Рішення

від 23.06.2014 по справі 922/1408/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р.Справа № 922/1408/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Інвестор" м. Харків до Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис" м. Харків про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

позивача - Кот Т.В. довіреність б/н від 08.05.14 р.;

відповідача - Мєдведєвої О.В. довіреність №06-01/674 від 04.06.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Інвестор" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис", в якій позивач просить визнати недійсним іпотечний договір №43 від 18.11.11 р., який був укладений між позивачем та відповідачем. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Представник позивача 05 червня 2014 року у зв'язку із необхідністю ознайомлення із запереченнями на позов, наданими відповідачем звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.14 р. клопотання про продовження строку розгляду справи задоволено та продовжено строк розгляду справи до 24 червня 2014 року. Розгляд справи відкладено на "18" червня 2014 р. о 10:15.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача проти позову заперечував, про що надав 05.06.14 р. заперечення на позов за вх. №18883, та 18.06.14 р. додаткові письмові пояснення за вх.№20423, які долучені судом до матеріалів справи. В поданих запереченнях на позов відповідач зазначив, що спірний договір від імені іпотекодавця був підписаний виконуючим обов'язки голови правління позивача ОСОБА_3 на підставі протоколу наглядової ради №9 від 20.09.2011 р. та статуту. ОСОБА_3 був обраний особою, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Голови правління АТ "Інвестор" на та надано йому всі повноваження передбачені статутом товариства та діючим законодавством України, в тому числі з наданням права першого підпису на банківських та бухгалтерських документах. Таким чином відповідач зазначив, що при укладенні спірного договору позивач та відповідач в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору (п.1.1., 1.2., 5.6. іпотечного договору).

На момент укладення спірного договору виконуючий обов'язки голови правління ПАТ "Інвестор" ОСОБА_3 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для вчинення цього правочину . Відповідач посилався на приписи ч.1 ст. 215 ЦК України та зазначив, що рішення господарського суду від 16.08.12 р. яким визнано недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Інвестор" та оформлено протоколом засідання №14 від 08.11.11 р., що було винесено через рік після укладення іпотечного договору , не може впливати на дійсність вчинення правочину, адже наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними встановлюється на момент їх вчинення (укладення). 23.08.12 р. постановою Правління Національного банку України №357 "Про відкликання банківської ліцензії" та призначення ліквідатора ПАТ "Базис" з 238.08.12 р. відкликано банківську ліцензію, ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора ПАТ "АКБ" Базис" Ладоненко Віру Миколаївну. На даний час ПАТ "АКБ "Базис" продовжує здійснювати ліквідаційну процедуру, 21.01.13 р. постановою правління НБУ №19 припинені повноваження ліквідатора Ладоненко В.М. та призначено ліквідатора Гонтар Ганну Анатоліївну. 18.04.14 р. постановою правління НБУ №228 припинені повноваження ліквідатора Гонтар Г.А. та призначено ліквідатора Угрімова Олексія Миколайовича. У додаткових письмових поясненнях відповідач посилався на приписи постанови Верховної ради України "Про застосування векселів в господарському обороті України" та постанови Правління Національного Банку України від 16.12.2002 р. №508 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України", зазначив проте, що урахування векселів є кредитною операцією, а наданий до суду договір урахування векселів №10 від 04.11.11 р. по своїй суті кредитним договором. За таких обставин, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18 листопада 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено укладено Іпотечний договір №43 (далі по тексту - іпотечний договір), який було зареєстровано в реєстрі правочинів за №1081 від 18.11.11 р.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За умовами п.1.1. іпотечного договору, іпотекодавець - майновий поручитель (позивач), передав, а іпотекодержатель (відповідач) прийняв в іпотеку нерухоме майно, нежитлову будівлю літера "А-2", розташовану за адресою: м. Харків, вул. Петровського, №3, що належать іпотекодавцеві на підставі договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 05.05.1999 р., реєстраційний №3656816 в реєстрі прав власності на нерухоме майно, загальною площею 601 кв.м., вартість якого відповідно до експертної оцінки від 08.11.11 р. складає 26 187 000 грн., на забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Приватного підприємства "Вазус", код ЄДРПОУ 36374910, за простим процентним векселем.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Як вбачається зі змісту Іпотечного договору, підписання договору від імені ПАТ "Інвестор" було здійснено виконуючим обов'язки голови правління ПАТ "Інвестор" ОСОБА_3, який при укладенні договору підтверджував свої повноваження на такі дії протоколом засідання наглядової ради №9 від 20.09.11 р. та вимогами Статуту ПАТ "Інвестор".

Згідно ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 207, 237 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно протоколу №9 наглядової ради ПАТ "Інвестор" від 20.09.11 р., заступника голови правління ПАТ "Інвестор" ОСОБА_3 було обрано особою, яка тимчасове здійснюватиме повноваження Голови Правління, та надано йому всі повноваження, передбачені cтатутом nовариства та діючим законодавством України.

