копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2014 р. Справа № 804/2673/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.
представника позивача: Перепелиці В.М.
представника відповідача: Курпай Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.10.2013р. №0006291501 та №0006302205.
В обґрунтування адміністративного позову зазначалося, що зроблений відповідачем за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року, висновок про завищення ТОВ «Ідеал-А» суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показник рядка 24 податкової декларації за липень 2013 року) є помилковим та передчасним. Так, наведений висновок ґрунтується на тому, що попередньою перевіркою позивача було встановлено відсутність у останнього права на використання залишку від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2009 року, при цьому звітним (податковим) періодом, в якому у ТОВ «Ідеал-А» виникла сума від'ємного значення податку на додану вартість, що включена до декларації за липень 2013 року, є саме жовтень 2009 року, отже, таке від'ємне значення податку на додану вартість не може бути враховане позивачем в декларації за липень 2013 року. Однак, податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту попередньої перевірки позивача, були оскаржені в судовому порядку. За результатами судового розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом було ухвалено постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Ідеал-А» задоволені у повному обсязі і оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасовані. При цьому відповідачу було відомо про наведені обставини, що підтверджується зазначенням про це у самому акті камеральної перевірки . Дійсно, рішення суду першої інстанції було оскаржене в апеляційному порядку, а, отже, не набрало законної сили. Однак, і суми визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями через їх оскарження є неузгодженими, тому не можуть бути використані відповідачем у якості підстави для висновків про завищення позивачем суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки зменшення суми цього від'ємного значення підлягає врахуванню лише після закінчення процедури адміністративного та/або судового оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений адміністративний позов та посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повістю його задовольнити.
Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року, було встановлено порушення останнім приписів п.49.18 ст.49, п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Означене порушення полягає в тому, що ТОВ «Ідеал-А» у поданій ним декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року віднесло до складу податкового кредиту по рядку 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» залишок від'ємного значення у розмірі 307589,00грн. та рядку 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишок від'ємного значення у розмірі 280728,00грн., період виникнення якого жовтень 2009 року. При цьому, згідно акту попередньої документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 02.01.2013р. №1/15-3/36640282 було встановлено відсутність у останнього права на використання залишку від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2009 року. На підставі вказаного акту перевірки та у зв'язку із зафіксованими ним порушеннями позивачем приписів п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України відносно ТОВ «Ідеал-А» були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013р. №0000021503 та №0000031503. Вказані податкові повідомлення-рішення дійсно були оскаржені ТОВ «Ідеал-А» в судовому порядку та скасовані Дніпропетровським окружним адміністративним судом за результатами розгляду справи по першій інстанції. Однак, рішення суду першої інстанції було оскаржено в апеляційному порядку, а, отже, є таким, що не набрало законної сили. Тому і податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013р. №0000021503 та №0000031503 вважаються неузгодженими. Таким чином, у позивача, як платника податків, права та обов'язки щодо використання суми залишку від'ємного значення у розмірі 280728,00грн., період виникнення якого жовтень 2009 року, у наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовані податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013р. №0000021503 та №0000031503. Всупереч наведеному позивачем в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року було задекларовано в рядку 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишок від'ємного значення у розмірі 280728,00грн., а також задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 26861,00грн.
Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, та проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» (далі - ТОВ «Ідеал-А») (код ЄДРПОУ 36640282) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 01.09.2009р., свідоцтво про державну реєстрацію від 01.09.2009р. за №12241020000047328 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість (а.с.11,13).
19 вересня 2013 року ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року ТОВ «Ідеал-А».
За результатами означеної перевірки було складено акт від 19.09.2013р. №53/2204/36640282, яким встановлено порушення позивачем приписів п.49.18 ст.49, п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ним суми від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2013 року (а.с.19-22).
Наведений висновок обґрунтований тим, що періодом виникнення вказаного залишку від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 280728,00грн. є жовтень 2009 року, при цьому за результатами попередньої документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було встановлено відсутність у останнього права на використання залишку від'ємного значення податку на додану вартість за цей період, про що складено акт від 02.01.2013р. №1/15-3/36640282, на підставі якого щодо ТОВ «Ідеал-А» винесені податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013р. №0000021503 (про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість) та №0000031503 (про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість). Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ «Ідеал-А» в судовому порядку та скасовані Дніпропетровським окружним адміністративним судом за результатами розгляду справи по першій інстанції. Однак, рішення суду першої інстанції було оскаржено в апеляційному порядку, а, отже, є таким, що не набрало законної сили. Тому і податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013р. №0000021503 та №0000031503 вважаються неузгодженими. Отже, у позивача, як платника податків, права та обов'язки щодо використання суми залишку від'ємного значення у розмірі 280728,00грн., період виникнення якого жовтень 2009 року, у наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовані податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013р. №0000021503 та №0000031503. Таким чином, зменшенню підлягає сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 280728,00грн., а також збільшенню підлягає сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, на 26861,00грн.
На підставі акту перевірки від 19.09.2013р. №53/2204/36640282 ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 04.10.2013р. було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0006291501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 280728,00грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0006302205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 40291,50грн., з яких 26861,00грн. - за основним платежем та 13430,50грн. - за штрафними санкціями (а.с.16-17).
Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та до Міністерства доходів і зборів України.
