Ухвала

від 24.06.2014 по справі 820/12851/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 р.Справа № 820/12851/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника відповідача - Кобилінської О.К., Губської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпродресурс", Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2014р. по справі № 820/12851/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпродресурс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Укрпродресурс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013 р. № 0000602201 у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 р. № 0001822201 в частині нарахування суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 248754,00 грн., з яких 165836,00 грн. - за основним платежем, 82918,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовано податкове повідомлення-рішення 22.11.2013 р. № 0001812201 в частині нарахування суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 252975,00 грн., з яких 168650,00 грн. - за основним платежем, 84325,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Укрпродресурс" на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2202,23 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою в цій частині їх задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновки податкового органу в розрізі його контрагентів по господарським взаємовідносини з ТОВ "Тесей-Н" , ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" , ТОВ «НВП «Ньютек» є неправомірними, оскільки по всім господарським операціям з ними у позивача є належно оформлені первинні документи, а нематеріальні активи, придбані у ТОВ «НВП «Ньютек» використовуються в господарській діяльності позивача.

Також, не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду всіх первинних документів по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Тесей-Н" , ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" , а саме: сертифікатів на підтвердження якості поставленого товару, документів, що засвідчують факт отримання та зберігання товару, товарно-транспортних накладних, тощо, а тому позивачем внаслідок взаємовідносин з ТОВ "Тесей-Н" було завищено суму витрат у 1 кварталі 2012 року у розмірі 208440,00 грн., позивачем внаслідок взаємовідносин з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" було завищено суму витрат у розмірі 1041641,00 грн., в т.ч. у 4 кварталі 2011 року на суму 220405,00 грн., у 1 кварталі 2012 року на суму 821056,00 грн.; також позивачем не надано доказів того, що нематеріальні активи, придбані у ТОВ «НВП «Ньютек» використовуються в його господарській діяльності.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "НВП Укрпродресурс" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 16.11.2004 р., перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 25.11.2004 р. за № 15148, зареєстрований платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100349814 від 05.09.2011 р., індивідуальний податковий номер 332074220300 (т. 1 а.с. 22, 23).

Згідно довідки серії АА № 850292 Головного управлінням статистики у Харківській області, ТОВ "НВП Укрпродресурс" має наступні види діяльності за КВЕД-2010: ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; електромонтажні роботи; інші будівельно-монтажні роботи; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; установлення та монтаж машин і устаткування (т. 1 а.с. 24).

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "НВП Укрпродресурс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складено акт від 09.08.2013 р. № 195/2210/33207420 (т. 1 а.с. 30-46).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- вимог п.п. 14.1.36 п. 1.1 ст. 14, ст. 134, ст. 135, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, підприємством було занижено суму податку на прибуток всього у сумі 524777,00 грн., у тому числі: у 4 кварталі 2011 року на суму 50693,00 грн., у 1 кварталі 2012 року на суму 216194,00 грн., у 3 кварталі 2012 року на суму 171081,00 грн., у 4 кварталі 2012 року на суму 86809,00 грн.;

- вимог п. 185.1 ст. 185, ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 п. 198.4 ст. 198 ПК України, підприємством було занижено суму податку на додану вартість в розмірі 382784,00 грн., в тому числі по періодах: у листопаді 2011 року на суму 44081,00 грн., у січні 2012 року на суму 5610,00 грн., у лютому 2012 року на суму 61508,000 грн., у серпні 2012 року на суму 168650,00 грн., у вересні 2012 року на суму 102935,00 грн.;

- вимог п.п. 3.5 п. 3, п.п. 2.8 п. 2 Положення № 637 від 21.03.2012 р., внаслідок чого встановлено факт перевищення підприємством сум встановленого ліміту каси в розмірі 2540,00 грн. (т. 1 а.с. 46).