Згідно ч.1 ст.154 Цивільного кодексу України, установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Відповідно ч.1 ст.161 Цивільного кодексу України, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених ста ту том акціонерного товариства і законом.

Згідно статті 141 статуту ПАТ "Інвестор", права та обов'язки правління акціонерного товариства визначаються Законом України "Про акціонерні товариства", іншими актами законодавства, статутом товариства, а також контрактом, що укладає ться з ко жним членом правління.

Статтею 146 статуту ПАТ "Інвестор" визначено, що голова правління має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень Правління, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства.

У той же час, частиною 1 статті 160 статуту ПАТ "Інвестор", встановлено, що рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

За даними річної фінансової звітності ПАТ "Інвестор" за 2010 рік вартість активів товариства складала 156 199 000 грн.

Згідно п.1.5 Іпотечного договору, вартість предмета іпотеки оцінюється в сумі експертної оцінки від 08.11.11 р. і складає 26 187 000 грн

Таким чином, вартість предмету іпотеки за іпотечним договором складає 16,76 % вартості активів ПАТ "Інвестор" за даними річної фінансової звітності за2010рік.

Таким чином іпотечний договір, у відповідності до частини 1 статті 160 Статуту ПАТ "Інвестор", є значним правочином, рішення про вчинення якого повинно було прийматися наглядовою радою ПАТ "Інвестор".

Протоколом №14 засідання Наглядової Ради Публічного акціонерного товариства "Інвестор" від 08.11.11 р. вирішено звернутися з клопотанням до Публічного Акціонерного товариства "АКБ "Базис" про укладення договору про надання в іпотеку ПАТ "АКБ "Базис" нерухомого майна, нежитлової будівлі літера "А-2", розташованої за адресою: м. Харків, вул. Петровського, №3, загальною площею 601 кв.м., вартість якого відповідно до експертної оцінки складає 26 187 000 грн., на забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства "Вазус" (код ЄДРПОУ 36374910).

На підставі вказаного протоколу №14 засідання Наглядової Ради Публічного акціонерного товариства "Інвестор" від 08.11.11 р., між Публічним АТ "Інвестор" і ПАТ "АКБ "Базис") 18.11.11 р. було укладено іпотечний договір №43, який було зареєстровано в реєстрі правочинів за №1081 від 18.11.11 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.08.2012 року по справі №5023/3411/12 винесено рішення, яким визнано недійсним рішення Наглядової ради Публічного АТ"Інвестор", яке оформлено протоколом №14 засідання Наглядової Ради Публічного акціонерного товариства "Інвестор" від 08.11.11 р.

Зазначене рішення господарського суду Харківської області від 16.08.2012 рок\' по справі №5023/3411/12 набрало законної сили, в апеляційному і касаційному порядку не оскаржено.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч.2-3 статті 13 Закону України № 2453 -VI "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Таким чином, господарським судом Харківської області визнано недійсним протокол №14 засідання Наглядової Ради ПАТ "Інвестор" від 08.11.11 р., яким фактично надавалася згода на укладення договору про надання в іпотеку ПАТ "АКБ "Базис" нерухомого майна, нежитлової будівлі літера "А-2", розташованої за адресою: м. Харків, вул. Петровського, №3, загальною площею 601 кв.м.

Тобто, підписуючи Іпотечний договір від імені ПАТ "Інвестор", виконуючий обов'язки голови правління ПАТ "Інвестор" ОСОБА_3 діяв за межами цивільної дієздатності виконавчого органу юридичної особи.

Згідно ч. 2 ст.203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: визнання іпотечного договору недійсним.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, положення статуту ПАТ "Інвестор", рішення господарського суду Харківської області від 16.08.2012 року по справі №5023/3411/12, суд приходить до висновку, що у виконуючого обов'язки голови правління ПАТ "Інвестор" ОСОБА_3 був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення іпотечного договору, що є підставою для визнання вказаного Іпотечного договору №43 від 18.11.11 р. - недійсним, відповідно до цього позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 92, 202, 203, 204, 215, 216, 626, 629, 638 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Іпотечний договір №43 від 18.11.11 р., який був укладений між Публічним акціонерним товариством "Інвестор" (код ЄДРПОУ 14060483) і Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Базис" (код ЄДРПОУ 19358916).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 88, код ЄДРПОУ 19358916) на користь Публічного акціонерного товариства "Інвестор" (61045, м. Харків, провул. Отакара Яроша, 16-Б, код ЄДРПОУ 14060483, п/р 2600830123653 в ПАТ "КБ" АКТИВ - БАНК", МФО 300852) судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.06.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний