Постанова

від 26.06.2014 по справі 916/1981/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2014 р.Справа № 916/1981/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі суддів

головуючого судді: Мирошниченко М.А.,

суддів : Головей В.М., Шевченко В.В.

(Склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження голови суду № 1171 від 13.06.2014 р.)

при секретарі судового засідання - Махсіміхіній Ю.В.

за участю представників:

ТОВ "Форпост-Оберіг" - Веселова А.В. (на підставі доручення),

ДП "Одеська залізниця" - Зайцева С.М. та Кіташевського Д.А. (на підставі доручення),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" на ухвалу господарського суду Одеської області від 04.06.2014 р. по справі № 916/1981/14 про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпост-Оберіг" до Державного підприємства "Одеська залізниця" про визнання недійсними положень п. 5.2.3 договору,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2014 р. (суддя Літвінов С.В.), з посиланням на Постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпост-Оберіг" (далі позивач) про забезпечення позову, а саме заборонено Державному підприємству "Одеська залізниця" служба (далі відповідач) вчиняти будь-які дії щодо припинення дії договору на охорону ОД/БМЕС-14-83НЮ від 27.02.2014 року, в тому числі зняття існуючої охорони, перешкоджання її діяльності на охоронюваних об'єктах, вчинення неправомірних провокаційних дій щодо персоналу охорони.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати та відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову про заборону Одеській залізниці вчиняти будь-які дії щодо припинення дії договору охорони.

В обґрунтування своєї позиції викладеної в апеляційній скарзі, скаржник з посиланням на п. 1 та п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позов" зазначив, що ухвалу прийнято з порушенням норм ГПК України, а саме що заявлена позивачем вимога про забезпечення позову фактично тотожна його позовним вимогам і тому не підлягає задоволенню. Скаржник також зазначив, що розірвання договору з позивачем сталося у зв'язку з тяжким фінансовим становищем залізниці та неможливістю у подальшому оплачувати послуги сторонніх охоронних організацій.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06. 2014 р. зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.06.2014 р. о 15:00 год., про що сторони були повідомлені належним чином.

У письмових запереченнях на скаргу позивач просив суд залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представники скаржника в усних поясненнях наданих суду просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу місцевого господарського суду, та відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову .

Представник позивача в усних поясненнях наданих суду просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, запереченнях на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи предметом спору по цієї справі є визнання недійсним положення п.5.2.3. договору на охорону № ОД/БМЕС-14-83НЮ від 27.02.2014р., укладеного між позивачем та відповідачем, який (пункт) передбачає право відповідача (замовника послуг) достроково припинити дію договору у випадку припинення необхідності в користування послугами виконавця послуг (позивача).

Позивач звернувся до місцевому суду заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій росив суд на період розгляду справи заборонити Державному підприємству "Одеська залізниця", пасажирська служба вчиняти дії які перешкоджають в виконанні обов'язків взятих на себе Товариством з обмеженою відповідальністю „Форпост-Оберіг" за договором на охорону № ОД/БМЕС-14-83НЮ від 27.02.2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Форпост-Оберіг" та Державним підприємством "Одеська залізниця", пасажирська служба, зокрема: зняття існуючої охорони, перешкоджання діяльності охорони на охоронюваних об'єктах.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що відповідно до постанови КМ України №999 від 03.11.2010р. „Про визначення критеріїв віднесення об'єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави ДП "Одеська залізниця" є державним об'єктом стратегічного значення з особливим режимом безпеки для забезпечення якого залучено значну кількість фахівців, охоронних і воєнізованих структур, яке станом на теперішній час є функціонуючим підприємством, яке не оголошене банкрутом та не ліквідоване. Затверджений фінансовий план ДП "Одеська залізниця" на 2014 рік та велика кількість обґрунтувань відповідних структурних підрозділів залізниці, підтверджує необхідність залучення охоронних структур до охорони об'єктів ДП "Одеська залізниця", в тому числі й недержавних охоронних. Охорона об'єктів ДП "Одеська залізниця" приватними охоронними структурами надала можливість в декілька разів зменшити злочинну діяльність на території охоронюваних об'єктів та зменшити витрати на утримання відомчої охорони. Проведення відкритих торгів на закупівлю послуг охорони в 2014 році підтверджує нагальну необхідність охорони таких об'єктів. Начальник служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд, визначив, що припинилася необхідність в користуванні у подальшому послугами охорони. Таке рішення керівником служби прийнято, незважаючи на складну політичну ситуацію на південному сході та півдні нашої країни, на факти вандалізму та злочинних нападів в основному, на об'єкти, які перебувають у державній власності, які стратегічно важливими для життєзабезпечення країни та населення. Державою були визнано за необхідне навіть проведення відкритих торгів з метою визначення господарюючого суб'єкта, який би професійно та надійно зміг би вжити заходів до забезпеченості цілісності та недоторканості державного майна. Обставинами, які вказують на ризик утруднення або унеможливлення виконання рішення господарського суду в майбутньому є вірогідне знищення або суттєве пошкодження охоронюваного державного майна у випадку зняття охорони з охоронюваних об'єктів, які охороняються договорами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2014 р. (суддя Літвінов С.В.) зазначену заяву задоволено, а саме заборонено Державному підприємству "Одеська залізниця" служба (БМЕС) (65012, м. Одеса, вул. Пантейлемонівська, 19, код ЄДРПОУ 25977227) вчиняти будь-які дії щодо припинення дії договору на охорону ОД/БМЕС-14-83НЮ від 27.02.2014 року, в тому числі зняття існуючої охорони, перешкоджання її діяльності на охоронюваних об'єктах, вчинення неправомірних провокаційних дій щодо персоналу охорони.

Статтею 66 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову; у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналіз запропонованих позивачем заходів забезпечення позову у співвідношенні з позовними вимогами позивача та вищезазначеними приписами ГПК України та вказаних роз'яснень надає можливість колегії суддів зробити висновок про відсутність зв'язку між запропонованими позивачем конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги і що цей захід не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Крім того, не застосування зазначених позивачем заходів забезпечення на переконання колегії суддів, не утруднить виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Слід також зазначити, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову позивач обґрунтовує необхідність його застосування інтересами держави та відповідача, хоча його ніхто з зазначених суб'єктів не уповноважував на їх представництво.

Колегія суддів також звертає увагу, що посилаючись у клопотанні на перешкоджання відповідачем виконувати йому умови договору, позивач у порушення приписів ст.. 33 ГПК України не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували його позицію, тобто що факт перешкоджання мав місце.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави передбачені ст..ст. 66 та 67 ГПК України для застосування зазначених позивачем заходів забезпечення позову в даному конкретному випадку відсутні і відповідно у місцевого суду не було правових підстав для задоволення цього клопотання позивача.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Одеської області від 04.06.2014 р. по справі № 916/1981/14 - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про застосування вказаних ним заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.66, 67, 99,101-106 ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 04.06.2014 р. по справі № 916/1981/14 - про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпост-Оберіг" до Державного підприємства "Одеська залізниця" про визнання недійсними положень п. 5.2.3 договору - скасувати.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпост-Оберіг" про забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству "Одеська залізниця", пасажирська служба вчиняти дії які перешкоджають в виконанні обов'язків взятих на себе Товариством з обмеженою відповідальністю „Форпост-Оберіг" за договором на охорону № ОД/БМЕС-14-83НЮ від 27.02.2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Форпост-Оберіг" та Державним підприємством "Одеська залізниця", пасажирська служба, зокрема: зняття існуючої охорони, перешкоджання діяльності охорони на охоронюваних об'єктах - залишити без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена, у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 26.06.2014 р.

Головуючий: Мирошниченко М.А.

Судді: Головей В.М.

Шевченко В.В.