Рішення

від 17.06.2014 по справі 921/389/14-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2014 р.Справа № 921/389/14-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Зернятко", с.Жовтневе Менського району Чернігівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ сервіс", м.Тернопіль

про cтягнення 371 197,63 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Кузьменко І.М., уповноважений, довіреність №б/н від 16.05.2014р.;

відповідача: Запісоцький А.О., директор, наказ №1 від 04.07.2006р.

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку ст. 81 1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність клопотання сторін.

Дочірнє підприємство "Зернятко", с.Жовтневе Менського району Чернігівської області, звернулося 23.04.2014р. (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ сервіс", м. Тернопіль, про стягнення 371197,63 грн. боргу по авансовому платежу у зв'язку з невиконанням умов договорів №22/01-01 від 22.01.2013р. та №08/08-01 від 08.08.2013р., з яких: 246000,00 грн. авансового платежу, 68139,00 грн. штрафу, 46913,07 грн. нарахованої пені та 10145,56 грн. 3% річних.

Позов обґрунтовується копією договору купівлі-продажу №22/01-01 від 22.01.2013р.; копією договору купівлі-продажу №08/08-01 від 08.08.2013р.; копіями виписок по банківському рахунку позивача; копією претензії №9 від 03.02.2014р.; копією претензії №8 від 03.02.2014р.; копією повторної претензії №22 від 20.02.2014р.; копією повторної претензії №21 від 20.02.2014р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 29.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.05.2014р. з відкладенням розгляду справи на 03.06.2014р. та оголошенням перерви в судовому засіданні до 17.06.2014р., на підставі ст.77 ГПК України, через неподання сторонами усіх витребуваних судом документів та для надання можливості суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 подати письмові пояснення з приводу причин не виконання зобов'язань в частині поставки товару згідно договору від 22.01.2013р. №22-01/13 ДП "Зернятко", так як ТОВ "Авто-МАЗ сервіс" на поставку товарів було укладено з підприємцем договір поставки №22/01-13, умови якого підприємець не виконав і товар не поставив.

В ході розгляду справи судом, позивачем двічі подавалися заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Востаннє, 17.06.2014р. позивач згідно поданої заяви від 11.06.2014р. просив суд стягнути з відповідача:

- за договором №22/01-01 від 22.01.2013р. 293780,34грн., з яких 221000,00грн. - боргу по авансовому платежу, 36600,00грн. - штрафу, 25355,34грн. нарахованої пені та 10825,00грн. - 3% річних;

- за договором №08/08-01 від 08.08.2013р. 58852,00грн., з яких 25000,00грн. - боргу по авансовому платежу, 31539,00грн. - штрафу, 1754,10грн. нарахованої пені, 558,90грн. - 3% річних; всього 352632,34грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, як така, що відповідає правам сторони визначеним ст.22 ГПК України, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 17.06.2014р.).

Представник відповідача у відзиві від 14.05.2014р. на позов та додаткових запереченнях від 11.06.2014р., поданих на заяву про зменшення позовних вимог, позовні вимоги не визнав в частині нарахування штрафних санкцій, з підстав пропуску позовної давності на їх стягнення. Разом з тим, зазначив, що авансовий платіж товариством було повернуто на вимогу позивача, про що свідчать листи №44 від 13.03.20013р. та №149 від 14.10.2013р., а не у зв'язку з відмовою від поставки товару. Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до п.7.4.1 договорів штраф стягується у випадку необґрунтованої відмови від поставки товару, однак докази, які б свідчили, про те, що ТОВ "Авто-МАЗ сервіс" відмовилося поставляти товар позивачем не надано. Навпаки, товариством на підставі договору купівлі - продажу №25/12-01 від 25.12.2012р., згідно накладної №2 від 01.02.2013р., передано позивачу два автомобіля марки МАЗ-650118-320-021 і два причепи марки МАЗ-856102-010 через уповноваженого представника підприємства Фесюну О.О., який діяв на підставі довіреності серії НБЖ №540846 від 29.01.2013р. Вважає, що товариство не порушувало охоронюваних законом прав позивача.

Окрім того, відповідач просив залучити до участі у справі в якості третьої особи суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3, оскільки 22.01.2013р. між ТОВ "Авто-МАЗ сервіс" та підприємцем укладено договір на поставку трактора "Беларус - 1221" та згідно умов якого відповідачем оплачено авансовий платіж в розмірі 60% вартості товару, однак постачальником - підприємцем ОСОБА_3 даний трактор не було поставлено, а кошти сплачені в якості авансу - не повернуто, відтак завдано значних матеріальних збитків. Стверджує, що заборгованість перед позивачем по договору №22/01-01 від 22.01.2013р. виникла з незалежних від відповідача обставин.