Проте рішеннями Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.12.2013р. №4882/10/04-36-10-08-09 та Міністерства доходів і зборів України від 04.02.2014р. №2052/6/99-99-10-01-15 скарги ТОВ «Ідеал-А» були залишенні без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0006302205 та №0006291501 - без змін (а.с.114-120).
Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд зважає на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Ідеал-А» за липень 2013 року №9048098744 від 06.08.2013р. позивач задекларував позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 26861,00грн. (рядок 18), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 307589,00грн.(рядок 21), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - 280728,00грн.(рядок 22) та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 280728,00грн.(рядок 24) (а.с.23-26).
При цьому з поданої ТОВ «Ідеал-А» довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток №2 до податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року) вбачається, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного (податкового) періоду) становить 280728,00грн. і періодом виникнення цього залишку є жовтень 2009 року (а.с.29).
Також до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року №9048098744 від 06.08.2013р. ТОВ «Ідеал-А» надані розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), згідно якого залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду складає 280728,00грн.,та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с.30-32).
Податкова звітність ТОВ «Ідеал-А» з податку на додану вартість за липень 2013 року була прийнята податковим органом в електронному вигляді, що посвідчується відповідними квитанціями №1 та №2 (а.с.45-57).
Судом також встановлено, що питання правильності нарахування ТОВ «Ідеал-А» залишку від'ємного значення податку на додану вартість, періодом виникнення якого є жовтень 2009 року, було перевірено ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої було складено акт від 02.01.2013р. №1/15-3/36640282.
Так, з означеного акту вбачається, що податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Ідеал-А» фактично у попередніх податкових періодах дійсно мало право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло у нього за рахунок від'ємного значення податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, однак, не скористалося правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права, а включило цю суму до відшкодування у податковий період жовтня 2012 року, проте, через сплив строків подання заяв на повернення надміру сплачених податків та зборів або на їх відшкодування, встановлених п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, втратило право на використання залишку від'ємного значення податку на додану вартість за означений період у зв'язку із чим завищило залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року) на суму 440080,00грн., що фактично призвело до заниження податку на додану вартість за цей період у сумі 15529,00грн. (а.с.93-105).
На підставі акту перевірки від 02.01.2013 року №1/15-3/36640282 ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 15.01.2013р. було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000031503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19411,25грн., з яких 15529,00грн. - за основним платежем та 3882,25грн. - за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000021503, яким ТОВ «Ідеал-А» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 440080,00грн. (а.с.92,106).
Означені податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ «Ідеал-А» в судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. у справі №804/4714/13-а за позовом ТОВ «Ідеал-А» до ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2013р. №0000031503 та №0000021503 позовні вимоги були задоволенні у повному обсязі: оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані (а.с.108-113).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014р. у справі №804/4714/13-а апеляційна скарга ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. залишена без задоволення, а вказане судове рішення - без змін (а.с.151-153).
При цьому судовими рішеннями у справі №804/4714/13-а, які набрали законної сили 25.03.2014р., встановлено, що ТОВ «Ідеал-А» правомірно задекларувало у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року суму залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у тому числі, в сумі 440080,00грн., яка виникла у жовтні 2009 року, оскільки таке декларування залишку від'ємного значення податку на додану вартість позивач має право проводити поза межами строку, встановленого п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, тому що такий строк застосовується виключно до права платника податків на повернення надміру сплачених та відшкодування грошових зобов'язань і не розповсюджуються на право зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, обставини, що встановлені рішеннями у справі №804/4714/13-а, є такими, що не потребують доказування при розгляді даної справи.
За таких обставин, встановленим є наявність у позивача права на використання залишку від'ємного значення податку на додану вартість, періодом виникнення якого є жовтень 2009 року.
Так, відповідно до п.200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п.200.3. ст. 200 цього Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Згідно п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Як зазначалося вище, ТОВ «Ідеал-А» у даному випадку в порядку приписів п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України було прийнято рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування, періодом виникнення якого є жовтень 2009 року, у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, та оформлено таке рішення шляхом подання відповідної декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року. Сума залишку від'ємного значення податку на додану вартість була віднесена ним до рядку 24 декларації з ПДВ за липень 2013 року.
Посилання відповідача на те, що права та обов'язки позивача щодо використання суми залишку від'ємного значення у розмірі 280728,00грн., період виникнення якого жовтень 2009 року, у наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовані податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013р. №0000021503 та №0000031503, судом не приймаються, з огляду на наступне.
Так, відповідно п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
При цьому, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно п.56.1, п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку, а при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. №1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за №2135/22447, передбачено, що у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили. Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків. У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно п.4.5 цього Порядку після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Грошові зобов`язання, визначені контролюючим органом, у разі їх оскарження у адміністративному чи судовому порядку у картках особових рахунків платника податків не обліковуються.
Таким чином, зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість здійснюється лише після закінчення процедури адміністративного чи судового оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення, яким воно зменшено і яке залишається без змін за результатами його оскарження.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та про їх скасування, а, отже, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 669,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (а.с.2,3), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 669,90 грн.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 04 жовтня 2013 року №0006291501 та №0006302205.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» (код ЄДРПОУ 36640282) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 669,90грн. (шістсот шістдесят дев'ять гривень дев'яносто копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя ( О.М. Турова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2014 |
Оприлюднено | 02.07.2014 |
Номер документу | 39470105 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Богданенко І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Богданенко І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Богданенко І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні