Постанова

від 04.06.2014 по справі 804/6699/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 р. Справа № 804/6699/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТОНА ПРАЙМ» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ :

13.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАТОНА ПРАЙМ» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0003412202 від 19.12.2013 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на законі та прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Надав заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що податковим органом у період з 21.11.2013 р. по 27.11.2013 р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТОНА ПРАЙМ» достовірності декларування від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) по податковій декларації з ПДВ за вересень 2013 р. у розмірі 298062,00 грн., який виник за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у квітні 2013 р., червні 2013 р.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 29.11.2013 р. № 1247/2202/37857366 (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення ст. 185, п. 198.6 ст. 198, ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підприємством завищено податковий кредит у червні 2013 року на суму 55990,13 грн., що призвело до завищення від'ємного значення, різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (рядок 19 Декларації) за червень 2013 року, а також залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року на суму 55990 грн., у тому числі по періодах, виникнення - червень 2013 року.

На підставі Акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0003412202 від 19.12.2013 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі всього на 55990,00 грн.

Відповідачем під час проведення перевірки встановлені наступні порушення та відповідні ним правовідносини.

Згідно з поданою ТОВ «Латона Прайм» до Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (Марганецького відділення) податковою декларацією з ПДВ за квітень 2013 року (вхідний номер № 9029119582 від 20.05.2013) задекларовано податковий кредит у сумі 1310981 грн., за червень 2013 року (вхідний номер № 9043766501 від 19.07.2013) - у сумі 510788 грн., за вересень 2013 року (вхідний номер №9066764517 від 21.10.2013) задекларовано податковий кредит у сумі 546295 грн.

Показник рядка 17 відповідно даних податкових декларацій з ПДВ за даними ТОВ «Латона Прайм» та за результатами проведеної перевірки (в одиницях звітності) становить: рядок 17 декларації з ПДВ за даними підприємства - квітень 2013 р. - 1310981, червень 2013 р. - 510788, вересень 2013 р. - 546295; рядок 17 декларації з ПДВ за даними перевірки - квітень 2013 р. - 1310981, червень 2013 р. - 510788, вересень 2013 р. - 546295; різниця «0».

У періодах, що перевірявся, ТОВ «Латона Прайм» отримувало сировину та запчастини для власного виробництва (поліпропілен, фурнітуру, каркаси, ліжок), автотранспортні послуги, послуги оренди складських приміщень, дизпаливо.

Сума податкового кредиту, відповідно до розділу II реєстру отриманих та виданих податкових накладних сформована по основним постачальникам:

ТОВ «Бусол» (код ЄДРПОУ 22341285 м. Буськ) на підставі Договору № 26/01 від 03.01.2012 та №1/01 від 02.01.2013 на купівлю пружинних блоків та полос.

Згідно даних Договорів продавець зобов'язується передати у власність покупця продукцію, а покупець прийняти її та оплатити згідно умов цього договору. Вартість транспортних послуг визначається за домовленістю сторін.

Сума податкового кредиту, включеного до загальної суми податкового кредиту, відповідно до розділу II реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2013 року склала 230715,07 грн. (або 17,6% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ); за вересень 2013 року склала 50870,75 грн., (або 9,3% від відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ).

ТОВ «Вітекс Україна» (код ЄДРПОУ 37207210 м. Миколаїв) на підставі Договорів №38/12 від 10.05.2012 та №03/13 від 16.01.2013 на купівлю текстильник матеріалів та виробів та тканин.

Згідно даних Договорів поставка товару здійснюється постачальником на умовах EXW (Інкотермс 2010- місце передачі товару склад постачальника).

Сума податкового кредиту, включеного до загальної суми податкового кредиту, відповідно до розділу II реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2013 року склала 66429,67 грн. (або 5,1% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ); червень 2013 року склала 8668,82 грн. (або 1,7% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ); вересень 2013 року склала 43 448,43 грн. (або 7,95% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ).

ТОВ «Інтерфом» (код ЄДРПОУ 24953200 м. Обухів) на підставі Договорів №04-11 від 20.11.2012, №09-04\20 від 01.04.2013 та №10-06\2013 від 11.06.2013 на купівлю пенополіуретана (поролон, ППУ).

Згідно даних Договорів приймання товару по кількості місць у загальній вазі здійснюється у момент його отримання на складі продавця, FCA м.Обухів.

Сума податкового кредиту, включеного до загальної суми податкового кредиту, відповідно до розділу II реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2013 року склала 5785,78 грн. (або 1,1 % від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ); вересень 2013 року склала 71107,69 грн. (або 13 % від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ).

ТОВ «Інтерфом-М» (код ЄДРПОУ 3505574 м. Марганець) на підставі Договору №79 від 01.06.2013 на купівлю пакувальної машини для листового поролону.

Згідно даного Договору поставка товару відбувається на умовах EXW (Інкотермс 2010).

У перевіряємий період до складу податкового кредиту були віднесені суми ПДВ з послуг оренди.

Сума податкового кредиту, включеного до загальної суми податкового кредиту, відповідно до розділу II реєстру виданих та отриманих податкових, накладних за квітень 2013 року склала 184278,05 грн. (або 14,1% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ); червень 2013 року склала 54 599,41 грн., (або 10,7 % від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ); вересень 2013 року склала 39134,78 грн. (або 7,2% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ).

ТОВ «Інтерфом - Дніпро» (код ЄДРПОУ 33076092 м. Синельникове) на підставі Договору №181012 від 18.10.2012 на купівлю поролону.

Згідно даного Договору відвантаження товару здійснюється у термін не більше 7 робочих днів з дня прийняття продавцем замовлення до виконання. Покупець придбаває товар на умовах FCA м.Синельниково автотранспортом покупця згідно Інкотермс 2000.

Сума податкового кредиту, включеного до загальної суми податкового кредиту, відповідно до розділу ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2013 року склала 184278,05 грн. (або 15,3% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ); червень 2013 року склала 87 957,61 грн. (або 17,2% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ); вересень 2013 року склала 108982,58 грн. (або 19,9% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ).

ТОВ «Пульсар і Ко» (код ЄДРПОУ 30712238, м. Рівне) на підставі Договорів №278/П-12 від 11.06.2012 та №081\П-13 від 02.01.2013 на придбання нетканого полотна в асортименті.

Згідно даних договорів при поставці транспортом покупця - товар передається на складі за адресою м.Рівне. Право власності у набувача майна за Договором виникає з моменту передання майна.

Сума податкового кредиту, включеного до загальної суми податкового кредиту, відповідно до розділу II реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2013 року склала 20623,08 грн. (або 4% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ); вересень 2013 року склала 17420,20 грн. (або 3,2 % від загальної суми податкового, кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ).

ТОВ «Профі Трейд» (код ЄДРПОУ 35201881 м. Дніпропетровськ) на підставі Договорів №214 від 01.06.2012 та №П76 від 01.03.2013 на придбання труби за ГОСТ 10704-91, 10705-80, 8639-82, 8645-68, 8644-68, 8642-68 та стрічки ГОСТ 16523-97.

Згідно даних Договорів умови постачання - EXW м. Дніпропетровськ.

Сума податкового кредиту, включеного до загальної суми податкового кредиту, відповідно до розділу II реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2013 року склала 4300 грн. (або 0.84% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ); вересень 2013 року склала 11672,34 грн. (або 2,1 % від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ).

ПАТ «ВО «Стальканат Сілур» (код ЄДРПОУ 26209430 м.Одеса) на підставі Договору №403 від 18.04.2013 на придбання продукції.

Згідно даного Договору поставка здійснюється на умовах EXW (склад продавця м.Одеса м.Харцизськ) у відповідності Інкотермс 2000.

Сума податкового кредиту, включеного до загальної суми податкового кредиту, відповідно до розділу II реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2013 року склала 12460,88 грн. (або 2.4% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації д ПДВ); вересень 2013 року склала 4175 грн. (або 0,7% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ).

ТОВ «Т-ПС» (код ЄДРПОУ 36509185 м. Тернопіль).

Сума податкового кредиту, включеного до загальної суми податкового кредиту, відповідно до розділу II реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2013 року склала 57862,96 грн. (або 10,6% від загальної суми податкового кредиту, відображеного у рядку 17 податкової декларації з ПДВ).

Аналізом наявної інформації щодо імпортних операцій, здійснених платником за даними ВМД, податкових декларацій з ПДВ у перевіряємому періоді: за даними платника - за квітень 2013 р. 34406, за червень 138832, за даними перевірки - за квітень 2013 р. 34406, за червень 138832, частка у складі дозволеного податкового кредиту (відс.) за квітень 2013 р. - 2,6, за червень 2013 р. 27,2.

При перевірці імпортних операцій не встановлено відхилення з інформацією про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України.

Перевіркою податкового кредиту за червень 2013 року встановлено отримання ТОВ «Латона Прайм» транспортно-експедиційних послуг від постачальників на суму ПДВ 20477,01 грн.: ПП «Алеко Груп» (код 34498795) на суму ПДВ 5833,33 грн., ПП «Віком» (код 31363731) на суму ПДВ 1963,33 грн., TOB «Санторіна» (код 38199142) на суму ПДВ 1983,34 грн., ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_3) на суму ПДВ 1233,34 грн., ТОВ «Делівері» (код 3173 8765) на суму ПДВ 5330,34 грн., ТОВ «Авантітранс Груп» (код 38677070) на суму ПДВ 333,33 грн., ОСОБА_2 (код НОМЕР_4) на суму ПДВ 1233,33 грн., ОСОБА_3 (код НОМЕР_5) на суму ПДВ 166,67 грн., ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_6) на суму ПДВ 500 грн., ТОВ «Гарантія Плюс» (код 37359563) на суму ПДВ 1900 грн.

ТOB «Латона Прайм» надано акти виконаних робіт, отримані від вказаних постачальників, відповідно до яких, зазначається послуга з перевезення не розшифрована по змісту, а саме: не зазначено відстань у кілометрах, кількість людино - годин, пункти призначення, тощо.

Товарно-транспортні накладні, які були виписані перевізниками, оформлені з порушенням вимог Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 «Про затвердження правил перевезень, вантажів автомобільним транспортом в Україні» у зв'язку з наступним: у графі 8 «З вантажем слідують документи» не зазначено найменування і номери документів, прикладених до ТТН (товарних, залізничних накладних, сертифікатів, посвідчень, свідоцтв і т.п.); у графі 9 «Вид пакування» не записано вид пакування, в якому перевозиться вантаж. При пред'явленні до перевезення не упакованого вантажу вказується скорочено «н/у»; у графі 10 «Кількість місць» не вказано кількість місць по кожному з найменування вантажу (при перевезенні вантажу навалом, насипом або паливом вносить відповідний запис і кількість місць не указується); у графі 11 «Спосіб визначення маси» не вказано яким способом визначена маса вантажу, та при зважуванні тип вагів. У рядку «Відпуск дозволив» відсутня посада, ПІБ відповідальної особи, у рядку «Прийняв водій-експедитор» не вказано прізвище, ініціали водія. У розділі «Вантажно- розвантажувальні операції» не заповнювалися графи 15 «Виконавці», 16 «Спосіб», 18 і 19 «Прибуття», «Вибуття», 23 «Підпис відповідальної особи» (представник вантажовідправника, відповідальний за проведення навантажувальних робіт, стверджує власним підписом достовірність вказаних реквізитів).

Відповідно АIC «Система співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання» встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «Латона Прайм» по взаємовідносинам з ТОВ «Санторіна» (код 38199142) на суму ПДВ 1983,34 грн. за період червень 2013 року.

Перевіркою податкового кредиту за червень 2013 року встановлено отримання ТОВ «Латона Прайм» інформаційно - консультаційних послуг та послуги реклами від постачальників на суму 1867,72 грн.: ТОВ «Світ нашої реклами» (код 38183843) на суму ПДВ 240 грн., ТОВ НВП «Інформаційні технології» (код 30116577) на суму ПДВ 558,06 грн., ТОВ «МЦФЕР-Україна» (код 33542497) на суму ПДВ 358,33 грн., ТОВ «Голос.ЮА» (код 35812742) на суму ПДВ 333,33 грн., ТОВ «ЕДІПРЕСС Україна» (код 31057188) на суму ПДВ 378 грн.

ТOB «Латона Прайм» надано акти виконаних робіт, отримані від вказаних постачальників, відповідно до яких вартість послуги не розшифрована, а саме: не зазначено зміст операції, кількість людино - годин, тощо.

Перевіркою не можливо підтвердити факт отримання послуг ТОВ «Латона Прайм» від зазначених постачальників та їх використання у межах господарської діяльності.

ТОВ «Латона Прайм» у червні 2013 року відображено господарські операції з отримання пружинних блоків від постачальника ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ МЕБЛЕВІ МАЙСТЕРНІ» (код З3698667) на суму ПДВ 33645,40 грн. проте, до перевірки не надані товарно - транспортні накладні, які підтверджують факт отримання товару.

Перевіркою ТОВ «Латона Прайм» встановлено порушення ст.185, п. 198.6 ст. 198, ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підприємством завищено податковий кредит у червні 2013 року на суму 55990,13 грн.

Згідно з поданою ТОВ «Латона Прайм» до Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС (Марганецького відділення) податковою декларацією з ПДВ за квітень 2013 року (вхідний номер №9029119582 від 20.05.2013) з додатками від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації з ПДВ, складає 984434 грн. ТОВ «Латона Прайм» до Нікопольської об'єднаної ДПІ Дніпропетровської області ДПС (Марганецького відділення) було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року, якими зменшено рядок 19 декларації з ПДВ.

Виправлення показника рядка 20.2 декларації значення із графи 6 такого рядка враховано при визначенні значення рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано відповідний уточнюючий розрахунок.

Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (з врахуванням уточнюючих розрахунків) є: квітень 2013 року - здійснення експортних, операцій з реалізації матраців обсяг операцій 150786 грн. (8,2% від загального обсягу постачання); перевищення обсягів придбання товарів/послуг над обсягами продажу (у тому числі імпортування тканин, сплачено митним органам ПДВ у розмірі 34405,97 грн.); червень 2013 року - здійснення, експортних операцій з реалізації матраців обсяг операцій 78536 грн. (3,6% від загального обсягу постачання); перевищення обсягів придбання товарів/послуг над обсягами продажу (у тому числі імпортування тканин, сплачено митним органам ПДВ у розмірі 138832 грн.).

ТОВ «Латона Прайм» було надано до Нікопольської ОДПІ (Марганецьке відділення) податкову декларацію з ПДВ за вересень 2013 року. Відповідно до проведеного розрахунку встановлено, що за вересень 2013 року підприємство має позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту 1196 грн., проте підприємством не відображено значення рядка 18.

З приводу встановлених порушень суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, їх неправильного оформлення, недоліків актів виконаних робіт.

Відповідно до преамбули Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. №363, в яких є посилання на необхідність наявності документу під назвою «товарно-транспортна накладна», ці правила визначають права, обов'язки і відповідальність перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів - замовників. Згідно із п.1 цих Правил замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Тобто цей нормативний акт регулює правовідносини, які випливають з договору перевезення, та не регулює випадки перевезення товару власним транспортом.

Зазначені правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податків, а тільки встановлюють права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, який підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Вказане позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 р. у справі № К-27230/10.

Постановою КМУ від 21.05.2009 р. № 515, якою внесено зміни до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2009 р. № 207, встановлено, що особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, забороняється вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця документи, не передбачені зазначеним Переліком.

