Рішення

від 19.06.2014 по справі 910/2750/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2750/13 19.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геліос"

Третя особа, без

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарт-С"

про стягнення 1 361 521,20 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Г.П. Бондаренко

Суддя Ю.В. Цюкало

Суддя Р.Б. Сташків

Представники сторін:

Від позивача Кулієв М.К. (дов. б/н від 10.10.2011р)

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Позитив-плюс" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геліос" (далі за текстом - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 361 521,20 грн. за договором поставки № 01/12 від 01 квітня 2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/2750/13, розгляд справи призначено на 12.03.2013 року.

15.02.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 12.03.2013 року судом відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю витребування додаткових доказів по справі. В порядку ст. 38 ГПК України судом витребувано у Департаменту Державтоінспекції МВС України інформацію щодо власника (власників) транспортних засобів зазначених в ухвалі.

В судовому засіданні 26.03.2013 року представником позивача надано усні пояснення по суті клопотання про забезпечення позову, в яких він підтримує клопотання про забезпечення позову. Судом зобов'язано відповідача надати інформацію щодо власника автомобільних засобів зазначених в ухвалі суду від 12.03.2013 року.

Вирішення питання про забезпечення позову відкладено судом до надання відповідних доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2013 року судом залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРТ-С" у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Розгляд справи відкладено на 09.04.2013 року.

Ухвалою від 09.04.2013 року розгляду справи відкладено на 23.04.2013 року у зв'язку з неявкою третьої особи в судове засідання, необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.04.2013 року, в зв'язку з неявкою третьої особи в судове засідання, необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.04.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці, справу № 910/2750/13 передано для розгляду судді Босому В. П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2013 року справу прийнято до провадження судді Босого В. П. та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 28.05.2013 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки, справу № 910/2750/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року позивачу відмовлено в задоволенні заяви від 15.02.2013 року про вжиття заходів до забезпечення позову, вирішено направити матеріали справи до Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, провадження у справі зупинено відповідно до ст. 79 ГПК України.

05.06.2013 року матеріали справи № 910/2750/13 в порядку ст. 90 ГПК України направлені до Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

11.11.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області надійшли матеріали справи № 910/2750/13, які повернуті господарському суду за минуванням потреби.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року провадження у справі № 910/2750/13 поновлено, розгляд справи призначено на 17.12.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2013 року судом відкладено розгляд справи на 09.01.2014 року, у зв'язку з неявкою третьої особи в судове засідання, необхідністю надання додаткових доказів по справі, а саме результатів проведення досудового розслідування за № 12013040660002360, що проводиться Індустріальним РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, а також необхідністю витребування у відповідача додаткових доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 28.01.2014 року у зв'язку з неявкою третьої особи в судове засідання, необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу №910/2750/13 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 11.03.2014 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки, справу № 910/2750/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.04.2014 року, в зв'язку з неявкою третьої особи та відповідача в судове засідання, необхідністю витребування додаткових доказів по справі, яке обґрунтовано необхідністю витребування відповіді від Державної реєстраційної служби України за запитом позивача у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 08.04.2014 року, в зв'язку з неявкою третьої особи в судове засідання, необхідністю витребування додаткових доказів по справі та пояснень сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 року в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.04.2014 року, у зв'язку з неявкою третьої особи в судове засідання, не виконанням вимог ухвали суду від 01.04.2014 року, необхідністю надання сторонами додаткових пояснень по справі та доказів.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/2750/13 передано для розгляду судді Сіваковій В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року справу № 910/2750/13 прийнято до провадження судді Сівакової В. В., розгляд справи призначено на 20.05.2014 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу № 910/2750/14 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

16.05.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення по справі та клопотання про залучення до матеріалів справи з додатками.

В судовому засіданні 20.05.2014 року суд прийшов до висновку про необхідність призначення у справі колегіального складу суду, в зв'язку зі складністю спору та категорією справи, що віднесена до складних. 21.05.2014 року суддя Бондаренко Г.П. звернулася до Голови Господарського суду міста Києва з заявою, для визначення складу колегії для розгляду справи № 910/2750/13.

Розпорядженням від 22.05.2014 року Голови Господарського суду міста Києва було призначено здійснення розгляду справи № 910/2750/13 колегіально у складі: головуючий суддя Бондаренко Г.П.; суддя Сташків Р. Б.; суддя Цюкало Ю. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року справу було прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 19.06.2014 року.

19.06.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано заяву про визнання позову.

В судове засідання 19.06.2014 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися. Представник відповідача в заяві про визнання позову просив розглянути справу без його участі. Представник третьої особи про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представником позивача було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором переведення боргу від 28.12.2012 року.

Відповідач позов визнав, про що повідомив в заяві про визнання позову.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2012 року між позивачем ( як кредитором за умовами договору) та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ( як первісним боржником за умовами договору), а також відповідачем (як новим боржником за умовами договору) був укладений договір про переведення боргу б/н (надалі за текстом - договір про переведення боргу).

Згідно з пунктами 2, 1 договору про переведення боргу, первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 1 361 521,20 грн., що виник на підставі Договору поставки № 01/12 від 01 квітня 2011 року, укладеного між позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі за текстом - договір поставки).

Відповідно до п. 5 договору на переведення боргу, підписуючи зі своєї сторони договір, новий боржник підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із договором поставки, зокрема, і та, що стосується спорів і суперечностей за договором поставки між первісним боржником і кредитором.

Пунктом 9 договору про переведення боргу сторони погодили, що новий боржник зобов'язаний шляхом безготівкового переказу перерахувати на поточний рахунок кредитора, зазначений у цьому договорі, суму прийнятого грошового боргу згідно п. 2 цього договору протягом 40 (сорока) календарних днів з дати підписання цього договору.

За погодженням сторін, усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового оборогу на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості (п. 12 договору про переведення боргу).

В строк передбачений п. 9 договору про переведення боргу відповідач грошові кошти в розмірі 1361521,20 грн. на розрахунковий рахунок позивача не перерахував, що не заперечується відповідачем, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Від імені відповідача зазначений договір підписано заступником директора відповідача ОСОБА_2, яка діяла на підставі доручення та скріплено печаткою відповідача.

Відповідно до пояснень сторін та матеріалів справи ОСОБА_2 на підписання від імені відповідача договору про переведення боргу була уповноважена довіреністю від 21.12.2012 року (копія якої наявна в матеріалах справи), відповідно до якої ОСОБА_2. надано повноваження:

- представляти інтереси Товариства в межах наданих повноважень директору Товариства відповідно до статуту Товариства у відносинах з всіма фізичними і юридичними особами, у тому числі в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування з усіх питань пов'язаних із господарською діяльністю Товариства (п.1 зазначеної довіреності);

- укладати та підписувати від імені Товариства будь-які договори, угоди, вчиняти інші правочини та інші юридичні дії, забезпечувати їх виконання в межах наданих повноважень директору Товариства відповідно до Статуту Товариства (п. 7 зазначеної довіреності).

Довіреність від 21.12.2012 року підписана директором відповідача - ОСОБА_1 та скріплена печаткою відповідача.

Станом на дату підписання договору про переведення боргу директор відповідача - ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці з 24.12.2012 року по 28.12.2012 року, що підтверджується наказом № 01/1.0/71 - о від 20.12.2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи, яким виконання функціональних обов'язків директора відповідача було покладено на заступника директора по адміністративному та корпоративному управлінню ОСОБА_2

Пунктом 8.3. статуту відповідача (в редакції зареєстрованій 10.01.2012 року номер запису 10631050019006042) визначено, що директор товариства без довіреності (доручення) представляє інтереси товариства у відносинах з іншими юридичними особами (підприємствами, установами, організаціями, в тому числі із державними органами та органами місцевого самоврядування), з фізичними особами та іншими суб'єктами права, з усіх питань діяльності товариства, як на території України, так і за кордоном, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України а статутом товариства.

Цим же пунктом статуту відповідача визначено, що директор товариства укладає від та здійснює від імені товариства правочини (угоди, договори, контракти, господарські операції, інші юридично значимі дії), з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України та статутом товариства. Правочини (угоди, договори, контракти, господарські операції, інші юридично значимі дії) на суму, що перевищує гривневий еквівалент 100 000 (сто тисяч) євро за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення правочинів (угод, договорів, контрактів, господарських операцій, інших юридично значимих дій) підлягають затвердженню загальними зборами учасників товариства.

Згідно п. 7.4. статуту відповідача до компетенції загальних зборів учасників товариства відносяться, зокрема, питання щодо затвердження правочинів (угод, договорів, контрактів, господарських операцій, інших юридично значимих дій) на суму, що перевищує гривневий еквівалент 100 000 (сто тисяч) євро за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення правочинів (угод, договорів, контрактів, господарських операцій, інших юридично значимих дій). При цьому, зазначене питання відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників і не може бути передане виконавчому органу товариства.

Договір на переведення боргу загальним зборами учасників відповідача затверджений не був, що підтверджується протоколом № 22-1/13 від 03.01.2013 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до приписів ст.ст. 513, 520, 521 ЦК України боржник у зобов'язані може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, при цьому правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у тій же формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що свої зобов'язання по договору переведення боргу відповідач перед позивачем не виконав, у строк встановлений договором грошові кошти в розмірі 1361 521,20 грн. на розрахунковий рахунок позивача не перерахував, відповідно порушив свої зобов'язання за договором про переведення боргу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент винесення рішення по справі складає 1361 521, 20 грн., доказів сплати якої матеріали справи не містять.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором про переведення боргу в сумі 1361521, 20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати заборгованості, у відповідності до п. 9 договору про переведення боргу є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 1 361 521, 20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача, стосовно недійсності договору про переведення боргу, з підстав його підписання представником відповідача з перевищенням повноважень, про що позивач знав та/або за всіма обставинами не міг не знати, враховуючи нижче викладене.

Згідно з пунктом "і" статті 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Як встановлено судом, статутом відповідача питання щодо затвердження (угод), укладених на суму 100000, 00 євро віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Слід підкреслити, що зазначеними нормами закону та статуту передбачено не укладення договорів, а їх затвердження - за рішенням загальних зборів.

Відповідно до п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» відповідно до пункту "і" частини п'ятої статті 41 і статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Цими нормами передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Тому якщо господарським судом буде з'ясовано, що статутом товариства з обмеженою відповідальністю право виконавчого органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган уклав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт не затвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Зазначена вище позиція, також, викладена в Узагальненнях судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про господарські товариства" у частині регулювання діяльності акціонерних товариств, викладених в Листі Судової палати у господарських справах Верховного суду України 01.01.2004 року, в п. 40 Постанови пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Враховуючи наведене, твердження відповідача, що повноваження директора щодо представництва обмежені статутом товариства, в тому числі п. 8.3. за нормами якого укладання правочинів, що перевищують 100 000, 00 євро є виключною компетенцією загальних зборів товариства, не відповідає дійсним обставинам справи та доказам наявним в матеріалах справи.

Як зазначалося вище, статутом відповідача директор наділений повноваженнями укладати та здійснювати від імені товариства правочини (угоди, договори, контракти, господарські операції та інші юридично значимі дії), з урахуванням обмежень встановлених чинним законодавством України та статутом товариства.

При цьому, чинне законодавство України не містить обмежень повноважень директора щодо укладання договорів, і судом не встановлено обмеження прав директора на укладання договорів статутом відповідача (статут відповідача жодних положень щодо обмеження права директора на укладання договорів не містить, окрім вимоги щодо затвердження загальними зборами товариства договорів на суму, що перевищують 100 000, 00 євро).

Оскільки господарським судом з'ясовано, що установчими документами відповідача право виконавчого органу товариства (директора) на укладення договорів про переведення боргу та/або договорів на суму, що перевищує 100 000, 00 євро обмежено не було, тобто директор (в даному випадку заступник директора, який виконував за відповідним наказом функціональні обов'язки директора під час щорічної відпустки директора) підписав договір без порушення наданих йому повноважень , то сам лише факт не затвердження загальними зборами договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.

При цьому суд зазначає, що інформація, що керівник відповідача ОСОБА_1 обмежений щодо представництва від імені юридичної особи, а саме, в укладанні правочинів на суму, що перевищує гривневий еквівалент 100 000, 00 євро, яка міститься у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.12.2012 року (оригінал якого міститься в матеріалах справи) не відповідає встановленим судом дійсним обставинам справи, а відтак зазначений витяг не підтверджує твердження відповідача, що позивач знав та міг знати, що керівник відповідача обмежений статутом в праві укладати договори від імені товариства на суму, що перевищує гривневий еквівалент 100 000, 00 євро.

Враховуючи все вище викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 1 361 521, 20 грн. за договором переведення боргу підлягають задоволенню, як обґрунтовані та доведені.

Витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Витрати по оплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача, враховуючи нижченаведене.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати. Позивачем при поданні заяви про забезпечення позову не було сплачено судовий збір за розгляд такої заяви. Подана позивачем заява про забезпечення позову була розглянута судом 28.05.2013 року, за результатами розгляду якої суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Відповідно до а. 4 п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно ст. 49 ГПК у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому (-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи зазначене, судові витрати по розгляду заяви про забезпечення позову покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геліос» (02022, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-Б, офіс 33; код ЄДРПОУ 33123812; в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив - Плюс» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Червонопартизанська, буд. 1; код ЄДРПОУ 37375009) 1361521(однин мільйон триста шістдесят одну тисячу п'ятсот двадцять одну) грн. 20 коп. боргу та 27 230 (двадцять сім тисяч двісті тридцять) грн. 43 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив - Плюс» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Червонопартизанська, буд. 1; код ЄДРПОУ 37375009; в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження») на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримавача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.06.2014р.

Головуючий суддя Г.П. Бондаренко

Суддя Ю.В. Цюкало

Суддя Р.Б. Сташків