Постанова

від 19.02.2019 по справі 820/12851/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №820/12851/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3121/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 (суддя Сагайдак В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 (судді: Любчич Л.В. (головуючий), Сіренко О.І., Спаскін О.А.) у справі № 820/12851/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпродресурс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпродресурс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 22.11.2013 № 0001812201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 419 773,50 грн, з яких 279 849,00 грн за основним платежем та 139 924,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 22.11.2013 № 0001822201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 753 951,50 грн, з яких 519 532,00 грн за основним платежем та 234 419,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 29.08.2013 № 0000602201, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 080,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючими органами прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2014, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014, позов Товариства задоволено частково. Повідомлення-рішення від 29.08.2013 № 0000602201 скасовано у повному обсязі. Податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 № 0001822201 скасовано в частині нарахування суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 248 754,00 грн, з яких 165 836,00 грн за основним платежем та 82 918,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. Податкове повідомлення-рішення 22.11.2013 № 0001812201 скасовано в частині нарахування суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 252 975,00 грн, з яких 168 650,00 грн за основним платежем та 84 325,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій (від контрагентів отримано товари, роботи та послуги), підтвердження таких належно оформленими первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Також суди вказали про безпідставність висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, з огляду на наявність у позивача платіжної відомості № 20 від 21.03.2012 на суму 3850,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2014, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки 09.08.2013 № 195/2210/33207420, оформленого за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ "НВП Укрпродресурс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:

- пп. 14.1.36 п. 1.1 ст. 14, ст. 134, ст. 135, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 524 777,00 грн, у тому числі: у 4 кварталі 2011 року на суму 50693,00 грн, у 1 кварталі 2012 року на суму 216194,00 грн, у 3 кварталі 2012 року на суму 171081,00 грн, у 4 кварталі 2012 року на суму 86809,00 грн;

- п. 185.1 ст. 185, ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ в розмірі 382 784,00 грн, в тому числі по періодах: у листопаді 2011 року на суму 44081,00 грн, у січні 2012 року на суму 5610,00 грн, у лютому 2012 року на суму 61508,000 грн, у серпні 2012 року на суму 168650,00 грн, у вересні 2012 року на суму 102935,00 грн;

- пп. 3.5 п. 3, пп. 2.8 п. 2 Положення № 637 від 21.03.2012, що полягало у перевищенні Товариством сум встановленого ліміту каси на суму 2540,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано наступним .

Оскільки позовні вимоги Товариства було задоволено в частині, контролюючий орган оскаржує рішення судів попередніх інстанцій лише в частині задоволених позовних вимог, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013 № 0000602201 у повному обсязі;

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугував висновок відповідача про те, що 21.03.2012 з каси Товариства була видана готівка на виплату заробітної плати за першу половину березня 2012 року в сумі 3850,00 грн, проте платіжна відомість № 20 від 21.03.2012 на вказану суму відсутня, у зв'язку з чим контролюючий орган дійшов висновку про перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на кінець дня (у розмірі 1310,00 грн згідно наказу № 7 від 21.06.2011) на 2540,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 № 0001822201 в частині нарахування суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 248 754,00 грн, з яких 165 836,00 грн за основним платежем та 82 918,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині слугували наступні висновки контролюючого органу: завищення позивачем витрат при здійсненні реалізації робіт замовнику за ціною нижчою, ніж ціна придбання цих робіт у ТОВ ТНМ-Енерго на суму у розмірі 514673,00 грн; неправомірне включення до декларації з податку на прибуток суму в розмірі 300000,00 грн, у зв'язку з придбанням послуг у ТОВ Інтехлес за відсутності підтверджуючих первинних документів.

- податкове повідомлення-рішення 22.11.2013 № 0001812201 в частині нарахування суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 252 975,00 грн, з яких 168 650,00 грн за основним платежем та 84 325,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині слугував висновок податкового органу про те, що правочин, укладений позивачем з ТОВ Авріл-2007 не спричинив настання реальних правових, оскільки вказаному контрагенту було скасовано державну реєстрацію (припинено).

Судами встановлено, що у Товариства встановлено ліміт залишку готівки в касі на 2012 рік у розмірі 1310,00 грн згідно наказу № 7 від 21.06.2011.

21.03.2012 з каси позивача була видана готівка на виплату заробітної плати за першу половину березня 2012 року в сумі 3850,00 грн, про що свідчить платіжна відомість №20 від 21.03.2012 на суму 3850,00 грн що наявна в матеріалах справи (т. 1 а.с. 75). Видача готівки з каси по даній відомості підтверджена підписом одержувача.

Також судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ Інтехлес на підставі договору підряду.

Позивачем в підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором було надано належно оформлені первинні документи, зокрема, локальний кошторис, договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 300000,00 грн, платіжне доручення.

Позивач також мав взаємовідносини з ТОВ ТНМ-Енерго та ТОВ Запорізький коксохімзавод .

Між ТОВ Запорізький коксохімзавод (Замовник) та ТОВ "НВП Укрпродресурс" (Підрядник) 04.05.2012 був укладений договір підряду № 5/12, згідно якого Підрядник зобов'язався на власний ризик виконати роботу для філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ Полтаваобленерго , а саме: капітальний ремонт турбоагрегата Т-100/120-130 УТМЗ ст. № 4 за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2. Згідно п. 6.2 договору, закінчення робіт - 10.05.2013.

