Рішення

від 23.06.2014 по справі 910/10540/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10540/14 23.06.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маврітекс"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо-виробничий комплекс

"Панвітек"

Про стягнення 261 259,81 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Сватуха О.В. - представник (дов. № 2108 від 01.04.2014 р.)

від відповідача Цікало М.М. - представник (дов. № б/н від 18.05.2014 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маврітекс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо-виробничий комплекс "Панвітек" про стягнення заборгованості у розмірі 261259,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором Поставки № 28 від 25.11.2013 р. щодо оплати за поставлену позивачем продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 214513,88 грн. яку і просить стягнути позивач.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 10180,81 грн., 20% річних в розмірі 13367,84 грн., 12254,88 грн. інфляційних нарахувань та 10942,40 грн. 5% штрафу за ненадання довіреностей.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. порушено провадження у справі №910/10540/14, розгляд справи призначено на 23.06.2014 р.

У судовому засіданні 23.06.2014р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

Згідно даного відзиву, відповідач зазначає, що 17.06.2014р. Платіжним дорученням № 51 Відповідач перерахував на користь Позивача 5000 грн., внаслідок чого на час розгляду справи в суді заборгованість Відповідача перед позивачем складає не 214 513,88 грн., а 209513,88 грн. Також відповідач просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача в частині стягнення пені, 20% річних, інфляційних нарахувань та 5%штрафу за ненадання довіреностей.

Представником позивача у судовому засіданні 23.06.2014р. подано письмові пояснення по справі та додаткові докази для долучення до матеріалів справи. Зокрема, позивач зазначив, що після подачі позовної заяви, відповідач провів частковий розрахунок в сумі 5000 грн., в підтвердження чого, позивачем надано банківську виписку по особовому рахунку ТОВ «Маврітекс» від 17.06.2014р.

Також, у судовому засіданні 23.06.2014 р. представником позивача подано заяву про відмову від стягнення штрафу за ненадання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей в сумі 10942,40 грн. та припинити провадження у справі в цій частині.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі вправі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про відмову від стягнення штрафу за ненадання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей в сумі 10942,40 грн. приймається судом до розгляду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 23.06.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маврітекс» (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясо-виробничий комплекс «Панвітек» (далі - Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 28 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність Покупця сільськогосподарську продукцію, кормові добавки (надалі іменується «Товар»), вказаний в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар і своєчасно та в повній мірі здійснити його оплату.

Згідно п. 1.2. Договору, найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю Товару, визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пунктів 3.7.-3.8. Договору, датою поставки Товару є дата, вказана у видатковій накладній.

Факт отримання партії Товару Покупцем засвідчується підписом та печаткою Покупця на видатковій накладній.

Як визначено у пунктах 6.1.- 6.4. Договору, постачальник поставляє Товар Покупцю за цінами, що визначені у рахунку-фактурі, які погоджені з Покупцем та зазначені у видатковій накладній Постачальника. Ціна на Товар встановлюється в національній валюті України.

Оплата вартості партії Товару проводиться Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Загальна ціна договору складається з суми вартості всіх партій Товару, поставлених Постачальником протягом строку дії даного Договору.

Відповідно до п.6.5. Договору, оплата партій Товару, що поставляється за цим Договором, здійсняється у формі 100% предоплати вартості партії Товару. В разі поставки Постачальником партії Товару без здійснення Покупцем попередньої оплати, оплата поставленої партії Товару здійснюється протягом 1 (одного) банківського дня з моменту поставки партії Товару.

В межах дії договору, а саме в період з 25.12.2013р. по 10.04.2014р. Постачальником було поставлено Покупцю Товару на загальну суму 218 848,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ 85 від 25.12.2013р. на суму 21 750,00 грн.,

№ 13 від 14.01.2014р. на суму 36 250,00 грн.,

№ 18 від 17.01.2014р. на суму 62 848,00 грн.,

№ 34 від 23.01.2014р. на суму 21 750,00 грн.,

№ 55 від 31.01.2014р. на суму 29 000,00 грн.,

№ 220 від 26.03.2014р. на суму 29 750,00 грн.,

№ 234 від 31.03.2014р. на суму 8 750,00 грн.,

№ 292 від 10.04.2014р. на суму 8 750,00 грн.

Таким чином, свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином. Товар отриманий Покупцем, про що свідчить підпис та печатка на видаткових накладних.

Відповідно до умов договору, зокрема, пункту 2.1., поставка Товару здійснювалася на умовах СРТ (Фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення): Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, 66-б.

Товар був поставлений в обумовлене сторонами місце та відповідно прийнятий Покупцем, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, а саме:

№99 від 25.12.2013р.,

№ 152 від 14.01.2014р.,

№ 156 від 17.01.2014р.,

№189 від 23.01.2014р.,

№212 від 31.01.2014р.,

№613 від 26.03,2014р.,

№614 від 31.03.2014р.,

№615 від 10.04.2014р.

Проте, в порушення умов договору, відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого Товару не виконано.

30.04.2014р. між сторонами було підписано акт заліку взаємних однорідних вимог, відповідно до якого загальна суму заборгованості Відповідача перед Позивачем була зменшена на 4 334,12 грн.

За таких обставин, станом на час звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 214 513,88 грн., що відповідає розміру позовних вимог, заявлених позивачем.

Крім суми основної заборгованості позивач просив стягнути з відповідача суму пені у розмірі 10180,81 грн., 20% річних в розмірі 13367,84 грн., 12254,88 грн. інфляційних нарахувань та 10942,40 грн. 5% штрафу за ненадання довіреностей.

Водночас, відповідачем було частково здійснено оплату вартості поставленого Товару у розмірі 5000 грн. в процесі розгляду справи, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку ТОВ «Маврітекс» від 17.06.2014р.

Також, 23.06.2014р. представником позивача подано заяву про відмову від стягнення штрафу за ненадання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей в сумі 10942,40 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення Договору поставки № 28 від 25.11.2013р. між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи, відповідач у встановлений Договором строк виконав не в повному обсязі.

Крім того, в процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач сплатив позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості по Договору в сумі 5 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Таким чином, оскільки відповідачем сплачено частково суму заборгованості в розмірі 5 000, 00 грн. в процесі розгляду даної справи, та відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору, суд припиняє провадження у справі № 910/10540/14 в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 5 000,00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості, що підлягає до стягнення, становить 209513,88 грн., а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Більше того, відповідачем не заперечується сума несплаченої останнім заборгованості, що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних рахунків, та зазначає сам відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 10180,81 грн., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 7.1. Договору, у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення за весь період прострочки. Положення ч. 6 ст. 232 ГК України у даному випадку не застосовуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 10180,81 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 10180,81 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Укладеним між сторонами Договором поставки № 28 від 25.11.2013р. сторони визначили що у разі прострочення Покупцем виконання грошового зобов'язання, на вимогу Постачальника, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також двадцять процентів річних від простроченої суми. (п.7.2. Договору).

Таким чином відсоток річних слід враховувати з розрахунком у 20%.

Згідно розрахунку позивача сума 20% річних складає 13367,84 грн., сума збитків від інфляції становить 12254,88 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 20% річних та інфляційних збитків відповідачем суду не надано. Розрахунок 20% річних та інфляційних збитків відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 20% річних у розмірі 13367,84 грн. та інфляційних збитків в розмірі 12254,88 грн. підлягають задоволенню.

Зважаючи на подання представником позивача у судовому засіданні 23.06.2014 р. заяви про відмову від стягнення штрафу за ненадання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей в сумі 10942,40 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні заяви позивача про відмову від позову в частині стягнення штрафу за ненадання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей в сумі 10942,40 грн., так як ця відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а отже відмова позивача від позову в цій частині приймається судом.

Таким чином, у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині позовних вимог, суд припиняє провадження у справі № 910/10540/14 в частині стягнення з відповідача штрафу за ненадання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати позивача по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1, п.4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо-виробничий комплекс "Панвітек" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, кімната 932 ідентифікаційний код 34224583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маврітекс" (03680, м. Київ, вул. Козацька, буд. 120/4, ідентифікаційний код 38912024) основний борг у розмірі 209513 (двісті дев'ять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 88 коп., 10180 (десять тисяч сто вісімдесят) грн. 81коп. - пені, 13367 (тринадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 84 коп. - 20% річних, 12254 (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5006 (п'ять тисяч шість) грн. 35 коп.

3. Припинити провадження у справі №910/10540/14 у частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу.

4. Припинити провадження у справі №910/10540/14 у частині стягнення штрафу за ненадання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей в сумі 10942,40 грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 27.06.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева