cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2014 року м. Київ К/800/62504/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року
у справі № 820/4115/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКЛЮЧ»
до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова
Харківської області Державної податкової служби
про скасування наказу,-
В С Т А Н О В И В
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМКЛЮЧ» (надалі також - позивач, ТОВ «ПРОМКЛЮЧ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі також - ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ від 3 квітня 2013 року № 515 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПРОМКЛЮЧ».
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року по справі №820/4115/13-а в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКЛЮЧ» задоволено, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ від 3 квітня 2013 року № 515 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПРОМКЛЮЧ».
Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з положеннями пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
За змістом пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
За змістом наведених положень документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого та можлива у випадку перевірки інших платників податків або у випадку отримання податкової інформації, але за одночасної наявності таких двох умов:
1. виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства - за результатами таких перевірок інших платників податків або одержана конкретна інформація про такі факти;
2. якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Наявність першої умови може підтверджуватися актом перевірки платника податків, у якому чітко вказано про порушення або про можливі порушення законодавства у взаємовідносинах з іншим конкретним платником податків, або ж офіційним документом органу державної влади (з вихідним номером, датою та підписом уповноваженої посадової особи), у якому також повинна міститися інформація про порушення або можливі порушення конкретним платником податків вимог податкового чи іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладений на органи державної податкової служби.
Наявність другої умови має місце у тому випадку, коли платник податків не надав на письмовий запит органу державної податкової служби пояснень та документів протягом 10 робочих днів. 10 робочих днів обраховуються з дня, коли платник податків фактично отримав запит.
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовується відповідачем у касаційній скарзі, в запиті від 18 січня 2013 року, надісланому позивачу,відповідач як на підставу для надіслання запиту посилався на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21 грудня 2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання податкового законодавства ТОВ «Старт-Д» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфо- терм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за серпень, листопад 2011 року, ТОВ «Хіагросервіс» за листопад 2011 року». З огляду на те, що актом від 21 грудня 2012 року досліджувалися взаємовідносини ТОВ «Старт-Д» з його контрагентами у 2011 році, тобто за рік до того, як із вказаним суб'єктом господарювання почав співпрацювати позивач, суд апеляційної інстанції дійшов юридично правильного висновку про те, що вказаний акт не може свідчити про виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.
При цьому суд апеляційної інстанцій правильно звернув увагу й на те, що вказаний акт не має жодного відношення ні до ТОВ «ПРОМКЛЮЧ», ні до взаємовідносин його із ТОВ «Старт-Д» у 2012 році (адже період про який запитується інформація у позивача згідно запиту - з 1 лютого 2012 року. по 31 грудня 2012 року). Слід зазначити, що акт від 21.12.2012 р. стосується взаємовідносин ТОВ «Старт-Д» з його контрагентами у 2011р., тобто за рік до того, як із ТОВ «Старт-Д» почав співпрацювати Позивач.
Також слід зазначити, що відповідачем не наведено об'єктивних доводів про те, яким чином акт від 21 грудня 2012 року може свідчити про виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, ще однією підставою для видання оскаржуваного наказу став висновок ДПІ про те, що позивачем у відповідь на запит надано інформацію та документальне підтвердження в неповному обсязі.
Оцінюючи такі доводи відповідача, суд апеляційної інстанції надав їм вірну оцінку, як таким, що не спростовують безпідставне прийняття наказу, з огляду на те, що відомості та підстави щодо неповного надання позивачем інформації та документального підтвердження не зазначені в самому наказі. При цьому відповідач не надав доказів невиконання позивачем в повному обсязі вимог запиту.
За таких обставин, з огляду на відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про невідповідність вимогам закону оскаржуваного наказу.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 , 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуюча: Н. Є. Блажівська
Судді: М.В. Сірош
Є.А. Усенко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2014 |
Оприлюднено | 27.06.2014 |
Номер документу | 39471986 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Блажівська Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні