Постанова

від 26.06.2014 по справі 916/874/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

            ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "26" червня 2014 р. Справа № 916/874/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді Головея В.М., Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В. при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В., за участю представників сторін: від позивача – не з'явився, від відповідача – не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» на рішення господарського суду Одеської області від 28.04.2014р. по справі № 916/874/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фрост» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» про стягнення 22   017, 09 грн., Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду. В судовому засіданні 26.06.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В С Т А Н О В И Л А:                      В березні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Фрост» (далі – ТОВ «Грін Фрост», позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (далі – ТОВ «Горяц-Т»,  відповідач) про стягнення коштів в сумі 22  017,09 грн. та 1  827,00 грн. судового збору.           Позов обґрунтований тим, що ТОВ «Грін Фрост» виконав належним чином свої зобов'язання за договором, що підтверджується  податковою накладною, видатковою накладною, актом прийому-передачі обладнання, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, актами здачі-приймання виконаних робіт. Від відповідача на адресу позивача жодних претензій щодо товару та робіт не надходило, однак, ТОВ «Горяц-Т» зобов'язання по оплаті товару та робіт виконав частково, тобто неналежним чином.             Рішенням господарського суду Одеської області від 28.04.2014р. позов ТОВ «Грін Фрост» задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 17  759, 00 грн., інфляційні витрати - 67,69 грн., 3% річних -504,78 грн., пеню в сумі  2  382, 54 грн. та суму  судового збору – 1  718,87 грн. В решті позову відмовлено.           Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ «Горяц-Т» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Грін Фрост» відмовити. Скаржник вважає, рішення незаконним та таким що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.06.2014 р. о 10:30, про що сторони були належним чином повідомлені.   Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, та доручено господарському суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання по цієї  справі  26.06.2014 р. о 10:30, в режимі  відеоконференції в приміщенні господарському суду м. Києва. Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.05.2014р., проте його представник в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався. Крім цього, 26.06.2014р. перед початком судового засідання до апеляційного суду від ТОВ «Горяц-Т»   надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою його представника. Відповідно до пункту 3.9.2     постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити   доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин,       пов'язаних з      відпусткою,      хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому      засіданні       і т.п.). Так, в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,     69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Доводи представника відповідача щодо неможливості з'явитися у судове засідання у зв'язку із хворобою,  апеляційним господарським судом відхиляються, оскільки відповідачем у справі є юридична особа. Відповідно до положень ст. 28 ГПК України   справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Також, господарський суд враховує, що відповідач не був позбавлений права надати письмові пояснення та направити до участі у справі іншого представника, у тому числі з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім цього, в супереч приписам ст. 33 ГПК України до клопотання про відкладення розгляду справи, представник відповідача не надав жодних доказів, які б підтвердили його хворобу.           Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія зазначає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у даній справі, оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29.11.2012р. між ТОВ  «Грін Фрост» (Виконавець) та ТОВ «Горяц-Т» (Замовник) укладений договір № 291112 на купівлю-продаж, монтажні та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання, за умовами якого Виконавець зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське ведення) Замовнику холодильне обладнання (далі за текстом - обладнання) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікації № 1 до даного договору, яка є невід'ємною частиною договору, а також провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи (далі за текстом - роботи) постачаємого обладнання на об'єкті Замовника, а Замовник зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх вартість та вартість обладнання на умовах даного договору та специфікації до нього (п. 1.1. договору). Замовник зобов'язаний в момент отримання обладнання на об'єкті Замовника підписати та поставити круглу печатку на акті прийому-передачі обладнання; протягом трьох банківських днів з моменту виконання всіх монтажних та пусконалагоджувальних робіт обладнання, що стосується даного договору та специфікації № 1 на об'єкті Замовника, підписати та поставити круглу печатку на акті виконаних робіт та цим самим засвідчити відповідність термінів, якості, повному обсязі, цінам, комплектності та іншим умовам, обумовленим в договорі та специфікації № 1 (п. 3.12, п. 3.13 договору). Загальна вартість договору (без урахування вартості витратних матеріалів, холодильної автоматики та шаф управління) згідно зі специфікацією № 1 складає 250  150,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) 41 691,67 грн. Оплата вартості обладнання та робіт проводиться Замовником в національній валюті України в безготівковій формі на поточний рахунок Виконавця згідно зі специфікацією № 1 до договору та умовами договору в три етапи, а саме перший етап: не пізніше 3 банківських днів з дати підписання даного договору Замовник перераховує грошові кошти у вигляді попередньої оплати на поточний рахунок Виконавця в розмірі 100  060,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 676,67 грн.; другий етап: Замовник перераховує грошові кошти на поточний рахунок Виконавця протягом 3 банківських днів з моменту отримання обладнання на об'єкті Замовника, що підтверджується підписанням акту прийому-передачі обладнання сторонами даного договору, в розмірі 100  060,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 676,67 грн.; третій етап: Замовник перераховує грошові кошти на поточний рахунок Виконавця протягом 3 банківських днів з моменту введення обладнання в експлуатацію, що підтверджується підписанням акту виконаних робіт сторонами даного договору, в розмірі 50  030,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 338,33 грн.    (п. 4.2, п. 4.2.1, п. 4.2.2, п. 4.2.3 договору). За порушення термінів оплати, вказаних в договорі, більше ніж на три банківські дні Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті за кожен день такої затримки (п. 6.2 договору). Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 29 листопада 2013 року, але в будь якому випадку до моменту виконання в повному обсязі сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами договору (п. 10.1 договору). Враховуючи, що договір підписано сторонами 29.11.2012р., то днем першого етапу оплати є 04.12.2012р. 30.11.2012р. відповідач направив на адресу позивача лист, в якому гарантував останньому провести оплату холодильного обладнання та монтажних пусконалагоджувальних робіт з затримкою -  однак не пізніше ніж до 07.12.2012р. Позивач надав згоду на відстрочення попередньої оплати до 07.12.2012р. 03.12.2012р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 1258 на суму 250  150,00 грн., з умовою відстрочки платежу до 07.12.2012р. З 10.12.2012р. по 20.12.2012р. позивачем здійснено поставку та монтаж обумовленого договором товару на загальну суму 250  150,00 грн., що не заперечується відповідачем та  підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, а саме:  від 10.12.2012р. №19 на суму 100  060,00 грн., від 20.12.2012р. №44 на суму 91  890,00 грн., від 26.12.2012р. №60  на суму 58  200,00 грн. На виконання умов договору відповідач 07.12.2012р. здійснив перший етап попередньої оплати двома платежами (39  065,00 грн. та 60  995,00 грн.) на загальну суму 100  060,00 грн., що підтверджується випискою банку. Враховуючи те, що акт приймання-передачі холодильного обладнання підписано сторонами 20.12.2012р., то кінцевий строк  здійснення другого етапу попередньої оплати настає 26.12.2012р. З матеріалів справи вбачається, що відповідач 26.12.2012р. здійснив другий етап попередньої оплати платежем на суму 100  060,00 грн., що підтверджується випискою банку. 26.12.2012р. сторони підписали акт виконання робіт (надання послуг) №12/054, кінцевий строк  здійснення третього етапу оплати в розмірі 50  030,00 грн. згідно умов договору настав 03.01.2013р., однак відповідач лише 27.03.2013р. здійснив частково третій етап оплати двома платежами  (13  271,00 грн. та 19  000,00 грн.) на загальну суму 32  271,00 грн., що підтверджується випискою банку. Отже оскільки, відповідач не оплатив третій етап вчасно до 09.01.2013р., позивач нарахував ТОВ «Горяц-Т» (на загальну суму заборгованості 50  030,00 грн.) за період з 09.01.2013р. по 27.03.2013р. пеню, 3% річних, інфляційні втрати та проценти за користування чужими грошовими коштами. Судова колегія перевірила правильність розрахунки позивача суми пені, 3% річних, інфляційні втрати  за період з 09.01.2013р. по 27.03.2013р.  за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Законодавство» та дійшла до висновку, що вищевказані розрахунки зроблено арифметично і методологічно   вірно та в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на корить позивача 1  583,14 грн. пені, 341,30 грн. – 3% річних, 100,06 грн. – інфляційних втрат. Крім цього, стягнення вищевказаних штрафних санкцій з відповідача не суперечить п. 6.2. договору № 291112 на купівлю-продаж, монтажні та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання від 29.11.2012р. та ст. 625 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2013р. відповідач здійснив частково третій етап оплати, двома платежами (13  271,00 грн. та 19  000,00 грн.) на загальну суму 32  271,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою банку, у зв'язку з цим, господарський суд в рішенні  прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі  17  759,00 грн., однак судова колегія не погоджується з даною сумою з наступних підстав. Відповідно до п. п. 2.2., 2.3., 2.5.7. договору, виконавець зобов'язується попередньо виїхати на об'єкт замовника та скласти схему монтажу та розміщення холодильних камер, обладнання та фреонових трубопроводів, підготувати та перевірити постачаєме обладнання на відповідність асортименту, якості та комплектності згідно умовам даного договору, виконати монтаж та ізоляцію фреонових трубопроводів від станцій до повітроохолоджувачів холодильних  камер. Для проведення монтажних робіт за умовами договору, згідно рахунку на оплату №1271 від 04.12.2012р., позивач поставив відповідачу труби мідні та витратні матеріали (а.с. 87).    Згідно акту прийому-передачі відповідач передав, а позивач прийняв для виконання робіт по об'єкту, що розташований за адресою: м. Одеса, 2-й пров. Черепанових,12, основне холодильне обладнання та монтажні матеріали, в тому числі і мідні труби (а.с. 88). Після завершення монтажних робіт, залишки мідних труб на загальну суму 12  817,79 грн. відповідач повернув позивачу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа позивача №18/06/13-01 від 18.06.2013р., однак, в цьому ж листі ТОВ  «Грін Фрост» повідомив ТОВ «Горяц-Т» про те, що приймає лише цілі (по 5 м) відрізки труб на суму 9  383,30 грн. З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що згідно умов договору кількість мідних труб, яка необхідна була для проведення монтажних робіт, визначалась саме позивачем, а тому підстави у останнього щодо неприйняття всього залишку мідних труб – відсутні. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що загальну суму заборгованості - 17  759,00 грн. необхідно зменшити на 12  817,79 грн., отже загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 4  941,21 грн. та саме на зменшену суму необхідно нараховувати пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Статтею  629 ЦК України встановлено, що  договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею  712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.   Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Частиною 1    ст. 525 та ч. 1 ст. 526 ЦК України    встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього    Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7  ст.193 Господарського кодексу України. Згідно    ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно ч. 1   ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 4  941,21 грн. (17  759,00 грн. сума, що залишилась не сплаченою на третьому етапі оплати – 12  817,79  грн. загальна сума залишку мідних труб, які відповідач повернув позивачу  = 4  941,21 грн.), тобто в цій частині рішення господарського суду необхідно змінити. Відповідно до    ст. 625 ЦК України    боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом. У зв'язку із зменшенням загальної суми боргу, колегія суддів здійснила перерахунок суми 3% річних та суми інфляційних втрат за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Законодавство», так сума 3 % річних за перерахунком судової колегії за період з 27.03.2013р. по 16.07.2013р. складає 45,49 грн., а сума інфляційних втрат – 4, 94 грн. На думку судової колегії, позивачем правомірно нарахована пеня, що відповідає умовам договору, а саме п.6.2., однак, у зв'язку із зменшенням загальної суми заборгованості колегія суддів перерахувала розмір пені та її сума за період з 27.03.2013р. по 10.06.2013р. становить 152,30 грн., за період з 10.06.2013р. по 16.07.2013р. – 70,12 грн. ( тобто за період з 27.03.2013р. по 16.07.2013р.  загальна сума пені становить 222,42 грн.) Розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат також підлягає зміні, і задоволенню підлягає загальна сума пені за період з 09.01.2013р. по 16.07.2013 в розмірі 1 805,56 грн.,  3% річних за період з 03.01.2013р. по 16.07.2013р.  в сумі 386,79 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2013р. по червень 2013р. в розмірі 105,00 грн.. Колегія суддів вважає, що місцевим судом при прийнятті рішення не було враховано, що відповідач повернув залишки мідних труб позивачу на загальну суму 12  817, 79 грн., а тому судом першої інстанції прийнято рішення, висновки якого не відповідають нормам чинного законодавства та обставинам справи. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.           Приймаючи до уваги вищевикладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  ТОВ «Горяц-Т» підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області  від 28.04.2014р. - зміні. Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.            Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» - задовольнити частково. Рішення господарського суду Одеської  області від 28.04.2014р. – частково змінити та викласти пункт 2 його резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фрост»: - 4  941, 21 грн. основної суми заборгованості;           - 1 805,56 грн. – пені;           - 386,79 грн. – 3% річних;           - 105,00 грн. – інфляційних втрат; - 602,91 грн. – витрат пов'язаних із сплатою судового збору». В іншій частині рішення господарського суду Одеської  області від 28.04.2014р - залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фрост»  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т»  612,05 грн. понесених витрат  на сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Зобов'язати господарський суд Одеської області видати накази відповідно до резолютивної частини цієї постанови з зазначенням у них всіх необхідних реквізитів сторін. Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.    Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.06.2014 року. Головуючий суддя                                                            Головей В.М. Суддя                                                                                Мирошниченко М.А.         Суддя                                                                                Шевченко В.В.