Ухвала

від 13.08.2014 по справі 805/5822/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року справа №805/5822/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Василенко Л.А., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 р. у справі № 805/5822/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенерифе" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тенерифе" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 р. у справі № 805/5822/14 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності в АІС "Податковий блок" "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за січень-лютий 2014 року за актами перевірки № 180/15-01/38209883 від 26 березня 2014 року та № 277/15-01/38209883 від 28 квітня 2014 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС "Податковий блок" "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" показники податкової звітності за січень-лютий 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Не погодившись з судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 р. у справі № 805/5822/14 та прийняти нове рішення, відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вважає рішення винесеним без надання вірної правової оцінки обставинам справи, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України; процесуального ст. ст. 11, 69, 79, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до ухвалення незаконної постанови про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенерифе".

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем декларація з податку на додану вартість за січень 2014 року з додатками до податкової інспекції надана 20 лютого 2014 року (т.1 а.с.26-99).

Декларація з податку на додану вартість з додатками за лютий 2014 року була надана позивачем до податкової інспекції 20 березня 2014 року через центральний портал прийому звітності Міністерства доходів та зборів України за допомогою Системи "М.ЕDОК" у вигляді електронного файлу,що підтверджено квитанціями та набравшим законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, залишеного без змін хвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року по справі 805/8/4318/14 (т. 1 а .с.100 - 250, т.2 а.с.1-250, т. 3 а.с.1-228).

Таким чином, відображені в обох деклараціях відомості мають бути внесеними до інформаційних систем податкової інспекції, у тому числі АІС "Податковий блок" "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".

Судом встановлено, що на підставі складеного 24.03.2014 року акту за № 203/15-01/38421752 про не знаходження позивача за податковою адресою, відповідачем було складено акти від 26 березня 2014 року за № 180/15-01/38209883 та від 28 квітня 2014 року за № 277/15-01/38209883 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Тенерифе" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень та лютий 2014 року.

Згідно висновків зазначених актів діяльність позивача має ознаки нереальності здійснення господарських операцій, з урахуванням наявних на час проведення звірки та складання актів, обставин та відомостей не є можливим підтвердити податковий кредит контрагентів - покупців ТОВ "Тенерифе" на суму ПДВ 39 913 901,37 грн. за лютий 2014 року та підтвердити реальність здійснення діяльності з питань придбання та подальшої реалізації товарів (послуг) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенерифе" на суму податкових зобов'язань 8 934 872,00 грн. та податкового кредиту на 8 264 757,00 грн. за січень 2014 року(т. 4 а.с. 16-27,69 ).

Відповідно до актів про неможливість проведення зустрічної звірки № 180/15-01/38209883 від 26 березня 2014 року та № 277/15-01/38209883 від 28 квітня 2014 року, відповідачем до АІС "Податковий блок" "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" внесені коригування відомостей про суми податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідача за січень та лютий 2014 року. Зазначена обставина сторонами не спростовується та підтверджується Аналітичною інформацією щодо складених актів про неможливість проведення зустрічних звірок (у розрізі СГ/в розрізі актів) (т. 4 а.с. 70, 71).

Правомірність здійсненого відповідачем коригування є предметом спору в цій справі.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984( далі-Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення у відношенні позивача, на підставі зазначених актів про неможливість проведення зустрічної перевірки, контролюючим органом не приймались.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для внесення відповідачем коригувань до АІС "Податковий блок" "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на підставі складених відповідачем актів про неможливість проведення зустрічної звірки № 277/15-01/38209883 від 28 квітня 2014 року та № 180/15-01/38209883 та наявність підстав для відновлення в зазначеній системі показників податкової звітності з податку на додану вартість за січень та лютий 2014 року, задекларованих позивачем у наданих ним деклараціях.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод в суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вказана стаття не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність. Суд не може відмовити у доступі до правосуддя, якщо особа вважає що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюють перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно з пунктами 74.1 та 74.2 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, тому вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.11 року за № 1490/20228, затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, АІС «Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дії з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цьогоКодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 № 516 затверджено Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, пунктом 4.4 яких передбачено, що відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Отже, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Відповідно до пунктів 54.3.2 та 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань чи податкового кредиту на підставі актів про неможливість проведення зустрічної перевірки.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Отже, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі актів про неможливість проведення зустрічної перевірки, без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, а саме, погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Таким чином задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в АІС «Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» повинні співпадати з показниками у податкових деклараціях платника податку, оскільки вони фактично формують податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняють реальні зміни майнового стану такого платника.

Між тим, відповідач не врахував зазначені норми та, у порушення норм вищезазначеного законодавства, здійснив зміни в АІС «Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» щодо корегування показників податкової звітності позивача за січень-лютий 2014 року.

На погляд судової колегії, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизовані системі можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Оскільки за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а, відповідно, і податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно внесено зміни в автоматизовані системи щодо показників відповідної податкової звітності з податку на додану вартість на актів про неможливість проведення зустрічної звірки № 180/15-01/38209883 від 26 березня 2014 року та № 277/15-01/38209883 від 28 квітня 2014 року.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 р. у справі № 805/5822/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

Л.А.Василенко

І.В.Геращенко