Постанова

від 10.06.2014 по справі 805/5822/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р. Справа №805/5822/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Кугикліній І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тенерифе»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправним дій

за участю:

від позивача: Голобородько С.О.

від відповідача: Городова Т.К., Фоміна О.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тенерифе» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень-лютий 2014 року за актами перевірки № 180/15-01/38209883 від 26 березня 2014 року та № 277/15-01/38209883 від 28 квітня 2014 року та зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності за січень-лютий 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

В обґрунтування вимог позивач зазначив необґрунтованість висновків складених відповідачем актів про невідбуття господарських операцій відображених позивачем в податковій звітності, на підставі яких здійснено корегування показників податкової звітності за січень-лютий 2014 року в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». За змістом викладеного в позові вбачається, що при здійсненні перевірки відповідач керувався виключно даними Інтегрованої автоматизованої системи ДПС "Податковий блок" підсистема "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та декларацією з ПДВ за січень 2014 року, втім відбуття правочинів з придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) підтверджено відомостями складених в ході їх виконання первинними документами, що не досліджувалися податковою інспекцією. Позивач зазначив, що відсутність суб'єкта господарювання за юридичної адресою, неможливість підтвердити відображення контрагентом сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач наполягав на неможливості покладення відповідальності на платника податку у випадках, коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету. Зазначив, що наведена позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, Верховного суду України та Європейського суду з прав людини.

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладене у позові, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову, надали письмові заперечення, в яких зауважили на правомірності здійсненого ними коригування з підстав, аналогічних викладеним в актах перевірки. Крім цього, у наданих запереченнях відповідач зазначив, що внесення податковою інспекцією відомостей до аналітичної системи «Податковий блок» підсистеми «Податковий аудит» відомостей є одним з заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на податкову інспекцію функцій та завдань.

В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, просили в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Тенерифе" (далі - ТОВ "Тенерифе", позивач) є юридичною особою, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 38209883, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яка є відповідачем у справі.

26 березня 2014 року за наслідком здійснення відповідачем заходів щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Тенерифе» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за лютий 2014 року, відповідачем складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки № 180/15-01/38209883 (т. 4 арк. справи 16-27). Згідно висновків зазначеного акту діяльність товариства має ознаки нереальності здійснення, з урахуванням наявних на час проведення звірки обставин та відомостей не є можливим підтвердити податковий кредит контрагентів - покупців ТОВ «Тенерифе» на суму ПДВ 39 913 901,37 грн. за лютий 2014 року.

28 квітня 2014 року за наслідком здійснення відповідачем заходів щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Тенерифе» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень 2014 року, відповідачем складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки № 277/15-01/38209883 (т. 4 арк. справи 1-15). Згідно висновків зазначеного акту діяльність товариства має ознаки нереальності здійснення, з огляду на що неможливо провести зустрічну звірку та підтвердити реальність здійснення діяльності з питань придбання та подальшої реалізації товарів (послуг) товариства з обмеженою відповідальністю «Тенерифе» на суму податкових зобов'язань 8 934 872,00 грн. та податкового кредиту на 8 264 757,00 грн. за січень 2014 року.

На підставі зазначених актів відповідачем до АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» внесені коригування відомостей про суми податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідача за січень та лютий 2014 року. Зазначена обставина не заперечувалася представниками відповідача, на її підтвердження відповідач надав Аналітичну інформацію щодо складених актів про неможливість проведення зустрічних звірок (у розрізі СГ/в розрізі актів) (т. 4 арк. справи 70, 71). Так, за даними цієї інформації до інформаційної бази податкової служби внесені відомості про непідтвердження здійснення позивачем операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у січні 2014 року на суму податкового кредиту 934,78 тис. грн. та непідтвердження здійснення поставки товарно-матеріальних цінностей на суму податкового зобов'язання 8 934,87 тис. грн. із врахуванням інформації за актом № 277/15-01/38209883 від 28 квітня 2014 року. Крім цього, не підтверджено здійснення позивачем операцій з поставки у лютому 2014 року на суму податкового зобов'язання 39 913,9 тис. грн. із врахуванням інформації за актом № 180/15-01/38209883 від 26 березня 2014 року.

Судом встановлено невідповідність внесених відповідачем відомостей до інформаційної системи висновкам акту, на підставі якого наведені коригування здійсненні. У висновках акту про неможливість проведення звірки йдеться про непідтвердження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 8 934 872,00 грн. та податкового кредиту з ПДВ на сумі 8 264 757,00 грн. за січень 2014 року, в той час як в інформаційній базі зазначено про непідтвердження придбання на суму податкового кредиту 934,78 тис. грн. та непідтвердження здійснення поставки на суму податкового зобов'язання 8 934,87 тис. грн. В судовому засіданні представниками відповідача не було надано пояснень з цього приводу, зауважено на тому, що коригування здійснюються в автоматичному режимі.

Правомірність здійсненого відповідачем коригування є предметом спору в цій справі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок адміністрування податків та зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, визначається Податковим кодексом України.

У розумінні Податкового кодексу України податкові органи є контролюючим органом у сфері адміністрування податків та зборів.

Пунктом 14.1.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи є сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Згідно з підпунктом 61.1.2 пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу одним зі способів здійснення податкового контролю є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів являє собою комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (стаття 71 Податкового кодексу України). У розумінні положень Податкового кодексу України такою інформацією є податкова інформація.

Податкова інформація відповідно до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та статті 16 Закону України «Про інформацію» являє собою сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (пункт 4 Порядку).

Пунктом 6 зазначеного Порядку встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Тобто, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який засвідчує лише факт неможливості її проведення та не може засвідчувати факти документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені приписи стосуються також відповідача у справі, який є суб'єктом владних повноважень у межах спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протягом розгляду справи відповідачем не зазначено будь-яких нормативно-правових актів, які б передбачали порядок та методи опрацювання отриманої ним податкової інформації в ході здійснення заходів за для проведення зустрічної звірки, за наслідком здійснення яких складено акти про неможливість проведення зустрічної звірки.

Водночас, враховуючи викладене вище суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Податкова інформація, що полягає у підтвердженні чи непідтверджені відбуття операцій, наслідки яких були відображені в податковому обліку та задекларовані у наданій до інспекції податкової звітності, має отримуватися органами державної податкової звітності у визначений законодавством спосіб - шляхом проведення зустрічної звірки. Відсутність факту проведення звірки у встановлений законом спосіб виключає можливість встановлення обставин, що стосуються підтвердження чи непідтвердженя відбуття відображених в податковому обліку операцій. Оскільки податкова інформація, що стосується підтвердження відбуття відображених позивачем в обліку господарських операцій отримана відповідачем із порушеннями, підстави для її включення до АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» відсутні.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені у наданих запереченнях, про те, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», саме по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, оскільки результати проведення зустрічної звірки є податковою інформацією, яка за приписами чинного законодавства використовується органами державної податкової служби для висновків під час проведення планових чи позапланових перевірок, що здійснюються за наявності обставин та підстав для їх проведення, визначених статтями 75, 77 та 78 Податкового кодексу України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності вчинених ним дій щодо внесення АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформації, відображеної в актах.

У відповідності до пунктів 4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14 червня 2012 року № 516 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Як вбачається яз наявних в матеріалах справи документів декларація з податку на додану вартість за січень 2014 року надана позивачам до податкової інспекції 20 лютого 2014 року, а тому відображені ній відомості мають бути внесеними до інформаційних систем податкової інспекції, у тому числі АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Декларація з податку на додану вартість за лютий 2014 року була надана позивачем до податкової інспекції 20 березня 2014 року через центральний портал прийому звітності Міністерства доходів та зборів України за допомогою Системи «М.Е.DОК» у вигляді електронного файлу. Наведена обставина підтверджена наданою позивачем квитанцією про надання декларації (т. 1 арк. справи 105) та, крім іншого, встановлена в ході судового розгляду адміністративної справи № 805/4318/14. Протягом розгляду справи 805/4318/14 судом встановлено протиправність відмови Міністерства доходів та зборів України в прийнятті декларації ТОВ «Тенерифе» з податку на додану вартість за лютий 2014 року, Донецький окружний адміністративний суд в постанові по справі 805/8/4318/14 від 23 квітня 2014 року, що набрала законної сили, визначив декларацію ТОВ «Тенерифе» з податку на додану вартість за лютий 2014 року такою, що подана 20 березня 2014 року.

Таким чином, відображені в цій декларації відомості також мають бути внесеними до інформаційних систем податкової інспекції, у тому числі АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Враховуючи встановлення судом в ході розгляду справи відсутність підстав для внесення відповідачем коригувань до АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі складених відповідачем актів про неможливість проведення зустрічної звірки № 277/15-01/38209883 від 28 квітня 2014 року та № 180/15-01/38209883 від 26 березня 2014 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для відновлення в зазначеній системі показників податкової звітності з податку на додану вартість за січень та лютий 2014 року, задекларованих позивачем у наданих ним деклараціях.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариство з обмеженою відповідальністю «Тенерифе» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним дій щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень-лютий 2014 року за актами перевірки № 180/15-01/38209883 від 26 березня 2014 року та № 277/15-01/38209883 від 28 квітня 2014 року та зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності за січень-лютий 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень-лютий 2014 року за актами перевірки № 180/15-01/38209883 від 26 березня 2014 року та № 277/15-01/38209883 від 28 квітня 2014 року.

Зобов'язання Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності за січень-лютий 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тенерифе" (ЄДРПОУ 38209883, адреса: 83049, м. Донецьк, вул. Лебединського, 7-б) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 8 коп.)

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 червня 2014 року.

Суддя Михайлик А.С.