Постанова

від 10.06.2009 по справі 2а-2469/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10  червня 2009р.

Справа № 2а-2469/09/0870

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

за позовом:  приватного підприємства «Мономах транзіт»,

69035, м. Запоріжжя,                       

вул. Панфілівців, 11

до: Державної

податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя, 69067,                        м. Запоріжжя, вул.

Тенісна, 8

про визнання

протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.08р.

№0000422301/0/1260,-   

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.       

                                                                     при секретарі

судового засідання Младенові О.П.

У засіданні приймали участь

представники сторін:

Від позивача  - Белікова К.Г. (дов. № 01 від

14.04.09р.)

Від відповідача - Пантюх Н.С.   (дов. № 2336/10/10 від 19.05.09р.).

                             -  Парджиані Н.Т. (дов.№ 15107/10/10 від

15.12.08р.)  

Приватне

підприємство «Мономах транзіт» (надалі ПП «Мономах транзіт» або позивач)

звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції

у Заводському районі м. Запоріжжя (надалі ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя

або відповідача) про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення від 16.09.2008 року №0000422301/0/1260.

Ухвалою суду

від 16.04.09р. відкрито провадження у адміністративній справі                            №2а-2469/09/0870,

закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 19.05.09р.

На підставі ст. 150 КАС України, в розгляді справи оголошувалась перерва до

10.06.09р.

У судовому

засіданні 10.06.09р. позивач підтримав позовні вимоги  з підстав викладених у позові, просить їх

задовольнити у повному обсязі. Зокрема зазначає, що  у період з 12.08.2008 року по 02.09.2008 року

ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя 

проведено перевірку позивача з питань дотримання позивачем вимог

податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05р. по

31.03.08р., за результатами якої 

05.09.08р.  акт від №

829/23/23854685.

Проведеною

перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення вимог Закону України «Про

податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість на загальну

суму 33 519 грн.

На підставі

матеріалів перевірки, 16.09.08р. ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя  прийнято податкове повідомлення - рішення №

0000422301/0/1260, яким  позивачу було

визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 35

268,00грн.,  в тому числі  23 512,00грн. - за основним платежем та  11 756,00 грн. -  штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач

зазначає, що підставою для таких висновків ДПІ у Заводському районі                          м. Запоріжжя  стало віднесення ПП «Мономах транзіт»  до складу податкового кредиту суми сплаченого

податку на додану вартість при придбанні послуг з організації торгівлі,

розвитку ринку, мерчандайзингу, які отримано від ТОВ ?кртехнохімтрейд”, ПП

?кроптторг”,               ТОВ

?ромбудремкомплект”, ТОВ ?едр”, ТОВ ?оргова компанія ?ІТ - 1”, ТОВ ?ОЗЗІ -

СІЧ”.

В судовому

засідання представник позивача пояснив, що у перевіряємому періоді підприємство

здійснювало оптову торгівлю кавою, чаєм, какао, прянощами та оптову торгівлю

харчовими продуктами і напоями.  Оскільки

середня облікова кількість працівників ПП «Мономах транзіт» скаладає 6 осіб, то

для організації ефективної торгівлі позивачем укладені договори з вищевказаним

контрагентами.  

Оскільки

виконання таких договорів безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю

позивача, останній вважає, що підприємством правомірно та без порушень норм

Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу

валових витрат суми сплачених послуг по організації торгівлі, по проведенню

маркетингових досліджень, з передпродажної підготовки товарів та мерчандайзингу

в загальному розмірі 137 858,05 грн.

Щодо

віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених виконавцям  вищевказаних послуг, то позивач пояснив, що

оскільки такі послуги з організації торгівлі, з маркетингових досліджень,

мерчандайзингу придбавалися у ТОВ ?кртехнохімтрейд”, ПП ?кроптторг”, ТОВ

?ромбудремкомплект”, ТОВ ?едр”, ТОВ ?оргова компанія ?ІТ - 1”, ТОВ ?ОЗЗІ - СІЧ”

саме для використання їх в господарській діяльності позивача, то підприємство

правомірно віднесло до складу податкового кредиту і суму ПДВ в загальному

розмірі 27 406,00грн., сплачену продавцям означених послуг.  

Зважаючи на

викладене, позивач вважає нарахування податкових зобов'язань з податку на

додану вартість в розмірі  23 512,00грн.

незаконним, а, відповідно, нарахування штрафних санкцій в розмірі 11 756,00грн.

- безпідставним, та просить  податкове

повідомлення - рішення № 0000422301/0/1260 від 16.09.08р, прийняте Державною

податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя,  скасувати.

    Відповідач проти позову заперечив та надав

суду письмові заперечення, зокрема зазначив, що в період з 12.08.08 року по

02.09.08р. ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя  проведено планову виїзну документальну

перевірку дотримання ПП „Мономах транзит» вимог податкового, валютного та

іншого законодавства за період з 01.04.05р. по 31.03.08р., за  результатами якої  05.09.08р. складено акт № 829/23-01/23854685.

Перевіркою

правильності визначення суми податку на додану вартість встановлено заниження

суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за

підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 33 519 грн.

В

ході перевірки встановлено, що ПП «Мономах транзіт» віднесено до складу

податкового кредиту  суму податку на

додану вартість з надання послуг по організації торгівлі, з надання послуг для

розвитку ринка (маркетингові послуги), з надання послуг мерчандайзингу, які

отримало від ТОВ «Укртехнохімтрейд», ПП «Укроптторг», ТОВ «Промбудремкомплект»,

ТОВ «Кедр», ТОВ «Вега -Тех 2004», ТОВ «Торгова компанія «КИТ - 1», ТОВ «Фоззі -

Січ», що не використані в господарській діяльності. Відповідач пояснив, що

позивачем до перевірки не надано документів, які б підтверджували зв'язок

отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства, а тому спірне

податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим.

З

урахування зазначеного, відповідач просить відмовити ПП «Мономах транзіт» у

задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У судовому

засіданні 10.06.09р. судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам

проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про

час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно

до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду

здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних

засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Розглянувши

та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд,-

        ВСТАНОВИВ:     

Приватне

підприємство «Мономах транзіт» є юридичною особою та зареєстроване виконавчим

комітетом Запорізької міської ради 09.01.96р., про що видане свідоцтво про

державну реєстрацію НОМЕР_1.

Згідно

довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України                  НОМЕР_2, яка видана

16.05.00р., одним з видів діяльності позивача є торгівля кавою, чаєм, какао та

прянощами.  

Як свідчать

матеріали справи, в період з 12.08.08р. по 02.09.08р. працівниками ДПІ у

Заводському районі м. Запоріжжя на проведена виїзна планова перевірка ПП

«Мономах транзіт»  з питань дотримання

вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05р. по

31.03.08р. За підсумками перевірки 05.09.08р. складено акт                  № 829/23/23854685, у

висновках якого (розділ 4) зафіксовані встановлені перевіркою порушення

позивачем приписів чинного законодавства, а саме: п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п.

7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого

занижено податок на додану вартість на загальну суму 33 519 грн.

Перевіркою

встановлено, що у періоді, що перевірявся позивач здійснював оптову торгівлю

кавою, чаєм, какао, прянощами та харчовими продуктами і напоями. Здійснюючи

вищевказану господарську діяльність, 

користувався  послугами інших

суб'єктів господарювання, а саме: ТОВ ?кртехнохімтрейд”, ПП ?кроптторг”, ТОВ

?ромбудремкомплект”, ТОВ ?едр”, ТОВ ?оргова компанія ?ІТ - 1”, ТОВ ?ОЗЗІ - СІЧ”

згідно договорів № б/н від 05.07.2005 р., № 2-от від 25.04.2005 р., № 8 від

01.10.2006 р., № 12 від 20.06.2006 р., № б/н від 01.08.2005 р., № ФС-0000088

від 01.01.2006 р., відповідно. На підставі вказаних договорів, позивачем

віднесено до складу валових витрат суми сплачених послуг по організації

торгівлі, по проведенню маркетингових досліджень, з передпродажної підготовки

товарів та мерчандайзингу вищевказаним контрагентам в розмірі 137 858,05

гривень.

За

результатами розгляду матеріалів перевірки, 16.09.2008 року ДПІ у Заводському

районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення - рішення №

0000422301/0/1260, яким ПП ?ономах транзіт” було визначено суму податкового

зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 35 268,00 гривень, в

тому числі 23 512,00 гривень основний платіж, 11 756,00 гривень штрафних

(фінансових) санкцій.

Не

погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив

його до  ДПІ у Заводському районі м.

Запоріжжя (лист № 30 від 25.09.08р.) та до ДПА в Запорізькій області (лист № 51

від 02.12.08р.), але рішеннями про результати розгляду скарг, відповідно, від

21.11.08р. № 146 та від 22.01.09р. № 212/10/25-20, скарги ПП «Мономах транзіт»

залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 16.09.08р №

0000422301/0/1260 - без змін.

Зважаючи на

незадоволення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя та ДПА в Запорізькій

області скарг ПП «Мономах транзіт», останній звернувся до суду з позовом про

скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши

матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши

представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню, зважаючи на наступне:

Відповідно

до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом  законності, відповідно до якого органи  державної 

влади,  органи місцевого

самоврядування,  їхні посадові і службові

особи зобов'язані  діяти лише на

підставі,  в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує

справи на підставі Конституції та 

законів  України,  а 

також  міжнародних  договорів, 

згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд  застосовує 

інші  нормативно-правові  акти, 

прийняті відповідним органом на підставі,  у межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Підставами

для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність

їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу,

який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також

порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом

інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно до

ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах,

відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено

законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх

посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно

до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями

органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням

податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю

сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових

платежів).

Право

здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності,

достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових

платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями,

відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної

особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької

діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України

покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові

платежі) надано органам державної податкової служби п. 1 ст.11 Закону України

від "Про державну податкову службу в Україні".

Стаття 11-2

цього Закону  передбачає, що посадові

особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення

планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх

проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання

платнику податків під розписку:

1)

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу

державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави,

дата початку та дата закінчення 

перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної

податкової служби, які проводитимуть перевірку;

2) копії

наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної

перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової перевірки,

дата її початку та дата закінчення.

З

матеріалів справи вбачається, що з гідно затвердженого плану графіку на III

квартал 2008р., наказу № 335 від 07.08.08р. та направлення № 482 від 12.08.08р.

працівниками ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя в період з 12.08.08р. по

02.09.08р. проведено  планову виїзну

документальну перевірку ПП «Мономах транзіт» з питань дотримання вимог

податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05.р. по

31.03.08р.  

За

результатами проведення перевірки відповідачем 05.09.08р. складено акт                  № 829/23/23854685, у

висновках якого (розділ 4) зафіксовані встановлені перевіркою порушення

позивачем приписів чинного законодавства, а саме: п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п.

7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого

занижено податок на додану вартість на загальну суму 33 519 грн., на підставі

розгляду якого 16.09.2008 року Державною податковою інспекцією у Заводському районі

м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення - рішення №

0000422301/0/1260. Вказаним рішенням ПП ?ономах транзіт”  визначено суму податкового зобов'язання за

платежем податок на додану вартість в сумі 35 268,00грн., в тому числі 23

512,00грн  - основний платіж, 11

756,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд вважає

висновки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя щодо виявлених порушень

позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»

необґрунтованими, та, відповідно, спірне податкове повідомлення-рішення таким,

що підлягає скасуванню.

Відповідно

до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові

витрати - це витрати  виробництва  та 

обігу  (далі  - валові витрати) - сума будь-яких  витрат 

платника  податку  у 

грошовій, матеріальній    або   нематеріальній   формах, 

здійснюваних   як компенсація

вартості товарів (робіт,  послуг),  які 

придбаваються (виготовляються)  

таким   платником  податку 

для  їх  подальшого використання у власній

господарській діяльності.

Господарська

діяльність, у відповідності до ст. 1 вказаного Закону, - це будь-яка діяльність

особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або

нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в

організації такої діяльності є регулярною, постійної і суттєвою.

Згідно з п.

5.2.1 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються, суми   будь-яких  

витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з

підготовкою,  організацією, веденням   виробництва,   продажем 

продукції  (робіт,  послуг) 

і охороною  праці,  у 

тому  числі  витрати 

з придбання електричної енергії  

Перевіркою

встановлено, що у перевіряємий період позивач здійснював оптову торгівлю кавою,

чаєм, какао, прянощами та харчовими продуктами і напоями, тобто, здійснював

діяльність, яка передбачена довідкою ЄДРПОУ НОМЕР_2, яка видана 16.05.00р.  

Як свідчать

матеріали справи, ПП «Мономах транзіт» до складу валових витрат віднесено

вартість послуг, які позивач отримував від ТОВ „Укртехнохімтрейд”, ПП

„Укроптторг”, ТОВ „Промбудремкомплект”, ТОВ „Кедр”, ТОВ „Торгова компанія „КІТ

- 1”, ТОВ „ФОЗЗІ - СІЧ” згідно договорів № б/н від 05.07.2005 р., № 2-от від

25.04.2005 р., № 8 від 01.10.2006 р., № 12 від 20.06.2006 р., № б/н від

01.08.2005 р., № ФС-0000088 від 01.01.2006 р., відповідно.

Предметами

вказаних договорів  є послуги

вищевказаних суб'єктів, що  полягають у

передачі замовлень на товар та отримання товару від постачальників,

ознайомлення покупців з товаром позивача, збір від покупців замовлень та

передача товару, оформлення необхідних документів, контроль та інформування про

хід виконання зобов'язань, проведення маркетингових досліджень в мережі

супермаркетів з метою визначення взаємовигідної цінової політики, можливості розвитку

торгівельної мережі, необхідного асортименту та передпродажній підготовці

товарів та мерчандайзингу, як сукупності послуг по розміщенню продукції на

полицях, стендах безпосередньо в торгівельних залах в торгівельній мережі,

місцях продажу з метою збільшення обсягів продажу продукції ПП «Мономах

транзіт».

Тобто,

послуги вказаних контрагентів направлені на реалізацію продукції, а тому

безпосередньо пов'язанні з господарською діяльністю ПП «Мономах транзіт» та

направленні на збільшення доходу останнього.

Згідно з п.п

5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не

належать  до  складу 

валових витрат будь-які витрати,  

не підтверджені відповідними 

розрахунковими,  платіжними  та 

іншими документами , 

обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення

податкового обліку.

Тобто,

приписами зазначеного Закону встановлено, що підставою для не включення до

валових витрат є випадок відсутності будь-яких розрахункових документів

, платіжних документів, тому непідтверджені будь-якими документами суми не

можуть бути віднесені до складу валових витрат.

Відповідно

до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»,

підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи,

які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи

повинні бути складені під час здійснення господарської операції або

безпосередньо після її закінчення.  

Як

вбачається із доказів, що надані позивачем, вищевказані господарські операції з

придбання послуг були належним чином оформлені договорами, актами здачі -

прийняття робіт (надання послуг), актами здачі - приймання звіту, звітами до

них, видатковими та податковими накладними тобто  відповідно до вимог Закону України ?ро

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Таким чином,

ПП ?ономах транзіт”  правомірно та без

порушень норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено

до складу валових витрат суми сплачених послуг по організації торгівлі, по

проведенню маркетингових досліджень, з передпродажної підготовки товарів та

мерчандайзингу за вказаними вище договорами в загальному розмірі 137 858,05

гривень.

Відповідно

до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий

кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання

звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з

п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”

податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених

(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням

товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат

виробництва (обігу).                                                      

Відповідно

до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”,

датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата

здійснення першої з подій:

-або дата

списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі

розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата

отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку

товарів (робіт, послуг).

Відповідно

до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник

податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені

окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлено зазначеним

підпунктом.

Згідно з

п.п.7.2.6.  п. 7.2 ст. 7 зазначеного

Закону, податкова  накладна видається

платником податку, який поставляє  товари  (послуги), 

на  вимогу  їх 

отримувача,  та   є підставою для нарахування податкового

кредиту.  

Як свідчать

приписи п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,

право нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно

особам, зареєстрованим як платники ПДВ, а п.п. 7.4.5 вказаного Закону

передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких

витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними .

З матеріалів

справи вбачається та не заперечується сторонами, що всі контрагенти позивача є

належним чином зареєстрованими суб'єктами господарської діяльності та

платниками податків, в тому числі і податку на додану вартість, яким присвоєно

індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.  Податкові накладні, видані ТОВ „Укртехнохімтрейд”,

ПП „Укроптторг”, ТОВ „Промбудремкомплект”,                    ТОВ „Кедр”, ТОВ „Торгова

компанія „КІТ - 1”, ТОВ „ФОЗЗІ - СІЧ” позивачу, відповідають вимогам

законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, а послуги

вказаних суб'єктів, що надавали позивачу на підставі належним чином оформленних

бухгалтерських документів, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю

позивача.

Таким чином,

висновок відповідача щодо неправомірного віднесення позивачем до складу

податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 33 519 грн.,

сплачену вищевказаним суб'єктам підприємницької діяльності при придбанні послуг

по проведенню маркетингових досліджень та при придбанні послуг з передпродажної

підготовки товарів та мерчандайзингу, є безпідставним, а спірне податкове повідомлення-рішення

таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки,

судом встановлено, що відповідач нарахував позивачу податкові зобов'язання з

податку на додану вартість в розмірі 23 512,00грн. безпідставно, то  відсутні нормативно обґрунтовані підстави для

нарахування штрафних санкцій в розмірі 11 756,00грн. відповідно до пп. 17.1.3

п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.  

У справах

щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно

до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

З

урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірність прийняття

спірного рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та

такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно

до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може

прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних

повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або

визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Відповідності

до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони,

яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею

документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або

відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого

самоврядування, його посадова чи службова особа).

З

урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до

стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.

Керуючись

ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 

КАС  України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов приватного підприємства

«Мономах транзіт» до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста

Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення від 16.09.2008 року №0000422301/0/1260, задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати

податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському

районі міста Запоріжжя № 0000422301/0/1260 від 16.09.2008 року про визначення

ПП «Мономах транзіт» суми податкового зобов'язання по податку на додану

вартість у розмірі 35 268,00 грн., прийняте на підставі акту перевірки від

16.09.2008 року № 829/23/23854685.  

 3. Стягнути з Державного бюджету України на

користь приватного підприємства «Мономах транзіт»   (ЄДРПОУ 23854685) 3,40 грн. (три грн. 40

коп.) судового збору. Видати виконавчий лист.

П

останова  суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено  КАС України , 

набирає законної сили після 

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву

не було подано.

Заява  про 

апеляційне  оскарження  постанови 

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення,  а в разі   складення  

постанови  у  повному 

обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з 

дня  складення  в 

повному  обсязі. Апеляційна  скарга 

на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти 

днів  після  подання 

заяви   про   апеляційне оскарження.

Заява  про 

апеляційне  оскарження  чи 

апеляційна скарга, подані 

після  закінчення  строків, 

встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд

апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для

поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в

повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і

підписана  25.06.09 р.                                              

        Суддя                                 О.М.

Нечипуренко                                                               

30.06.09р. постанова не набрала

законної сили                  

Суддя                                

О.М. Нечипуренко