими. Крім того, доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів. Без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентом, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

В свою чергу, допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення сум до складу валових та до складу податкового кредиту.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що будь-які порушення в ланцюгу постачання, допущенні іншими контрагентами, не можуть впливати на формування валових витрат ТОВ «Октан» при наявності у товариства належних документальних підтверджень здійснених операцій.

МПП «Ден-Вік» у період здійснюваних з ТОВ «Октан» операцій мало необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, перебувало на обліку в органах податкової служби.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 року по справі № 1570/2295/2012, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 року, дії ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо складання акту № 512/23-1/22468821 від 02.11.2011 року визнані протиправними; отже зазначений акт не повинен був враховуватись при здійсненні перевірки ТОВ «Октан».

Крім того, судом було встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року по справі № 2а/1570/8054/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року, скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі результатів виїзної позапланової перевірки ТОВ «Октан» з питань дотримання податкового законодавства щодо взаємовідносин з ПП «СИНТЕЗ-ЮГ» за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року та МПП «ДЕН-ВІК» за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, оформленої актом № 303/23-50/22506013 від 20.04.2011 року, скасовані.

В свою чергу, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року по справі № 1570/1300/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року, податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі результатів позапланової виїзної перевірки ТОВ «Октан» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з МПП «Ден-Вік» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, оформленої актом від 18.01.2012 року № 17/23-50/22506013, скасовано.

Таким чином, судовими рішеннями було підтверджено товарність господарських операцій між ТОВ «Октан» та МПП «Ден-Вік» щодо поставки нафтопродуктів у періодах: січень та лютий 2011 року.

Крім того, посилання податкового органу на нікчемність укладених вказаним контрагентом правочинів, що свідчить про нереальність господарських операцій, є необґрунтованими.

Так, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування валових витрат по взаємовідносинам з МПП «Ден-Вік» за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Октан» було дотримано вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на віднесення витрат до складу валових.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно наявності підстав для скасування податкової вимоги від 18.10.2013 року № 76-22, відповідно до якої сума податкового боргу платника податку склала 1610,80 гривень, з яких штрафні (фінансові) санкції - 1431 гривень, пеня - 178,80 гривень.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що податкові зобов'язання з податку на прибуток по податковому повідомленню-рішенню від 31.07.2013 року № 0000192203 на суму 12138 гривень та 1431 штрафних санкцій були сплачені ТОВ «Октан» до бюджету 24.05.2013 року та 31.05.2013 року, відповідно. Станом на 17.10.2013 року по особовому рахунку ТОВ «Октан» з податку на прибуток рахувалась переплата на суму 13588,1 гривень і в рахунок переплати був зарахований податок на прибуток в сумі 12138 гривень, на який в подальшому нарахована пеня в сумі 1629,9 гривень, яка була погашена переплатою на суму 1450,1 гривень. У зв'язку з чим станом на 18.10.2013 року в картці особового рахунку значилась несплаченою сума пені в розмірі 179,8 гривень (1629,9 грн. - 1450,1 грн.) та штрафна санкція на суму 1431 гривень.

Згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (пп. «б» пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України).

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, сума податкового зобов'язання по податку на прибуток, яка була визнана ТОВ «Октан» у розмірі 12138 гривень та штрафних санкцій з цього податку на суму 1430 гривень, - стала узгодженим податковим зобов'язань через 10 календарних днів з моменту отримання відповіді за результатами адміністративного оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на вказане суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що раніше сплачені грошові кошти (24.05.2013 року та 31.05.2013 року, відповідно) повинні були бути зараховані в рахунок погашення податкового боргу без застосування пені та штрафних (фінансових) санкцій, що свідчить про протиправність прийнятої податкової вимоги.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.