З метою залучення для виконання вказаного договору підряду субпідрядника, між ТОВ "НВП Укрпродресурс" (Замовник) та ТОВ ТНМ-Енерго (Підрядник) 08.05.2012 був укладений договір підряду № 7-2012, згідно якого Підрядник зобов'язався на власний ризик виконати роботу для філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ Полтаваобленерго , а саме: капітальний ремонт турбоагрегата Т-100/120-130 УТМЗ ст. № 4 за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2. Згідно п. 6.2 договору, закінчення робіт - 10.05.2013.

Товариством в підтвердження виконання вказаних договорів було надано наступні первинні документи: договірну ціну, акти приймання виконаних будівельних робіт за травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 року, платіжні доручення, податкові накладні.

Згідно вказаних актів приймання виконаних будівельних робіт, позивачем було придбано роботи від ТОВ ТНМ-Енерго за травень-грудень 2012 року на загальну суму 2 555 453,87 грн.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за травень-серпень 2012 року, ТОВ Запорізький коксохімзавод було придбано у позивача роботи на суму 1 937 846,66 грн, та згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень-грудень 2012 року, ТОВ Запорізький коксохімзавод було придбано у позивача роботи на суму 662 153,34 грн, всього за травень-грудень 2012 року - 2 600 000,00 грн.

Судами також було встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ Авріл-2007 (Постачальник) 22.08.2012 був укладений договір поставки № 8-1/12, згідно якого позивачу було поставлено металопродукцію.

В підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем було надано належно оформлені первинні документи: рахунок-фактуру № СФ-000000261 від 28.08.2012 р., видаткову накладну № РН-0000109 від 30.10.2012, товарно-транспортну накладну № 1 від 30.10.2012; податкову накладну № 716 від 28.08.2012 на суму 1011900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 168650,00 грн, платіжне доручення № 344 від 28.08.2012 на суму 1011900,00 грн, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 по 30.10.2012 між ТОВ "НВП Укрпродресурс" та ТОВ Авріл-2007

Крім того, судами було встановлено, що ТОВ Авріл-2007 було знято з держреєстрації (припинено) 28.05.2013.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення норм процесуального права, що полягає у необ'єктивній оцінці фактів порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо неможливості фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами та відсутності їх документального підтвердження, що було встановлено під час проведення перевірки та безпідставного формування витрат та податкового кредиту. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не містить, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 137.3 статті 137.

У разі якщо платник податку виробляє товари, виконує роботи, надає послуги з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання, доходи нараховуються платником податку самостійно відповідно до ступеня завершеності виробництва (операції з надання послуг), який визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані.

Після переходу покупцю права власності на товари (роботи, послуги) з довготривалим технологічним циклом виробництва, зазначені у попередньому абзаці, виконавець здійснює коригування фактично отриманого доходу, пов'язаного з виготовленням таких товарів (робіт, послуг), нарахованого в попередні періоди протягом терміну їх виготовлення.

При цьому, якщо фактично отриманий дохід у вигляді кінцевої договірної ціни (з урахуванням додаткових угод) перевищує суму доходу, попередньо нараховану за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виготовлення таких товарів (робіт, послуг), таке перевищення підлягає зарахуванню до доходів звітного періоду, в якому відбувається перехід права власності на такі товари (роботи, послуги).

10.3. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

10.5. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.6. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637:

12.1. Пункт 2.8.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

12.1. Абзац 2 підпункту 3.5.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

12.1. Пункт 7.24.

У разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

14. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

15. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

16. Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами) обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень) та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування витрат та податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

20. Суди попередніх інстанції обґрунтовано відхилили доводи контролюючого органу щодо не підтвердження первинними документами придбання позивачем послуг у ТОВ Інтехлес , оскільки позивачем було надано належно оформлені первинні документи, які наявні в матеріалах справи, та які підтверджують факт проведення господарських операцій.

Безпідставним є також і посилання контролюючого органу на завищення позивачем витрат при здійсненні реалізації робіт замовнику за ціною нижчою, ніж ціна придбання цих робіт у ТОВ ТНМ-Енерго , оскільки враховуючи, що ТОВ ТНМ-Енерго виконувало роботи з довготривалим технологічним циклом виробництва та укладеним з позивачем договором на виконання таких робіт не було передбачено поетапного їх здавання, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно віднесено до витрат звітного податкового періоду саме ті витрат, які безпосередньо пов'язані з виконанням робіт саме у звітному періоді, та нараховано доходи відповідно до ступеня завершеності виконаних робіт. При цьому, загальна сума собівартості виконаних робіт у травні-грудні 2012 року у розмірі 2 555 453,87 грн не перевищує суму продажу цих робіт у розмірі 2 600 000,00 грн.

21. Щодо посилання контролюючого органу на безпідставне формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 168 650,00 грн за укладеним договором поставки з контрагентом ТОВ Авріл-2007 , оскільки такий не спричинив настання реальних правових наслідків з огляду на скасування державної реєстрації (припинення) останнього, то як встановлено судами припинення державної реєстрації вказаного товариства відбулось 28.05.2013, натомість, зазначені фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ Авріл-2007 здійснювались ще у 2012 році, тобто до дати припинення вказаного товариства.

22. Колегія суддів вважає також правильним висновок судів попередніх інстанцій і щодо безпідставності тверджень контролюючого органу про допущене позивачем порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки видана позивачем готівка на виплату заробітної плати в сумі 3850,00 грн підтверджена платіжною відомістю №20 від 21.03.2012 на суму 3850,00 грн, в якій наявний підпис одержувача таких коштів, а отже Товариством не було допущено перевищення встановлено ліміту залишку готівки в касі.

23. Колегія суддів також зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

24. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з контрагентами, за якими Товариством було сформовано витрати та податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

26. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 слід залишити без задоволення.

27. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі №820/12851/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду