Ухвала

від 23.06.2014 по справі 23/102/06-ап-11/295/09-ап

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2014 року м. Київ К/800/8238/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби та Прокуратури Дніпропетровської області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.02.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012

у справі № 23/102/06-АП-11/295/09-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін"

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області

за участю Прокурора Запорізької області

про зобов'язання сплатити суму відшкодування податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.02.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012, задоволено позовні вимоги: стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Алекс-Катрін" суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 567 263,50 грн.

В касаційних скаргах відповідач та Прокуратура Дніпропетровської області просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розрахована згідно з нормами Закону України «Про податок на додану вартість» (з урахуванням вимог абзацу 12 пункту 13 «Перехідні положення» ст. 2 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 № 2505-IV), сума податку на додану вартість, яка повинна бути відшкодована позивачу з бюджету, складає 753 217,00 грн.

Також, встановлено, що всі документи, необхідні для отримання позивачем бюджетного відшкодування, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», були своєчасно направлені товариством до ДПІ Заводського району м. Запоріжжя.

Частина суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 176 953,50 грн. вже була предметом розгляду іншого адміністративного позову, у зв'язку з чим сума заборгованості складає 576 263,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пунктом 7.7.1 має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності із пп. 7.7.4 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Враховуючи, що позивачем виконано всі умови, передбачені для отримання права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відшкодування позивачу суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 567 263,50 грн.

Доводи, наведені скаржниками в касаційних скаргах, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

З урахуванням наведеного, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби та Прокуратури Дніпропетровської області - відхилити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 28.02.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль