Постанова

від 23.06.2014 по справі 820/7837/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 червня 2014 р. № 820/7837/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання -Салацької Я.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кобилінської О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів по внесенню у базі даних АІС "Податковий блок" на рівні ДПС України та АІС "Податковий блок" в інформаційній базі "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" дані про нікчемність правочинів між ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ "ЕЛЕКТРО-БУД-ПОСТАЧ" та ТОВ "Торгівельна компанія "Будметінвест";

- зобов'язати Державну податкову інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів відновити у базі даних АІС "Податковий блок" на рівні ДПС України та АІС "Податковий блок" в інформаційній базі "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" дані по стану, який існував до проведення перевірки та відображення висновку акту.

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.04.2014 р. №0004901702, №0004911702 винесені Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 12.03.2014 року по 25.03.2014 року відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період 01.01.2012р. по 31.12.2013р. За результатами перевірки було складено акт від 01.04.2014р. №772/20-31-17-02-08/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., в якому були встановлені порушення. 22.04.2014 року позивачем отримано від відповідача податкові повідомлення-рішення від 17.04.2014 р. №0004901702, №0004911702. Однак, позивач вважає, що порушень податкового законодавства допущено ним не було, а висновки акту перевірки є хибними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та поданих до суду запереченнях проти позову заперечувала, посилаючись на те, що оскаржувані дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вчинені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - фізичної особи - -підприємця, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Як свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 77.1 п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, на підставі статті 13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-УІ „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 278 від 26.02.2014р., та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ФО-П ОСОБА_3, податкова адреса: АДРЕСА_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

Копія наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 26.02.2014р. № 278 та письмове повідомлення від 26.02.2014р. № 24/2763/10/20-31-17-02-31 вручено ФО-П ОСОБА_3 27.02.2014р.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 01.04.2014р. №772/20-31-17-02-08/НОМЕР_1 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р."

У висновку вказаного акту встановлені наступні порушення:

- ч.1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_3 з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями.

- п.185.1, ст. 185, п.187.1, ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України N2755-VI від 2 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями ФО-П ОСОБА_3 завищено податкового зобов'язання в податкових деклараціях за 2012-2013 р. на суму ПДВ 392948,00 грн.

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України N2755-VI від 2 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями ФО-П ОСОБА_3 завищено податковий кредит в податкових деклараціях за 2012-2013р. на суму ПДВ 392948,00 грн.

- п.177.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-УІ зі змінами та доповненнями за 2011р. ФО-П ОСОБА_3 завищено витрати на суму 2565640,57 грн.

- п. 177.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-УІ зі змінами та доповненнями за 2011р. ФО-П ОСОБА_3 завищено валовий дохід на суму 2565640,57 грн.

- п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-У1 зі змінами та доповненнями, а саме: завищення витрат за 2012р.-2013р. на суму - 36600,0 грн., донараховано податку на доходи фізичної особи - підприємцем від провадження господарської діяльності у сумі -5490,00грн.;

- п. 119.2 ст.119 розділу IV Податкового Кодексу України №2755-У1 від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями.

- п.2.ст.7 Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме - заниження бази нарахування єдиного внеску на 36600,00 грн., в т.ч. за грудень 2012 року на 15000,00 грн., за грудень 2013 рік на 21600.00 грн.

- п.11.ст.8, п.8.ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме - заниження суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 року та за грудень 2013 року на 11250,28 грн. (а.с.12-93 т.1)

Результати податкового контролю, щодо встановлених порушень по взаємовідносинам з ТОВ «Торгівельна компанія «Будметінвест» та ТОВ «Електро-Буд-Постач» були відображені відповідачем в інформаційних базах. Податкові повідомлення - рішення не приймалися.

На підставі акту перевірки від 01.04.2014р. №772/20-31-17-02-08/НОМЕР_1 відповідно до встановлених порушень по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_5 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.04.2014 р.:

- № 0004901702, якими збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування, 11010500, на загальну суму 6862,50 грн., в тому числі 5490,00 грн. за основним платежем та 1372,50 грн. за штрафними фінансовими санкціями;

- № 0004911702, якими збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, 71040000, у сумі 12073,04 грн., в тому числі 11250,28 грн. за основним платежем та 822,76 грн. за штрафними фінансовими санкціями (а.с.105,106 т.1).

Щодо позовних вимог позивача про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів по внесенню у базі даних АІС "Податковий блок" на рівні ДПС України та АІС "Податковий блок" в інформаційній базі "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" дані про нікчемність правочинів між ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ "ЕЛЕКТРО-БУД-ПОСТАЧ" та ТОВ "Торгівельна компанія "Будметінвест"; зобов'язати Державну податкову інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів відновити у базі даних АІС "Податковий блок" на рівні ДПС України та АІС "Податковий блок" в інформаційній базі "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" дані по стану, який існував до проведення перевірки та відображення висновку акту. Суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірки (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні складається довідка.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року N 984 (далі - Порядок) акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У відповідності до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю наведені у ст. 62 цього Кодексу, за приписами п.п.62.1 якої податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Інформація необхідна, для виконання покладених на контролюючі органи функцій, має статус Податкової інформації. До якої за приписами п. 72.1 ст. 72 ПК України належить інформація, що надійшла від платників податків, від органів виконавчої влади та банків, від органів влади інших держав, а також інформація за результатами податкового контролю, оприлюднена інформація та інша інформація, яка надана добровільно чи за запитом.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань ( п.74.1, п.74.2ст.74 ПК України).

Таким чином, внесення до електронної бази даних податкової інформації, отриманої внаслідок проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, що в свою чергу є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Крім того, суд зазначає, що станом на час розгляду справи та виникнення спірних правовідносин в територіальних органах Міндоходів збереження зібраної податкової інформації та її опрацювання здійснюється за допомогою Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», яка введена в експлуатацію з 01.01.2013р. наказом ДПС України від 24.12.2012р. № 1197. Згідно п. 2.1. вказаного наказу існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою «Податковий блок». Експлуатація АІС «Податковий блок» здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012р. № 1198.

Згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013р. №165 втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008р. №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", який передбачав запровадження та експлуатацію Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються.

Щодо позовних вимог про скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.04.2014 р. №0004901702, №0004911702 винесені Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 772/20-31-17-02-08/НОМЕР_1 від 01.04.2014 року, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Із положень частин першої, третьої статті 9 вказаного Закону №996-XIV вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складені на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Також, суд зазначає, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:

- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;

- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що наявність договорів, актів здачі - прийняття робіт, платіжних доручень є обов'язковими підставами для визначення об'єкта оподаткування тільки в разі належного оформлення даних первинних документів, та наявності в них всіх передбачених реквізитів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV.

Судовим розглядом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді знаходився на загальній системі оподаткування, визначав базу оподаткування та розмір єдиного внеску самостійно. Мав господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4), якого взято на обліку у ДНІ Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківської області за № 33371 від 08.11.2000р.

Так, між ФО-П ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_5 було укладено договори "Про надання юридичних послуг " № б/н від 03.01.2012р. та № б/н від 03.01.2013р.

Відповідно до змісту вказаних договорів: Юрист (ФО-П ОСОБА_5.) зобов'язується здійснювати юридичне обслуговування Замовника (ФО-П ОСОБА_3) на протязі дії даних договорів (з 03.01.2012р. по 29.12.2012р. та з 03.01.2013р. по31.12.2013р.). а саме:

- надання юридичних послуг щодо захисту інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України з питання господарської діяльності:

- надавати усні або письмові консультації:

- брати участь в підготовці та укладанні різного виду договорів, які укладаються Замовником;

- надання консультації про зміни в законодавстві України та інших держав;

- приймати участь у податковому плануванні діяльності Замовника.

Згідно пункту № 4 вищевказаних договорів, плата за надані послуги здійснюється по безготівковому розрахунку. Сторони складають акт виконаних послуг, у якому фіксується факт виконання Юристом юридичних послуг. Сума винагороди за надання юридичних послуг по договір № б/н від 03.01 2012р. складає 15000,00 грн.. по договору № б/н від 03.01.2013р. складає 21600.00 грн.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій та правомірності формування валових витрат, позивачем до перевірки та матеріалів справи надано наступні документи: договори, акти виконаних робіт від 29.12.2012р. до Договору "Про надання юридичних послуг" б/н від 29.12.2012р., згідно якого за період з 03.01.2012р. по 29.12.2012р. Юрист надав Замовникові необхідні юридичні послуги, пов"язані з підготовкою, організацією, веденням Замовником його господарської діяльності та акт виконаних робіт від 31.12.2013р. до Договору "Про надання юридичних послуг" б/н від 03.01.2013р., згідно якого за період з 03.01.2013р. по 31.12.2013р. Юрист надав Замовникові необхідні юридичні послуги, пов'язані з підготовкою, організацією, веденням Замовником його господарської діяльності; банківські виписки.

З вказаних актів виконаних робіт не можливо встановити вид, зміст та обсяг наданих послуг, інформацію щодо фактично понесених витрат на їх виконання та належного обґрунтування вартості цих послуг, що не дає змогу обґрунтувати отримані ФОП ОСОБА_3 юридичні послуги в таких розмірах, відповідно до яких сформовані валові витрати за 2012р.-2013р. на загальну суму 36600,00 грн., яка була сплачена ФОП ОСОБА_5

В результаті перевірки загальний оподатковуваний дохід ФО-П ОСОБА_3 збільшено на 36600.00 грн., в т.ч. за грудень 2012 року на 15000,00 грн., за грудень 2013 рік на 21600,00 грн.

У зв'язку зі збільшенням загального оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 на 36600,00 грн., встановлено порушення п.2.ст.7 Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", а саме - заниження бази нарахування єдиного внеску.

У зв'язку зі збільшенням загального оподатковуваного доходу ФО-П ОСОБА_3 на 36600.00 грн., в т.ч. за грудень 2012 року на 15000,00 грн., за грудень 2013 рік на 21600.00 грн. збільшено база нарахування єдиного внеску.

Нарахування єдиного внеску здійснювалося відповідно до п.11.ст.8. п.8.ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ".

Враховуючи викладене, беручи до уваги неналежне оформлення первинної документації, суд приходить до висновку, що встановлені в ході судового розгляду обставини свідчать про правильність висновків відповідача щодо порушення ФОП ОСОБА_3 вимог податкового законодавства.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 27.06.2014 року.

Суддя Рубан В.В.