На підставі висновків акту перевірки 28.09.2013 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000582201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 574176,00 грн., з яких 382784 грн. - за основним платежем, 191392,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення № 0000592201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 761819,00 грн., з яких 524777,00 грн. - за основним платежем, 237042,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 0000602201, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5080,00 грн. (т. 1 а.с. 17, 18, 19).

Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області від 04.11.2013 р. № 3265/10/20-40-10-04-17 були скасовані податкові повідомлення-рішення: № 0000592201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 7867,50 грн. (основний платіж - 5245,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2622,50 грн.), № 0000582201 в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 154402,50 грн. (основний платіж - 102935,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 51467,50 грн.), в іншій частині вказані рішення та податкове повідомлення-рішення № 0000602201 залишено без змін (т. 1 а.с. 57-60, 68). У зв'язку з зазначеним, податкові повідомлення-рішення від 28.09.2013 р. № 0000592201 та № 0000582201 були визнані відповідачем такими, що втратили чинність, та 22.11.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001812201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 419773,50 грн., з яких 279849,00 грн. - за основним платежем, 139924,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 0001822201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 753951,50 грн., з яких 519532,00 грн. - за основним платежем, 234419,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 69, 70).

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.11.2013 р. № 0001822201 слугували наступні висновки податкового органу: завищення позивачем витрат при здійсненні реалізації робіт замовнику за ціною нижчою, ніж ціна придбання цих робіт у ТОВ "ТНМ-Енерго" на суму у розмірі 514673,00 грн., в т.ч. у 2, 3 кварталах 2012 року; позивачем було безпідставно включено до складу витрат суму у розмірі 413375,00 грн., у т.ч. у 4 кварталі 2012 року, що виникла у зв'язку з придбанням у ТОВ "НВП "Ньютек" проекту котла ТГМ 84; позивачем було неправомірно включено до декларації з податку на прибуток суму в розмірі 300000,00 грн., що виникла у зв'язку з придбанням послуг у ТОВ "Інтехлес" за відсутності підтверджуючих первинних документів; у зв'язку з проведенням позивачем господарських операцій з ТОВ "Тесей-Н" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", які мають ознаки нереальності здійснення господарської діяльності, позивачем було завищено суму витрат відповідно на 208440,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Тесей-Н", та на 220405,00 грн. і 821056,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Отже, однією з підстав для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача ТОВ "Тесей-Н" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

В основу висновку про нереальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Тесей-Н" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" відповідачем були покладені відомості акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Тесей-Н" (код ЄДРПОУ 37069775) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Стрім Строй" (код ЄДРПОУ 34757879) за лютий 2012 року, а також акту від 26.01.2012 р. № 42/15-02-36/36987611 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) щодо підтвердження господарських відносин по операціям за період листопад 2011 року, довідки від 29.02.2012 р. № 138/15-02-36/36987611 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за період грудень 2011 року, акту від 07.10.2011 р. № 62/23-02-09/36987611 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ТОВ "Техноспецмаркетинг" (код ЄДРПОУ 37366942), їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2011 року". Вказаними актами та довідкою встановлено, що господарська діяльність ТОВ "Тесей-Н" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" в перевіряємих періодах мала ознаки нереальності здійснення.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені позивачем з ТОВ "Тесей-Н" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", що виконувались у 4 кварталі 2011 року, 1 кварталі 2012 року, мають ознаки нереальності здійснення.

Перевіряючи правомірність дій та прийнятих за їх наслідками рішень податкового органу, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що в перевіряємому періоді (1 квартал 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Тесей-Н". Між ТОВ "НВП Укрпродресурс" (Покупець) та ТОВ "Тесей-Н" (Продавець) 08.11.2011 р. укладено договір № ДГ 1/8-11 (т. 1 а.с. 97) на поставку металоконструкцій, труб, болтів, заглушок, головок рукавних, контргайок, рукавів для пневмотрас-ра, окремих конструктивних елементів будівель і споруд та іншого.

