Ухвала

від 19.06.2014 по справі 909/1217/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19 червня 2014 р. Справа № 909/1217/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши матеріали скарги ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт" (Вх. № 7875/14 від 04.06.2014) на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції у справі

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт" (вул. Окружна, 1, м.

Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мій дім Україна" (вул.

Незалежності, 42, смт. Брошнів - Осада, Рожнятівський район, Івано-

Франківська область, 77611; вул. Львівська, 83, м. Стрий, Львівська область, 82400)

про відшкодування збитків в сумі 157 500, 00 гривень, з яких 150 000, 00 гривень - основний борг та 7 500, 00 гривень - штрафні санкції.

за участю представників сторін:

Від скаржника: Старцун Н.І. - ліквідатор (посвідчення НОМЕР_1 від 12.07.2013).

Від Відділу ДВС Рожнятівського районного управління юстиції: Король Н.В. - державний виконавець ВДВС Рожнятівського управління юстиції (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 29 серпня 2001 року Рожнятівським РВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 03-21/2511 від 18.06.2014).

в с т а н о в и в :

Господарським судом Івано-Франківської області слухалась справа № 909/1217/13 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мій дім Україна" про відшкодування збитків в сумі 157 500, 00 гривень, з яких 150 000, 00 гривень - основний борг та 7 500, 00 гривень - штрафні санкції

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2013 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мій дім Україна" (вул. Незалежності, 42, смт. Брошнів - Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77611, ідентифікаційний код: 36315766) на користь Відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт" (вул. Окружна, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, ідентифікаційний код: 04766012) - 157 500, 00 гривень (сто п'ятдесят сім тисяч п'ятсот гривень) заборгованості, з яких 150 000, 00 гривень - завдані збитки за втрату майна та 7 500, 00 гривень - штрафні санкції, а також 3 150, 00 гривень (три тисячі сто п'ятдесят гривень) - сплаченого судового збору.

09.01.2014 на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2013 по справі № 909/1217/13 видано наказ про примусове виконання.

До господарського суду Івано-Франківської області звернувся ліквідатор Відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт" зі скаргою (Вх. № 7875/14 від 04.06.2014) на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції. Скарга мотивована тим, що 13.05.2014 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції Король Наталією Василівною винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві. Однак, скаржник вважає, що вказана постанова винесена передчасно та не відповідає вимогам закону, у зв'язку із чим просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції Король Наталії Василівни неправомірними;

- постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції Король Наталії Василівни від 13.05.2014 про повернення виконавчого документу - скасувати;

- зобов'язати старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції Король Наталію Василівну вчинити передбачені чинним законодавством дії по виконанню наказу № 13 господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2014.

Відповідно до ст. 121 - 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою, стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2014 зазначену скаргу прийнято до розгляду та призначено на 19.06.2014.

Представник скаржника у судовому засіданні просив суд скаргу задовольнити. Крім того просив суд долучити до матеріалів справи копію Довідки поштового зв'язку відділення міста Калуша про вручення 24.05.2014 постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, як доказ дотримання десятиденного строку звернення до суду з відповідною скаргою.

Представник Відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції в Івано-Франківській області у судовому засіданні подав письмові заперечення, в яких зазначив про те, що виконавчою службою здійснено всі належні заходи для виявлення майна, на яке могло б бути звернуто стягнення. У зв'язку із наведеним та у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ було правомірно повернуто стягувачеві.

Дослідивши матеріали скарги та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Аналогічні приписи щодо обов'язковості до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов господарського суду передбачені ст. ст. 4 - 5 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади (в тому числі і ДВС) та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначає обов'язки і права державних виконавців. Зокрема, згідно з ч. 1 цієї статті, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 2.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (надалі - Інструкція), державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

При виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець згідно зі ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і у вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях останніх, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення майнового стану божника державним виконавцем було надіслано запити до установ, що реєструють право власності. Згідно відповідей на запити було встановлено, що на праві власності не зареєстровано транспортних засобів, техніки, машин, механізмів та інших технологічних засобів, земельних ділянок. З відповіді від Державної податкової служби України встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мій дім Україна" має відкриті розрахункові рахунки.

Пунктом 4.1.9. Інструкції передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

19.02.2014 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції Король Наталією Василівною винесено Постанову ВП 41821634 про арешт коштів боржника, які знаходяться на розрахункових рахунках боржника у межах суми 176 915, 00 гривень.

У матеріалах справи містяться відповіді з Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" про прийняття постанови до виконання, про накладення арешту на кошти в межах суми 176 915, 00 гривень, однак водночас повідомлено про відсутність залишку коштів на рахунках.

Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.02.2014 встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мій дім Україна" нерухомого майна на праві власності не зареєстровано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державним виконавцем вжито в повній мірі всіх заходів щодо розшуку майна боржника, перевірено майновий стан за місцем проживання, про що і складено відповідний акт державного виконавця.

Згідно із ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу зокрема у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно частини 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

Відповідно до п. 1.5.2. Інструкції, акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Тобто, до винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зобов'язаний скласти акт про відсутність майна боржника.

Як видно з матеріалів справи, 08.04.2014 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції Король Н.В. при примусовому виконанні документа № 13 від 09.01.2014, складено Акт державного виконавця, за участю понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_6, яким встановлено, що в ході вчинення виконавчих дій було встановлено, що майна, яке б належало Товариству з обмеженою відповідальністю "Мій дім Україна" не виявлено.

Вказаний акт підписаний державним виконавцем і понятими та засвідчений гербовою печаткою.

Враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що повернення органом державної виконавчої служби виконавчого документа на підставі пункту 2 частини 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" здійснено правомірно та як в ході виконавчого провадження, державним виконавцем були вжиті всі необхідні заходи щодо примусового виконання рішення суду, проведено ряд виконавчих дій та належної перевірки майнового стану боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мій дім Україна".

Крім того, суд зазначає, що стягувач не обмежений правом повторно звернутись до державної виконавчої служби для пред'явлення виконавчого документа до виконання, про що прямо вказано у постанові від 13.05.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві, де у п. 3. зазначено, що "Виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 13.05.2015.

Відповідно до п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги наведені нормативні приписи, та з огляду на те, що матеріали справи містять всі належні докази про вжиття заходів щодо розшуку майна боржника, зокрема щодо виявлення банківських рахунків та коштів на них, та факт наявності складеного Акту державного виконавця, суд вважає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 13.05.2014, яка винесена з посиланням на відсутність майна боржника, є правомірною, незалежно від того чи є правомірними інші доводи скаржника викладені у скарзі.

Керуючись ст. ст. 19. 124 Конституції України, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012. № 512/5, ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст. ст. 11, 32, 47, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 33, 43, 86, ч. 3 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт" на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції Король Наталії Василівни - відхилити.

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"