Рішення

від 26.06.2014 по справі 914/1560/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2014 р. Справа № 914/1560/14

За позовом: Державного підприємства «Овруцьке лісове господарство»,

с. Дубовий Гай, Овруцький район, Житомирська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імідж ЛВ», м. Пустомити

про: стягнення 20 000,00 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача : не з'явився,

відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Державного підприємства «Овруцьке лісове господарство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імідж ЛВ» про стягнення 20 000,00 грн. за відпуск товару згідно усних договорів купівлі-продажу. Ухвалою від 05.05.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.05.2014р.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних матеріалах справи ухвалах суду.

В судове засідання 26.06.2014 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом. 24.06.2014 р. через канцелярію суду поступила заява від позивача за вх.. №27305/14 від 24.06.2014 р., в якій просить розглядати справу у відсутності представника позивача, в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання та повідомив, що відповідач по даний час жодних оплат не провів. Вимоги ухвали суду виконав.

В судове засідання 26.06.2014 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0900026 від 30.05.2014 р. та 0900864 від 10.06.2014 р., причин неявки свого представника в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, вимоги ухвал суду не виконав.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Господарським судом Львівської області встановлено, що ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилалися місцевим господарським судом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імідж ЛВ», яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Глинська, 38 та отримувались відповідачем про що свідчить повідомлення про вручення №0900026 від 30.05.2014 р. та 0900864 від 10.06.2014 р.

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду зазначеної справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.06.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив.

Державне підприємства «Овруцьке лісове господарство» (надалі по тексту рішення - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імідж ЛВ» (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 20 000,00 грн.заборгованості.

Сторони домовились про відпуск позивачем і отримання відповідачем щебіню фракції 0,40 (надалі - товар) в кількості 601,504 тонн на загальну суму 79 999,56 грн. та дизельного пального (надалі - товар) в кількості 2275 літрів на загальну суму 21 498,76 грн.

Доказами належного виконання позивачем своїх зобов'язань по відпуску товару є видаткові накладні, а саме: накладна №26 від 18.11.2011 р. на загальну суму 79 999,56 грн., накладна №27 від 18.11.2011 р. на загальну суму 21 498,76 грн.

Відповідачем вказаний товар отримано, про що свідчить підпис та печатка представника відповідача на видаткових накладних та представника відповідача та довіреність №321 від 18.11.2011 р., видана відповідачем на ОСОБА_1 на отримання у позивача вказаного дизпалива та щебіню ФР 0-40.

За отриманий товар відповідачем було здійснено оплату позивачу частково в сумі 81 498,32 грн., що підтверджується виписками з банку від 12.01.2012 р., 12.04.2012 р. та 07.1.2011 р., які містяться в матеріалах справи.

Відтак, залишок боргу відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи в суді, становить 20 000,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №486 від 07.08.2013 р. про оплату заборгованості в розмірі 20 000,00 грн. з актом звірки взаєморозрахунків, докази отримання якої містяться в матеріалах справи. Однак відповідач боргу не погасив, відповіді на претензію не надав.

Відповідач явки представника у судові засіданні не забезпечив, відзив не подав, у визначеному законом порядку не заперечив проти позову.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 20000,00 грн. не сплатив, про що повідомив суд позивач заявою за вх. №27305/14 від 24.06.2014 р.доказів зворотнього суду відповідач не представив. Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як встановлено судом із матеріалів справи, між сторонами виникли зобов'язання на підставі усного двостороннього правочину, що підтверджено накладними.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до абз. 10 п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 року № 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (див. постанову Вищого господарського суду України від 20.09.2012 № 12/5026/556/2012).

За таких умов прийняття відповідачем товару згідно з видатковими накладними, не є порушенням вимог ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України щодо вчинення правочину та виникнення взаємних зобов'язань у сторін.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи, а саме копіями накладних: №26 від 18.11.2011 р. на загальну суму 79 999,56 грн., №27 від 18.11.2011 р. на загальну суму 21 498,76 грн. та довіреністю від 18.11.2011 р. №321 про відпуск товару позивачем відповідачу, копіями банківських виписок від 12.01.2012 р., від 12.04.2012 р. та від 07.01.2011 р. про часткову сплату товару відповідачем на розрахунковий рахунок позивача, підтверджено факт, що відповідач отримав товар у позивача, за який оплатив позивачу частково. А відтак сума заборгованості становить 20 000,00 грн. Станом на момент звернення з позовом до суду та на момент прийняття рішення судом заборгованість в розмірі 20 000,00 грн. доведена матеріалами справи та не сплачена відповідачем.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи відсутність доказів спростування боргу та доказів його погашення, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імідж ЛВ» (81100, Львівська область, Пустомитівський район, місто Пустомити, вул. Глинська, 38, код ЄДРПОУ 36874618) на користь Державного підприємства «Овруцьке лісове господарство» (11102, Житомирська область, Овруцький район, с. Дубовий Гай код ЄДРПОУ 00991887) 20 000,00 грн. заборгованості та 1 827,00 грн. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.06.2014 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.