Документом на вантаж є:

- для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, - товарно-транспортна накладна ;

- для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця , що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, - накладна або інший документ , що підтверджує право власності на вантаж.

Отже, відсутність товарно-транспортної накладної або виявлені помилки при її складанні жодним чином не можуть слугувати підставами для висновку податкового органу щодо неможливості факту отримання товарів/послуг від зазначених постачальників.

Дана позиція також відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.02.2014 р. у справі № К/800/41631/13, відповідно до якої зазначено, що підтвердження отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та отримання послуг перевезення вантажу, товарно-транспортними накладними, не є визначальною умовою для отримання права на податковий кредит, оскільки, законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Крім того, у разі підтвердження дійсного виконання відповідних господарських операцій певні недоліки первинних документів та не можуть слугувати підставою для притягнення платника податку-покупця до відповідальності.

Як вбачається з установлених судом обставин справи, факт поставки спірних транспортних товарі/послуг позивачеві підтверджується договорами, актами здачі-прийняття, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, виписками з рахунків,накладними на відпуск продукції, відомостями по рахунку 63101, квитанціями про приймання вантажу. А відтак окремі недоліки у документальному оформленні цих операцій (зокрема, під час заповнення товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі) не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на врахування витрат, понесених на оплату цих послуг, під час визначення об'єкта оподаткування.

Дана позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2012 р. у справі № К-33545/10.

Слід також врахувати, що із оформлених перевізниками договорів-заявок вбачається розшифровка наданих послуг в частині пунктів завантаження та розвантаження вантажу, а саме: час та дата завантаження, марка автотранспортного засобу, що здійснював перевезення, державний номерний знак тягача та напівпричепу, ПІБ водія та його контактний телефон, об'єм та вид вантажу, строк поставки вантажу, суму договору, порядок оплати коштів та ін.

За наведених обставин, укладеними між позивачем та перевізниками договорами, рахунками-фактурами на оплату послуг, актами виконаних робіт, наданими перевізником товарно-транспортними накладними, податковими накладними у повній мірі та відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зафіксовано всі істотні умови отримання підприємством транспортних послуг.

Відповідно до частини другої та третьої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі по годити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, на підставі укладених господарських договорів про надання транспортних послуг та первинних документів бухгалтерського і податкового обліку вбачається, що позивачем по взаємовідносинах із перевізниками ТОВ «Санторіна» (код 38199142), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_3), ТОВ «Делівері» (код 31738765), ТОВ «Авантітранс Груп» (код 38677070), ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_4), ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_5), ФОП ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_6), ТОВ «Гарантія Плюс» (код 37359563) погоджено всі суттєві договірні умови.

Слід зазначити, що господарська діяльність позивача полягає у виробництві матраців, каркасів для ліжок, подушок, і саме ці товари згідно наявних доказів доставлялися перевізниками покупцям, що вказує на чіткий зв'язок цих операцій із основною господарською діяльністю підприємства.

Отже, є всі підстави вважати, що вказані фінансово-господарські відносини фактично мали місце.

При складанні Акту перевірки податковим органом не враховано специфіку господарської діяльності позивача, адже виробляємий підприємством товар відпускається виробником та приймається покупцями поштучно, а не на вагу, що виключає необхідність його зважування при перевезенні. Окрім цього, всі вироби для збереження товарного виду запаковані у поліетиленову плівку, додатково у ящики, корзини, бочки цей товар не запаковуються, а відтак відомості у цій частині у товарно-транспортних накладних не відображаються.

Також, суд звертає увагу, що п 2.7 Договору поставки із ТОВ «Катеринославські Меблеві Майстерні» № 3191 від 28.03.2013 передбачає поставку товару на умовах FCA на склад покупця (згідно Інкотермс 2000) за адресою вул. Українська, буд. № 20, м. Марганець, Дніпропетровська області, 53400, а отже перевезення товару покупцем фактично не здійснювалося. При цьому п. 1.3 п. 2.8 вказаного договору поставки встановлено, що постачальник передає покупцю належним чином оформлену документацію на товар (окрему накладну на кожну партію товару), при цьому передача товарно-транспортних накладних покупцю умовами договору не передбачена.

Отже, за умовами договору позивач не брав участі у відносинах з перевезення вантажу, а відтак наявність або відсутність товарно-транспортних накладних за наявності первинних документів на підтвердження фактичного отримання та оплати товару не є обов'язковим.

Крім того, Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні на які посилається податковий орган, не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Правилами податкового обліку не передбачено обов'язкового складання та обліку товарно-транспортних накладних для підтвердження факту приймання - передачі товару від одного контрагента іншому. Зазначені накладні можуть вважатись обов'язковими для відображення факту транспортування товару, а факт передачі товару підтверджується звичайною видатковою накладною.

Оскільки відповідач не є учасником транспортного процесу, на нього не має розповсюджуватися дія Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України.

Аналогічну правову позицію відображено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 по справі К/9991/47731/11.

Слід також зазначити, що діюче законодавство не передбачає для надавачів послуг обов'язку ведення погодинного обліку трудових витрат щодо кожного контрагента із зазначенням цих відомостей в актах приймання-передачі послуг. Як відомо, зміст рекламних послуг полягає у розміщенні у засобах масової інформації, інших рекламних носіях інформації щодо виробляємих замовником товарів, пропонуємих ним послуг, а відтак кількість людино-годин, витрачених на підготовку рекламних макетів, не відображає ефективність та змістовну характеристику таких заходів і не має прямого зв'язку із їх вартістю.

Відповідно до статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання на всі види продукції (робіт, послуг) самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання. Виняток становлять види продукції (робіт, послуг), щодо яких встановлено державні ціни. Чинне законодавство України гарантує суб'єктам господарювання вільне здійснення господарської діяльності на власний ризик та надає можливість самостійно визначати вартість продукції, що передбачається до продажу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Податковий орган у Акті перевірки вказує, що позивач отримував сировину та запчастини для власного виробництва, а отже підтверджує факт використання товару у власній господарській діяльності підприємства.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то по-перше, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченні одержувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги одержувачем товарів послуг; по-друге залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 ст. 200 цього Кодексу. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492 затверджено форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок).

Згідно з п. п. 4.6.3-4.6.5 Порядку якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з ПДВ, а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які відповідно до ст. 200 Податкового Кодексу України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

Відповідно до п. 4.6.6 Порядку залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 203 Цивільного кодексу України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину.

Правочини, зазначені в Акті перевірки, до теперішнього часу не визнані недійсними у судовому порядку.

Під час судового розгляду справи позивачем надано первинну документацію підприємства, що підтверджує реальність здійснення господарських операцій, транспортування товарів/послуг, отримання рекламних, інформаційних та консультаційних послуг (ТОВ «Світ нашої реклами», ТОВ «НВП «Інформаційні технології», ТОВ «Міжнародний центр фінансово-економічного розвитку - Україна», ТОВ «Голос.ЮА», ТОВ «Едіпресс Україна»), а саме: договори, додаткові угоди до них, акти здачі-прийняття, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, виписки з рахунків,накладні на відпуск продукції, відомості по рахунку 63101, квитанції про приймання вантажу, податкові декларації, оборотні відомості, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість контрагентів, пояснення начальника відділу маркетингу ТОВ «Латона Прайм» щодо організації рекламної діяльності, пояснення менеджера із логістики ТОВ «Латона Прайм» щодо перевезення продукції підприємства.

Акт перевірки не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належним чином не доведено відповідність встановлених порушень дійсним обставинам справи, натомість позивачем наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТОНА ПРАЙМ» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТОНА ПРАЙМ» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003412202 від 19.12.2013 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 04.06.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Парненко В.С. Парненко Ю.Ю. Ковтун