Постанова

від 28.02.2012 по справі 23/102/06-ап-11/295/09-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.02.12 № 23/102/06-АП-11/295/09-АП

суддя Гончаренко С.А.

11 год. 20 хв.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс-Катрін»(вул.Машинна, буд. 73, м. Запоріжжя, 69021, юр. адреса: Чоколівський бульвар, буд. 19, м.Київ, 03186),

до відповідача-1: Державна податна інспекція у Заводському районі м.Запоріжжя (вул. Тенісна, буд.8, м. Запоріжжя, 69067),

до відповідачач-2: Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області (вул. Радіаторна, буд. 40, м.Запоріжжя, 69067),

за участю: Прокурор Запорізької області (вул. Олександра Матросова, буд. 29-А, м. Запоріжжя, 69057),

у присутності представників:

позивача: Кукурудз Р.О. –дов. б/н від 17.10.2011р.;

відповідача 1: Демченко А.А. –дов. № 4054/10/10-121 від 04.08.2011р.;

відповідача 2: не з'явився;

прокурора: Марков І.О. –довіреність № 80 від 11.08.2010р.

про: зобов'язання сплатити відшкодування податку на додану вартість у розмірі 576263,50 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс-Катрін»з адміністративним позовом про зобов'язання відділення Державного казначейства у Заводському районі м. Запоріжжя сплатити суму відшкодування податку на додану вартість у розмірі 576263,50грн.

19.01.2006р. на підставі ст. ст. 104-107 і п. 6 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України»від 06.10.2005р. № 2953-ІV) порушено провадження в адміністративній справі і призначено судове засідання.

Згідно повідомлення прокуратури Запорізької області від 09.02.2006р. за №05/137 вих06, у справу вступив прокурор.

Ухвалою від 20.02.2006р. провадження у справі № 23/102/06-АП зупинялось до розгляду господарським судом Запорізької області пов'язаної з нею справи №18/400-АП-5/459-АП-23/86-АП.

23.06.2009р. справа прийнята до провадження даним складом суду.

За клопотаннями другого відповідача у зв'язку з реорганізацією його найменування змінювалось на Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, а згодом на Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області.

З метою надання додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи та заперечення в судовому засіданні оголошувались перерви.

Позивач надав клопотання про уточнення позовних вимог. Просить стягнути з Державного бюджету України суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 576263,50грн.

Клопотання відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін –учасників судового процесу та третіх осіб, тому судом прийнято до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставою для отримання та відшкодування сум податку на подану вартість є данні податкової декларації за звітний період. Розрахована сума ПДВ, яка повинна бути відшкодована з бюджету ТОВ «Алекс-Катрін»складає 753217,00 грн. У відношенні частини ПДВ в сумі 176953,50 грн. господарським судом вже розглядався адміністративний позов за позовом позивача. Решта сума заборгованості в складає 576263,50 грн. Вказана сума бюджетного (експортного) відшкодування відповідачем-2 на адресу позивача не перерахована.

Відповідач-1 проти задоволення адміністративного позову заперечував, повідомляв суд про прийняття податкових повідомлень-рішень, якими сума заборгованості бюджету перед ТОВ «Алекс-Катрін»було зменшено на 576263,50 грн.

Крім того, представник відповідача-1 пояснив, що діючим законодавством, зокрема Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР не передбачено право на звернення до суду з позовом про стягнення з бюджету коштів. Навпаки, процесуальне законодавство (ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України) передбачає лише звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача –суб'єкта владних повноважень, коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю. Позивачем така вимога не ставилась.

Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідач-2 проти адміністративного позову також заперечує, при цьому зазначив, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства на підставі висновків згідно з реєстрами суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість податкових органів або за рішенням суду.

У зв'язку з тим, що до Головного управління не надходило відповідного висновку та реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування позивачу податку на додану вартість, то і підстав для перерахування коштів у відповідача-2 немає.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію відповідачів.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Пунктом 7.7. ст. 7 Закону визначений порядок розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до абзаців 1 і 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.1 ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла до 01.06.2005р.) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 цього Закону, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Крім того, відповідно до пункту 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла до 31.03.2005р.) платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Відповідно до абзацу 12 пункту 13 «Перехідні положення»ст. 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005р. № 2505-ІУ пункт 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»набирає чинності з 01 червня 2005 року, крім підпункту 7.7.8 цього пункту, який набирає чинності з 1 січня 2006 року. До цієї дати застосовується процедура узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, діюча до набрання чинності цим законом, з урахуванням того, що таке бюджетне (експортне) відшкодування надається протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем надання податкової декларації податкового періоду, за наслідками якого виникає право на таке отримання згідно з редакцією підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.

Розрахована згідно з зазначеними нормами Закону України «Про ПД»(з урахуванням вимог абзацу 12 пункту 13 «Перехідні положення»ст. 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005р. № 2505-ІУ), сума податку на додану вартість, яка повинна бути відшкодована відповідачу з бюджету, за період жовтень 2004р. –червень 2005р. складає 753,217,00 грн.

Всі документи, необхідні для отримання бюджетного (експортного) відшкодування, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», відповідачем були своєчасно направлені до ДПІ Заводського району м.Запоріжжя.

ДПІ Заводського району м. Запоріжжя, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб передбачений законом, а саме: надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету. В свою чергу, орган державного казначейства на підставі висновку про підтвердження сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету здійснює фактичне перерахування грошових сум на рахунок підприємства.

На час вирішення спору ТОВ «Апекс-Катрін»не отримав належних до повернення йому сум ПДВ із державного бюджету, що свідчить про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Частина суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодування в розмірі 176953,50 грн. вже була предметом розгляду іншого адміністративного позову. Решта сума заборгованості в складає 576263,50 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість у розмірі 276263,50 грн. законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, п.6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.05р. №2953-ІV), -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Катрін»(Чоколівський бульвар, буд. 19, м.Київ, 03186, ЄДРПОУ 23856206) суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 576263,50 грн. (п'ятсот сімдесят шість тисяч двісті шістдесят три гривні 50 копійок).

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Гончаренко С.А.

В судовому засіданні 28.02.2012р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений і підписаний 01.03.2012р.