Ухвала

від 20.10.2014 по справі 921/389/14-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"20" жовтня 2014 р.Справа № 921/389/14-г/17 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув заяву без номеру від 02.10.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ сервіс", м.Тернопіль

про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014р.

у справі №921/389/14-г/17:

за позовом: Дочірнього підприємства "Зернятко", с.Жовтневе Менського району Чернігівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ сервіс", м.Тернопіль

про стягнення 371 197,63грн

за участі представників:

стягувача: Кузьменко І.М., уповноважений, довіреність №б/н від 16.05.2014р.;

боржника : Запісоцький А.О., директор, наказ №1 від 04.07.2006р.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014 року у справі №921/389/14-г/17 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ сервіс", м.Тернопіль, вул.Громницького, 9, офіс 11, ідентифікаційний код 36585470 - 246000 (двісті сорок шість тисяч)грн 00 коп. боргу, 27109(двадцять сім тисяч сто дев'ять)грн 44коп. пені, 11383 (одинадцять тисяч триста вісімдесят три)грн 90коп. три відсотки річних та 5689 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять)грн 87коп. в повернення сплаченого судового збору на користь Дочірнього підприємства "Зернятко", с.Жовтневе Менського району Чернігівської області, вул.Жовтнева, 58, ідентифікаційний код 32550727.

04.07.2014р. на примусове виконання рішення господарського суду від 17.06.2014р. видано судовий наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

02.10.2014р. боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ сервіс", м.Тернопіль, звернувся до господарського суду Тернопільської, в порядку ст.121 ГПК України, із заявою №б/н від 02.10.2014р. (вх. №17579), згідно якої просить відстрочити виконання рішення господарського суду від 17.06.2014р. по справі №921/389/14-г/17 до 01.10.2017р., зазначивши про неможливість своєчасного виконання рішення суду по причині відсутності коштів, важкого фінансового становища підприємства, а також тієї обставини, що продаж автотехніки Мінського автомобільного заводу в основному здійснювався на підприємства, що розміщені в центральній та східній частині України, де на даний час тривають дії по проведенню АТО.

Ухвалою суду від 06.10.2014р., у відповідності до правил, встановлених ст.121 ГПК України, заяву боржника призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.10.2014р. з подальшим відкладенням розгляду заяви на 20.10.2014р., з урахуванням клопотання стягувача №145 від 14.10.2014р.

Боржником 14.10.2014р., через канцелярію суду, згідно супровідного листа №14/10-01 від 14.10.2014р. (вх.№18318) подано: постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2014р. (виконавче провадження №44444155) з виконання наказу, виданого 04.07.2014р. господарським судом Тернопільської області по справі №921/389/14-г/17; лист органу ДВС з інформацією про хід здійснення виконавчого провадження №44444155; список контрагентів, з якими укладено договори купівлі-продажу техніки у 2012-2013р.р. та копії договорів поставки та купівлі-продажу техніки; наказ №01/08-01 від 01.08.2014р. про тимчасове призупинення з 01.08.2014р. нарахування заробітної плати керівнику товариства; фінансовий звіт станом на 30.09.2014р.; лист Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про наявні рахунки товариства у банківських установах та довідку про відсутність у товариства станом на 01.10.2014р. товарно - матеріальних цінностей.

Представник боржника в судових засіданнях, серед іншого, просить суд врахувати збитковість господарської діяльності товариства, що зокрема, підтверджується фінансовим звітом, згідно якого товариство понесло збитки у 2014 році в розмірі 48тис.грн. Просить задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення суду з метою його реального виконання, оскільки в майбутньому товариство сподівається отримати прибуток від господарської діяльності та погасити існуючу перед стягувачем заборгованість, згідно рішення суду від 17.06.2014р.

Стягувачем 20.10.2014р. через канцелярію господарського суду Тернопільської області за вх.№18681 подано письмові заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду, згідно яких та в судовому засіданні представник ДП "Зернятко" вважає, що у боржника було достатньо часу для виконання своїх грошових зобов'язань. Також, просить врахувати, що їхнє підприємство також несе фінансові збитки через невиконання боржником рішення суду, у зв'язку із інфляційними процесами; водночас, у ДП "Зернятко" існують грошові зобов'язання перед його контрагентами, тому несвоєчасне надходження коштів до підприємства може призвести до виникнення заборгованості перед ними. В той же час, представник стягувача звернув увагу суду на те, що основним видом діяльності підприємства є сількогосподарське виробництво, яке за своїм характером є ризикованим видом господарської діяльності, що також впливає на фінансову стабільність стягувача. У зв'язку з наведеним, у задоволенні заяви боржника просить відмовити.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви боржника, виходячи з наступного.

В силу положень ст. 124 Конституції України, ст.115 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у строки та порядку, встановленими Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

В силу положень статті 121 ГПК України господарському суду надано право, при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, у встановлений законом строк, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених названою статтею ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідно до п.7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Оскільки, норми ГПК України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.ст.33, 43 ГПК України.

Водночас, вирішуючи питання про відстрочку виконання даного рішення господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Судом встановлено, що на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014 року у справі №921/389/14-г/17, в порядку ст. 116 ГПК України, 04.07.2014р. видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ сервіс" - 246000,00грн боргу, 27109,44грн пені, 11383,90грн трьох відсотків річних та 5689,87грн судового збору на користь Дочірнього підприємства "Зернятко".

Матеріали справи свідчать, що постановою Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції за заявою ДП "Зернятко" прийнято до виконання наказ суду від 04.07.2014р. та відкрито виконавче провадження за №44444155 з його примусового виконання (постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2014р.).

02.10.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ сервіс" звернулося до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 17.06.2014р., посилаючись на неможливість виконання його у строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження", у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та враховуючи, що продаж автотехніки Мінського автомобільного заводу в основному здійснюється на підприємства, що розміщені в центральній та східній частині України, де на даний час тривають дії по проведенню АТО, що призвело до погіршення господарської діяльності товариства. В підтвердження існування зазначених обставин свідчать договори поставки та купівлі - продажу техніки №22/05-01 від 22.05.2012р., №08/05-01 від 08.05.2012р., №14/06/12-01 від 14.06.2012р., №22/10-01 від 22.10.2012р., №06/11-01 від 06.11.2012р., №25/12-01 від 25.12.2012р., №04/06-01 від 04.06.2013р., №05/07-01 від 05.07.2013р., №12/08-01 від 12.08.2013р., №25/10-01 від 25.10.2013р., укладені між ТОВ "Авто-МАЗ сервіс" та ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД", ПП "Постачбудсервіс", ТОВ "Завод елеваторного обладнання", ПАТ "Старокраматорський машинобудівний завод", ПАТ "Миргородкурорт", ДП "Зернятко", ПОСП "Прогрес", СТОВ "Гребінківське", ПрАТ "Артемівський машинобудівний завод "ВІСТЕК", ТОВ "Інтербуд"; список контрагентів, з якими боржником укладено договори купівлі - продажу та поставки техніки; наказ від 01.08.2014р. за №01/08-01 про тимчасове призупинення нарахування заробітної плати керівнику товариства у зв'язку із важким економічним становищем на підприємстві; звіт про фінансові результати товариства за 9 місяців 2014 року, згідно якого чистий прибуток останнього становить "мінус" 28тис.грн за звітний період, тобто підприємство працює збитково на зазначену суму; довідку без номера та без дати про відсутність товарно-матеріальних цінностей та інформацію Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 13.10.2014р. за №34789/06-34/15, згідно якої в межах здійснення виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що у ТОВ "Авто-МАЗ сервіс" відсутні на праві власності чи праві користування будь-яке рухоме майно та цінні папери.

Із поданих документів вбачається, що внаслідок обставин, що не залежать від волі ТОВ "Авто-МАЗ сервіс" його фінансова спроможність погіршилася через нерентабельну господарську діяльність, а майно, на яке можна було б звернути стягнення суми заборгованості за рішенням суду, у боржника відсутнє.

Окрім того, згідно довідок №08.7.0.0.0/141017142005 від 17.10.2014р., №08.7.0.0.0/141017142701 від 17.10.2014р., виданих ПАТ КБ "ПриватБанк" та №21-3-19/3386-39Д від 17.10.2014р., виданої ПУ АТ "Фідобанк", вбачається, що у підприємства на розрахункових рахунках відсутні грошові кошти.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні обставини є винятковими, що дають підстави для надання відстрочки виконання рішення суду від 17.06.2014р., однак суд не може погодитися із заявленим боржником строком надання відстрочки виконання рішення, з огляду на наступне.

Так, господарський суд при наданні відстрочки виконання судового рішення повинен враховувати можливі негативні наслідки, як для боржника - при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача - при затримці виконання рішенні, та не допускати їх настання.

Між тим, слід зазначити, що учасниками судового процесу не надано, а в матеріалах справи відсутні докази виконання боржником рішення суду в добровільному порядку, хоча б частково, враховуючи період з дати винесення судом рішення і до моменту звернення із заявою про надання відстрочки його виконання, що становить 3,5 місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п.1 ст.6 §1 Конвенції гарантується кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначенні строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення .

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин. Відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції.

Довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що надання відстрочки можливе лише у разі дотримання балансу інтересів стягувача та боржника. Їх недотримання порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України та позбавляє кредитора можливості захистити свої права.

Отже, надання відстрочки виконання рішення у строк до 01.10.2017р. буде перешкоджати ефективному поновленню права стягувача, шляхом виконання судового рішення. Довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

З огляду на наведене та зважаючи, як на доводи боржника, так і на заперечення стягувача, суд вважає допустимим строком надання відстрочки виконання рішення від 17.06.2014р. - до 15.04.2015р., тобто на шість місяців.

При цьому, вирішуючи питання щодо строку відстрочки виконання рішення судом враховано матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, відсутність у боржника грошових коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 43, 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву без номеру від 02.10.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ сервіс", м.Тернопіль про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014р. у справі № 921/389/14-г/17 - задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 17.06.2014 року у справі №921/389/14-г/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ сервіс", м.Тернопіль, вул.Громницького, 9, офіс 11, ідентифікаційний код 36585470 - 246000 (двісті сорок шість тисяч)грн. 00 коп. боргу, 27109(двадцять сім тисяч сто дев'ять)грн. 44коп. пені, 11383 (одинадцять тисяч триста вісімдесят три)грн. 90коп. три відсотки річних та 5689 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять)грн. 87коп. в повернення сплаченого судового збору на користь Дочірнього підприємства "Зернятко", с.Жовтневе Менського району Чернігівської області, вул.Жовтнева, 58, ідентифікаційний код 32550727, на шість місяців - до 15.04.2015р.

3. Ухвалу надіслати: ДП "Зернятко", с.Жовтневе, Менський район, Чернігівська область, вул. Жовтнева, 58; ТОВ "Авто-МАЗ Сервіс", м.Тернопіль, вул. Громницького, 9/11.

Суддя Н.О. Андрусик