Постанова

від 19.06.2014 по справі 813/2068/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року м. Львів Справа № 876/7138/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

з участю секретаря - Волошин М.М.,

представника позивача - Любецької І.Г.,

представника відповідача - Шпака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року по справі № 813/2068/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торіс» (далі - ТзОВ «Торіс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21 січня 2013 року № 0000211521.

Позовні вимоги обґрунтовував посиланням на те, що ним правомірно сформовано податковий кредит за листопад 2012 року на підставі податкової накладної, виписаної 23 жовтня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Агата-Україна» (далі - ТзОВ «Агата-Україна») та отриманої ним в листопаді 2012 року. Оскільки вказана податкова накладна не була зареєстрована вчасно в Єдиному реєстрі податкових накладних, до декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року ним було додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), що давало йому право включити суму податку на додану вартість з цієї податкової накладної до складу податкового кредиту.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач оскаржив вказану постанову суду в апеляційному порядку, посилаючись на те, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги поданої позивачем апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 09 січня 2013 року № 39/15-2/30539324, складеного за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ТзОВ «Торіс» у податковій звітності з податку на додану вартість, ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2013 року № 0000211521, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 88715.00 грн., з яких на 70972.00 грн. за основним платежем та на 17743.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугували висновки відповідача про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Вказані висновки обґрунтовані посиланням на відсутність реєстрації у Єдиному реєстрі податкової накладної від 23 жовтня 2012 року № 110, виписаної ТзОВ «Агата-Україна», на суму податку на додану вартість в розмірі 70971.83 грн. протягом двадцяти календарних днів після дати виписки податкової накладної. Оскільки оплату за отриманий товар позивачем здійснено 23 жовтня 2012 року, а заяву із скаргою на такого постачальника подано до звітності по податку на додану вартість за листопад 2012 року, тобто не у звітному податковому періоді, в якому складено податкову накладну, позивачем завищено податок на додану вартість за листопад 2012 року на суму 70972.00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТзОВ «Торіс» мало право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених за господарськими операціями з ТзОВ «Агата-Україна», до податкового кредиту лише в жовтні 2012 року, а тому відображення позивачем вказаних операцій у податковій звітності за листопад 2012 року не відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином вказаною нормою визначено лише момент виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Разом з тим, положення Податкового кодексу України не містять прямої заборони на включення сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Обмеження щодо реалізації в часі такого права передбачене лише пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як видно з матеріалів справи, ТзОВ «Торіс» включило суми податку на додану вартість з податкової накладної від 23 жовтня 2012 року № 110, виписаної ТзОВ «Агата-Україна», до складу податкового кредиту податкової звітності за листопад 2012 року.

Оскільки вказана податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач, включаючи суми податку на додану вартість за нею до складу податкового кредиту податкової звітності за листопад 2012 року, додав до податкової декларації за листопад 2012 рік заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), що відповідає зазначеним вище нормам Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, відповідачем протиправно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про донарахування ТзОВ Торіс» податкових зобов'язань за податком на додану вартість.

Отже, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року по справі № 813/2068/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 21 січня 2013 року № 0000211521.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2014 року.