Зазначене клопотання судом відхилено з урахуванням того, що рішення суду у даній справі жодним чином не зачіпає права та охоронювані законом інтереси даної фізичної особи. Разом з тим, згідно приписів ст.30 ГПК України судом витребувано від суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 письмові пояснення щодо причин не поставки товару за договором №22/01-13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

22.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ Сервіс", як Продавцем та Дочірнім підприємством "Зернятко", як Покупцем укладено договір купівлі - продажу №22/01-01 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, а саме: трактор "Беларус - 1221", виробництва Мінського тракторного заводу в кількості 2 шт. (далі - Товар) по ціні 305000,00грн., кожний, а Покупець зобов'язався прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених Договором (п.1 Договору).

Відповідно до п.п.1.3, 2.1, 2.8 Договору, загальна вартість Товару за Договором, що поставляється, становить 610000,00грн., в тому числі 101666,67грн. ПДВ. Протягом п'яти банківських днів з моменту підписання Договору Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Продавця 60% від загальної вартості договору, що складає 366000,00грн., а решту 40% в сумі 244000,00грн. - по факту поставки.

У п.п.3.1, 4.1, 4.2 Договору сторони погодили, що поставка Товару здійснюється на пункт поставки Товару за адресою: с.Жовтневе Менського району Чернігівської області на протязі десяти робочих днів з моменту поступлення передоплати на розрахунковий рахунок Продавця. Передача Товару за кількістю і якістю здійснюється Сторонами в порядку, встановленому чинним законодавством за супровідними документами згідно переліку.

Крім того, згідно п.7.5 Договору Продавець зобов'язався повернути суму авансового платежу у випадку не поставки Товару Покупцю протягом 30 банківських днів з моменту отримання передоплати.

08 серпня 2013р. сторонами укладено договір купівлі - продажу за №08/08-01, відповідно до умов якого Продавець (ТОВ "Авто-МАЗ Сервіс") зобов'язався поставити та передати у власність Покупця (ДП "Зернятко") автомобіль МАЗ-650118-320-021 (з кондиціонером) в кількості 1 шт. за ціною 828000,00грн., характеристики якого визначені у Специфікації, що є Додатком 1 до Договору та причіп МАЗ-856102-010 в кількості 1 шт. по ціні 223300,00грн., характеристики якого визначені у Специфікації, яка є Додатком 2 до Договору (далі - Товар). Сторони погодили, що загальна вартість Товару становить 1051300,00грн., в тому числі 175216,67грн. ПДВ (п.п.1.1, 1.2, 1.3).

Розділом 2 Договору сторони визначили умови проведень розрахунків за Товар. Так, згідно п.п.2.1, 2.2, 2.3, 2.9 Договору Покупець у безготівковій формі сплачує Продавцю на його розрахунковий рахунок: 08.08.2013р. - 105130,00грн., що становить 10% від загальної вартості Договору; протягом п'яти банківських днів з моменту підписання Договору 210260,00грн., що становить 20% від загальної вартості Договору та по факту поставки - 70% вартості Договору в сумі 735910,00грн., тобто кінцевий розрахунок за Договором Покупець здійснює по факту отримання Товару.

Продавець зобов'язався поставити Товар на пункт поставки за адресою: м.Київ, вул.Колекторна, 42А, протягом тридцяти п'яти робочих днів з моменту поступлення передоплати в розмірі 30% від суми Договору на розрахунковий рахунок Продавця (п.п.3.1, 3.2 Договору). Сторони узгодили, що передача Товару за кількістю і якістю здійснюється в порядку, установленому чинним законодавством та за супровідними документами, згідно переліку (п.п.4.1, 4.2 Договору).

Згідно п.7.5 Договору Продавець зобов'язався повернути суму авансового платежу у випадку не поставки Товару Покупцю протягом 30 банківських днів з моменту отримання передоплати.

Враховуючи, що відповідачем товар згідно укладених договорів поставлений не був, а отриманий авансовий платіж повернуто частково, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково з огляду на таке.

В силу вимог ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами зобов'язання.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладені договори підлягали виконанню належним чином і в установлений строк відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами поставки, за якими в силу положень ч. 1 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, у разі якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Зібраними по справі доказами підтверджуються доводи позивача про належне виконання Дочірнім підприємством "Зернятко" своїх договірних зобов'язань згідно договору №22/01-01 від 22.01.2013р. та договору №08/08-01 від 08.08.2013р. в частині внесення коштів за товар в якості передоплати.

Судом встановлено, і це вбачається з поданих доказів, що позивачем на виконання умов договорів перераховано грошові кошти в сумі 366000,00грн. авансового платежу за договором №22/01-01 від 22.01.2013р., на підставі платіжного доручення №14 від 24.01.2013р., та 30% вартості Товару згідно договору №08/08-01 від 08.08.2013р. в сумі 315390,00грн., що підтверджується даними виписок по розрахункового рахунку позивача за 08.08.2013р. та за 14.08.2013р.

Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ Сервіс" не виконано умови договорів купівлі-продажу та не поставлено позивачу як Покупцю обумовлений в договорах Товар у строки, визначені п. 3.1 зазначених договорів. Наведене не заперечується сторонами у справі.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно листа №44 від 13.03.2013р. позивач, у зв'язку з неотриманням передплаченого товару, вимагав повернути 366000 грн. - суму авансового платежу за договором від 22.01.2013 року та сплатити штрафні санкції в розмірі 42002,16 грн., а листом №149 від 14.10.2013р. - повернути суму авансового платежу за договором №08/08-01 від 08.08.2013р.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому, визначене даною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є, за своїм змістом, правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Оскільки, товар за який здійснено передплату відповідачем не поставлено та враховуючи, що пунктом 7.5 договорів не встановлено строку повернення суми авансового платежу у разі не поставки товару у визначені строки, позивач 03.02.2014 року та повторно 20.02.2014 року, звернувся до відповідача з претензіями перерахувати авансовий платіж та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню, 3% річних) протягом трьох днів з дня їх отримання. Докази надіслання претензій знаходяться в матеріалах справи.

На виконання зазначених листів-звернень та у відповідності до п. 7.5 договорів купівлі-продажу Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ Сервіс" повернуто кошти в сумі 145 000 грн. за договором №22/01-01 від 22.01.2013р. , а саме: 25.04.2013р. - 10000,00грн., 26.04.2013р. - 10000,00грн., 07.05.2013р. - 15000,00грн., 08.08.2013р. - 75000,00грн., 14.08.2013р. - 35000,00грн.

Крім того, по договору №08/08-01 від 08.08.2013р. повернуто кошти в сумі 290390,00грн., а саме: 29.09.2013р. - 200000,00грн., 30.09.2013р. - 80390,00грн. та 07.11.2013р. - 100000,00грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи борг відповідача становить 221000 грн. за договором №22/01-01 від 22.01.2013р. та 25000 грн. за договором №08/08-01 від 08.08.2013р. ; матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких не надано, у зв'язку з чим вимоги про повернення суми передоплати в загальній сумі 246 000 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Так, пунктом 7.4.2 Договорів встановлено відповідальність за порушення терміну поставки товару у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, котра нараховується на суму авансового платежу та п.7.4.1 договорів належне виконання зобов'язань забезпечено штрафом у розмірі 10% від суми авансового платежу, за необґрунтовану відмову від поставки Товару.

Статтями 193, 199 ГК України, частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Засоби відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачено статтею 217 та статтею 546 ЦК України.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

В постанові Верховного Суду України від 03.12.2013р. р. № 3-35гс13 у справі № 908/43/13-г викладена правова позиція про те, що в разі невиконання зобов'язань з поставки товару до боржника може бути застосована пеня. При цьому, на цю пеню не розповсюджуються дія Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" , оскільки зобов'язання з поставки товару не є грошовим.

Відповідно до ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Згідно ч. 3 ст. 82 ГПК України господарський суд, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатом розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

Таким чином, даючи оцінку позовним вимогам щодо стягнення 27 109,44 грн. договірної пені , нарахованої по кожному договору окремо, зокрема, по договору від 22.01.2013р. №22/01-01 за період з 08.02.2013р. по 08.08.2013р., з урахуванням часткового повернення авансових платежів та в межах шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст. 232 ГК України, що за підрахунками позивача становить 25355,34грн.; а по договору 08/08-01 від 08.08.2013р. - 1754,10грн. пені нарахованої за період з 03.10.2013р. по 06.04.2013р., суд, здійснивши власний арифметичний розрахунок даних вимог, встановив, що позов в цій частині як обґрунтовано заявлений, не заперечений відповідачем у справі належними та допустимими доказами, підлягає до задоволення.

Між тим, суд вважає, що в даному випадку позивачем строк позовної давності в один рік, передбачений ст. 258 ЦК України за вимогами про стягнення неустойки не пропущено, з огляду на проведення відповідачем авансових платежів (останній 14.08.2013 року по договору №22/01-01 ), тому строк позовної давності переривався в порядку, передбаченому частиною 1 ст. 264 ЦК України.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 68139,00грн. штрафу, котрі ґрунтуються на положеннях договору, а саме пункті 7.4.2, то суд вважає, що дані вимоги не підлягають до задоволення з огляду на їх недоведеність матеріалами справи та виходячи з наступного.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать листи - вимоги №44 від 13.03.2013р. та №149 від 14.10.2013р. позивач у справі поставки Товару від відповідача не вимагав, а наполягав лише на поверненні суми попередньої оплати у зв'язку із не поставкою Товару.

За твердженням позивача, відповідач необґрунтовано відмовився від поставки Товару за Договорами купівлі - продажу, однак в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження таких доводів в частині відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ Сервіс" поставити Товар на умовах укладених Договорів, тим більше необґрунтованої відмови , як це передбачено у п. 7.4.1. договору, що надавало б позивачу право застосовувати дану санкцію.

Крім того, як слідує з листа №158-08-2800-08/276 від 06.09.2013р. ВАТ "Мінський автомобільний завод", не поставка автомобіля МАЗ - 650118-320-021, що був предметом договору №08/08-01 від 08.08.2013р., відбулася з незалежних від відповідача обставин, оскільки завод - виробник, з яким співпрацює ТОВ "Авто-МАЗ Сервіс" (що вбачається з контракту №169/158-03-13 від 23.01.2013р.) не зміг виготовити даний автомобіль по причині відсутності конструкторської документації, а відтак вини відповідача у невиконанні договірних зобов'язань по договору №08/08-01 від 08.08.2013р., а тим паче необґрунтованої відмови від поставки Товару, суд не вбачає.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% від вартості авансового платежу з посиланням на п.7.4.2 Договорів, що за підрахунками позивача становить 68139,00грн., є безпідставними та необґрунтованими.

Оцінюючи позовні вимоги про стягнення нарахованих позивачем 3% річних за період з 08.02.2013 р. по 17.06.2014р. - 492 дн. (за договором від 22.01.2013 року) в сумі 10 825,00 грн. та за період з 03.10.2013 р. по 17.06.2014 р. ( 258 дн.) за договором від 08.08.2013 р. в сумі 558,90 грн., а всього 11383,90 грн., суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом наведених норм встановлені проценти є платою, яку згідно умов договору отримує покупець від продавця як за правомірне, так і за неправомірне користування останнім утриманими грошовими коштами.

Одночасно ч. 2 ст. 625 ЦК України також передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання (неправомірне користування), на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, в силу зазначених норм вбачається, що за прострочення продавцем виконання обов'язку з повернення покупцю отриманої суми попередньої оплати за непоставлений товар (ст. 693 ЦК України) нарахування процентів у розмірі 3 % річних здійснюється як санкція за порушення грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України тоді, коли інший розмір процентів відповідно до ст. 536 ЦК України не встановлений договором.

В силу положень ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами здійснений позивачем згідно наведених положень законодавства за період з дати, з якої зобов'язання щодо поставки мало бути виконане та по день винесення судом рішення, відповідно вимоги про стягнення 11383,90 грн. відсотків річних визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи порушення відповідачем обумовлених зобов'язань, не поставку товару та лише часткове повернення отриманої передплати, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передплати в розмірі 246000 грн., 27 109,44 грн. неустойки, 11383,90 грн. - 3% річних.

Посилання відповідача на договір купівлі - продажу №25/12-01 25.12.2012р., за умовами якого Дочірньому підприємству "Зернятко" передано автомобіль МАЗ-650118-320-021 та причіп МАЗ-856102-010 по накладній №2 від 01.02.2013р. через уповноважену особу відповідача Фесюну О.О., який діяв на підставі довіреності серії НБЖ №540846 від 29.01.2013р., як на підставу зменшення штрафних санкцій за позовом у даній справі є безпідставними і судом відхиляються за необґрунтованістю, оскільки на підставі вищезазначеного договору між сторонами виникли правовідносини за правочином, який не є підставою позову у даній справі та свідчать про наявність інших договірних зобов'язань між сторонами.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, враховуючи зменшення розміру позовних вимог, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 371,31грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 17.06.2014р., відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 258, 264, 509, 525-526, 530, 536, 549, 610-612, 623, 625, 629, 691, 692, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 4 2 -4 7 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 81 1 , 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ сервіс", м.Тернопіль, вул.Громницького, 9, офіс 11, ідентифікаційний код 36585470 - 246000 (двісті сорок шість тисяч)грн. 00 коп. боргу, 27109(двадцять сім тисяч сто дев'ять)грн. 44коп. пені, 11383 (одинадцять тисяч триста вісімдесят три)грн. 90коп. три відсотки річних та 5689 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять)грн. 87коп. в повернення сплаченого судового збору на користь Дочірнього підприємства "Зернятко", с.Жовтневе Менського району Чернігівської області, вул.Жовтнева, 58, ідентифікаційний код 32550727.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Повернути Дочірньому підприємству "Зернятко", с.Жовтневе Менського району Чернігівської області, вул.Жовтнева, 58, ідентифікаційний код 32550727, з Державного бюджету України 371 (триста сімдесят одну)грн. 31коп. зайво сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №2869 від 15.04.2014р.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "23" червня 2014 року.

Суддя Н.О. Андрусик