В матеріалах справи містяться наступні первинні документи: видаткова накладна, рахунки-фактури, платіжні доручення, податкова накладна від 28.02.2012 р. № 479 на суму 250128,43 грн., в т.ч. ПДВ - 41688,07 грн. (т. 1 а.с. 100-112).

Згідно п. 3, п. 5 договору від 08.11.2011 р., разом з товаром Продавець передає покупцеві, зокрема, сертифікат якості виробника; якість товару підтверджується сертифікатом якості і має відповідати ГОСТам, технічним та іншим умовам.

Сертифікати на підтвердження якості поставленого товару, а також документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товару, товарно-транспортних накладних, в матеріалах справи відсутні.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20.02.1998 р. (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Правила № 363), визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовники. Наказом № 488/346 від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" (діяв станом на час виникнення спірних правовідносин) затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, серед яких затверджена обов'язкова типова форма товарно - транспортної накладної.

Проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні" за даними бухгалтерського обліку формуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, згідно вказаної норми Закону, первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно - транспортна документація це комплект документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно - транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.п. 11.1, 11.5 п. 11 Правил № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортна накладна та подорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.п. 11.7 п. 11 Правил № 363).

Крім того, п.п. 10.5 п.10 Правил № 363 передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Отже, враховуючи відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, товар не міг бути перевезений від продавця до покупця згідно договору від 08.11.2011 р. № ДГ 1/8-11, укладеного ТОВ "НВП Укрпродресурс" з ТОВ "Тесей-Н".

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від продавця до покупця, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товару, сертифікати виробника на підтвердження якості товару. Отже, відсутнє підтвердження фізичного переміщення товарів від контрагента - продавця ТОВ "Тесей-Н" до підприємства - покупця ТОВ "НВП Укрпродресурс" та виконання вказаного договору поставки.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що згідно наданого суду звіту за формою 1-ДФ по ТОВ "Тесей-Н", у 1 кварталі 2012 року на вказаному підприємстві працювала 1 особа - керівник товариства (т. 2 а.с. 221).

Згідно декларації з ПДВ ТОВ "Тесей-Н", операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів, а саме обсяги постачання (без ПДВ), у лютому 2012 року склали 11240012,00 грн. (т. 2 а.с. 216). Додатки АМ до податкових декларацій з податку на прибуток ТОВ "Тесей-Н" до податкової інспекції не подавало, що свідчить про відсутність у підприємства основних фондів (т. 2 а.с. 200).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незначна кількість працівників вказаного підприємства не мала фізичної можливості здійснювати господарську діяльність підприємства з багатомільйонним оборотом. Товаром за наданими до суду документами була металопродукція, перелік якої був суттєвим. Для зберігання та відвантаження такої кількості товару необхідно мати в наявності складські приміщення та значний штат працівників. Таким чином, позивачем внаслідок взаємовідносин з ТОВ "Тесей-Н" було завищено суму витрат у 1 кварталі 2012 року у розмірі 208440,00 грн.

В перевіряємому періоді (4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест". Між ТОВ "НВП Укрпродресурс" (Замовник) та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (Підрядник) 07.09.2011 р. був укладений договір підряду № 9-09/11, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами та обладнанням, із своїх матеріалів та матеріалів Замовника виконати та здати Замовнику в установлений цим договором строк закінчені підрядні роботи, а саме: капітальний ремонт котла БКЗ-160-10ПТ ст. № 8 ТОВ "Краматорськтеплоенерго" за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5 (т. 1 а.с. 227-230), тобто котла Краматорської ТЕЦ.

В подальшому між вказаними сторонами до договору № 9-09/11 були укладені додаткові угоди за №№ 1, 2, 3, 4, 5, в тому числі на виконання підрядних робіт на інших об'єктах (т. 1 а.с. 231-235).

На підтвердження власної правової позиції позивачем надано первинні документи: акти приймання виконаних будівельних робіт (т. 1 а.с. 236-248, т. 2 а.с. 1- 15), податкові накладні (т. 2 а.с. 16-43), платіжні доручення (т. 2 а.с. 44-74).

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.2009 р. (діяв станом на час виникнення спірних правовідносин) затверджені примірні форми первинних документів з обліку в будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати".

Однак, позивачем до матеріалів справи не надано довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати.

Також, інші документи в підтвердження фактичного виконання робіт (специфікації, рахунки, рахунки-фактури, видаткові накладні), документи, складання яких передбачено Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затвердженими наказом Держбуду України № 174 від 27.08.2000 р. (діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), зв'язку замовлених робіт з господарською діяльністю та їх використання в оподатковуваних операціях в межах такої діяльності позивачем надано не було.

Згідно п. 5.6 договору № 9-09/11, на підставі проведеної перевірки Робоча комісія (утворюється з представників Підрядника та Замовника) визначає готовність об'єкта до експлуатації. Результати перевірки Робочою комісією готовності закінченого об'єкту до експлуатації оформляється актом вводу об'єкта в експлуатацію.

В матеріалах справи також відсутні акти вводу об'єкта в експлуатацію, документи в підтвердження відряджень працівників ТОВ "НВП Укрпродресурс" для приймання виконаних робіт від ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", документи щодо підтвердження вартості виконаних робіт та використаних будівельних матеріалів, доказів використання матеріалів Підрядника та Замовника.

Крім того, не надано документів щодо вводу об'єкта в експлуатацію з боку інспекції державного архітектурно будівельного контролю, наявність ліцензії зазначеної інспекції на виконання робіт на об'єкті повищеної небезпеки, документів щодо вводу в експлуатацію з боку органів котлонагляду. Також не надано відомостей щодо проектувальника котла.

Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.07.1996 р. № 125 "Про затвердження Правил будови та безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см кв.), водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою води не вище 115° С" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.11.1996 р. за N 655/1680), містить наступні вимоги: п. 8.1. Виготовлення, монтаж налагодження, реконструкція та ремонт котлів та їх елементів повинні виконуватися підприємствами чи організаціями, що мають технічні засоби, необхідні для якісного виконання робіт. Підприємства та організації повинні мати дозвіл органів Держнаглядохоронпраці на виготовлення (довиготовлення), котлів відповідно до вимог Інструкції про порядок видачі дозволу на виготовлення, ремонт і реконструкцію об'єктів котлонагляду та здійснення нагляду за виконанням цих робіт. ДНАОП 0.00-5.08-96; п. 8.2. Виготовлення, монтаж, налагодження, реконструкція і ремонт котлів або окремих елементів повинні виконуватися за технологією, розробленою організацією до початку робіт, відповідно до вимог цих Правил і технічних умов, затверджуваних у встановленому порядку.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не встановлено фактичне укладання договору, виконання умов договору щодо ремонту котла Краматорської ТЕЦ. Зазначена підрядна організація не мала можливості виконувати роботи щодо ремонту котла без відповідної матеріальної бази та наявності дозвільних документів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем внаслідок взаємовідносин з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" було завищено суму витрат у розмірі 1041641,00 грн., в т.ч. у 4 кварталі 2011 року на суму 220405,00 грн., у 1 кварталі 2012 року на суму 821056,00 грн.

Порядок формування валових витрат, обчислення і сплати податку на прибуток платниками податку визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, за відсутності належних первинних документів, позивачем не підтверджено правомірність формування валових витрат, сформованих за наслідками вказаних вище господарських операцій між позивачем та ТОВ "Тесей-Н", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, враховуючи ознаки нереальності здійснення ТОВ "Тесей-Н" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" господарської діяльності, позивачем під час судового розгляду не надано доказів реального здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю. Отже, позивач неправомірно задіяв в складі валових витрат при обчисленні податку на прибуток витрати по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Також, однією з підстав для прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення від 22.11.2013 р. № 0001822201 слугував висновок податкового органу про безпідставне включення позивачем до складу витрат суму у розмірі 413375,00 грн., у т.ч. у 4 кварталі 2012 року, що виникла у зв'язку з придбанням у ТОВ "НВП "Ньютек" проекту котла ТГМ 84.

В перевіряємому періоді (4 квартал 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ НВП "Ньютек". Між ТОВ "НВП Укрпродресурс" (Покупець) та ТОВ НВП "Ньютек" (Постачальник) 29.08.2012 р. було укладено договір № 8-4/12 на поставку проекту котла ТГМ 84 для подальшого використання його в господарській діяльності підприємства (для впровадження проектного рішення з метою підвищення техніко-економічних показників на об'єктах) (т. 1 а.с. 78-79).

На підтвердження власної правової позиції позивачем надано первинні документи: видаткова накладна, платіжне доручення, рахунок на оплату, акт про господарський оборот об'єкта інтелектуальної власності, наказ про введення в експлуатацію нематеріальних активів, податкова накладна від 31.08.2012 р. № 573 на загальну суму 992100,00 грн. (т. 1 а.с. 80-86).

У бухгалтерському обліку даний проект котла було обліковано по рахунку 127 "Інші нематеріальні активи" та у 4 кварталі 2012 року суму в розмірі 413375,00 грн. було включено до складу витрат в податковій декларації з податку на прибуток.

Позивач не надав пояснення та підтверджуючі документи стосовно того, що проект котла (тобто в даному випадку проектна документація на папері) будь-яким чином було використано у власній господарській діяльності. Так, позивачем не надано будь-яких пояснень стосовно того, де цей проект використано чи може бути використано стосовно певного об'єкта, тобто самого котла. Де цей котел буде збудовано, чи де він взагалі знаходиться та працює в разі, якщо його необхідно ремонтувати. Позивачем не надано жодних пояснень стосовно того, яким чином витрачені кошти на проектну документацію було використано у власній господарській діяльності.

Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.07.1996 р. № 125 "Про затвердження Правил будови та безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см кв.), водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою води не вище 115° С" (ареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.11.1996 р. за N 655/1680), містить наступні вимоги:

П. 5.1.4. Зміна проекту котла, необхідність якої виникає в процесі виготовлення, монтажу, експлуатації, ремонту, модернізації або реконструкції, повинна бути узгоджена з автором проекту, при відсутності автора проекту котла - з головною організацією з котлобудування.

П. 16.1.1. Реєстрації в місцевих органах Держнаглядохоронпраці до пуску в роботу підлягають котли, на які поширюються Правила, за винятком: парових і водогрійних котлів з поверхнею нагріву менше 6 кв. м; водопідігрівачів (бойлерів) незалежно від тиску і температури.

Зазначених документів позивачем надано не було.

Крім того, згідно наданого суду першої інстанції звіту за формою 1-ДФ по ТОВ НВП "Ньютек", у 3 кварталі 2012 року на вказаному підприємстві працювала 1 особа - керівник товариства (т. 2 а.с. 235). Згідно декларації з ПДВ ТОВ НВП "Ньютек", операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів, а саме обсяги постачання (без ПДВ), у серпні 2012 року склали 16722805,00 грн. (т. 2 а.с. 230). Додатки АМ до податкових декларацій з податку на прибуток ТОВ НВП "Ньютек" до податкової інспекції не подавало, що свідчить про відсутність у підприємства основних фондів (т. 2 а.с. 229). Отже, суд приходить до висновку, що незначна кількість працівників вказаного підприємства не мала фізичної можливості здійснювати господарську діяльність підприємства з багатомільйонним оборотом.

Таким чином, можна дійти висновку, що сума у розмірі 413375,00 грн. на дату її включення до складу витрат підприємства в податковій декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року не є витратами в розумінні Податкового кодексу України, тобто фактично не відповідає вимогам ст. 138 ПК України. Отже, позивачем внаслідок взаємовідносин з ТОВ НВП "Ньютек" було завищено суму витрат у 4 кварталі 2012 року у розмірі 413375,00 грн.

Однією з підстав для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення від 22.11.2013 р. № 0001822201 слугував висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до декларації з податку на прибуток суми у розмірі 300000,00 грн., що виникла у зв'язку з придбанням послуг у ТОВ "Інтехлес" за відсутності підтверджуючих первинних документів.

В перевіряємому періоді (3 квартал 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Інтехлес". Між ТОВ "НВП Укрпродресурс" (Замовник) та ТОВ "Інтехлес" (Підрядник) 05.08.2011 р. було укладено договір підряду № 18, згідно якого Підрядник зобов'язався виготовити металоконструкції(т. 2 а.с. 177-180).

На підтвердження власної правової позиції позивачем надано первинні документи: локальний кошторис, договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 300000,00 грн., платіжне доручення (т. 2 а.с. 181-188).

Як було встановлено судовим розглядом, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Інтехлес" та формування валових витрат, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено.

Таким чином, є безпідставною правова позиція відповідача про порушення позивачем п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а саме про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Інтехлес" не підтверджуються жодними первинними документами.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 р. № 0001822201 підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Інтехлес" у розмірі 63000,00 грн. та штрафна санкція - 31500,00 грн., всього - 94500,00 грн. (т. 3 а.с. 23).

Однією з підстав для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення від 22.11.2013 р. № 0001822201 слугував також висновок податкового органу про завищення позивачем витрат при здійсненні реалізації робіт замовнику - ТОВ "Запорізький коксохімзавод" за ціною нижчою, ніж ціна придбання цих робіт у ТОВ "ТНМ-Енерго" на суму у розмірі 514673,00 грн., в т.ч. у 2, 3 кварталах 2012 року. Отже, на думку ДПІ, позивач придбав робіт на суму вищу, ніж отримав.

В перевіряємому періоді (2, 3 квартал 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ТНМ-Енерго" та ТОВ "Запорізький коксохімзавод".

Між ТОВ "Запорізький коксохімзавод" (Замовник) та ТОВ "НВП Укрпродресурс" (Підрядник) 04.05.2012 р. був укладений договір підряду № 5/12, згідно якого Підрядник зобов'язався на власний ризик виконати роботу для філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго", а саме: капітальний ремонт турбоагрегата Т-100/120-130 УТМЗ ст. № 4 за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2 (т. 1 а.с. 189-190). Згідно п. 6.2 договору, закінчення робіт - 10.05.2013 р.

З метою залучення для виконання вказаного договору підряду субпідрядника, між ТОВ "НВП Укрпродресурс" (Замовник) та ТОВ "ТНМ-Енерго" (Підрядник) 08.05.2012 р. був укладений договір підряду № 7-2012, згідно якого Підрядник зобов'язався на власний ризик виконати роботу для філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго", а саме: капітальний ремонт турбоагрегата Т-100/120-130 УТМЗ ст. № 4 за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2 (т. 1 а.с. 130-131). Згідно п. 6.2 договору, закінчення робіт - 10.05.2013 р.

Матеріали справи містять: договірну ціну, акти приймання виконаних будівельних робіт за травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 року, платіжні доручення, податкові накладні (т. 1 а.с. 132-188).

Згідно вказаних актів приймання виконаних будівельних робіт, позивачем було придбано роботи від ТОВ "ТНМ-Енерго" за травень-грудень 2012 року на загальну суму 2555453,87 грн.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за травень-серпень 2012 року, ТОВ "Запорізький коксохімзавод" було придбано у позивача роботи на суму 1937846,66 грн., та згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень-грудень 2012 року, ТОВ "Запорізький коксохімзавод" було придбано у позивача роботи на суму 662153,34 грн., всього за травень-грудень 2012 року - 2600000,00 грн. (т. 1 а.с. 191-213).

Матеріали справи також містять: платіжні доручення, податкові накладні (т. 1 а.с. 214-226).

Отже, є безпідставним висновок відповідача про те, що собівартість реалізованих робіт перевищує вартість продажу на суму у розмірі 514673,00 грн., в т.ч. у 2, 3 кварталах 2012 року.

Відповідно до п. 137.3 ст. 137 ПК України, у разі якщо платник податку виробляє товари, виконує роботи, надає послуги з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання, доходи нараховуються платником податку самостійно відповідно до ступеня завершеності виробництва (операції з надання послуг), який визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані.

Після переходу покупцю права власності на товари (роботи, послуги) з довготривалим технологічним циклом виробництва, зазначені у попередньому абзаці, виконавець здійснює коригування фактично отриманого доходу, пов'язаного з виготовленням таких товарів (робіт, послуг), нарахованого в попередні періоди протягом терміну їх виготовлення.

При цьому, якщо фактично отриманий дохід у вигляді кінцевої договірної ціни (з урахуванням додаткових угод) перевищує суму доходу, попередньо нараховану за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виготовлення таких товарів (робіт, послуг), таке перевищення підлягає зарахуванню до доходів звітного періоду, в якому відбувається перехід права власності на такі товари (роботи, послуги).

Згідно абз. 2 п. 138.2 ст. 138 ПК України, у разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ "ТНМ-Енерго" виконувало роботи з довготривалим технологічним циклом виробництва та укладеним з позивачем договором на виконання таких робіт не було передбачено поетапного їх здавання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що є правомірним віднесення позивачем до витрат звітного податкового періоду саме тих витрат, які безпосередньо пов'язані з виконанням робіт саме у цьому періоді, та нараховано доходи відповідно до ступеня завершеності виконаних робіт. При цьому, загальна сума собівартості виконаних робіт у травні-грудні 2012 року у розмірі 2555453,87 грн. не перевищує суму продажу цих робіт у розмірі 2600000,00 грн.

Крім того, в п. 3.1.5 акту перевірки податковим органом було зазначено, що перевіркою повноти визначення доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, за перевіряємий період його заниження не встановлено.

Отже, позивачем було правомірно включено витрати у розмірі 514673,00 грн. до складу податкових витрат у 2, 3 кварталах 2012 року

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 р. № 0001822201 підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток по взаємовідносинам позивача з ТОВ "ТНМ-Енерго" та ТОВ "Запорізький коксохімзавод" у розмірі 102836,00 грн., та штрафна санкція - 51418,00 грн., всього - 154254,00 грн. (т. 3 а.с. 22).

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.11.2013 р. № 0001812201 слугував висновок податкового органу про те, що у зв'язку з проведенням позивачем господарських операцій з ТОВ "Тесей-Н" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", які мають ознаки нереальності здійснення господарської діяльності, позивачем було завищено суму податкового кредиту у листопаді 2011 року, січні 2012 року, лютому 2012 року у загальному розмірі 69511,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та у лютому 2012 року у розмірі 41688,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Тесей-Н"; а також по взаємовідносинам з ТОВ "Авріл-2007" позивачем було завищено суму податкового кредиту у серпні 2012 року у розмірі 168650,00 грн.

Отже, однією з підстав для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача ТОВ "Тесей-Н" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

Відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені позивачем з ТОВ "Тесей-Н" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", що виконувались у листопаді 2011 року, січні 2012 року, лютому 2012 року, мають ознаки нереальності здійснення.

Як вже зазначалось вище, суд дійшов висновку щодо неможливості здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Тесей-Н", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", та вважає їх здійснення позивачем з метою штучного формування податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, враховуючи ознаки нереальності здійснення ТОВ "Тесей-Н" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" господарської діяльності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем під час судового розгляду не надано доказів реального здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю. Отже, позивач неправомірно задіяв в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Також, однією з підстав для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення від 22.11.2013 р. № 0001812201 слугував висновок податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту у серпні 2012 року у розмірі 168650,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Авріл-2007". В зв'язку з неотриманням від ТОВ "Авріл-2007" будь-яких товарів за сплачені кошти у розмірі 1011900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 168650,00 грн., на підставі скасування вказаному постачальнику держреєстрації, податковим органом зроблено висновок, що грошові кошти, які були перераховані позивачем на користь ТОВ "Авріл-2007" не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю ТОВ "НВП Укрпродресурс".

Судовим розглядом встановлено, що в перевіряємому періоді (серпень 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Авріл-2007". Між ТОВ "НВП Укрпродресурс" (Покупець) та ТОВ "Авріл-2007" (Постачальник) 22.08.2012 р. був укладений договір поставки № 8-1/12, згідно якого позивачу було поставлено металопродукцію (т. 1 а.с. 87-88).

Матеріали справи містять: рахунок-фактуру № СФ-000000261 від 28.08.2012 р., видаткову накладну № РН-0000109 від 30.10.2012 р., товарно-транспортна накладну № 1 від 30.10.2012 р. (т. 1 а.с. 90, 94, 95). Отже, позивачем були отримані товари від ТОВ "Авріл-2007" з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

ТОВ "Авріл-2007" було виписано на адресу позивача податкову накладну № 716 від 28.08.2012 р. на суму 1011900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 168650,00 грн. (т. 1 а.с. 91). На дату проведення відповідачем перевірки позивач не мав дебіторської заборгованості по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у розмірі 1011900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 344 від 28.08.2012 р. на суму 1011900,00 грн., актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 р. по 30.10.2012 р. між ТОВ "НВП Укрпродресурс" та ТОВ "Авріл-2007" (т. 1 а.с. 93, 96).

Крім того, є безпідставним посилання відповідача на скасування ТОВ "Авріл-2007" держреєстрації, оскільки вказане товариство було знято з держреєстрації 28.05.2013 р., та саме з цієї дати вказана юридична особа вважається такою, що припинилась. При цьому, зазначені фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ "Авріл-2007" здійснювались ще у 2012 році, тобто до дати припинення вказаного товариства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що є необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 ПК України, оскільки позивачем були отримані товари від ТОВ "Авріл-2007", за які у позивача відсутня дебіторська заборгованість. Отже, податкове повідомлення-рішення 22.11.2013 р. № 0001812201 підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов'язання по ПДВ по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Авріл-2007" у розмірі 168650,00 грн. та штрафна санкція - 84325,00 грн., всього - 252975,00 грн. (т. 3 а.с. 23).

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013 р. № 0000602201 слугував висновок відповідача про те, що 21.03.2012 р. з каси ТОВ "НВП Укрпродресурс" була видана готівка на виплату заробітної плати за першу половину березня 2012 року в сумі 3850,00 грн., та платіжна відомість № 20 від 21.03.2012 р. на вказану суму відсутня. У ТОВ "НВП Укрпродресурс" встановлено ліміт залишку готівки в касі на 2012 рік у розмірі 1310,00 грн. згідно наказу № 7 від 21.06.2011 р. Отже, сума перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на кінець дня склала 2540,00 грн.

Відповідно до абз. 3 п.п. 3.5 п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320, для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Згідно п. 7.24 п. 7 вказаного Положення, у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Колегія суддів зазначає, що платіжна відомість № 20 від 21.03.2012 р. на суму 3850,00 грн. є в наявності у позивача, та видача готівки з каси по даній відомості підтверджена підписом одержувача (т. 1 а.с. 75).

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що є безпідставним висновок відповідача про відсутність у позивача платіжної відомості № 20 від 21.03.2012 р. на суму 3850,00 грн. та перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на кінець дня у розмірі 2540,00 грн. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013 р. № 0000602201, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 5080,00 грн., підлягає скасуванню у повному обсязі.

Доводи апеляційних скарги, колегія суддів вважає такими що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Таким чином оскільки апелянти належними та допустимими доказами не довели своїх доводів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпродресурс", Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року по справі № 820/12851/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В. Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 27.06.2014 р.