Рішення

від 17.06.2014 по справі 914/1218/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2014 р. Справа № 914/1218/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаркет вантажної авто техніки Автек», м. Київ

до відповідача: Підприємства «Спецбуд-Утог» Львівської обласної організації українського Товариства глухих, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне Управління державного казначейства у Львівській області, м. Львів

про: стягнення 1 601 748,87 грн. заборгованості за Договором №49/12 від 12.11.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Євстіфєєв Ю.В. (довіреність № 68 від 20.09.2013 р.)

від відповідача: Шпирка Н.В. (довіреність від 01.10.2013 р.)

від третьої особи: не з'явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 17.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаркет вантажної авто техніки Автек» до Підприємства «Спецбуд-Утог» Львівської обласної організації українського Товариства глухих про стягнення 1 601 748,87 грн. заборгованості за Договором №49/12 від 12.11.2012 р.

Ухвалою суду від 10.04.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.05.2014 року. Ухвалою суду від 20.05.2014 року розгляд справи відкладено на 03.06.2014 року. Ухвалою суду від 03.06.2014 року продовжено строк розгляду спору, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне Управління державного казначейства у Львівській області. В судовому засіданні 03.06.2014 року оголошено перерву до 17.06.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору про закупівлю товарів за державні кошти №49/12 від 12.11.2012 р. в частині оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву вих.№120СВА від 16.06.2014 р. про зменшення позовних вимог, яка по суті є заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних. Відповідно до зазначеної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 1 400 000,00 грн., 163800,00 грн. інфляційних нарахувань та 37438,19 грн. 3 % річних. Суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги попередніх ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав, просив суд позов з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у поданому 17.06.2014 року через канцелярію суду відзиві вх.№26198/14 на позовну заяву. Зазначив, що у зв'язку із затримкою поступлення державних коштів на казначейський рахунок підприємства та неможливістю у зв'язку із даною ситуацією перерахувати кошти на рахунок позивача підприємство «Спецбуд-УТОГ» повернуло придбану техніку позивачу жодного разу не користуючись нею. З метою виконання умов Договору №49/12 про закупівлю товарів за державні кошти, враховуючи той факт, що кошти для закупівлі техніки знаходяться на казначейських рахунках відповідач подав в Державне казначейство у Личаківському районі м. Львова реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та платівки для перерахунку коштів позивачу. Однак казначейство лише частково провело перерахунок коштів. Відтак, відповідач вжив всіх заходів для виконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Окрім того, 17.06.2014 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання вх.№3124/14 про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Фонду соціального захисту інвалідів. Дане клопотання обґрунтовується тим, що саме Фонд повинен надати кошти для оплати товару позивача, що підтверджується укладеним між ними Договором про фінансову допомогу на безповоротній основі від 21.05.2012 року, на виконання умов якого відповідач проводив конкурсні торги з метою закупівлі техніки. Дане клопотання судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки Фонд не є стороною спірного Договору. Зазначене не позбавляє відповідача права і можливості за необхідності при наявності відповідних підстав звернутися з окремим позовом до Фонду.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду від 03.06.2014 року не виконала, причин неявки не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

12.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВА Автек» (Постачальник) та Підприємством «Спецбуд-Утог» Львівської обласної організації українського товариства глухих (Покупець) укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 49/12 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у встановлений строк у власність Покупця автомобілі вантажні: універсальний мінінавантажувач DIGGER SSL5700, сідельний тягач МАЗ 642208-232, півпричіп МАЗ 937900-010, півпричіп МАЗ 953000-011 (товар), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар за ціною, яка зазначена у цьому договорі та специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору. Постачальник гарантує якість та відповідність товару у відповідності до специфікації, що при здійсненні поставки підтверджується документально.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що товар постачається Постачальником протягом 5-ти робочих днів після отримання письмової заявки Покупця (але не пізніше як протягом 15 календарних днів з дня отримання Постачальником заявки від Покупця).

Відповідно до п.4.1. Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання товару та підписання товарно-транспортної накладної, видаткової накладної (акту приймання-передачі) відповідно до виставленого рахунку.

Згідно з п.5.4. Договору товар вважається поставлений Покупцю з дати підписання Сторонами видаткової накладної.

На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач 24.12.2012 року згідно видаткової накладної №РАСВ-00231 (Акт прийому-передачі від 24.12.2012 р.) поставив відповідачу товар на суму 1699300,00 грн.

Таким чином, строк виконання зобов'язання з оплати поставленого товару сплив 22.02.2013 року.

Відповідач свої зобов'язання з оплати товару виконав частково. Станом на день подання позову до суду заборгованість становила 1400000,00 грн.

Окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 163800,00 грн. інфляційних нарахувань та 37438,19 грн. 3 % річних.

Відповідач доказів повного чи часткового погашення заборгованості не подав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі Договору про закупівлю товарів за державні кошти №49/12 від 12.11.2012 р.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання товару та підписання товарно-транспортної накладної, видаткової накладної (акту приймання-передачі) відповідно до виставленого рахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 1699300,00 грн. згідно видаткової накладної №РАСВ-00231 від 24.12.2012 року та факт отримання відповідачем товару згідно Акту прийому-передачі від 24.12.2012 р.

У свою чергу відповідач своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Твердження відповідача про відсутність його вини у невиконанні зобов'язання у зв'язку з неправомірними діями казначейства (не провело перерахунок коштів), є безпідставними з огляду на те, що умовами укладеного договору сторони чітко врегулювали порядок розрахунків за отриманий товар, не поставивши його в залежність від тих чи інших обставин.

В силу вимог ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1400000,00 грн. основного боргу, 163800,00 грн. інфляційних нарахувань та 37438,19 грн. 3 % річних.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору (ч.4 ст. 49 ГПК України). Таким чином, на відповідача покладається обов'язок відшкодувати суму судового збору пропорційно до розміру задоволення позовних вимог, а саме 32 025, 39 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Підприємства «Спецбуд-Утог» Львівської обласної організації українського Товариства глухих (79005, м. Львів, вул. Кониського, буд. 1; п/р 35243001009997 в УДКСУ у Львівській обл., МФО 825014; код ЄДРПОУ 32052945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаркет вантажної авто техніки Автек» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13; п/р 2600232096 у ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854; код ЄДРПОУ 33996560) 1400000,00 грн. основного боргу, 163800,00 грн. інфляційних нарахувань, 37438,19 грн. 3 % річних та 32 025, 39 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.06.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А