Рішення

від 17.06.2014 по справі 487/3254/14-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/3254/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2014 року Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді Корнешової Т.В.,

при секретарі Демиденко Н.В.,

за участю представника позивача прокурора Бушнєва Д.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, іі представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Заводського району м.Миколаєва

до Миколаївської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_2

про визнання незаконним та скасування в частині рішення міської ради, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У березні 2014р. прокурор Заводського району м.Миколаєва звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати в частині рішення Миколаївської міської ради від 04.04.2013р. №27/43, визнати недійсним договір оренди землі від 13.11.2013р. №9719 та повернути цю земельну ділянку міськраді, посилаючись в обґрунтування вимог на те, що на земельну ділянку загальною площею 152кв.м. по АДРЕСА_1 рішенням міськради був затверджений проект землеустрою на відведення її ОСОБА_5, ОСОБА_2, передано їм в оренду строком на 2 роки із порушенням встановленого порядку, без проведення земельних торгів.

У судовому засіданні прокурор вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на зазначені обставини; відповідач ОСОБА_2, представник відповідача Миколаївської міської ради - проти позову заперечили, посилаючись на недоведеність порушення інтересів держави, на те, що до спірної земельної ділянки не підлягають застосуванню застереження ст.134 ЗК України про обов'язковість земельних торгів, оскільки ця ділянка безпосередньо примикає до частини будинку ОСОБА_2 та не може бути використана іншими землекористувачами на конкурсних засадах без створення непереборних перешкод власникам будинку.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій проти позову заперечив, просив розглянути справу за його відсутністю.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 ст. 116 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частинами 2 та 3 статті 124 Земельного Кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 134 Земельного Кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель; споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу від 25.06.2003р., державного акту на право власності на земельну ділянку від 21.10.2004р., серії МК №012856, відповідачам ОСОБА_5, ОСОБА_2 належить будинок та земельна ділянка площею 614кв.м. по АДРЕСА_1.

04.04.2013р. Миколаївською міською радою прийнято рішення №27/43 "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м.Миколаєва". Пунктами 11,11.3 р.1 вказаного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1 (кадастровий номер 4810136300:01:022:0024), загальною площею 152 кв.м., із земель комунальної власності, та зміни цільового призначення земельної ділянки №2, площею 614 кв.м., за рахунок земельної ділянки, наданої у спільну сумісну власність відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_2, згідно з державним актом від 21.10.2004р., серії МК №012856, у т.ч. 145 кв.м. під поточним будівництвом, зарахувавши її до земель громадської забудови (для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови), для будівництва офісу з вбудованими магазинами по АДРЕСА_1.

Як вбачається з кадастрового плану, оспорювана земельна ділянка площею 152кв.м., із земель комунальної власності, безпосередньо примикає до частини будинку відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_2 та після складання проекту землеустрою та надання відповідних погоджень уповноважених органів виконавчої влади, згідно копії договору оренди землі від 13.11.2013р. передана відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_5 в оренду для будівництва офісу з вбудованими магазинами по АДРЕСА_1 в м.Миколаєві, строком на два роки.

Тобто фактично оскаржуваними пунктами рішення міської ради земельні ділянки, якими передано в оренду вказану земельну ділянку площею 152 кв.м., до яких прилягають та розміщені об'єкти нерухомості відповідачів, не можуть бути самостійними об'єктами оренди для іншого землекористувача, щоб не створювати перешкод безпосередньо власнику та не обмежувати його права.

Таким чином, стосовно цієї земельної ділянки не підлягає застосуванню застереження ст.134 Земельного Кодексу України щодо обов'язкового продажу права оренди на них шляхом проведення земельних торгів. На час прийняття Миколаївською міської радою спірних пунктів рішення наведені підстави для відмови були відсутні, тому, на думку суду, не можливо вважати, що такі пункти рішення є незаконними.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що п.11,п.11.3 розділу 1 рішення міської ради №27/43 від 04.04.2013р. "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м.Миколаєва" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1 (кадастровий номер 4810136300:01:022:0024), загальною площею 152 кв.м., із земель комунальної власності, та зміни цільового призначення земельної ділянки №2, площею 614 кв.м., за рахунок земельної ділянки, наданої у спільну сумісну власність відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_2, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема, з дотриманням вимог статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» та статті 134 ЗК України.

Суд не бере до уваги твердження прокурора про те, що вказана земельна ділянка повинна була виставлятися на земельні торги, оскільки частиною другою статті 134 ЗК України чітко передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що відсутні правові підстави для визнання вказаних пунктів рішення Миколаївської міської ради протиправними та їх скасування, а позовні вимоги прокурора щодо визнання не дійсним договору оренди земельної ділянки від 13.11.2013р. та позовні вимоги про повернення Миколаївській міській раді спірної земельної ділянки є похідними від позовних вимог про оскарження рішення ради, яке є законним, і не підлягає скасуванню, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволені позову прокурора Заводського району м.Миколаєва

до Миколаївської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування пунктів 11,11.3 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 04.04.2013р. №27/43, визнання недійсним договору оренди землі від 13.11.2013р. №9719 та повернення земельної ділянки міськраді - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання через районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Суддя: Т.В.Корнешова